Рішення № 6078411, 07.04.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/3507.04.09 За позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Чернівцігаз» до Закритого акціонерного товариства «Укргаз-Енерго»

про стягнення 336138,66 грн.

Суддя Кондратова І.Д.

В засіданнях брали участь представники сторін:

Від позивача Мартинюк В.І.- представник за довіреністю № 01/52 від 15.01.2009 року;

Від відповідачаБойко Д.М.- представник за довіреністю № 2Д-08 від 29.12.2008 року

Обставини справи :

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Чернівцігаз»до Закритого акціонерного товариства «Укргаз-Енерго»про стягнення 336 138,66 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.02.2009 р. порушено провадження у справі № 37/35, розгляд справи було призначено на 23.02.2009 року о 14-45.

Представники сторін в судове засідання 23.02.2009 року не зявились, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 12.02.2009 року № 37/35 не виконали, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Представник позивача через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи, мотивуючи подане клопотання тим, що представник позивача знаходиться у відрядженні.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.02.2009 року розгляд справи було відкладено у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 10.03.2009 року відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва.

Представник позивача в судовому засіданні 07.04.2009 року підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 07.04.2009 року подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні 07.04.2009 року за згодою представників позивача та відповідача було оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

25 липня 2007 р. між Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Чернівцігаз»(Виконавець) та Закритим акціонерним товариством «Укргаз-Енерго»(Замовник) був укладений договір про надання послуг з транспортування природного газу № 57/66/Тр-07 (далі Договір), згідно умов якого (п. 1.1. Договору) виконавець зобовязувався прийняти та протранспортувати природний газ (далі газ) системою розподільчих газопроводів, що знаходяться в зоні обслуговування та/або користуванні ВАТ «Чернівцігаз», від Пунктів приймання-передачі газу газорозподільних станцій (далі ГРС) на магістральних трубопроводах (далі Пункти приймання-передачі) та /або пунктів виміру витрат газу в районах видобутку газу на території України (далі ПВВГ) до Пунктів призначення : газопроводів споживачів тап/або до ГРС для передачі визначеним Замовником та доведеним 9підтвердженмя) до Виконавця через Обєднане диспетчерське управління ДК «Укртрансгаз»споживачам, які споживають газ з ресурсів замовника, та/або уповноваженим організаціям, здійснювати облік такого газу, а Замовник зобовязувався відповідно до умов Договору оплатити надані Виконавцем послуги з транспортування газу.

Відносини в галузі трубопровідного транспорту регулюються Законом України «Про транспорт», Законом України «Про трубопровідний транспорт»та іншими актами законодавства України.

У відповідності до статті 12 Закону України «Про трубопровідний транспорт»господарська діяльність підприємств, установ та організацій трубопровідного транспорту визначається цим Законом та іншими актами законодавства України. Підприємства, установи та організації трубопровідного транспорту здійснюють приймання, збереження, перевантаження і транспортування трубопроводами, у тому числі з метою транзиту, вуглеводнів, хімічних продуктів, води та інших продуктів і речовин на основі договорів з урахуванням економічної ефективності та пропускної спроможності магістральних трубопроводів.

Згідно ст.ст. 908, 909 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що умови Договору № 57/66/Тр-07 від 25.07.2007 року свідчать, що за своєю правовою природою договір є договором перевезення.

Згідно п.п. 4.1. та 4.2. Договору надання послуг з транспортування газу щомісячно оформлюється Замовником і Виконавцем шляхом складання акту здачі-прийомки послуг з транспортування газу (далі Акт). Надання послуг з технічного приймання-передачі газу в Пунктах приймання-передачі та Пунктах призначення оформлюється Замовником і Виконавцем шляхом складання акту здачі-прийомки послуг з технічного приймання-передачі газу в Пунктах приймання-передачі та Пунктах призначення.

Вартість наданих виконавцем замовнику послуг по транспортуванню газу у звітному місяці визначається на підставі Акту, зазначеного в п. 4.1 Договору. Вартість наданих виконавцем замовнику послуг з технічного приймання-передачі газу в пунктах приймання-передачі та пунктах та пунктах призначення у звітному місяці визначається на підставі Акту, зазначеного в п. 4.2 Договору (п. 6.1 Договору).

Відповідно до п. 6.2 Договору Замовник здійснює попередню оплату послуг за даним Договором на підставі рахунків-фактур, виставлених Виконавцем Замовнику в порядку:

- до 5 числа місяця надання послуг 40% від вартості планового обсягу послуг з транспортування газу на звітній місяць;

- до 10 числа місяця надання послуг 40% від вартості планового обсягу послуг з транспортування газу на звітній місяць.

Остаточний розрахунок здійснюється на підставі рахунків-фактур, виставлених Виконавцем Замовнику на підставі Актів, зазначених в пунктах 4.1. та 4.2. даного Договору, до 15 числа місяця, наступного за звітним.

На виконання умов Договору сторони підписали акти № УТГ- 000577, № УТГ-000579, № УТГ-000578 від 14.12.2007 року здачі-приймання послуг з технічного приймання-передачі та транспортування природного газу згідно договору, відповідно до яких вартість наданих послуг за період з 01.02.2007 року по 30.04.2007 року з урахуванням вартості винагороди за надання послуг з технічного приймання-передачі газу становить 226858,72 грн.

Позивач зазначає, що відповідач, в порушення умов договору, за надані послуги транспортування природного газу не розрахувався, суму винагороди не сплатив, в звязку з чим позивач звернувся до суду про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 226858,72 грн., 3 % річних в розмірі 7026,49 грн., та інфляційних витрат розмірі 50613,60 грн., 51639,85 грн. - сума пені, обґрунтований розрахунок яких знаходиться в матеріалах справи.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не визнає позовні вимоги, посилаючись на те, що відповідно до п. 6.2 Договору остаточний розрахунок здійснюється на підставі рахунків-фактур, виставлених виконавцем замовнику на підставі Актів, зазначених в пунктах 4.1 та 4.2 даного Договору, до 15 числа місяця, наступного за звітним. Проте позивачем не були надані відповідачу рахунки-фактури для здіснення розрахунку за надані послуги з транспортування природного газу у січні лютому 2008 року. Відповідач наголошує, що ненадання позивачем даних рахунків зумовило порушення умов договору з боку відповідача.

Як визначено статтею 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим до виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що умовами Договору (п. 6.2 Договору) визначено, що попередня оплата послуг відповідачем та остаточні розрахунки сторін за Договором здійснюються на підставі рахунків-фактур, виставлених позивачем, при цьому остаточний розрахунок за відповідний місяць надання послуг здійснюється на підставі рахунку-фактури виставленого до 15 числа місяця, наступного за звітним.

Проаналізувавши умови Договору, суд відзначає, що наявність або відсутність рахунку-фактури не звільняє відповідача від обовязку сплатити надані послуги з транспортування природного газу з огляду на наступне.

Предметом Договору є послуги з транспортування газу, за які відповідач повинен здійснити оплату. Саме оплата наданих послуг формує зміст прав і обовязків відповідача. Документами, які підтверджують надання позивачем послуг, тобто виконання ним своїх обовязків є акти здачі-прийомки послуг з транспортування газу з технічного приймання-передачі та транспортування природного газу у лютому-квітні 2007 року № УТГ- 000577, № УТГ-000579, № УТГ-000578 від 14.12.2007 року.

Саме ці документи є первинними бухгалтерськими документами, які засвідчують здійснення господарської операції і містить інформацію як про обєм протранспортованого газу, так і про вартість наданих послуг.

Рахунок-фактура є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти. Ненадання рахунку-фактури не є відкладальною умовою у розумінні статті 212 Цивільного кодексу України, оскільки не є обумовленою сторонами обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні. Не виставлення рахунку-фактури не можна вважати простроченням кредитора в розумінні статті 613 Цивільного кодексу України.

При цьому суд відзначає, що з наданих позивачем доказів вбачається, що позивач виставляв відповідачу рахунки на оплату наданих послуг, зокрема : рахунок № 1 від 14.12.2007 року на суму 102839,05 грн., № 2 від 14.12.2007 року на суму 64,03 грн., № 3 від 14.12.2007 року на суму 95931,40 грн., № 4 від 14.12.2007 року на суму 59,74 грн., № 6 від 14.12.2007 року на суму 17,40 грн., № 5 від 14.12.2007 року на суму 27947,10 грн.

Судом встановлено, що строк виконання зобовязання щодо оплати послуг за транспортування газу встановлений п. 6.2 Договору, яким передбачено, що остаточний розрахунок здійснюється до 15 числа місяця, наступного за звітним.

