Ухвала суду № 60790927, 01.09.2016, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа № 592/7239/16-к

Провадження № 1-кп/592/425/16

УХВАЛА

01 вересня 2016 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми у складі:

головуючої - судді Труханової Л. М.,

при секретарі - Сахненко О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми кримінальне провадження за №42016200000000148 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368 ч.1 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - Ткаченко К.Л.,

обвинуваченого- ОСОБА_1.,

захисника- ОСОБА_4.,

В С Т А Н О В И В:

Згідно обвинувального акту ОСОБА_1 обвинувачується в тому , що у період з 14.08.2000 р. по 06.11.2015р. він проходив службу органах внутрішніх справ. Згідно з наказом голови Національної поліції України Х.Деканоідзе №87 о/с від 10.02.2016р. майора поліції ОСОБА_1 призначено на посаду ІНФОРМАЦІЯ_2.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про національну поліцію» ОСОБА_1 виконував функції представника центрального органу виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

ОСОБА_1 є службовою особою правоохоронного органу- представником влади, оскільки постійно здійснює функції представника влади.

Крім того, ОСОБА_1, відповідно до пп. з) п. 1 ч. 1 ст. З Закону України «Про запобігання корупції» ,є суб'єктом відповідальності за корупційне правопорушення.

Проте, обіймаючи посаду старшого оперуповноваженого відділу оперативного моніторингу Управління внутрішньої безпеки в Сумській області Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України майор поліції ОСОБА_1, будучи працівником правоохоронного органу та представником влади, ігноруючи вимоги нормативно-правових актів, регламентуючих діяльність поліції, нехтуючи цінностями, які присягнув захищати, скоїв корупційний злочин за таких обставин.

Так, ОСОБА_3 періодично купляв іноземну валюту у знайомих на території Центрального ринку м. Суми, яку згодом реалізовував за вигіднішим курсом. У зв'язку з даною діяльністю, приблизно у січні-лютому 2015 року, точної дати та часу в ході розслідування встановити не виявилося за можливе, він познайомився із співробітником міліції ОСОБА_1, який на той час обіймав посаду старшого оперуповноваженого сектору ДСБЕЗ Сумського МВ УМВС України в Сумській області.

У грудні 2015 року, точної дати та часу в ході розслідування встановити не виявилося за можливе, ОСОБА_1, будучи вже співробітником Національної поліції, зустрів ОСОБА_3 на території Центрального ринку в м. Суми, що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Засумська, 2, де останній у той час здійснював обмін валюти.

При цьому, у ОСОБА_1 виник злочинний намір, направлений на одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_3, у зв'язку з цим, він повідомив ОСОБА_3 про те, що останній вчиняє неправомірні дії, за що може бути притягнутим до відповідальності згідно вимог законодавства.

Після чого, ОСОБА_1, не зважаючи на те, що являється співробітником Національної поліції, до основних завдань якої входить вжиття заходів для виявлення та припинення кримінальних, адміністративних правопорушень , переслідуючи корисливі мотиви, використовуючи свої службові повноваження, з метою незаконного збагачення, діючи з прямим умислом, направленим на отримання неправомірної вигоди, повідомив ОСОБА_3 про необхідність передачі йому надалі щомісячно неправомірної вигоди у сумі 100 (сто) доларів США, за що він не вживатиме жодних заходів реагування до виявленого ним правопорушення, передбаченого ст. 162 КУпАП - незаконного обміну, продажу, скуповування валютних цінностей.При цьому, ОСОБА_1 висловив ОСОБА_3 погрозу, що у разі відмови передавати неправомірну вигоду, працівниками поліції, за його сприяння, будуть вживатися заходи, спрямовані на притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності та конфіскацію валютних цінностей. За задумом ОСОБА_1, озвученим ОСОБА_3, останній мав передавати неправомірну вигоду на початку кожного місяця.

Своїми умисними протиправними діями, ОСОБА_1 створив ОСОБА_3 такі умови, за яких останній був змушений погодитися на незаконні вимоги правоохоронця, оскільки не бажав настання для себе негативних наслідків у вигляді притягнення до адміністративної відповідальності та конфіскації валютних цінностей.

