Постанова № 60807571, 30.06.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2016 р. справа № 804/521/16 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Чорна В.В., одноособово розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про визнання незаконним звільнення, скасування наказу № 2152/1 від 11.09.2015 р., та зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в:

26 січня 2016 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог від 25.02.2016 року, просить визнати незаконним її звільнення та скасувати наказ про звільнення № 2152/1 від 11.09.2015 року; зобов'язати Головне територіальне управління юстиції у Донецькій області поновити ОСОБА_1 на посаді.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що в порушення вимог чинного законодавства її було незаконно, під час перебування у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, звільнено з посади головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у м. Донецьку. Про рішення відповідача щодо початку проведення перевірки згідно вимог Закону України «Про очищення влади» її належним чином повідомлено не було. На думку позивача, під час її звільнення з посади відповідачем було порушено порядок застосування заборони, передбаченої ч. 3 ст. 1 Закону України «Про очищення влади». Оприлюднення на офіційному веб-порталі відомостей про початок перевірки, як вважає позивач, не підтверджує факт належного повідомлення її особисто про початок такої перевірки, враховуючи, що вона є особою, переміщеною з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, яка у визначеному законом порядку переїхала до м. Дніпропетровська, отримала відповідний статус та зареєструвала своє місце тимчасового проживання. Посилаючись на вказані обставини, просить задовольнити її позовні вимоги у повному обсязі.

В судове засідання, призначене на 30.06.2016 року, позивач не прибула, в матеріалах справи міститься її заява від 14.04.2016р. про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач в судове засідання також не прибув, надав письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що, відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 25.11.2014 р. № 247/7 «Про переміщення органів і установ юстиції Донецької області», Головне управління юстиції у Донецькій області перемістилось до м. Краматорська Донецької області. Наказом Головного управління від 21.08.2015 р. № 948/4 «Про початок проведення в районних управліннях юстиції у місті Донецьку перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади», з 01.09.2015 року було розпочато перевірку стосовно посадових осіб, зокрема, Київського районного управління юстиції у місті Донецьку. Перевірці підлягали всі без виключення посадові та службові особи районних управлінь юстиції у місті Донецьку, які перебувають у трудових правовідносинах з головним управлінням, в тому числі ті, які відсутні на роботі (знаходяться у відрядженні, щорічних основних та додаткових відпустках, відпустках без збереження заробітної плати, навчальних та додаткових відпустках, відпустках по вагітності та пологах, відпустках за догляду за дитиною тощо, відсутні у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю). Законодавство не встановлює правових підстав для надання пільг чи переваг особам, зокрема, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною, щодо незастосування до них процедур люстрації. Відповідно до ст. 4 Закону «Про очищення влади», неподання заяви у строк, передбачений ч. 2 цієї статті, є підставою для звільнення особи із займаної посади не пізніш як на третій день після спливу строку на подання заяви та застосування до неї заборони, передбаченої ч. 3 ст. 1 Закону. Представник відповідача вважає, що відповідачем було вжито усіх можливих заходів щодо інформування працівників районних управлінь юстиції у м. Донецьку щодо строків проведення перевірки, передбаченої законом, та необхідності подання відповідних документів. Позивач такі документи не подала, отже, її звільнено з посади на виконання вимог Закону України «Про очищення влади» з додержанням встановленої чинним законодавством процедури звільнення працівника.

Враховуючи, що в судове засідання сторони не прибули, у відповідності до вимог ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто без участі сторін в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

29.04.2011 року ОСОБА_1 призначена на посаду державного виконавця відділу державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у м. Донецьку.

20.03.2012 року переведена на посаду старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у м. Донецьку.

12.09.2012 року переведена на посаду головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у м. Донецьку.

З 04.11.2013 року позивач перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку.

У зв'язку з проведенням антитерористичної операції, позивачці разом з родиною довелось переїхати до міста Дніпропетровська, де її взято на облік до відповідного органу соціального захисту населення як особу, що перемістилась з тимчасово окупованої території України (довідка від 04.11.2014 р. № НОМЕР_1).

Як зазначено позивачем у позовній заяві, в листопаді 2015 року їй стало відомо про зміну місцезнаходження Головного територіального управління юстиції у Донецькій області та про необхідність переведення працівників на роботу в іншу місцевість.

