Ухвала суду № 60808357, 02.09.2016, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про відмову у відкритті провадження

02 вересня 2016 р. Справа № 820/4665/16

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Нуруллаєв І.С., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Комінтернівського відділу державної виконавчої служби міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області, заінтересовані особи: ОСОБА_2, Управління Державної казначейської служби України у Комінтернівському районі м. Харкова Харківської області про визнання дій неправомірними, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Комінтернівського відділу державної виконавчої служби міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області, у якому просить суд:

- визнати неправомірними дії державного виконавця Комінтернівського відділу державної виконавчої служби міста Харкова Головного територіального управління юстиції Харківської області, які полягали у неналежному повідомленні боржника про винесення процесуальних документів по виконавчому провадженню №51517876;

- визнати неправомірними дії державного виконавця Комінтернівського відділу державної виконавчої служби міста Харкова Головного територіального управління юстиції Харківської області, які полягають у винесенні постанови від 21 січня 2015 року ВП № 47359136 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження;

- скасувати постанову державного виконавця Комінтернівського відділу державної виконавчої служби міста Харкова Головного територіального управління юстиції Харківської області про арешт майна боржника та оголення заборони на його відчуження від 21 січня 2015 року ВП № 47359136;

- визнати дії державного виконавця Комінтернівського відділу державної виконавчої служби міста Харкова Головного територіального управління юстиції Харківської області, щодо винесення : - постанови про відкриття виконавчого провадження №51692132 від 15 липня 2016 року -про стягнення з ОСОБА_1 суми виконавчого збору в розмірі 63 284, 30 грн.; - постанови про відкриття виконавчого провадження №51692034 від 15 липня 2016 року про стягнення з ОСОБА_1 суми витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 50 грн.; -постанови про відкриття виконавчого провадження №51691007 від 15 липня 2016 року про стягнення з ОСОБА_1 суми виконавчого збору в розмірі 28 673,20грн.; - постанови про відкриття виконавчого провадження №51691867 від 15 липня 2016 року про стягнення з ОСОБА_1 суми витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 50 грн.; неправомірними;

- стягнути з Комінтернівського відділу державної виконавчої служби міста Харкова Головного територіального управління юстиції Харківської області, через УДКСУ у Комінтернівському районі Харківської області, на користь ОСОБА_1 суму коштів у розмірі 92 557.50 грн. (розмір виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій), як безпідставно сплачені ОСОБА_1 на депозитний рахунок Комінтернівського ВДВС міста Харкова ГТУЮ в Харківській області;

- стягнути з Комінтернівського відділу державної виконавчої служби міста Харкова Головного територіального управління юстиції Харківської області, через УДКСУ у Комінтернівському районі Харківської області, на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди у розмірі 92 557.50 грн.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що у Комінтернівському відділі державної виконавчої служби міста Харкова Головного територіального Управління юстиції у Харківській області знаходилось зведене виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №645/12146/13-ц, виданого Фрунзенським районним судом м. Харкова від 14.01.2015 року, про стягнення боргу з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суми коштів у розмірі 632843,00 грн та примусового виконання виконавчого листа №645/8461/15-ц від 01.03.2016 року, виданого Фрунзенським районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суми інфляційних втрат у розмірі 267 798,72 грн. та 3% річних у розмірі 18933,28 грн. Позивачу стало відомо на початку липня 2016 року, що стосовно нього відкрито виконавче провадження з примусового виконання рішення суду. Крім того державним виконавцем винесено також постанови: про відкриття виконавчого провадження №51692132 від 15 липня 2016 року про стягнення з ОСОБА_1 суми виконавчого збору в розмірі 63284,30 грн.; про відкриття виконавчого провадження №51692034 від 15 липня 2016 року про стягнення з ОСОБА_1 суми витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 50 грн.; про відкриття виконавчого провадження №51691007 від 15 липня 2016 року про стягнення з ОСОБА_1 суми виконавчого збору в розмірі 28673,20грн.; про відкриття виконавчого провадження №51691867 від 15 липня 2016 року про стягнення з ОСОБА_1 суми витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 50 грн. Вказані обставини зумовили звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав.

Розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у справі "Zand v. Austria" від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 КАС України справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з ч.1, ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: 1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; 2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; 6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; 7) спори фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації.

За змістом частини другої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Вирішуючи питання про віднесення норми до публічного права, а спору до публічно-правового, суди повинні враховувати загальнотеоретичні та законодавчі критерії. Зокрема, за змістом пункту 1 частини першої статті 3 КАС України у публічно-правовому спорі, як правило, хоча б однією стороною є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (дана позиція узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною у Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України №8 від 20.05.2013 року).

Суд зазначає, що відповідно до ст. 181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" сторони виконавчого провадження мають право (серед іншого) оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця з питань виконавчого провадження у порядку, встановленому цим Законом.

Частиною 4 ст. 82 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Статтею 383 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Відповідно до ч.2 ст.384 Цивільного процесуального кодексу України скарга подається до суду, який видав виконавчий документ.

Тобто, Цивільним процесуальним кодексом України встановлений порядок оскарження рішень та дій чи бездіяльності державного виконавця при виконанні судових рішень, ухвалених відповідно до ЦПК України.

З матеріалів справи судом встановлено, що виконавчі документи видано Фрунзенським районним судом м. Харкова за результатами розгляду цивільних справ, та зведене виконавче провадження відкрито на підставі виконавчих листів вказаного суду, а отже позивачу, як стороні виконавчого провадження, слід звертатися до Фрунзенського районного суду м. Харкова.

Отже, судом встановлено, що позивач є боржником, тобто стороною виконавчого провадження, у цивільних справах.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.109 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 109 КАС України у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову у відкритті провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Комінтернівського відділу державної виконавчої служби міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області, заінтересовані особи: ОСОБА_2, Управління Державної казначейської служби України у Комінтернівському районі м. Харкова Харківської області про визнання дій неправомірними.

Керуючись ст. ст. 2, 3, 6, 17, 104, 109, 165, 186, 244-2 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

У відкритті провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Комінтернівського відділу державної виконавчої служби міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області, заінтересовані особи: ОСОБА_2, Управління Державної казначейської служби України у Комінтернівському районі м. Харкова Харківської області про визнання дій неправомірними - відмовити.

Копію цієї ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Роз'яснити позивачу, що повторне звернення до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Роз'яснити позивачу, що для захисту своїх прав та законних інтересів він має право звернутись до відповідного місцевого загального суду в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Нуруллаєв І.С.