Не бажаючи настання для себе негативних наслідків, бажаючи продовжувати свою незаконну діяльність, пов'язану із обміном, продажем і скуповуванням валютних цінностей, ОСОБА_3 розуміючи, що ОСОБА_1, являючись співробітником правоохоронного органу, маючи значний досвід роботи та авторитет, обіймаючи посаду старшого оперуповноваженого Управління внутрішньої безпеки в Сумській області Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, може реалізувати озвучені ним погрози та у дійсності вплинути на співробітників поліції щодо притягнення його до відповідальності, з метою унеможливлення настання негативних наслідків для себе, був змушений погодитися на протиправні вимоги ОСОБА_1 щомісячно передавати йому неправомірну вигоду в сумі 100 (сто) доларів США.

Так, сплатити ОСОБА_1 неправомірну вигоду за травень 2016 року ОСОБА_3 не зміг, у зв'язку з скрутним матеріальним становищем.

В подальшому, близько 09 год. 45 хв. 01.06.2016, неподалік Центрального ринку м. Суми, в підсобному приміщенні торгівельного закладу, за адресою: м. Суми, вул. Засумська, 1, ОСОБА_1 реалізував свій злочинний намір та діючи умисно, з корисливим мотивом, із метою особистого збагачення, одержав від ОСОБА_3 неправомірну вигоду - грошові кошти в сумі 200 (двісті) доларів США (за червень та за травень 2016 року), за невжиття заходів для притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності та конфіскації валютних цінностей, що за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановлених Національним банком України станом на 01.06.2016 р., складала 5028 грн. 33 коп.

Розпорядитися вказаними коштами ОСОБА_1 не встиг, оскільки відразу після їх одержання був затриманий співробітниками правоохоронних органів, які виявили та вилучили у ОСОБА_1 грошові кошти в загальній сумі 200 (двісті) доларів США.

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту шляхом заборони залишати житло за адресою : АДРЕСА_1 без дозволу прокурора , суду у період доби з 22 год. до 06 год. кожного дня за виключенням необхідності стаціонарного лікування з покладанням обов»язків відповідно до вимог ст.. 194 КПК України : не відлучатися із м. Суми , де він зареєстрований, без дозволу прокурора, суду ; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання , утримуватись від спілкування із заявником ОСОБА_3. В обгрунтуванння вимог зазначає , що на даний час підстав або обрання іншого , ніж домашній арешт, запобіжного заходу немає. Вчиняючи незаконні дії щодо ОСОБА_3, ОСОБА_1 діяв активно , погрожуючи застосувати щодо останнього владні повноваження і службові можливості та вимагаючи незаконну грошову винагороду. Під час затримання поводив себе зухвало, чинив перешкоди слідчому і оперативним працівниками СБУ проводити відповідні процесуальні дії. Маючи значний досвід роботи у правоохоронних органах , ОСОБА_1, як правоохоронець , розуміє свою невідворотність та суворість відповідальності за вчинене противоправне діяння. У зв»язку з цим , є достатні підстави вважати, що скасування запобіжного заходу або обрання іншого , менш суворого, надасть можливість підозрюваному переховуватися від слідства та суду з метою ухилитися від кримінальної відповідальності. З цією ж метою він може використовувати зв»язки у правоохоронних органах , або з іншими особами з якими виникли знайомства під час роботи , для перешкоджання встановленню істини у кримінальному провадженні шляхом незаконного впливу на свідків, експертів, спеціалістів, спотворення доказів або навпаки штучне створення доказів ніби то своєї невинуватості. Тому з метою недопущення зазначених ризиків та забезпечення дієвості кримінального провадження і подальшого виконання обвинуваченим ОСОБА_1 покладених на нього обов»язків є необхідним продовжити дію запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Захисник просить відмовити у задоволенні клопотання прокурора , оскільки вважає , що названі прокурором ризики не існують , так як обвинувачений ніяким чином не може впливати на свідків кримінального провадження , які є працівниками СБУ. Посилення прокурора на те , що обвинувачений може спотворити докази є безпідставним , оскільки докази зберігаються у прокурора. Обвинувачений, перебуваючи під домашнім арештом, жодного порушення покладених на нього обов»язків не допустив. Він своєчасно з»являвся на виклики слідчого , прокурора , суду, тому вважає , що належна процесуальна поведінка обвинуваченого буде забезпечена і при відсутності будь-якого запобіжного заходу.

