Постанова № 60807838, 31.08.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

31 серпня 2016 року № 826/2200/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Аблова Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося публічне акціонерне товариство «Український інноваційний банк» (надалі - позивач, ПАТ «Укрінбанк» або банк) з позовом до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників (надалі - відповідач або Міжрегіональне ГУ ДФС), в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.12.2015 № 0001554301.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю оспорюваного податкового повідомлення-рішення, оскільки, на переконання позивача, ним у відповідності до встановленого чинним законодавством порядку перераховано кошти клієнта (ПАТ «Оболонь») за відповідним платежем і відповідним цільовим призначенням у строк, передбачений п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України (далі - ПК України), а тому дії банку не можуть бути підставою для застосування штрафів відповідно до п. 129.6 ст. 126 цього Кодексу.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Представник відповідача у відповідному судовому засіданні проти позовних заперечував, посилаючись на доводи, наведені в тексті його письмових заперечень.

В судовому засіданні, суд у відповідності до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

28.08.2015 клієнт банку - ПАТ «Оболонь» подало до ПАТ «Укрінбанк» платіжне доручення №11839, згідно якого товариство надало банку розпорядження на перерахування коштів з поточного рахунку останнього на вказаний рахунок органу державної казначейської служби в оплату акцизного податку за липень 2015 року в розмірі 6 000 000 грн.

Дане платіжне доручення від 28.08.2015 було одержано позивачем 28.08.2015, а переказ коштів до державного бюджету згідно цього платіжного документу здійснено 31.08.2015.

17.11.2015 відповідач провів документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питання дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності виконання платіжного доручення ПАТ «Оболонь» на перерахування до бюджету плати по акцизному податку за липень 2015 року, результати якої оформлені актом від 23.11.2015 № 1108/28-10-43-10/05839888 (далі - акт перевірки). За висновками цього акта встановлено, що в порушення норм п. 8.2 ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 № 2346-ІІІ ПАТ «Укрінбанк» не своєчасно зараховано податкові зобов'язання з акцизного податку за липень 2015 року на суму 6 000 000 грн. згідно платіжного доручення від 28.08.2015 № 11839 клієнта ПАТ «Оболонь».

07.12.2015 відповідач на підставі зазначеного акта перевірки прийняв оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0001554801 (форми «Р»), яким у відповідності до п. 129.6 ст. 129 ПК України застосував до позивача штрафні (фінансові) санкції у розмірі 481 954,45 грн. Розрахунок штрафних (фінансових) санкцій наявний у матеріалах справи.

За результатами процедури адміністративного оскарження в порядку ст. 56 ПК України, податкове повідомлення-рішення від 07.12.2015 № 0001554801 було залишено без змін згідно рішення Державної фіскальної служби України від 02.02.2016 № 1996/6/99-99-10-01-02-25.

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, а, відтак, таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся із даним позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 31.1 і п. 31.3 ст. 31 ПК України, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному додатковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою. Строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо.

Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (п. 38.1 ст. 38 ПК України).

Строки сплати податку з підакцизних товарів, вироблених на митній території України, визначені у ст. 222 ПК України, а саме у відповідності до п. 222.1.1 п. 222.1 ст. 222 ПК України суми податку перераховуються до бюджету платниками акцизного податку протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації за місячний податковий період.

В свою чергу, згідно пп. 48.18.1 п. 48.18 ст. 48 ПК України, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Статтею 3 цього Кодексу визначено, що до складу податкового законодавства України належать чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування. Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

В свою чергу, при обчисленні строків у цивільних, комерційних і адміністративних справах, включаючи процедуру стосовно таких справ, якщо такі строки встановлені законом або судовим чи адміністративним органом, застосовуються положення Європейської конвенції про обчислення строків від 16.05.1972 №ETS-076 (далі - Конвенція).

Оскільки податкові правовідносини належать до адміністративних, суд вважає, що правила обчислення строків, встановлені Конвенцією, підлягають застосуванню при обрахунку початку перебігу строку, визначеного ст. 222 ПК України.

Відповідно до ст. 3 Конвенції, строки, обчислені у днях, тижнях, місяцях і роках, починаються опівночі dies a quo і спливають опівночі dies ad quem.

За змістом ст. 2 цієї Конвенції термін "dies a quo" означає день, з якого починається відлік строку, а термін "dies ad quem" означає день, у який цей строк спливає.