Отже, сторонами у Договорі чітко встановлений строк виконання зобовязання , а тому воно підлягає виконанню у зазначений у договорі строк, при цьому згідно з п. 6.2 Договору строк оплати привязаний до строку, що минув після настання звітного періоду (до 15 числа місяця наступного за звітним), а не до строку, що минув після надсилання рахунків-фактури.

Суд відзначає, що відповідач, в порушення вимог чинного законодавства та умов договору за надані послуги з транспортування природного газу в у лютому-квітні 2007 року повністю не розрахувався, суму винагороди не сплатив, а тому позовні вимоги позивача щодо стягнення основного боргу в розмірі 226858,72 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача 801829,43 грн. інфляційні витрати за період січень-грудень 2008 року та 165637,17 грн. 3% річних за період прострочення платежу з 16.01.2008 року по 31.01.2009 року (розрахунок у матеріалах справи).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобовязання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобовязання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Оскільки, матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобовязання, з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати.

В свою чергу, суд відзначає, що при визначенні розміру 3 % річних та інфляційних витрат, позивачем допущені помилки в розрахунку, зокрема невірно визначено кількість днів прострочення виконання зобовязання. Суд перевіривши розрахунок позивача встановив, що за заявлений позивачем період з відповідача підлягає стягненню 42876,30 інфляційних витрат.

Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі

16.01.2008 - 31.12.2008226858.721.18942876.30269735.02

В свою чергу, відповідно до обґрунтовано розрахунку суду, розмір 3 % річних, який підлягає стягненню з відповідача за період прострочення з 16.01.2008 року по 31.01.2009 року, становить 7122,74 грн.

Розрахунок процентів

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів

226858.7216.01.2008 - 31.01.20093823 %7122.74

Проте, частиною 1 п. 2 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право: виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Тобто, виходячи зі змісту зазначеної вище норми права, суд може реалізувати своє право лише при наявності двох умов одночасно, а саме, коли це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів та, коли про це є відповідне клопотання.

Враховуючи те, що суд не може виходити за межі позовних без відповідного клопотання позивача, а дії відповідача є порушенням вимог чинного законодавства, що є підставою для стягнення суму боргу з урахуванням процентів річних від простроченої суми за весь час прострочення, позовні вимоги в частині стягнення 3 % річних підлягають задоволенню у заявленому позивачем розмірі, а саме у сумі 7026,49 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 51639,85 грн., яка нарахована позивачем за прострочення виконання грошового зобовязання відповідачем за період з 29.04.2008 року по 14.01.2009 року.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Пунктом 7.8 договору передбачено, що у випадку непроведення у встановлені даним договором строки розрахунків, ЗАТ «Укргаз-Енерго»сплачує на користь виконавця пеню в розмірі 0,5 % від вартості послуг транспортування газу у відповідному місяці за кожен день прострочення виконання зобовязання, але не більше подвійної облікової ставки, встановленої Національним банком України, яка діяла у період, протягом якого відбулася затримка виконання зобовязання.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Дії відповідача є порушенням вимог договору, тому є підстави для застосування відповідальності за умовами договору та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», проте перевіривши правильність розрахунку пені, суд встановив, що позивачем не враховано, що згідно частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Відповідно до обґрунтовано розрахунку суду, розмір пені, який підлягає стягненню з відповідача, становить 24619,75 грн.

Розрахунок суми пені

Розмір договірної пені - подвійна облікова ставка НБУ

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУСума пені за період прострочення

226858.7216.01.2008 - 29.04.200810510.0 %13016.48

226858.7230.04.2008 - 16.07.20087812.0 %11603.27 Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до вимог статті 49 ГПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 32, 33, 35, 43, 44, 49, ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Укргаз-Енерго»(01001, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 6, код 34003224) на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Чернівцігаз»(58009, м. Чернівці, вул. Винниченка, 9-А код 03336166) 226858,72 грн. основний борг, 24619,75 грн. пені, 42876,30 грн. сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, 7026,49 грн. 3 % річних від простроченої суми, 3013,81 грн. - витрат по оплаті державного мита, 105,80 грн. - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В іншій частині в позові відмовити.

4.Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

СуддяІ.Д. Кондратова Дата підписання

рішення 13.04.2009 року