Ухвала суду № 60808034, 31.08.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,

факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Справа № 22-ц/796/10540/2016 Головуючий у суді першої інстанції - Фролова І.В.

Доповідач у суді апеляційної інстанції - Оніщук М.І.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2016 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючий суддя Оніщук М.І.,

судді Українець Л.Д., Шебуєва В.А.,

секретар Майданець К.В.,

за участю:

представника

ПАТ «ВіЕс Банк» Большакова Д.К.,

представника позивача

ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк» на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 31 березня 2015 року про визнання мирової угоди по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_6 про поділ спільного майна подружжя,

В С Т А Н О В И ЛА:

У травні 2014 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_7 про поділ спільного майна подружжя.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 31.03.2015 заяву ОСОБА_4 та ОСОБА_7 про затвердження мирової угоди задоволено.

Визнано мирову угоду, укладену між ОСОБА_4 та ОСОБА_7 на наступних умовах:

Виходячи з інтересів малолітньої дитини подружжя, а також на підставі досягнутої згоди щодо взаємних поступок, сторони: ОСОБА_4 та ОСОБА_7, домовились щодо наступного розподілу спільного сумісного майна подружжя:

1. Визнано за ОСОБА_4 право особистої приватної власності на:

1.1. Квартиру АДРЕСА_3, загальною площею 101,10 кв. м., загальною вартістю 3 000 000 грн.

1.2. Квартиру АДРЕСА_4 вартістю 1 150 000 грн.

1.3. Земельну ділянку, розміром 0,1 га, що розташована по АДРЕСА_5

1.4. Автомобіль марки Cadillac Escalade, державний номер НОМЕР_1, загальною вартістю 450 000 грн.

2. Визнано за ОСОБА_7 право особистої приватної власності на:

2.1. Земельну ділянку, розміром 0,25 га, розташовану в с. Діброва, Васильківського району, Київської області, загальною вартістю 450 000 грн.

2.2. Земельну ділянку, розміром 0,2499 га, розташовану в с. Діброва, Васильківського району, Київської області, загальною вартістю 450 000 грн.

2.3. Земельну ділянку, розміром 0,25 га, розташовану с. Діброва, Васильківського району, Київської області, загальною вартістю 450 000 грн.

2.4. Земельну ділянку, розміром 0,1199 га, розташовану в Києво-Святошинському районі, Михайлівсько-Рубежівська сільська рада, с. Забуччя, ГО «СТ «Ірпінь - II», загальною вартістю 400 000 грн.

2.5. Земельну ділянку, розміром 0,12 га, розташовану в Києво-Святошинському районі, Михайлівсько-Рубежівська сільська рада, с. Забуччя ГО «СТ «Ірпінь - II», загальною вартістю 400 000 грн.

3. Визнано за ОСОБА_4 обов'язок надати відповідачу компенсацію, в одній з наступних форм, що обирається позивачем: а) в формі безвідкличного цільового банківського акредитива, що може бути використаний відповідачем лише з метою погашення останнім заборгованості за кредитом; б) в готівковій формі за розпискою відповідача про те, що надані за розпискою грошові кошти можуть бути використані відповідачем лише з метою погашення останнім заборгованості за кредитом. Компенсація може бути використана відповідачем лише з метою погашення останнім заборгованості за кредитом, що згідно з вимогами кредитора (ПАТ «ВіЕс Банк», код за ЄДРПОУ 19358632), складає 1 533 377 грн. 31 коп.

4. Визнано за ОСОБА_7 всі поточні боргові зобов'язання, з приводу яких останнім не було отримано письмової (нотаріально посвідченої) згоди дружини ОСОБА_4

4.1. Визнано за ОСОБА_7 обов'язок вчинити дії направлені на погашення заборгованості за кредитним договором № KF 30313 від 06.02.2006, що згідно позовних вимог банка кредитора складає 1 533 377 грн. 31 коп. за рахунок компенсації наданої позивачем та в порядку, передбаченому пунктом 3 цієї мирової угоди.

5. Визначено, що в разі неналежного виконання ОСОБА_7 умов цієї мирової угоди, а саме: порушення вищенаведених строків сплати заборгованості з відшкодування матеріальної шкоди, ОСОБА_4 має право звернутися до відповідного відділу державної виконавчої служби щодо примусового виконання ухвали суду про визнання даної мирової угоди.

6. Визначено, що сторони у процесі укладення даної мирової угоди діють без порушення прав та інтересів третіх осіб, наслідки укладання мирової угоди сторонам відомі та зрозумілі.

7. Визначено, що мирова угода набирає чинності з моменту її підписання уповноваженими представниками сторін та підлягає визнанню Шевченківським районним судом м. Києва. Визнання даної мирової угоди та закриття провадження у справі здійснюється ухвалою суду. Одностороння відмова від мирової угоди не допускається.

8. Визначено, що права та обов'язки за даною мировою угодою не можуть бути переуступлені третім особам.

9. Визначено, що мирова угода підписана сторонами у трьох автентичних примірниках, що мають однакову юридичну силу по одному для кожної із сторін та суду.

10. Судові витрати по справі розподілено у відповідності до ч. 2 ст. 89 ЦПК України, стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_4 судові витрати.

Провадження у справі закрито.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 13.01.2016 відмовлено у прийнятті апеляційної скарги ПАТ «ВіЕс Банк» на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 31.03.2015 про визнання мирової угоди.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08.06.2016 скасовано ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 13.01.2016, а питання про відкриття апеляційного провадження у справі передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвалами Апеляційного суду м. Києва від 08.07.2016 відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційну скаргу до розгляду.