30.11.2015 року до Головного територіального управління юстиції у Донецькій області нею направлено лист з проханням роз'яснити, які дії вчинено для переведення її на роботу у іншу місцевість, а також, на виконання вимог Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції», направлено декларацію про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру.

У відповідь на цей лист, листом від 15.12.2015 року Головне територіальне управління юстиції у Донецькій області повідомило ОСОБА_1, що наказом від 11.09.2015 р. № 2152/1 її звільнено з посади головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у м. Донецьку на підставі п. 7-2 ч. 1 ст. 36 Кодексу законів про працю України.

З обґрунтування, наведеного у наказі Головного територіального управління юстиції у Донецькій області № 2152/1 від 11.09.2015 р., вбачається, що підставою для звільнення ОСОБА_1 із займаної посади є п. 7-2 ст. 36 КЗпП України, у зв'язку із застосуванням до позивача заборони, передбаченої ч.3 ст.1 Закону України «Про очищення влади».

Відповідно до п.10 ч.1 ст.2 Закону України «Про очищення влади», ОСОБА_1 дійсно перебувала на посаді, щодо яких здійснюються заходи з очищення влади (люстрації).

Згідно п. 7-2 ст. 36 КЗпП України, однією із підстав припинення трудового договору є підстави, передбачені Законом України "Про очищення влади".

Статтею 4 Закону України «Про очищення влади» встановлено, що особи, які перебувають на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 цього Закону, подають керівнику або органу, зазначеному у частині четвертій статті 5 цього Закону, власноручно написану заяву, у якій повідомляють про те, що до них застосовуються заборони, визначені частиною третьою або четвертою статті 1 цього Закону, або повідомляють про те, що до них не застосовуються відповідні заборони, та про згоду на проходження перевірки, згоду на оприлюднення відомостей щодо них відповідно до цього Закону (далі - заява).

За приписами наведеної норми, заява подається не пізніше ніж на десятий день з дня початку проведення перевірки у відповідному органі, на підприємстві згідно з планом проведення перевірок, затвердження якого передбачено пунктом 3 частини другої статті 5 цього Закону.

Згідно ч. 3 ст. 4 Закону України «Про очищення влади», неподання заяви у строк, передбачений частиною другою цієї статті, є підставою для звільнення особи із займаної посади не пізніш як на третій день після спливу строку на подання заяви та застосування до неї заборони, передбаченої частиною третьою статті 1 цього Закону.

Постановою Кабінету Міністрів України № 563 від 16.10.2014 р. затверджено Порядок проведення перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України «Про очищення влади» (надалі - Порядок), згідно пункту 6 якого, рішення про початок проведення перевірки в органі оприлюднюється в день його прийняття на офіційному веб-сайті органу, в якому проводиться перевірка, та в той самий день доводиться відповідальним структурним підрозділом такого органу до відома осіб, які підлягають перевірці.

За приписами п.7 наведеного Порядку, у разі, коли в органі, в якому проводиться перевірка, відсутня технічна можливість для оприлюднення рішення про початок проведення перевірки в органі, такий орган надсилає зазначене рішення в день його прийняття у паперовій та електронній формі (скановану копію у форматі pdf) на електронну адресу органу, якому підпорядковується зазначений орган. Орган, якому підпорядковується орган, в якому проводиться перевірка, у той самий день оприлюднює рішення на власному офіційному веб-сайті.

Відповідно до п.8 Порядку, особа, яка підлягає перевірці, зобов'язана у десятиденний строк з дня початку проведення перевірки в органі подати до відповідального структурного підрозділу: 1) у разі незастосування заборон, передбачених частиною третьою або четвертою статті 1 Закону: власноручно написану заяву про проведення перевірки, передбаченої Законом, про те, що до неї не застосовуються заборони, передбачені частиною третьою або четвертою статті 1 Закону, про згоду на проходження перевірки та оприлюднення відомостей щодо неї за формою згідно з додатком 1; копії, засвідчені підписом керівника кадрової служби і скріплені печаткою (далі - засвідчені копії):- сторінок паспорта громадянина України з даними про прізвище, ім'я та по батькові, видачу паспорта та місце реєстрації; - документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України);- декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік, складеної за формою, що встановлена Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції" (далі - декларація). 2) у разі застосування заборон, передбачених частиною третьою або четвертою статті 1 Закону, - власноручно написану заяву про те, що до такої особи застосовується заборона, передбачена частиною третьою або четвертою статті 1 Закону, та про згоду на оприлюднення відомостей щодо неї за формою згідно з додатком 2.

