Вирок № 60806069, 26.08.2016, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 26.08.2016

Справа № 334/1360/16-к

Провадження № 1-кп/334/183/16

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 серпня 2016 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя в складі: головуючого

судді Мусієнко Н.М.

при секретарі Петракей Р.С.

за участю прокурора Петрова І.С.

адвоката Рогальського В.М.

потерпілої ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12015080010001276 від 01.08.2015р. відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Решетилівське, Пологівського району, Запорізької області, громадянина України, освіта середня, розлученого, маючого на утриманні неповнолітню дитину 2002р.н., працюючого водієм інкасатором ПАТ АБ «Експрес-Банк», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, мешкає АДРЕСА_2, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, суд, -

В С Т А Н О В И В :

01.08.2015р. приблизно о 16год. 30хв., водій ОСОБА_3, керуючи інкасаторським автомобілем ПАТ АБ «ЕКСПРЕС-БАНК» «VOLKSWAGEN CADDY», реєстраційний номер НОМЕР_1, здійснював рух по проїжджій частині вул. Богдана Хмельницького, рухаючись з боку вул. Верхньої у напрямку пр. Металургів в м. Запоріжжі.

В цей же час, водій ОСОБА_5, керуючи пасажирським автобусом «MERCEDES-BENZ 312 D», реєстраційний номер НОМЕР_2, здійснював рух по проїжджій частині пр. Металургів, з боку вул. Верхньої в напрямку вул. Богдана Хмельницького.

На перехресті пр. Металургів з вул. Богдана Хмельницького в м. Запоріжжі, рух у вказаний час регулювався світлофорним об'єктом. Водій ОСОБА_3, маючи об'єктивну спроможність виявити червоний сигнал світлофора, який забороняє його рух у його напрямку, діючи в порушення п.п. 8.7.3 е), 10.1 Правил дорожнього руху України, де сказано: п.8.7.3.: «Сигнали світлофора мають такі значення:

е) червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух»; п.10.1.: «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху», проявив злочинну недбалість до дорожньої обстановки та поставивши під загрозу життя та здоров'я інших учасників руху, виїхав на перехрестя на заборонений сигнал світлофору.

В результаті, водій ОСОБА_3 допустив зіткнення передньої лівою стороною керованого автомобіля з правою боковою стороною автобусу «MERCEDES-BENZ 312 D», який рухався через перехрестя на зелений сигнал світлофора.

В наслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажирці автобусу «MERCEDES-BENZ 312 D» ОСОБА_2, згідно висновку судової медичної експертизи №3998 від 25.09.2015р., спричинені тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому акроміального кінця правої ключиці зі зміщенням кісткових фрагментів, набряку м'яких тканин в області правого надпліччя, які в сукупності кваліфікуються як тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості, не є небезпечними для життя, але є такими, що спричинили собою тривалий розлад здоров'я, більше 21 дня.

Згідно висновку судової автотехнічної експертизи №622/623/15 від 06.11.2015р., в даній дорожньо-транспортній ситуації, за варіантом № 1(вихідні данні якого повністю або частково відповідають свідченням водія автомобіля «VOLKSWAGEN-CADDY» ОСОБА_3 та пасажирів вказаного автомобіля ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8), в діях водія автобусу «MERCEDES-BENZ 312 D» ОСОБА_5 вбачаються невідповідності вимогам п. 8.7.3е) Правил дорожнього руху України, невідповідність яким знаходиться в причинному зв'язку з подією ДТП, а в діях водія автомобіля «VOLKSWAGEN-CADDY» ОСОБА_3 невідповідностей до вимог Правил дорожнього руху України, не вбачається. При цьому, виходячи з вихідних даних, які наведені з показань пасажира автомобіля «VOLKSWAGEN-CADDY» ОСОБА_7, в діях водія ОСОБА_3, за його варіантом, також вбачаються невідповідності до вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України, невідповідність яких також знаходиться в причинному зв'язку з подією ДТП.

У цьому варіанті розвитку події, за поясненнями пасажира автомобіля «VOLKSWAGEN-CADDY» ОСОБА_6, водій ОСОБА_3 не мав технічної можливості запобігти зіткненню. За показаннями пасажира автомобіля «VOLKSWAGEN-CADDY» ОСОБА_7, водій ОСОБА_3 мав технічну можливість запобігти зіткненню, шляхом застосування своєчасних заходів направлених на зменшення швидкості руху керованого автомобіля.

Водій автобусу «MERCEDES-BENZ 312 D» ОСОБА_5 мав технічну можливість уникнути зіткнення при виконання вимог п. 8.7.3е) Правил дорожнього руху України.

