Ухвала суду № 60776398, 30.08.2016, Деснянський районний суд міста Києва

2/754/3271/16

Справа № 754/4984/16-ц

У Х В А Л А

Іменем України

30 серпня 2016 року м. Київ

Деснянський районний суд м. Києва у складі: головуючого судді Петріщевої І.В., при секретарі судового засідання Малинці А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про витребування доказів Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 у цивільній справі за позовною заявою суб'єкта підприємницької діяльності Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_4, Київська міська рада, Приватний нотаріус Насобіна Ганна Олександрівна, про визнання недійсними договорів дарування земельних ділянок,

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до Деснянського районного суду міста Києва з зазначеною позовною заявою, в якій просить: 1. Визнати недійсним договір дарування земельної ділянки укладений між ОСОБА_6, яка діяла від імені ОСОБА_3 та ОСОБА_2 від 20.04.2015р №466 за адресою: АДРЕСА_1, пл. 0,1000 з цільовим призначенням - будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (кадастровий номер НОМЕР_1) у зв'язку з його фіктивністю та невикористанням земельної ділянки за цільовим призначенням; 2. Визнати недійсним договір дарування земельної ділянки укладений між ОСОБА_6, яка діяла від імені ОСОБА_3 та ОСОБА_2 від 20.04.2015р. № 467 за адресою: АДРЕСА_2 пл. 0,1000 га. з цільовим призначенням -будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (кадастровий номер НОМЕР_2) у зв'язку з його фіктивністю та невикористанням земельної ділянки за цільовим призначенням; 3. Визнати недійсним договір дарування земельної ділянки укладений між ОСОБА_6, яка діяла від імені ОСОБА_3 та ОСОБА_2 від 15.04.2015р. № 443 за адресою: АДРЕСА_3 пл. 0,1000 га. з цільовим призначення будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (кадастровий номер НОМЕР_3) у зв'язку з його фіктивністю та невикористанням земельної ділянки за цільовим призначенням.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до Деснянського районного суду міста Києва з зазначеним клопотанням про витребування доказів, в якій просить:

1. Витребувати з ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві інформацію (довідку, лист) про сплату ОСОБА_3 та ОСОБА_2 земельного податку (розмір ставки податку, за який вид цільового призначення земельних ділянок сплачувався податок) в період за 2014 по 26.07.2016 рр. за земельні ділянки, що розташовані за адресою: - АДРЕСА_1, пл. 0,1000 га. (кадастровий номер НОМЕР_1); - АДРЕСА_2 пл. 0,1000 га. (кадастровий номер НОМЕР_2); - АДРЕСА_3 пл. 0,1000 га. (кадастровий номер НОМЕР_3).

2. Витребувати у Київської міської ради належним чином завірені копії рішень КМР на підставах яких було передано у приватну власність вище зазначені земельні ділянки, з визначенням обов'язків власника, копії матеріалів технічної землевпорядної інформації по земельним ділянкам за адресами та кадастровими номерами та відомості про проведення самоврядного контролю по дотриманню вимог земельного законодавства ОСОБА_3 та ОСОБА_2 щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням за вказаними адресами.

3. Витребувати у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Насобіної Г.О. оригінал та належним чином завірену копію довіреності від 16.02.2015 року №149 та належним чином завірені всі матеріали на підставі яких було укладено договори дарування земельних ділянок від 20.04.2015р. №466; від 20.04.2015р. №467; 15.04.2015 №443.

У судовому засіданні заявник підтримав клопотання про витребування доказів, надавши додаткові пояснення, зазначивши свої аргументи на підтвердження своїх вимог.

У судовому засіданні представник ОСОБА_2 проти клопотання про витребування доказів заперечувала, просила відмовити у його задоволенні, надавши відповідні заперечення.

У судовому засіданні представник ОСОБА_3 проти клопотання про витребування доказів заперечував, просив відмовити у його задоволенні, надавши відповідні заперечення.

У судовому засіданні представник ОСОБА_4 не заперечувала проти задоволення клопотання про витребування доказів, зазначивши, що вважає доцільним таке витребування.

У судове засідання третя особа ОСОБА_6, повідомлена про час та дату розгляду справи не з'явилась, надавши суду письмові пояснення на позовну заяву, звернувшись до суду з заявою про розгляд справи за її відсутністю, додатково додавши копію довіреності від 16 лютого 2015 року, якою ОСОБА_3 уповноважив ОСОБА_6 на вчинення певних дій, посвідчену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Насобіною Г.О.

У судове засідання третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Насобіна Г.О., повідомлена про час та дату розгляду справи не з'явилась, причини неявки суду не повідомила.

Згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК України у випадках, коли щодо отримання доказів у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, є складнощі, суд за їх клопотанням зобов'язаний витребувати такі докази. Клопотання про витребування доказів має бути подано до або під час попереднього судового засідання, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться, - до початку розгляду справи по суті із долученням відомостей про неможливість отримання таких доказів особисто стороною або іншою особою, яка бере участь у справі.

Згідно ч. 2 ст. 137 ЦПК України у заяві про витребування доказів має бути зазначено, який доказ вимагається, підстави, за яких особа вважає, що доказ знаходиться в іншої особи, обставини, які може підтвердити цей доказ.

Отже, задоволення клопотання про витребування судом доказів є можливим за умови, якщо особа, яка його заявляє, доведе:

а) складнощі їх отримання, тобто об'єктивну неможливість одержання та подання доказового матеріалу до суду особисто через обставини, які перешкоджають такому поданню. Ці складнощі можуть мати юридичний або фактичний характер.

Таким чином, саме лише клопотання не може бути визнане достатньою підставою для витребування доказів судом;

б) підстави, за яких заявник вважає, що докази знаходяться в іншої особи. Заявник повинен обґрунтувати свою впевненість у тому, що потрібні докази дійсно знаходяться у вказаної особи, посилаючись на фактичні обставини, які це підтверджують, або аргументи логічного характеру;

в) належність доказів та допустимість засобів доказування. Заявник повинен обґрунтувати, які саме обставини витребовуваними доказами можуть бути підтверджені, а також їх значення для правильного розгляду та вирішення справи.

Так, суб'єкт доказування повинен обґрунтувати неможливість подання відповідних доказів особисто або довести суду складнощі, які виникають у нього при отриманні певних доказів та які перешкоджають такому поданню.

Згідно ч. 1 ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ст. 59 ЦПК України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судом встановлено, що у порушення вищезазначених вимог у клопотанні про витребування доказів не зазначені обставини саме цієї справи, які можуть підтвердити докази, які заявник просить витребувати, які не містять інформацію щодо предмета доказування.

Суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні клопотання про витребування доказів, оскільки доводи заявника не дають підстав для висновку, що дійсно є складнощі в їх отриманні особисто у заявника чи у сторін, які беруть участь у справі, та не обґрунтував, які саме обставини витребовуваними доказами можуть бути підтверджені, а також їх значення для правильного розгляду та вирішення даної справи.

Крім того, суд звертає увагу, що заявник не конкретизував у повному обсязі які саме докази він просить витребувати.

Також суд вважає, що обставини, на які посилається заявник, що можуть бути підтверджені доказами, які заявник просить витребувати, виходять за межі предмета доказування у справі, зокрема в частині витребування інформації про сплату земельного податку, рішень КМР та оригіналу довіреності.

У судовому засіданні судом також встановлено, що позивач самостійно докази, які є предметом клопотанням про витребування доказів, всіма можливими правомірними способами одержання не збирав, взагалі вчасно не звертався зокрема до землевласників, представники яких це також підтвердили, у порядку ст. 137 ЦПК України.

Згідно ст. 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно ч. 3 ст. 27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати свої процесуальні обов'язки.

При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.

Таким чином, суд вважає, що клопотання про витребування доказів є необґрунтованим та безпідставним, а тому задоволенню не підлягає.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 57-60, 137,210,293 Цивільного процесуального кодексу України,

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання про витребування доказів Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 у цивільній справі за позовною заявою суб'єкта підприємницької діяльності Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_4, Київська міська рада, Приватний нотаріус Насобіна Ганна Олександрівна, про визнання недійсними договорів дарування земельних ділянок, відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Петріщева І.В.