Ухвала суду № 60805948, 15.06.2016, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 15.06.2016

Справа № 334/4952/14-ц

Провадження № 6/334/218/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2016 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Лисенко Л.І.,

при секретарі Матвієнко О.І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні подання головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про тимчасове обмеження керівника ТОВ «Зеніт» ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх обовязків,

встановив:

головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження керівника ТОВ «Зеніт» ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх обовязків, вказавши в поданні наступне.

На виконанні в відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області перебуває виконавче провадження № 48933212 з примусового виконання виконавчого листа № 334/4952/14-ц виданого 10.02.2015р. Ленінським районним судом м.Запоріжжя про стягнення солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕНІТ», ЄДРПОУ 20475550 солідарно на користь Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» заборгованості за кредитним договором в сумі 9928469,97 грн., а також судовий збір в сумі 3654,00 грн., що разом становить 9932123,97 грн.

Боржником ТОВ «ЗЕНІТ» рішення суду не виконується, борг не сплачується..

Судовий виконавець просить суд обмежити керівника ТОВ «Зеніт» ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх обовязків.

Суд, розглянувши матеріали подання, вважає, що подання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, згідно з ч.1 ст.33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Відповідно до п.5 ч.1, ч.2 ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта, а якщо він має паспорт, то йому може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадку, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання таких зобов'язань.

Відповідно до п.18 ч.3 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.

Відповідно до ч.1 ст.377-1 ЦПК України, питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

За змістом наведених вище норм чинного законодавства, тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України є винятковим заходом обмеження особистої свободи фізичної особи, який застосовується лише при наявності достатніх підстав вважати, що така особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на неї відповідним судовим рішенням, і саме з цією метою має намір та реальну можливість вибути за межі України.

Судом встановлено, що відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області перебуває виконавче провадження № 48933212 з примусового виконання виконавчого листа № 334/4952/14-ц виданого 10.02.2015р. Ленінським районним судом м.Запоріжжя про стягнення солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕНІТ», ЄДРПОУ 20475550 солідарно на користь Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» заборгованості за кредитним договором в сумі 9928469,97 грн., а також судовий збір в сумі 3654,00 грн., що разом становить 9932123,97 грн.

08.10.2015 року державним виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження.

08.10.2016 року державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника.

27.10.2015 року головним державним виконавцем було складено акт опису та арешту майна, яким арештовані нежитлові приміщення № 2, 3 та літ.Г, що знаходяться за адресою: м.Запоріжжя, вул..Базова, 11, яке згідно відомостей з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 115388416 від 09.10.2045р. належить ТОВ «ЗЕНІТ».

Суд не може погодитись з висновками головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, про те що факт існування боргу і його несплати є підставою вважати, що керівник ТОВ «ЗЕНІТ» ОСОБА_1 ухиляється від виконання своїх зобовязань. Суду не надано доказів про можливість здійснення боржником погашення заборгованості, наявність коштів на розрахункових рахунках підприємства.

Інструкція з організації примусового виконання рішень, що набрала чинності з 17 квітня 2012 р. та затверджена наказом Міністерства юстиції України від 2 квітня 2012 р. № 512/5. містить окремий розд. XI "Обмеження у праві виїзду за межі України та заборона в'їзду в Україну", в якому передбачено зміст подання державного виконавця при зверненні до суду.

На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, повинен вже відбутися і бути об'єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.

Поняття "ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням" варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

У наданому суду поданні відсутні докази того, що державним виконавцем вживалися всі інші заходи примусового виконання судового рішення, передбачені ч.3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» як свідчення ухилення боржника від виконання грошового зобов'язання, покладеного на нього.

Відповідно до положень вищезазначених законів така ознака як ухилення боржника від виконання рішення є обов'язковою для вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України та в зв'язку з відсутністю таких даних в матеріалах справи, законних підстав для обмеження керівника ТОВ «ЗЕНІТ» ОСОБА_1 у праві виїзду за кордон немає.

Керуючись ст. 33 Конституцією України, ст.10, 377-1 ЦПК України, ст. 5, 6, 11 Закону України „Про виконавче провадження, Постановою № 6 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014р. «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», суд

УХВАЛИВ:

У задоволені подання головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про тимчасове обмеження керівника ТОВ «Зеніт» ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх обовязків відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційний суд Запорізької області протягом 5 днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: Лисенко Л. І.