Ухвала суду № 60767257, 07.07.2016, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа №521/936/15-ц

Провадження №2/521/298/16

УХВАЛА

07 липня 2016 року м. Одеса

Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого - судді Леонова О.С.,

при секретарі Малиш О.Л.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Одеської міської ради за участю третьої особи ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання обєктом спільної сумісної власності та його поділ,-

В С Т А Н О В И В:

22.01.2015 року в провадження Малиновського районного суду надійшла цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання майна обєктом спільної сумісної власності та його поділ.

26.01.2015 року ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси (с. Буран О.М.) було відкрито провадження у справі.

27.04.2016 року ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси вищезазначену справу було прийнято до провадження с. Леонова О.С.

21.03.2016 року позивач ОСОБА_3 надала уточнення до позовної заяви.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 просив суд відстрочити сплату судового збору, посилаючись на те, що майновий стан позивача не дозволяє своєчасно сплатити повністю (навіть частково) судовий збір.

Перевіривши надані документи, суд вважає, що клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору, не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

За змістом положень статті 8 Закону України "Про судовий збір" питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу (в тому числі й органів державної влади) перед законом і судом.

При цьому обґрунтування пов'язаних з цим обставин та подання доказів, котрі свідчать про неможливість або ускладнення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на позивача.

Статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

У зв'язку з цим сама лише обставина складного фінансового становища позивача, обумовленого тим, що він не має фінансової можливості сплатити судовий збір, не може вважатися підставою для звільнення від сплати судового збору.

Оскільки відстрочення або розстрочення сплати судового збору є правом суду, яким суд користується за наявності виключних обставин, яких у даному випадку позивачем не доведено, суддя не вбачає підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору, передбачених статтею 8 Закону України "Про судовий збір".

Таким чином, до уточненої позовної заяви не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання або місцезнаходження, поштовий індекс, номер засобів зв'язку, якщо такий відомий; 3) зміст позовних вимог; 4) ціну позову щодо вимог майнового характеру; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; 6) зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; 7) перелік документів, що додаються до заяви.

Відповідно до ч. 5 ст.119 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Згідно ст. 4 ч.2 п. 2 Закону України «Про судовий збір» при зверненні до суду з позовними вимогами майнового характеру підлягає сплаті судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, тобто згідно ст. 8 Закону України „Про державний бюджет України на 2016 рік» мінімальна заробітна плата складає 1378 грн.

Оскільки позивач просить стягнути грошову суму у розмірі ? від 4777,5 доларів США, що дорівнює 2388,75 доларів США, що за курсом НБУ на 07.07.2016 року складає 59336,55 грн. та визнати право власності на ? частини квартири АДРЕСА_1, вартість якої становить 10000 грн., що в цілому складає майнові вимоги позивача на суму 5000 грн. + 59336,55 грн. = 64336,55 грн.

Таким чином, позивачу слід сплатити судовий збір у розмірі 643,36 грн. та надати до суду оригінал квитанції на підтвердження про сплату судового збору.

Судовий збір підлягає сплаті за наступними реквізитами: розрахунковий рахунок 31216206700007, отримувач УК у м. Одесі/Малиновський район/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38016923, Банк отримувач ГУ ДКС України в Одеській області; Код банку отримувача (МФО): 828011, Код класифікації доходів бюджету 22030101 «Судовий збір (ДСА України,050)».

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» N 2 від 12.06.2009 року, якщо заява не відповідає вимогам статей 119, 120 ЦПК або не сплачено судовий збір, суддя відповідно до вимог статті 121 ЦПК постановляє ухвалу, в якій повинні бути зазначені конкретні підстави залишення заяви без руху, в тому числі й розмір несплачених судових витрат, і надає строк для усунення недоліків, тривалість якого визначається в кожному конкретному випадку з урахуванням характеру недоліків, реальної можливості отримання копії ухвали, яка повинна бути надіслана заявнику негайно, та їх виправлення.

У випадку, якщо позивач виконає усі вимоги, передбачені ст. 119,120 ЦПК України у встановлений судом строк, позовна заява буде вважатися поданою у день первісного звернення до суду.

Суддя розяснює, що у випадку, якщо позивач не виконаєусі вимоги, передбачені ст. ст. 119, 120 ЦПК України у встановлений судом строк, то позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню заяви із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 119, 120, 121 Цивільного процесуальногоКодексу України, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_3 про розстрочення сплати судового збору по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Одеської міської ради за участю третьої особи ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання обєктом спільної сумісної власності та його поділ - відмовити.

Уточнену позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Одеської міської ради за участю третьої особи ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання обєктом спільної сумісної власності та його поділ, залишити без руху.

Надати заявнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання заявником ухвали.

Ухвала в частині визначення розміру судових витрат може бути оскаржена до Апеляційного суду Одеської області шляхом подання апеляційної скарги через Малиновський районний суд м. Одесипротягом п'яти днів, з дня її винесення, у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подаєтьсяпротягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: О.С. Леонов