Ухвала суду № 60808276, 01.09.2016, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ С У Д Кіровоградської області

УХВАЛА

01 вересня 2016 року справа № 912/3220/16

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Глушкова М.С., розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАКОВИЧ" про забезпечення позову у справі

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАКОВИЧ", м. Київ

до відповідача: Приватного підприємства "ВК і К", Кіровоградська область, м. Світловодськ

про стягнення 266 180,17 грн.,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАКОВИЧ" звернулось до господарського суду з позовом до Приватного підприємства "ВК і К", в якому просить суд стягнути з останнього 56 791,55 грн. основного боргу, 167 142,02 грн. інфляційних втрат, 27 896,60 грн. 8% річних, 14 350 грн. пені, з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору.

Ухвалою господарського суду від 01.09.2016 року позов прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та від сторін витребувано необхідні для розгляду справи документи.

Позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАКОВИЧ" крмі іншого також містить клопотання позивача щодо вжиття заходів до забезпечення поданого ним позову шляхом накладення арешту на грошові кошти та/або на інше майно відповідача, у разі недостатності грошових коштів на його рахунках, в межах заявлених позовних вимог.

Розглядаючи клопотання позивача господарський суд враховує наступне.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Вичерпний перелік заходів до забезпечення позову визначений статтею 67 Господарського процесуального кодексу України, серед яких накладення арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу.

При цьому, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна навести суду обґрунтування, належним чином доведене, необхідності застосування заходів забезпечення позову та мотивування того, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення.

Відповідно до абзацу 2 п. 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Згідно статей 33-34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона з допомогою належних та допустимих доказів повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, заява про вжиття заходів до забезпечення позову повинна бути обґрунтована з поданням належних і допустимих доказів, що підтверджують можливість виникнення в подальшому ускладнень при виконанні судового рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви (абз. 2 п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову").

До свого клопотання про забезпечення позову Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАКОВИЧ" не надано жодних доказів, як б містили фактичні дані, на підставі яких можна зробити висновок про те, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання в подальшому рішення господарського суду, крім того, позивачем не подано до суду достатніх доказів на підтвердження вчинення відповідачем дій спрямованих на ухилення від виконання рішення суду у даній справі.

Клопотання позивача містить лише припущення, що в подальшому майно відповідача може зменшитись або зникнути, без зазначення вчинення відповідачем будь-яких дій направлених на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду як то реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо.

Сама лише наявність заборгованості відповідача перед позивачем не є тою обставиною, яка підтверджує неможливість в подальшому виконання рішення господарського суду.

За викладених обставин, господарський суд дійшов висновку, що клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАКОВИЧ" про забезпечення позову у даній справі задоволенню не підлягає.

Враховуючи положення п.п. 3 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", відповідно до яких за подання до господарського заяви про забезпечення позову справляється судовий збір у розмірі 0,5 розміру мінімальної заробітної плати, а також беручи до уваги правову позицію, викладену у постанові Вищого господарського суду від 21.02.103 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", зокрема абз. 4 пункту 2.22., у разі коли ГПК не передбачено можливості повернення господарським судом заяви у зв'язку з неподанням доказів сплати суми судового збору (наприклад, заяви про забезпечення позову), то суд повинен розглянути зазначену заяву й за відсутності таких доказів, а розподіл відповідних сум судового збору здійснити між сторонами згідно із статтею 49 названого Кодексу у залежності від результатів розгляду відповідної заяви, господарський суд дійшов висновку, що з позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 689 грн. в дохід Державного бюджету України, за розгляд господарським судом заяви (клопотання) про вжиття заходів до забезпечення позову у даній справі.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 44, 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, ст. 4 Закону України "Про судовий збір", господарський суд

У Х ВАЛ И В:

1. В задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАКОВИЧ" про вжиття заходів до забезпечення позову у даній справі відмовити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАКОВИЧ" (02099, м. Київ, вул. Зрошувальна, 19, приміщення "Ц"; ідентифікаційний код: 38926042) в дохід Державного бюджету України (Отримувач коштів - УК у м. Кіровогр./м.Кіровоград/ 22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38037409; Банк отримувача - ГУ ДКСУ у Кіровоградській області; Код банку отримувача (МФО) - 823016; Рахунок отримувача - 31211206783002; Код класифікації доходів бюджету - 22030101; Призначення платежу - Судовий збір) судовий збір в сумі 689 грн. за розгляд клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову у даній справі.

3. Наказ видати та направити для виконання до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві за адресою: 02068, м. Київ, вул. Кошиця, 3.

4. Копію ухвали надіслати позивачу за адресою: 02099, м. Київ, вул. Зрошувальна, 19, приміщення "Ц"; відповідачу за адресою: 27500, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Дружби, 17.

Ухвала набирає законної сили в день її винесення.

Суддя М.С. Глушков