ПАТ «ВіЕс Банк», яке не брало участі у справі, однак вважає, що суд вирішив питання про його права та обов'язки, в апеляційній скарзі просить ухвалу скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Вказує, що при затвердженні мирової угоди судом першої інстанції не було повністю і всебічно з'ясовано обставини справи, зокрема, не було встановлено, що квартира АДРЕСА_1 та квартира АДРЕСА_4 право особистої приватної власності на які були визнані за ОСОБА_4, перебувають в іпотеці ПАТ «ВіЕс Банк» та їх передача у власність третій особі порушує права іпотекодержателя. При цьому, також зазначає, що ОСОБА_7 не виконує належним чином взяті на себе зобов'язання, зокрема, не погашає кредит та відсотки за користування кредитом, внаслідок чого банк бажає задовольнити свої вимоги за кредитним договором за рахунок майна, що перебуває в іпотеці.

Представник ПАТ «ВіЕс Банк» в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу з викладених в ній підстав та просив її задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував за її безпідставністю і необґрунтованістю та просив ухвалу суду залишити без змін, оскільки вона постановлена у відповідності з вимогами закону.

Інші особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Відповідач в письмових запереченнях наданих суду просив розглянути справу за його відсутності. З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу за відсутності осіб, які не з'явились, оскільки їх неявка не перешкоджає розгляду справи (ч. 2 ст. 305 ЦПК України).

Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Згідно вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення суду, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Визнаючи мирову угоду суд першої інстанції виходив з того, що укладена між сторонами мирова угоду не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб та вчинена в інтересах усіх сторін.

Однак, з вказаним висновком суду колегія суддів погодитись не може, з огляду на наступне.

У відповідності до вимог ст. 292 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 293 цього Кодексу.

Пунктом 8 ч. 1 ст. 293 ЦПК України передбачено, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо визнання мирової угоди за клопотанням сторін.

ПАТ «ВіЕс Банк» не приймало участі у розгляді справи за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_7 про поділ спільного майна подружжя.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, квартира АДРЕСА_1 та квартира АДРЕСА_4 право особистої приватної власності на які були визнані за ОСОБА_4., перебувають в іпотеці ПАТ «ВіЕс Банк» та їх передача у власність третій особі порушує права іпотекодержателя, який, у зв'язку з не виконанням належним чином ОСОБА_7. взятих на себе зобов'язань за кредитним договором, має право задовольнити свої вимоги за рахунок майна, що перебуває в іпотеці.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, наданої реєстраційною службою Головного управління юстиції у м. Києві, станом на 21.01.2015, квартира АДРЕСА_2 перебуває під обтяженням на підставі іпотечного договору від 06.02.2006, у якому ОСОБА_7 є іпотекодавцем, а ВАТ «Електрон Банк» є іпотекодержателем; квартира АДРЕСА_4 перебуває під обтяженням на підставі іпотечного договору від 22.02.2007, у якому ОСОБА_7 є іпотекодавцем, а ВАТ «Електрон Банк» є іпотекодержателем (Т.1, а.с. 117).

ПАТ «ВіЕс Банк» є правонаступником відкритого акціонерного товариства «Електрон Банк» (Т.1, а.с. 199-201).

З моменту державної реєстрації іпотеки відповідно до закону виникають взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя, у тому числі виникають взаємні права і обов'язки щодо переданого в іпотеку майна (ст. 3 Закону України «Про іпотеку»).

При вирішенні спору, суд першої інстанції не звернув уваги на наявні у матеріалах справи документи на підтвердження перебування спірних квартир № 10 та № 12 в іпотеці, не врахував, що в рамках норм Закону України «Про іпотеку» існують взаємні права та обов'язки між іпотекодавцем та іпотекодержателем стосовно майна, яке є предметом даного спору. Суд не вирішив питання в порядку, передбаченому ст. 35 ЦПК України, щодо залучення до участі у розгляді справи іпотекодержателя ПАТ «ВіЕс Банк», не з'ясував правової позиції іпотекодавця щодо іпотечного майна та передчасно дійшов висновків про те, що мирова угода між сторонами у справі стосується лише прав та обов'язків сторін у справі (ч. 1 ст. 175 ЦПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 31 ЦПК України сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії цивільного процесу.

Частина 1 ст. 175 ЦПК України визначає, що мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок і може стосуватися лише прав та обов'язків сторін та предмета позову.

Частиною 5 ст. 175 ЦПК України законодавець передбачив, що якщо умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у визнанні мирової угоди і продовжує розгляд справи.

З матеріалів справи та умов мирової угоди, які затверджені судом, вбачається, що судом першої інстанції не дотримані вищезазначені вимоги процесуального закону - визнано та затверджено мирову угоду, умови якої не стосуються лише прав та обов'язків сторін.

Допущені вищевказані порушення норм процесуального права призвели до неправильного вирішення питання про визнання мирової угоди, що є безумовною підставою для скасування оскаржуваної ухвали з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, у відповідності з вимогами ст. 311 ЦПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 218, 303, 304, 307, 311, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк» - задовольнити.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 31 березня 2015 року про визнання мирової угоди по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_6 про поділ спільного майна подружжя - скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Головуючий М.І. Оніщук

Судді Л.Д. Українець

В.А.Шебуєва