За варіантом №2 (вихідні данні якого повністю або частково відповідають свідченням водія мікроавтобусу «MERCEDES-BENZ» ОСОБА_5, свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13), в діях водія автомобіля «VOLKSWAGEN-CADDY» ОСОБА_3 вбачаються невідповідності вимогам п.п. 8.7.3.е) 10.1 Правил дорожнього руху України, невідповідність яким знаходиться в причинному зв'язку з подією ДТП, а в діях водія мікроавтобусу «MERCEDES-BENZ» ОСОБА_5 невідповідностей до вимог Правил дорожнього руху України, не вбачається, він не мав технічної можливості уникнути зіткнення.

Водій ОСОБА_3 мав технічну можливість запобігти зіткненню при виконання вимог п.п. 8.7.3.е), 10.1 Правил дорожнього руху України.

Місце зіткнення транспортних засобів, яке було визначено під час огляду місця пригоди, відповідає дійсності.

Місце зіткнення, яке вказане водієм ОСОБА_3 та пасажиром його автомобіля ОСОБА_6, не відповідає дійсності, оскільки знаходиться в стороні відносно слідів бічного ковзання коліс транспортних засобів.

Місце зіткнення, яке вказують водій ОСОБА_14, свідки ОСОБА_9, ОСОБА_11, не суперечить слідовій інформації та відповідає дійсності.

В момент контакту кут взаємного розташування транспортних засобів дорівнює 105??125?. При цьому автомобіль «VOLKSWAGEN-CADDY» контактував передньої лівою стороною з правою боковою стороною автобусу «MERCEDES-BENZ 312 D» .

Згідно графіку роботи світлофору, за показаннями свідка ОСОБА_9, сигнал світлофора для автобусу «MERCEDES-BENZ 312 D» на момент зіткнення - зелений.

За показаннями свідка ОСОБА_10, сигнал світлофора для автомобіля «VOLKSWAGEN-CADDY» на момент зіткнення - червоний.

За показаннями свідка ОСОБА_12, сигнал світлофора для автомобіля «VOLKSWAGEN-CADDY» на момент зіткнення - червоний.

За показаннями свідка ОСОБА_13, сигнал світлофора для автомобіля «VOLKSWAGEN-CADDY» на момент зіткнення - червоний.

Необережні дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч.1 ст.286 КК України, за ознаками порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Порушення водієм ОСОБА_3, згідно висновку технічної експертизи мав технічну можливість запобігти зіткненню при виконання вимог п.п. 8.7.3.е), 10.1 ПДР знаходиться в прямому причинному зв'язку з подією ДТП та її наслідками.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_3 свою провину у вчиненні злочину визнав повністю, пояснив суду, що дійсно під час керування інкасаторським автомобілем ПАТ АБ «ЕКСПРЕС-БАНК» «VOLKSWAGEN CADDY», реєстраційний номер НОМЕР_1, здійснював рух по проїжджій частині вул. Богдана Хмельницького, рухаючись з боку вул. Верхньої у напрямку пр. Металургів в м. Запоріжжі.

В цей же час, водій ОСОБА_5, керуючи пасажирським автобусом «MERCEDES-BENZ 312 D», реєстраційний номер НОМЕР_2, здійснював рух по проїжджій частині пр. Металургів, з боку вул. Верхньої в напрямку вул. Богдана Хмельницького.

На перехресті пр. Металургів з вул. Богдана Хмельницького в м. Запоріжжі, рух у вказаний час регулювався світлофорним об'єктом. Він необачно допустив зіткнення з мікроавтобусом «Мерседес» в якому постраждали люди. У вчиненому кається, пояснив, що бажання сісти за кермо автомобіля більше не має. На теперішній час готовий відшкодовувати потерпілій ОСОБА_2 матеріальну шкоду за пред'явленим нею цивільним позовом в розмірі 1708грн.; не згодний зі сплатою добровільного внеску потерпілої в сумі 1000грн.. Цивільний позов з відшкодуванням моральної шкоди визнав частково, оскільки вважає суму моральної шкоди завищеною.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 пояснила, що 01.08.2015р. в 16год 30хв. вона їхала у маршрутному такси №67 на пасажирському сидінні, на перехресті пр. Металургів вул. Б.Хмельницького трапилось зіткнення автобусу з автомобілем, в наслідок якого їй були завдані тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, вона тривалий час перебувала на лікуванні в 9-й Міськлікарні, та лікувалась амбулаторно. Жодної допомоги з боку обвинуваченого ОСОБА_3 під час лікування їй не надавалось.

Потерпіла ОСОБА_2 підтримала заявлений нею цивільний позов до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної школи в сумі 2708,63грн.; моральної шкоди -5000грн. та до ПАТ «АБ «Експрес-Банк» про відшкодування моральної шкоди в розмірі 45000грн. відповідно.

Цивільного позивач ОСОБА_15 заявила цивільний позов до ОСОБА_3 та ПАТ «АБ «Експрес-Банк» про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 148209,56грн. та моральної шкоди 10000грн. просила його задовольнити в повному обсязі.

ОСОБА_3 цивільний позов визнав частково, не заперечував проти стягнення частково матеріальної шкоди на користь потерпілої ОСОБА_2 цивільний позов ОСОБА_15 просив залишити без задоволення у зв'язку з його необґрунтованістю та недоведеністю.

0Отримавши показання обвинуваченого та потерпілої, що відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, з'ясувавши правильність розуміння всіма учасниками судового засідання змісту цих обставин та відсутності їх оспорювань, сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, роз`яснивши правові наслідки застосування положень ч.3 ст.349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі, які визнаються усіма учасниками судового провадження.

Необережні дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч.1 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середнього ступеню тяжкості тілесне ушкодження.

При вирішення цивільного позову потерпілої ОСОБА_2 суд приходить до наступного висновку: потерпілій ОСОБА_2 дійсно згідно судово-медичної експертизи №3998 від 25.09.2015р. в наслідок ДТП, були спричинені тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому акроміального кінця правої ключиці зі зміщенням кісткових фрагментів, набряку м'яких тканин в області правого надпліччя, які в сукупності кваліфікуються як тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, не безпечними для життя, але є такими, що спричинили собою тривалий розлад здоров'я, більше 21 дня, вона знаходилася на стаціонарному лікуванні в 9-й Міськлікарні з 01.08. по 17.08.2015р. а також на амбулаторному лікуванні з 18.08.2015р. по 11.09.2015р. У зв'язку з лікуванням вона понесла матеріальні витрати на придбання ліків та ін. виробів медичного призначення на загальну суму 2708,63грн. з яких 1000грн. добровільне пожертвування. Крім того їй були завдані моральні страждання, які вона оцінила в суму 50000грн.

Також у судовому засіданні досліджені висновки судово-медичної експертизи №3998 від 25.09.2015р., в ході дорожньо-транспортної пригоди пасажиру автобусу «MERCEDES-BENZ 312 D» ОСОБА_2 спричинено тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому акроміального кінця правої ключиці зі зміщенням кісткових фрагментів, набряку м'яких тканин в області правого надпліччя, які в сукупності кваліфікуються як тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості, не є небезпечними для життя, але є такими, що спричинили собою тривалий розлад здоров'я, більше 21 дня.

Обставини, які пом'якшують покарання ОСОБА_3, передбачені ст.66 КК України, суд вважає щире каяття.

Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_3, передбачені ст.67 КК України, відсутні.

Під час судового слідства обвинуваченим ОСОБА_3 матеріальна шкода відшкодована не була.

Крім того, вимоги про стягнення з ОСОБА_3 на користь потерпілої ОСОБА_2 матеріальної шкоди є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково в розмірі по 1708,63 грн. що на думку суду буде відповідати розміру заподіяній шкоди здоров'ю внаслідок ДТП .

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ПАТ «АБ «Експрес-Банк» в частині стягнення моральної шкоди, з урахуванням фізичного болю потерпілої, зміни звичного способу життя, її моральних страждань, матеріального становища обвинуваченого, суд вважає необхідним задовольнити частково в сумі 5000грн. та 20000грн. відповідно, що на думку суду також буде відповідати розміру заподіяній шкоди здоров'ю внаслідок ДТП та засадам розумності та справедливості.

Що стосується вимог цивільного позивача ОСОБА_15 до ОСОБА_3 та ПАТ «АБ»Експрес-Банк» про відшкодування матеріальної шкоди та моральної шкоди, то суд вважає, що цивільний позов ОСОБА_15 необхідно залишити без розгляду з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.128 КІІК України особа, якій кримінальним правопорушення або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого.

Відповідно до вимог ч.1 ст.61 КПК України цивільним позивачем у кримінальному, провадженні є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової або моральної шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, та яка в порядку, встановленому цим Кодексом, пред'явила цивільний позов.

У відповідності до вимог ст.ст.127,128,129 КПК України обов'язок щодо відшкодування матеріальної та моральної шкоди вироком покладається на підозрювану обвинуваченого або на фізичну чи юридичну особу, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

У відповідності до роз'яснень в п. 5 Пленуму Верховного Суду України №3 від 31.03.1989р. «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальні шкоди, заподіяної злочином і відшкодування безпідставно нажитого майна», не підлягають розгляду в кримінальній справі позови з вимогами про відшкодування матеріальної шкоди, які не випливають із пред'явленого обвинувачення.