На виконання вимог Закону України «Про очищення влади», Порядку проведення перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України «Про очищення влади», затвердженого постановою КМУ № 563 від 16.10.2014 р., Плану проведення перевірок відповідно до Закону України «Про очищення влади», затвердженого розпорядженням КМУ №1025-р від 16.10.2014 р., відповідачем винесено наказ №948/4 від 21.08.2015 р. «Про початок проведення в районних управліннях юстиції у місті Донецьку перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади», у пункті 1 якого днем початку проведення перевірки стосовно посадових осіб, зокрема, Київського районного управління юстиції у м.Донецьку, визначено 01 вересня 2015 року.

Згідно з пунктом 3 наведеного наказу, управління кадрової роботи та державної служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області повинно забезпечити:

- доведення цього наказу до відома посадових осіб Будьоннівського, Ворошилівського, Калінінського, Київського, Кіровського, Куйбишевського, Ленінського, Петровського, Пролетарського районних управлінь юстиції у місті Донецьку, які перемістились на підконтрольну Україні територію разом з установою, фактично виконують визначені повноваження, шляхом ознайомлення з ним під особистий підпис;

- доведення цього наказу до відома посадових осіб Будьоннівського, Ворошилівського, Калінінського, Київського, Кіровського, Куйбишевського, Ленінського, Петровського, Пролетарського районних управлінь юстиції у місті Донецьку, які не перемістились на підконтрольну Україні територію разом з установою, не здійснюють функції, перебувають на тимчасово неконтрольованій території або не надали відомості про місце перебування, шляхом оприлюднення на офіційному веб-сайті Головного територіального управління юстиції у Донецькій області.

З офіційного веб-сайту Міністерства юстиції України вбачається, що у розділі «Очищення влади» - «Документи» http://lustration.minjust.gov.ua/main/page/4/ знаходиться сканована копія наказу Головного територіального управління юстиції у Донецькій області № 948/4 від 21.08.2015 року.

Позивачем у десятиденний строк з дня початку проведення перевірки в Київському районному управлінні юстиції у м. Донецьку не було подано заяву про проведення перевірки, передбаченої Законом, про те, що до неї не застосовуються заборони, передбачені частиною третьою або четвертою статті 1 Закону/застосовується заборона, передбачена частиною третьою або четвертою статті 1 Закону, та заяву про згоду на проходження перевірки та оприлюднення відомостей щодо неї.

Згідно пояснень ОСОБА_1, наведена заява не була нею подана у зв'язку з тим, що її не було повідомлено про початок проведення перевірки відповідно до Закону України «Про очищення влади».

На звернення позивача від 30.11.2015 року та від 25.01.2016 року відповідач листами від 15.12.2015 р. № А-2254 та №А-368-0205 повідомив позивача про підстави та причини звільнення з посади, з наданням витягу з наказу №2152/1 від 11.09.2015 року.

В письмових запереченнях відповідач зазначив, що можливості зв'язатись з позивачем для повідомлення її про початок перевірки у нього не було, оскільки у зв'язку з подіями, пов'язаними із захопленням адміністративних будівель у місті Донецьку, особові справи всіх працівників Головного управління, крім посадових осіб, призначених на посади у грудні 2014 року, залишені у приміщенні Головного управління, розташованого у м. Донецьку.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 р. №595 "Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей", Міністерством юстиції України прийнято наказ № 247/7 від 25.11.2014 р. «Про переміщення органів та установ юстиції Донецької області», пунктом 2 якого було зобов'язано відповідача, зокрема, довести до відома всіх працівників Головного управління юстиції у Донецькій області, підпорядкованих територіальних органів та установ юстиції про переміщення відповідних органів та установ, запропонувати їм переведення на роботу в іншу місцевість разом із відповідним органом або установою юстиції, одночасно попередивши про наступне звільнення на підставі пункту 6 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України у разі відмови від переведення на роботу в іншу місцевість разом із органом або установою.

