Рішення № 60804759, 01.09.2016, Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 138/2249/16-ц

Провадження №:2/138/685/16

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2016 року м. Могилів-Подільський

Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області, в складі:

головуючого судді Жикевич Т.Б.,

за участю секретаря Політанської Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області цивільну справу за позовом ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з вказаним вище позовом, який мотивовано тим, що 18.07.2013 між сторонами спору укладено кредитний договір № CL139384, відповідно до якого банк надав відповідачу у тимчасове платне користування кредит у сумі - 15000,00 грн., з датою повернення кредиту 05.07.2017, зі сплатою за користування кредитом 0,01 % річних, із комісією за надання кредиту 448,80 грн. Позичальник не виконує умови договору, і станом на 01.06.2016 заборгованість по договору становить 22507,28 грн.

Позичальник порушив умови кредитного договору та не сплатив плату за користування кредитом (проценти) у порядку встановленому кредитним договором, що і стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

В судове засідання представник позивача не з'явився, надавши суду заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій також зазначено, що позовні вимоги він підтримує в повній мірі та в разі неявки відповідачів не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений завчасно та належним чином.

Враховуючи зазначені обставини суд, зважаючи на зміст заяви позивача, ухвалив провести заочний розгляд справи на підставі наявних в справі доказів, відповідно до положень ст.224 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності суд, вважає що позов підлягає частковому задоволенню, враховуючи таке.

Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що стверджується п.3 ч.1 ст.3 ЦК України.

В ч.1 ст.626 ЦК України законодавець зазначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

18.07.2013 між сторонами спору укладено кредитний договір № СL139384 відповідно до якого позичальник отримав кредит в сумі кредит у сумі - 15000,00 грн., з датою повернення кредиту 05.07.2017, зі сплатою за користування кредитом 0,01 % річних, із комісією за надання кредиту 448,80 грн. (а.с.9-20).

Згідно виписки/особового рахунку за 18/07/2013 та меморіального ордера від 18.07.2013, відповідач отримав від банку кошти в розмірі 15000,00 грн.(а.с.5,6).

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно п.п.6.2.1. кредитного договору відповідач зобов'язаний повністю та своєчасно виконувати усі зобов'язання за кредитним договором (а.с.11).

Статтею 536 ЦК України визначено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно п.п.2.1, 2.2, 2.3 кредитного договору проценти на кредит обчислюються, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та році, що складається з 360 днів, включаючи дату надання кредиту в якому вони починають нараховуватися, але не включаючи дату фактичного повного погашення кредиту. Проценти нараховуються на щомісячній основі на суму несплаченого щоденного залишку Кредиту (а.с.9).

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а ч.1.ст.526 ЦК України встановлює, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 1049 ч.1 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

В позові вказано, що відповідач не виконує взяті на себе зобов'язання по зазначеному договору.

Відновідно до ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.

Згідно ч.1 ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами, однак, згідно розрахунків позивача, станом на 05.06.2014 відповідач допустила заборгованість по вказаному договорі.

Так, борг за договором № CL139384 від 18 липня 2013 року становить 22507,28 грн., в тому числі: прострочена заборгованість по кредиту 6667,10 грн., сума дострокового стягнення кредиту 833,47 грн, відсотки 0,60 грн., розрахунково-касове обслуговування 7567,13 грн. пеня 2188,98 грн., штраф 5250,00 грн.(а.с.4).

На переконання суду не підлягає задоволенню вимога про стягнення нарахованої плата за розрахунково-касове обслуговування, оскільки абзацом 3 ч. 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено заборону кредитодавцю встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону - діяльності виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб (п. 17 ст. 1 Закону). Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною. Розрахункове касове обслуговування не є послугою в розумінні цього Закону, а вчиняється у звязку з наданням такої послуги, якої в даному випадку є надання кредиту.

Таким чином, в ході розгляду справи судом встановлено, що відповідач отримав на підставі договору № CL139384 від 18 липня 2013 року кредитні кошти в розмірі 15000,00 грн., з датою повернення кредиту 05.07.2017, зі сплатою за користування кредитом 0,01 % річних, із комісією за надання кредиту 448,80 грн.. Взяті на себе зобов'язання за договором відповідач належним чином не виконав. Зазначені обставини переконують суд в наявності підстав для часткового задоволення позову та стягнення заборгованості з відповідача за мінусом заборгованості за розрахунково-касове обслуговування в розмірі 14940,15 грн.

Питання розподілу судових витрат слід вирішити в порядку статті 88 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3,525,526, 626, 629,1049, 1048,1054 ЦК України, ст.ст. 3, 10, 11, 60, 88,197, 212-218, 224-226 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Універсал банк» заборгованість за кредитним договором № CL139384 від 18 липня 2013 року в розмірі 14940,15 грн., в тому числі: прострочена заборгованість по кредиту 6667,10 грн., сума дострокового стягнення кредиту 833,47 грн, відсотки 0,60 грн., пеня 2188,98 грн., штраф 5250,00 грн, а також судові витрати у виді судового збору в розмірі 914,71 грн.

В задоволені інших позовних вимог - відмовити.

Решту судового збору залишити за позивачем.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Т.Б.Жикевич