Згідно обвинувальному акту, ОСОБА_3 був звинувачений в порушенні правил безпеки дорожнього руху, яке спричинило спричинення тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості потерпілій ОСОБА_2.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_15 були пред'явлені цивільні позови до ПАТ «АБ «Експрес-Банк», ПрАТ «СК «Провідна», відповідно до укладеного договору страхування. Обов'язки про відшкодування завданої шкоди страховиком випливають не з пред'явленого обвинувачення, а з договірних обов'язків про відшкодування шкоди. Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01 липня 2004р. передбачено порядок звернення з вимогами про відшкодування шкоди та умов такого відшкодування. Зокрема, одною з умов вирішення питання про відшкодування страховиком шкоди є надання потерпілим обвинувального вироку суду, що набрав законної сили щодо особи, цивільна відповідальність якого застрахована за договором страхування.

Крім того, ОСОБА_15 не надала відповідного оригіналу свідоцтва власника автомобілю, та не має товарознавчого дослідження про спричинення матеріальної шкоди її автомобілю.

За таких обставин, суд вважає, що цивільний позов цивільного позивача ОСОБА_15 в цій частині необхідно залишити без розгляду, та роз'яснити їй право звернутися до суду з позовом в порядку цивільного судочинства.

При призначенні покарання обвинуваченому, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, об'єм обвинувачення, вчинення злочину з необережності, думку потерпілої ОСОБА_2 щодо покарання ОСОБА_3 яка не наполягала на застосуванні реального покарання, а також особу обвинуваченого, який у вчиненому розкаявся, провину визнав у повному обсязі, раніше не судимий, має постійне місце проживання, позитивно характеризується за місцем помешкання, офіційно працює, на обліку у лікаря-психіатра і лікаря-нарколога не перебуває, має на утриманні неповнолітню дитину на яку сплачує аліменти за рішенням суду, батьків похилого віку, у зв'язку з чим, суд вважає за необхідне призначити йому покарання, в межах санкції статті із застосуванням ст.75 КК України, поклавши на нього обов'язки передбачені п.п.2-4 ст.76 КК України, оскільки його виправлення і перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, без позбавлення права керування транспортним засобом, оскільки ОСОБА_3 за фахом водій та не має іншої професії.

Судові витрати під час досудового розслідування: судова медична експертиза №3998 від 25.09.2015р., без вартості; судова медична експертиза №3182 від 10.09.2015р., без вартості; судова медична експертиза №3330 від 05.09.2015р., без вартості; судова транспортно - трасологічна експертиза №424/15 від 21.08.2015р., вартістю 1104грн. 84коп.; судова комплексна автотехнічна та транспортно - трасологічна експертиза №622/623/15 від 06.11.2015р., вартістю 1473грн 12коп.; судова інженерно - транспортна експертиза за експертною спеціальністю дослідження технічного стану транспортного засобу №74/16 від 05.02.2016р. вартістю 736грн. 56коп; судова інженерно - транспортна експертиза за експертною спеціальністю дослідження технічного стану транспортного засобу №73/16 від 17.02.2016р. вартістю 736 грн. 56коп. Загальна сума витрат на залучення експертів під час досудового розслідування складає 4051грн. 08коп.

Судові витрати не підлягають стягненню з обвинуваченого, оскільки експертизи проводилися державними установами, та відповідно до ч.2 ст.122 КПК України, проведення експертизи здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються експертним установам з Державного бюджету України.

Долю речових доказів суд вирішує у відповідності до вимог ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.286 ч.1 КК України, ст. ст. 368-370,373-374 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ :

ОСОБА_3 визнати винним у вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України та призначити йому покарання у вигляді одного року обмеження волі, без позбавлення права керування транспортними засобами.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від призначеного покарання з випробуванням строком на 1 рік.

Відповідно до п.2-4 ст.76 КК України, зобов'язати засудженого ОСОБА_3 без дозволу органу кримінально-виконавчої системи не виїжджати за межі України на постійне проживання, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи, періодично з'являтися для реєстрації в орган кримінально-виконавчої системи.

Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили відносно ОСОБА_3 не обирати.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 1708,63грн. моральної шкоди 5000грн.

Стягнути з ПАТ «АБ «Експрес-Банк», на користь ОСОБА_2 20000грн. (двадцять тис. грн.) моральної шкоди.

Цивільний позов ОСОБА_15 залишити без розгляду.

Речові докази: автомобіль «VOLKSWAGEN CADDY», реєстраційний номер НОМЕР_1, який знаходиться на відповідальному зберіганні на території спец-приймальника розподільника ЗМУ ГУМВС м. Запоріжжя пров. Кузнечний,11, залишити в користуванні власника ПАТ АБ «ЕКСПРЕС-БАНК»., мікроавтобус «MERCEDES-BENZ 312 D» регестраційний номер НОМЕР_2, переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_15 згідно розписи від 03.02.2016р. - залишити в користуванні власника.

На вирок може бути подана апеляція в Запорізький апеляційний суд протягом 30 днів з дня проголошення вироку.

Суддя: Мусієнко Н. М.