Ухвала суду № 60784923, 30.08.2016, Солом'янський районний суд міста Києва

2/760/5555/16

760/14684/16-ц

УХВАЛА

іменем україни

30 серпня 2016 року суддя Солом`янського районного суду м. Києва Кицюк В.С., розглянувши позовну заяву ОСОБА_2 до Київської міської ради, третя особа: Головне управління юстиції у м. Києві про визнання права власності на домоволодіння, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду із вищезазначеним позовом, в якому просить суд визнати за ОСОБА_2 право власності на домоволодіння АДРЕСА_1, яке складається з житлового будинку літ. «А», який має загальну площу - 143,8 кв.м., житлову площу - 68,8 кв.м., та будівель: лі. «Б» - гараж, сараї літ. «В», «Г», вбиральні літ. «Д», «Е».

Вирішуючи питання про можливість відкриття провадження у справі, суд приходить до наступного висновку.

На підтвердження сплати судового збору позивачем було додано до позовної заяви квитанцію № 0.0.60170505.1 від 17.08.2016 року із вказівкою призначення платежу - судовий збір в розмірі 551,20 грн.

Визначена позивачем ціна позову становить 85 109,00 грн.

Відповідно до п.п. 15, 16 ППВССУ "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" пунктами 1 і 2 частини першої статті 80 ЦПК передбачено визначення ціни позову у позовах про стягнення грошових коштів та про визнання права власності на майно або витребування майна. Відповідні позовні заяви мають майновий характер, і розмір ставок судового збору за їх подання визначається згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI.

Розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування (у тому числі з урахуванням положень, передбачених частиною п'ятою статті 216, статтею 1212 ЦК тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Відповідно до Закону України "Про судовий збір" із відповідними змінами, за подачу до суду позовних заяв із вимогами майнового характеру слід сплатити судовий збір за ставками 1 відсоток від ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати, що становить 551,20 грн., та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати, що становить 6 890,00 грн. Відтак позивачу належить доплатити судовий збір на наступні реквізити

- за сплату судового збору: УДКСУ у Солом'янському районі

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38050812

Банк отримувача ГУ ДКУ у м. Києві

Код банку отримувача (МФО) 82 00 19

Рахунок отримувача 312 122 067 000 10

Код класифікації доходів бюджету 220 301 01

Призначення платежу Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Солом'янський районний суд міста Києва (назва суду, де розглядається справа), код ЄДРПОУ 02896762 (суду, де розглядається справа) та згідно ч.5 ст.119 ЦПК України надати суду оригінал відповідної квитанції.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви та доданих до неї документів спірне домоволодіння належало ОСОБА_3, яка заповіла все своє майно ОСОБА_4. За твердженням позивача ОСОБА_4 є її матір?ю. Однак, згідно зі свідоцтвом про народження позивача, її матір?ю вказана ОСОБА_5. До позовної заяви, на підтвердження факту смерті своєї матері, позивач надає копію свідоцтва про смерть - ОСОБА_6. Проте, будь-яких доказів на підтвердження того, що ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 є однією і тією ж самою особою (матір?ю позивача), останньою не надано.

Суд акцентує увагу позивача на тому, що зазначити докази слід саме на цій стадії - пред`явлення позову, а вже їх представлення суду - можливе під час розгляду справи в разі відкриття провадження у справі.

Дотримання вимог ст.119 ЦПК України при пред`явленні позову в суд є імперативним правилом в тому числі і для суду на предмет перевірки позову і долучених до нього матеріалів і недопущення відкриття провадження і призначення непідготовленої справи (позову) до розгляду. Позовна заява не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без дотримання вимог, викладених у ст. ст. 119, 120 ЦПК України постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача та надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Якщо ж позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк не виконає всі вимоги, позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачеві.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Де Жуффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року. Відтак в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.119-121 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_2 до Київської міської ради, третя особа: Головне управління юстиції у м. Києві про визнання права власності на домоволодіння - залишити без руху.

Роз'яснити позивачеві, що зазначені в ухвалі недоліки ним можуть бути усунені протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали шляхом подачі позовної заяви в новій редакції з урахуванням виправлення зазначеним судом недоліків.

Якщо у встановлений строк виявлені недоліки не будуть усунуті, заява буде вважатись неподаною та буде повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: В.С. Кицюк