Рішення № 6084284, 30.06.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.06.09 Справа № 13/174

За позовом державного підприємства «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль», м. Сєвєродонецьк Луганської області

до фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Стаханов Луганської області

про стягнення 13 481 грн. 48 коп.

Суддя Яресько Б.В.

Представники: від позивачаПетрук С.І. дов. № 24-01-07/28 від 13.01.09.; від відповідачапредставник не прибув.

У засіданні брали участь: секретар судового засідання Лисенко В.П. ОБСТАВИНИ СПРАВИ: позивач звернувся з позовом про стягнення суми боргу 9 009 грн. 82 коп., пені в сумі 4 275 грн. 04 коп., втрат від інфляції в сумі 161 грн. 34 коп., 3 % річних в сумі 35 грн. 38 коп.

Позивач позов підтримав.

Заявою від 20.06.2009 р. № 24-01-5134 позивач повідомив суд про оплату відповідачем після порушення провадження у справі частини боргу в розмірі 1 600 грн. 00 коп.

Учасників судового процесу було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст.ст. 42 , 43 Господарського процесуального кодексу України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Відповідач у судове засідання не прибув, відзиву на позовну заяву не надав.

Неприбуття повторно у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про час і місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, оскільки до повноважень господарських суддів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

Тому направлення кореспонденції на адресу відповідача відповідно до інформації, що міститься в матеріалах справи є належним доказом виконання господарським судом обовязку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

Зясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правової норми, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи учасників судового процесу, суд

ВСТАНОВИВ, що відповідач в порушення умов укладеного сторонами по справі договору № 602 про постачання теплової енергії в гарячій воді від 15 квітня 2004 р. не розрахувався за одержану теплову енергію за період з грудня 2008 р. по березень 2009 р., в наслідок чого утворився борг в сумі 9 009 грн. 82 коп. Наявність боргу підтверджується матеріалами справи.

Позивач звернувся до господарського суду Луганської області з позовом в якому просить суд стягнути з відповідача борг в сумі 9 009 грн. 82 коп., пеню нараховану відповідно до п. 7.2.3 договору та Закону України «Про відповідальність субєктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій»по 29.04.2009 р. в сумі 4 275 грн. 04 коп., втрати від інфляції за період грудень 2008 р. березень 2009 р. в сумі 161 грн. 34 коп., та 3 % річних в сумі 35 грн. 28 коп.

Відповідач заперечень проти позову, або доказів оплати боргу суду не надав.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено факт порушення відповідачем виконання грошового зобовязання за договором № 602 про постачання теплової енергії в гарячій воді від 15 квітня 2004 р.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За приписами статті 173 Господарського кодексу України один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.

Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 цього ж кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами статті 530 згаданого кодексу, зокрема, встановлено, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст. 1 Закону України «Про відповідальність субєктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій»суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими, та підлягають задоволенню.

Провадження у справі в частині стягнення 1 600 грн. 00 коп. підлягає припиненню відповідно до п. 11 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача, а саме державне мито у сумі 134 грн. 81 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 312 грн. 50 коп.

Керуючись ст. 44,49,75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь державного підприємства «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль», м. Сєвєродонецьк Луганська область, ідентифікаційний код 00131050 борг в сумі 7 409 грн. 82 коп., пеню в сумі 4 275 грн. 04 коп., втрати від інфляції в сумі 161 грн. 34 коп., 3 % річних в сумі 35 грн. 38 коп., державне мито в сумі 134 грн. 81 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 312 грн. 50 коп., наказ видати.

3. Припинити провадження в частині стягнення суми основного боргу 1 600 грн. 00 коп.

За згодою сторін у судовому засіданні була проголошена лише вступна та резолютивна частина рішення

Суддя Б.В. Яресько

Дата підписання повного тексту рішення

06 липня 2009 р.