Обвинувачений ОСОБА_1 заперечує щодо обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, підтримує позицію захисника, та пояснив, що він має постійне місце проживання , сім»ю , у нього тяжко хвора мати, яка потребує стороннього догляду. Він вимушений навідувати матір , допомагати їй за господарством. Зобов»язується і в подальшому не порушувати процесуальну поведінку як обвинуваченого.

Суд , заслухавши думку прокурора , захисника і обвинуваченого щодо обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту вважає, що клопотання підлягає частковому задоволенню .

У відповідності з вимогами ч.1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити , скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Відповідно до ст.. 177 КПК україни метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов»язків , а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та /або суду ; знищити , сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідків, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта , спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення , у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення , а також наявність ризиків , які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний , обвинувачений , засуджений може здійснити дії , передбачені ч.1цієї статті. Слідчий , прокурор не мають право ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав , передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених уст. 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов»язаний оцінити в сукупності всі обставини ,у тому числі серед іншого: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним , обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання , що загрожує особі у разі визнання підозрюваного,обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого від підозрюється , обвинувачується; вік та стан здоров»я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв»язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання , у тому числі наявність в нього родини й утриманців ; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного,обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого ; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отримання якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів , якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ст.. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов»язаний встановити , чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини , які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним , обвинуваченим кримінального правопорушення ; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків , передбачених ст.. 177 цього Кодексу , і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м»яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Таким чином, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту судом встановлено, що надані прокурором докази доводять обставини , які свідчать про наявність достатніх підстав вважати , що існує хоча б один із ризиків , передбачених ст.. 177 КПК України, і на які вказує прокурор. Але при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту прокурор не довів обставини, передбачені п.3ч.1 ст. 194 КПК України , тобто надані прокурором докази не доводять обставини , які свідчать про недостатність застосування більш м»яких запобіжних заходів для запобігання ризикам , зазначеним у клопотанні. Відтак суд вважає за доцільне, можливе та необхідне застосувати до обвинуваченого ОСОБА_1 більш м»який запобіжний захід , а саме особисте зобов»язання , ніж той , який зазначений у клопотанні, а також покласти на обвинуваченого обов»язки , передбачені ч.5 ст. 194 КПК України , необхідність покладених яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Отже, суд вважає , що в результаті застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов»язання буде забезпечена належна процесуальна поведінка ОСОБА_1, а також те, що зазначений запобіжний захід буде запобігати вчиненню обвинуваченим ОСОБА_1 дій , передбачених ч.1 ст. 177 КПК України.

Керуючись ст..ст. 131, 176-179,181, 194 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо обвинуваченого за ст.. 368 ч.1 КК України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,відмовити.

Застосувати щодо обвинуваченого за ст.. 368 ч.1 КК України ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді особистого зобов»язання та покласти на нього зобов»язання виконувати покладені на нього обов»язки строком на два місяці ,а саме:

-прибувати за кожною вимогою до суду, прокурора ;

- не відлучатися із населеного пункту , в якому він зареєстрований , проживає чи перебуває, без дозволу суду, прокурора;

- повідомляти суд, прокурора про зміну місця проживання та/або місця роботи, навчання.

Обвинуваченого ОСОБА_1 письмово повідомити про покладені на нього обов»язки та роз»яснити , що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Контроль за виконанням особистого зобов»язання покласти на прокурора.

Ухвала оскарженню не підлягає , заперечення проти неї можуть бути включені в апеляційну скаргу на судове рішення.

Суддя Л.М. Труханова