Відповідачем не надано доказів повідомлення позивача про переміщення установи, а також пропозицій щодо переведення на роботу в іншу місцевість разом із відповідним органом або установою юстиції.

Статтею 3 Конституції України встановлено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Частиною другою статті 38 Конституції України передбачено, що громадяни користуються рівним правом доступу до державної служби, а також до служби в органах місцевого самоврядування.

Відповідно до частини 6 статті 43 Конституції України, громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Суд вважає, що припинення трудового договору з підстав, передбачених ч.3 ст.4 Закону України «Про очищення влади», можливо у разі неподання особою заяви у строк, передбачений ч. 2 цієї статті, лише за умови доведення до її відома рішення про початок проведення перевірки.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту доведення наказу від 21.08.2015 р. № 948/4 «Про початок проведення в районних управліннях юстиції у місті Донецьку перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади» особисто до позивача.

Оприлюднення на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України сканованої копії наказу № 948/4 від 21.08.2015 р. не є доказом доведення цього рішення до відома позивача, тим більше, що ОСОБА_1 перебувала у відпустці по догляду за дитиною, а отже, не виконувала свої посадові обов'язки, та, відповідно, не була зобов'язана відслідковувати події через веб-сайт Міністерства юстиції України.

З цього приводу суд також зазначає, що оприлюднення на веб-сайті рішення про початок проведення перевірки, та доведення цього рішення відповідальним структурним підрозділом до відома осіб, які підлягають перевірці, є окремими заходами з реалізації Закону України «Про очищення влади», які не підлягають ототожненню.

Посилання відповідача у своїх запереченнях проти позову на пункт 3.2 наказу № 948/4 від 21.08.2015 р., яким передбачено доведення цього наказу до осіб, які не перемістились на підконтрольну Україні територію або не надали відомості про місце перебування, шляхом оприлюднення на офіційному веб-сайті Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, суд не приймає до уваги, оскільки позивач ОСОБА_1 має статус особи, що перемістилася з тимчасово окупованою території України.

Крім того, зазначена позиція відповідача суперечить пункту 6 Порядку проведення перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України «Про очищення влади», затвердженому постановою № 563 КМУ від 16.10.2014 р., яким чітко визначено вчинення двох окремих дій: по-перше, оприлюднення рішення на веб-сайті органу, по-друге, доведення цього рішення до відома осіб, які підлягають перевірці.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що позивач не був належним чином повідомлений про початок проведення перевірки, а відтак, був позбавлений можливості подати відповідну заяву у визначені строки.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що звільнення ОСОБА_1 з посади підстав неподання нею заяви у строк, визначений Законом України «Про очищення влади», є неправомірним.

Отже, за відсутності у відповідача правових підстав для звільнення позивача на підставі п. 7-2 ст. 36 Кодексу законів про працю з підстав, передбачених Законом України «Про очищення влади», наказ Головного територіального управління юстиції у Донецькій області № 2152/1 від 11.09.2015 р. в частині звільнення ОСОБА_1 з посади головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у м. Донецьку є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 235 Кодексу законів про працю України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Враховуючи, що на час виникнення спору між сторонами та звернення до суду з даним позовом ОСОБА_1 знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, суд не приймає рішення про виплату їй середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Згідно з ч. 1 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, негайно виконуються постанови суду, зокрема, про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Таким чином, постанова суду в частині поновлення позивача на посаді підлягає негайному виконанню.

На підставі викладеного, керуючись ч. 6 ст. 128, ст.ст. 160-162, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного територіального управління юстиції у Донецькій області №2152/1 від 11.09.2015 р. в частині звільнення ОСОБА_1 з займаної посади з 11 вересня 2015 року відповідно до п.7-2, ст.36 КЗпП України.

Поновити ОСОБА_1 на посаді головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у м. Донецьку.

Допустити негайне виконання постанови в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у м. Донецьку.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Якщо судом у відповідності до частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України було проголошено вступну та резолютивну частину постанови, а також в разі прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.В. Чорна