Згідно з ст. 5 Конвенції при обчисленні строку суботи, неділі та офіційні свята враховуються. Однак, якщо "dies ad quem" строку, до спливу якого має бути здійснена та чи інша дія, припадає на суботу, неділю, офіційне свято чи день, який вважається офіційним святом, встановлений строк продовжується на перший робочий день, який настає після них.

Таким чином, з контексту вищенаведених норм чинного податкового законодавства України та міжнародного законодавства випливає, що останній день строку для сплати платником (ПАТ «Оболонь») податку з підакцизних товарів, вироблених на митній території України, за звітний період липень 2015 року припадав на 31.08.2015 (тобто, понеділок, що настає за вихідним днем).

Судом встановлено, що ПАТ «Оболонь» подано до ПАТ «Укрінбанк» 28.08.2015 платіжне доручення № 11839 від 28.08.2015 на суму 6 000 000 грн., яке прийнято банком того ж дня. Фактично платіжне доручення № 11839 від 28.08.2015 виконано банком 31.08.2015.

В тексті акта перевірки зафіксовано, що згідно картки особового рахунку платника акцизного податку ПАТ «Оболонь» сума податкового зобов'язання була зарахована до бюджету 31.08.2015. Міжрегіональним ГУ ДФС було складено довідку № 952/28-10-40-20/05391057 від 28.09.5015 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПАТ «Оболонь» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо повноти нарахування та своєчасності сплати акцизного податку за період з 01.08.2015 по 31.08.2015.

Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 № 2346-III (далі - Закон № 2346-III), визначено загальні засади функціонування платіжних систем в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів в межах України, а також встановлює відповідальність суб'єктів переказу.

Так, відповідно до п. 1.24 ст. 1 вказаного Закону № 2346-III, переказ коштів - це рух певної суми грошей з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому в готівковій формі. Ініціатором переказу у розумінні пункту 1.15 цієї ж статті Закону вважається особа, яка на законних підставах ініціює переказ грошей шляхом формування та подання відповідного документа на переказ або використання електронного платіжного засобу.

Згідно з п. 8.2 ст. 8 Закону № 2346-ІІІ, банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, яке міститься в документі на переказ готівки», протягом операційного часу в день надходження цього документа до банку. Банки та їх клієнти мають право обумовлювати в договорах інші, ніж встановлені в цьому пункті, строки переказу готівки.

Відповідно до п. 1.13 розд. IV Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 01.06.2011 № 174 (що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 25.06.2011 за № 790/19528), у разі здійснення касових операцій протягом операційного часу банк (філія, відділення) на касових документах проставляє поточну дату здійснення касової операції, а в післяопераційний час - поточну дату і час приймання документів або напис чи штамп «вечірня» або «післяопераційний час».

Пунктом 8.4 ст. 8 Закону № 2346-III встановлено, що міжбанківський переказ виконується в строк до трьох операційних днів. Внутрішньобанківський переказ виконується в строк, встановлений внутрішніми нормативними актами банку, але не може перевищувати двох операційних днів.

Таким чином, доручення клієнтів виконуються банком протягом цього ж робочого дня або не пізніше наступного робочого дня і не можуть перевищувати два операційні дні для внутрішньобанківського переказу коштів, а для міжбанківського переказу коштів не можуть перевищувати три операційні дні або в інші строки, якщо це передбачено в договорі (про що зазначено у листі Національного банку України від 05.03.2009 № 25-113/592-3302).

Суд також зауважує, що чинним податковим законодавством визначена відповідальність банку при несвоєчасному здійсненні переказу коштів в оплату податків.

Так, відповідно до п. 129.6 ст. 129 ПК України за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

За результатами дослідження наявних матеріалів справи суд встановив, що ПАТ «Укрінбанк» виконав вимоги п. 8.2 ст. 8 Закону № 2346-ІІІ та відповідно не допустив жодних порушень з приводу своєчасного перерахування до бюджету суми податку, сплаченого платником податків (клієнтом) шляхом подання платіжного доручення від 28.08.2015 №11839, а тому як наслідок у відповідача відсутні підстави для застосування до позивача суми штрафу на підставі п. 129.6 ст. 129 ПК України згідно оспорюваного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, суд, оцінюючи спірні дії відповідача, виходить з критеріїв оцінки рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, встановлених ч. 3 ст. 2 КАС України, до яких, зокрема, відносяться вчинення дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представника позивача стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників від 07.12.2015 № 0001554301.

Присудити на користь публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» (код ЄДРПОУ 05839888) судові витрати у розмірі 1 378 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників (код ЄДРПОУ 39440996) .

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя Є.В. Аблов