Ухвала суду № 60777499, 01.09.2016, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/10128/16-к

1кс/755/3777/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" вересня 2016 р. слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва Курило А.В., за участю секретаря Лавриненко Н.С., слідчого Гончарука А.П., розглянувши клопотання слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві Гончарука А.П. у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016101040000107 від 30.06.2016 року про арешт майна,

в с т а н о в и в:

01 вересня 2016 року слідчий Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві звернувся до суду із клопотання про арешт майна, а саме: статутного капіталу ТОВ «СТЕССО» (ЄДРПОУ 40335301), якій згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. належить компанії «ТПН С.А.», адреса: Беліз м. Беліз, Майлз Носерн Хайвей, 1/2, 1 в частині заборони його відчуження.

Клопотання обґрунтовано тим, що на підставі повідомлення, 30.06.2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016101040000107 внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.365-2 КК України.

З тексту клопотання вбачається, що на адресу СВ Дніпровського УП ГУ НП України в м. Києві надійшла заява представника ДП «Апрітек» ОСОБА_3 щодо вчинення кримінальних правопорушень відносно ДП «АПРІТЕК», Компанії ВЕЛІУС ІНВЕСТМЕНТС ЛТД [VELIUS INVESTMENTS LTD], АК «СЕНКАТЕЛ, ТОВ «СТЕССО», внаслідок чого вказаним юридичним особам спричинено матеріальна шкода в особливо великих розмірах.

Крім того, у клопотанні слідчого зазначено, що не застування арешту майна, може призвести до приховування, пошкодження, зникнення, втрати, знищення речових доказів по кримінальному провадженню, а також його незаконного відчуження, з метою проведення судової оціночно-будівельної та економічної експертиз.

В судовому засіданні слідчий клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Вислухавши думку учасників судового процесу, вивчивши клопотання та додані до нього документи, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.

Відповідно до п.7 ч.2 ст.131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до вимог ст.171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутись прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

Частиною 2 статті 172 КПК України, передбачено що клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3, 6, 11 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді. Підставою арешту майна є наявність ухвали слідчого судді чи суду за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину. Арешт майна можливий також у випадках, коли санкцією статті Кримінального кодексу України, що інкримінується підозрюваному, обвинуваченому, передбачається застосування конфіскації, до підозрюваної, обвинуваченої особи заявлено цивільний позов у кримінальному провадженні. Арешт також може бути застосовано до майна третіх осіб з урахуванням частини другої цієї статті. Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, які перебувають у власності або володінні, користуванні, розпорядженні підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації /у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу/; 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність /у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктами 2, 3 частини другої статті 170 цього Кодексу/; 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

На підставі викладеного, з урахуванням мотивів клопотання слідчого про арешт майна та доданих до клопотання документів, слідчий суддя приходить до висновку, що слідчим доведено наявність достатніх підстав вважати, що мав місце факт вчинення кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.365-2 КК України та про необхідність накладення арешту на майно з з метою запобігання речових доказів, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення /цивільний позов/.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 110, 131, 170-175, 309 КПК України, -

у х в а л и в:

Клопотання слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві Гончарука А.П. - задовольнити.

Накласти арешт на майно, а саме:

-на корпоративні права компанії «ТПН С.А.», адреса: Беліз м. Беліз, Майлз Носерн Хайвей, 1/2, 1.в ТОВ «СТЕССО» (ЄДРПОУ 40335301) та його статному капіталі, в частині заборони його відчуження.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з моменту її проголошення, а підозрюваним у той же строк з моменту вручення копії ухвали.

Слідчий суддя: