Ухвала суду № 60807408, 21.11.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 листопада 2013 р.Справа № 815/5795/13-а

Категорія: 10.1 Головуючий в 1 інстанції: Самойлюк Г. П.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача судді Турецької І.О.

суддів Стас Л.В., Косцової І.П.

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Проектно-пошуковий інститут «Південмедбіосинтез» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2013 року у справі за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси до публічного акціонерного товариства «Проектно-пошуковий інститут «Південмедбіосинтез» про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

В серпні 2013 року управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси (надалі УПФУ в Малиновському районі м. Одеси, позивач) звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило стягнути з публічного акціонерного товариства «Проектно-пошуковий інститут «Південмедбіосинтез» (надалі ПАТ «ППІ «Південмедбіосинтез», відповідач) заборгованість по відшкодуванню виплати різниці між сумою пенсії, призначеної науковим працівникам за період з 01 квітня 2012 року по 01 липня 2013 року, в сумі 31852,73 грн.

В обґрунтування позивач зазначив, що у відповідача утворилась заборгованість по відшкодуванню виплати різниці між сумою пенсії, призначеної науковим працівникам, яка самостійно відповідачем не погашена.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2013 року адміністративний позов задоволено.

Суд стягнув з ПАТ «ППІ «Південмедбіосинтез» заборгованість по відшкодуванню виплати різниці між сумою пенсії, призначеної науковим працівникам у розмірі 31852,73 грн. на користь УПФУ в Малиновському районі м. Одеси.

В апеляційній скарзі ПАТ «ППІ «Південмедбіосинтез» ставиться питання про скасування судового рішення у звязку з порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Так, апелянт зазначив, що суд першої інстанції не надав належної правової оцінки всім доказам та не здійснив всебічного, повного та обєктивного розгляду обставин справи, що призвело до неправильного вирішення спору.

Представник апелянта надав до суду клопотання про перенесення розгляду справи, однак, колегія суддів визнала зазначену представником причину неявки у судове засідання до суду апеляційної інстанції не поважною.

У звязку з чим, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження, у відповідності до положень п.2 ч.1 ст. 197 КАС України, у звязку із неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Зясувавши обставини справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню на наступних підставах.

Так, з матеріалів справи вбачається, що ПАТ «ППІ «Південмедбіосинтез» зареєстровано в УПФУ в Малиновському районі м. Одеси як страхувальник та платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідачем видано колишнім працівникам, а саме: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26 довідки про те, що останні займалися науково-технічною діяльністю, необхідною для призначення пенсії відповідно до ст. 24 ст. 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» № 1977-XII від 13 грудня 1991 року (надалі Закон №1977).

Згідно розпоряджень, наявних в матеріалах справи, вищезазначеним особам призначено пенсію за віком як науковим працівникам.

Як вбачається з розрахунку, заборгованість відповідача за період з 01 квітня 2013 року по 01 липня 2013 року по відшкодуванню виплати різниці між сумою пенсії, призначеної науковим працівникам відповідно до Закону №1977 та сумою пенсії призначеної відповідно інших законодавчих актів складає 31 582, 73 грн.

Задовольняючи позовні вимоги,суд першої інстанції зазначив, що УПФУ в Малиновському районі м. Одеси надало усіх можливих документів на обґрунтування позовних вимог та надало достатньо доказів фактичного понесення ним витрат на виплату різниці між сумою пенсії, призначеної науковим працівникам.

Згідно зі вимогами ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що при постановленні рішення, судом першої інстанції було дотримано вимог ст. 159 КАС України у звязку з наступним.

Згідно ч. 1 ст. 24 Закону №1977 пенсії науковим (науково-педагогічним) працівникам призначаються в розмірі 80 відсотків від сум заробітної плати наукового (науково-педагогічного) працівника, яка визначається відповідно до статті 23 цього Закону та частини другої статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та на яку відповідно до законодавства нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування (внески).

Перелік посад наукових (науково-педагогічних) працівників підприємств, установ організацій, вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації, перебування на яких дає право на призначення пенсії та виплату грошової допомоги у разі виходу на пенсію відповідно до цієї статті, затверджений Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 24 Закону №1977, різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів Ш-ІУ рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Право на призначення пенсії відповідно до цього Закону поширюється на всіх осіб, які вийшли на пенсію до набрання чинності цим Законом та мають стаж наукової роботи, передбачений частиною другою цієї статті. Призначення пенсій таким працівникам здійснюється відповідно до частин третьої - сьомої цієї статті з дня звернення за призначенням пенсії та за умови звільнення з посади наукового (науково-педагогічного) працівника, за винятком осіб, які працюють за строковим трудовим договором (контрактом), що укладений після досягнення пенсійного віку.

При цьому за рахунок коштів державного бюджету фінансується 50 % різниці у розмірі пенсії наукових працівників державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій, закладів, згідно із п.2 Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації згідно із Законом №1977 та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженого Постановою КМУ від 24 березня 2004 року №372 (надалі Порядок).

Відповідно до п. 2 Порядку, за рахунок коштів державного бюджету фінансується 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу, інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, що підтверджено повідомленнями, наданими позивачем.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26 були призначені пенсії наукових працівників, які належним чином оплачувались управліннями Пенсійного фонду України.

Окрім того, відповідачем розпорядження про призначення вказаним вище особам пенсій наукових працівників та повідомлень про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів не оскаржувалися.

Відповідно до п.5 Порядку, розмір витрат на виплату різниці у розмірі пенсії, що підлягають фінансуванню за рахунок державних не бюджетних підприємств і організацій, визначається в розрахунку на рік органами Пенсійного фонду, про що надсилається повідомлення підприємству чи організації. Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.

Як вбачається з матеріалів справи, УПФУ в Малиновському районі м. Одеси відповідачу надсилались розрахунки про відшкодування різниці наукової пенсії, які ним отримані (а.с.14).

Згідно з п. 4 Порядку, у разі ліквідації або зміни власника підприємства, установи, організації чи вищого навчального закладу III-IV рівнів акредитації різниця у розмірі пенсії фінансується за рахунок коштів їх правонаступників у порядку, що діяв стосовно цих підприємств, установ, організацій та закладів до моменту ліквідації або зміни власника.

Відповідно до п. 8 Порядку, у разі порушення строку сплати коштів, які спрямовуються на фінансування різниці у розмірі пенсії, органи Пенсійного фонду стягують відповідні суми у порядку, визначеному законодавством.

На час розгляду справи в суді першої інстанції та в суді апеляційної інстанції заборгованість в сумі 31852,73 грн. відповідачем сплачена не була.

Враховуючи наведене, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав вважати, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст.195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Проектно-пошуковий інститут «Південмедбіосинтез» залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2013 року у справі за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси до публічного акціонерного товариства «Проектно-пошуковий інститут «Південмедбіосинтез» про стягнення заборгованості залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку ст. 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня отримання її сторонами.

Доповідач - суддя І.О.Турецька

суддя Л.В. Стас

суддя І.П. Косцова