Ухвала суду № 60777372, 09.06.2016, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/9003/16-к

1-кп/755/708/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" червня 2016 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Федосєєва С.В.

при секретарі Чернюшок М.І.

за участю прокурора Чумак К.А.

захисника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України;

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України;-

В С Т А Н О В И Л А:

Дніпровський районний суд м. Києва розглядає кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч.3 ст. 185 КК України.

У зв'язку з закінченням строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 прокурор заявив клопотання про продовження строку запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 у виді тримання під вартою строком на 60 днів.

Захисник заявив клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 з тримання під вартою на домашній арешт, мотивуючи тим, що на його утриманні перебувають дружина та двоє малолітніх дітей, один з яких віком 4 місяці, позитивно характеризується за місцем проживання та має намір працевлаштуватися, щоб утримувати родину. Також має постійне місце проживання в м. Києві.

Обвинувачений підтримав клопотання захисника та просив його задовольнити, оскільки має стійки соціальні зв'язки.

Вислухавши думку обвинуваченого, дослідивши матеріали провадження, суд прийшов до наступного:

відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.

Розглядаючи питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою суд враховує, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відносяться до категорії тяжких. Перевіряючи наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суд приходить до висновку, що прокурором не доведено їх наявність. А твердження прокурора про відсутність заробітку як ризик рецидиву злочину, суд вважає безпідставним. Ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення також не доведений прокурором в судовому засіданні.

Крім того, при вирішенні даного питання, суд враховує такі обставини як тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_2 у разі визнання його винуватим, його вік та стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків в місці його постійного проживання, у тому числі наявність у обвинуваченого родини й утриманців, постійного місця роботи, репутацію обвинуваченого, його майновий стан, наявність судимостей.

Зазначені обставини підтверджуються оглянутими в засіданні свідоцтвами про народження дітей, свідоцтвом про шлюб, характеристикою з місця проживання та гарантійним листом директора ПП «Жокей» про прийняття обвинуваченого на постійну роботу.

За таких обставин суд вважає необхідним застосування до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу, але більш м'якого, ніж той, що просить застосувати прокурор.

Так, з урахуванням особи підозрюваного, його соціальних зв'язків, віку, конкретні обставини вчиненого правопорушення, ставлення ОСОБА_2 до вчиненого, суд прийшов до висновку про можливість та доцільність застосування такого запобіжного заходу як домашній арешт, що на думку суду стане достатнім стримуючим фактором для запобігання вчинення ОСОБА_2 кримінальних правопорушень та забезпечить його належну процесуальну поведінку.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 48, 54, 331 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Змінити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 з тримання під вартою на домашній арешт строком на 60 днів.

Покласти на нього обмеження у виді заборони в період часу з 22-00 год. вечора до 06-00 год. ранку залишати місце постійного проживання: АДРЕСА_1.

Роз'яснити обвинуваченому, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтись в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних з виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.

Виконання ухвали покласти на орган досудового розслідування, який зобов'язати негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Копію ухвали вручити учасникам судового провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя