Ухвала суду № 60766789, 20.05.2016, Лисичанський міський суд Луганської області

415/1830/16-к

1-КС/415/191/16

УХВАЛА

про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

20.05.16 місто Лисичанськ

Слідчий суддя Лисичанського міського суду Горбатенко О.В., при секретарі Литвиненко Л.О., за участю прокурора Сичова В.М., слідчого Жиліна А.Е., підозрюваного ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, перекладача ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду клопотання начальника відділення слідчого відділу Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області майора поліції ОСОБА_4, погоджене прокурором Лисичанської місцевої прокуратури ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та додані до клопотання матеріали кримінального провадження № 12015130240002300 від 19 жовтня 2015 року, відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не судимого, який зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В клопотанні зазначено, що 19 жовтня 2015 року приблизно о 17 годині 30 хвилин, водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухався по автодорозі вулиці Орджонікідзе м. Лисичанська Луганської області у напрямку вулиці Автомобілістів зі сторони вулиці Кільцева. В процесі свого руху по вищезгаданій автодорозі, в районі будинку № 14 кварталу Дружби Народів м. Лисичанська Луганської області, ОСОБА_1 проявив неуважність і злочинну недбалість, не врахував дорожню обстановку і стан транспортного засобу, щоб мати можливість постійно контролювати рух автомобілем і безпечно керувати їм, порушив технічні вимоги пункту 12.3 Правил дорожнього руху України, згідно яких «мусив в момент виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій обєктивно спроможний виявити, негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху обїзду перешкоди», припустив наїзд на пішохода ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4, який перетинав проїжджу частину зліва направо по ходу руху автомобіля із задньої частини стоячого автобуса «ПАЗ», який в результаті дорожньо-транспортної події, отримав тілесні ушкодження у вигляді: «політравма, закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, забійна рана обличчя, закритий перелом 9-го ребра справа, закритий перелом правої плечової кістки зі зміщенням, відкритий осколковий перелом обох кісток правої гомілки зі зміщенням, травматичний шок 3 ступеня».

Згідно висновку судово-автотехнічної експертизи № 126 від 18.02.2016 року, з технічної точки зору, дії водія ОСОБА_1, знаходилися в причинному звязку із дорожньо-транспортною подією, в результаті якої, пішохід ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження, які, згідно висновку судово-медичної експертизи № 8 від 09.01.2016 року: «відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки в момент їх заподіяння».

Слідчий суддя, вислухавши доводи прокурора, слідчого, які підтримали клопотання та навели підстави для його задоволення, потерпілого, який наполягав на задоволенні клопотання, підозрюваного, та захисника, які просили відмовити у задоволенні клопотання, дослідивши письмові матеріали клопотання, вважає його таким, що підлягає задоволенню.

Згідно ст. 29 Конституції України ніхто не може бути арештованим або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України, а згідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.

Згідно пунктів 1 і 3 ч. 1 ст. 177 КПК України "метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; … 5) вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою, відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України не може перевищувати шістдесяти днів.

19 жовтня 2015 року за вищевказаним фактом розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12015130240002300 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України, склад злочину по якому 9 січня 2016 року було перекваліфіковано на ст. 286 ч. 2 КК України.

22 квітня 2016 року органом досудового розслідування складено письмове повідомлення ОСОБА_1 про підозру, яке відповідно до ч. 1 ст. 278, ч. 3 ст.111, ст.135 КПК України поштою направлено останньому.

19.05.2016 підозрюваного затримано на підставі ухвали слідчого судді Лисичанського міського суду від 25.04.2016.

Наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України підтверджується:

- змістом протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди та фототаблицею до нього, в ході якого зафіксовані сліди на місці пригоди та механічні пошкодження на автомобілі НОМЕР_1, характерні при наїзді на пішохода;

- висновками авто технічної експертизи та транспортно-трасологічної експертизи № 625/626, згідно якої, несправностей рульового керування, гальмівної системи, підвіски, освітлення автомобіля НОМЕР_1 не встановлено, узагальнюючим дослідженням ушкоджень автомобіля НОМЕР_1 (деформація переднього лівого крила, панелі даху, руйнування скла вітрового вікна, лівого дзеркала зовнішнього огляду, лакофарбового покриття капоту) встановлено, що вони утворилися в результаті контакту з твердим слідоутворюючим обєктом (обєктами), при цьому напрям деформуючого впливу був спереду назад і зліва направо;

- показами потерпілого ОСОБА_6, який пояснив, що 19 жовтня 2015 року приблизно о 17 годині 30 хвилин, не відомий йому водій, керуючи автомобілем «ВАЗ 2101» на автодорозі вулиці Орджонікідзе м. Лисичанська Луганської області скоїв на нього наїзд. В результаті дорожньо-транспортної події, він отримав серйозні тілесні ушкодження. Від зустрічі з ним водій відмовляється;

- змістом протоколу проведення слідчого експерименту з потерпілим ОСОБА_6 та фототаблицею до нього, в ході проведення якого, здобуті вихідні дані для проведення автотехнічної експертизи;

- висновками судово-медичної експертизи № 8 від 09.01.2016 року, згідно якої в результаті дорожньо-транспортної події, потерпілий ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження у вигляді: «політравма, закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, забійна рана обличчя, закритий перелом 9-го ребра справа, закритий перелом правої плечової кістки зі зміщенням, відкритий осколковий перелом обох кісток правої гомілки зі зміщенням, травматичний шок 3 ступеня, які «відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки в момент їх заподіяння»;

- висновками судово-автотехнічної експертизи № 126 18.02.2016 року, згідно якої, ОСОБА_1 порушив технічні вимоги пункту 12. 3 Правил дорожнього руху України;

- показами свідка ОСОБА_7, яка пояснила, що в середині жовтня 2015 року приблизно о 17 годині 30 хвилин, вона стала свідком дорожньо-транспортної події на автодорозі вулиці Орджонікідзе м. Лисичанська Луганської області та детально описала механізм ДТП;

- показами свідка ОСОБА_8, який пояснив, що 19 жовтня 2015 року приблизно о 17 годині 30 хвилин, він став свідком дорожньо-транспортної події на автодорозі вулиці Орджонікідзе м. Лисичанська Луганської області та детально описав механізм ДТП;

- показами свідка ОСОБА_9, яка пояснила, що проживає по сусідству з ОСОБА_1 по вулиці Корольова. Де на теперішній час знаходиться її сусід ОСОБА_1 вона не знає;

- показами свідка ОСОБА_10, який пояснив, що його донька ОСОБА_11 12 років перебувала у шлюбі з ОСОБА_1, але потім вони розірвали шлюб. Де на теперішній час знаходиться ОСОБА_1 він не знає;

- показами свідка ОСОБА_11, яка пояснила, що 12 років перебувала у шлюбі з чоловіком ОСОБА_1, але потім вони розірвали шлюб. 19 жовтня 2015 року вона рухалась у якості пасажира на автомобілі НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 у м. Лисичанську У цей момент вони потрапили у ДТП. Де на теперішній час знаходиться її колишній чоловік ОСОБА_1 вона не знає, останній раз бачила його у грудні 2015 року.

Таким чином, є підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 скоїв злочин, а саме: порушив правила безпеки дорожнього руху особою, що керує транспортним засобом, що призвели спричинення потерпілому тяжких тілесних ушкоджень, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких та відповідно до ч. 2 ст. 286 КК України карається позбавленням волі на строк від 3 до 8 років.

При вирішенні питання щодо доцільності обрання щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, а саме можливості ОСОБА_1 переховуватися від органів досудового розслідування та суду, свідчать такі обставини, як тяжкість покарання, що йому загрожує в разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, те, що він переховувався від органів досудового розслідування та ухиляється від кримінальної відповідальності.

Слідчий суддя вважає, що в даному кримінальному провадженні суспільні інтереси, не дивлячись на презумпцію невинуватості, мають більшу перевагу, ніж правила про повагу до свободи особи (справа ЄСПЛ «Лабіта проти Італії», «Рохліна проти РФ»).

Враховуюче вищевикладене, а також відсутність підстав вважати, що інші, менш суворі запобіжні заходи не можуть забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обовязків, слідчий суддя вважає необхідним обрати підозрюваному запобіжний захід у виді тримання під вартою в межах строків, встановлених ст. 197 КПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобовязаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обовязків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати.

Відповідно до викладеного, слідчий суддя, вважає за необхідне визначити підозрюваному альтернативний запобіжний захід у виді застави в розмірі 60 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

На підставі викладеного, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обовязків, керуючись ст.ст. 110, 131, 132, 176-178, 183, 186, 194, 196, 197 КПК України, слідчий суддя -

УХВАЛИВ:

Клопотання начальника відділення слідчого відділу Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області майора поліції ОСОБА_4, погоджене прокурором Лисичанської місцевої прокуратури ОСОБА_5 задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк тримання під вартою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, обчислювати 60 днів з моменту затримання, тобто з 19.05.2016 по 17.07.2016 включно.

Дана ухвала діє до 17.07.2016 включно та підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Відповідно до ч. 5 ст.182, ч.3 ст. 183 КПК України, з урахування наведених вище обставин, що характеризують підозрюваного ОСОБА_1, визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання ним процесуальних обовязків 60 розмірів мінімальної заробітної плати, що в грошовому еквіваленті складає 82680 (вісімдесят дві тисячі шістсот вісімдесят) гривень (одержувач ТУ ДСА України в Луганській області, ЄДРПОУ 26297948, банк одержувача Держказначейська служба України м. Київ, МФО 820172, рахунок 37317017002672, призначення платежу застава, № ухвали суду, П.І.Б. платника застави, ЄДРПОУ суду 05381343).

У випадку внесення зазначеної застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обовязки:

1) прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого, прокурора залежно від стадії кримінального провадження;

2) не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Апеляційного суду Луганської області протягом пяти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя О.В.Горбатенко