Вирок № 60765620, 30.08.2016, Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області

Справа № 396/1559/15-к

Провадження № 1-кп/396/6/16

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.08.2016 року Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого-судді Осадчук Володимир Павлович

секретар судового засідання Роковіцан Н.В.,

номер кримінального провадження у Єдиному реєстрі досудових розслідувань 12013120050000467 від 20 вересня 2013 року,

про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Матусівка, Маловисківського району Кіровоградської області, жителя: АДРЕСА_1, зареєстрованого: АДРЕСА_4, громадянин України, українець одружений, освіта повна загальна середня, не працює, на утримання має двох неповнолітніх дітей, являється інвалідом ІІІ групи, раніше не судимий;

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженець м. Кіровоград, Кіровоградської області, зареєстрованого та жителя: АДРЕСА_2, українець, громадянин України, одружений, не працює, має на утриманні неповнолітню дитину, освіта неповна загальна середня, в силу ст.89 КК України не судимий;

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженець с. Мар»янівка, Маловисківського району Кіровоградської області, зареєстрованого та жителя: АДРЕСА_5, українець, громадянин України, одружений, має на утриманні дитину-інваліда, не працює, освіта повна загальна середня, в силу ст.89 КК України не судимий;

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_10, уродженець с. Подзь, Сисольського району АРСР Комі, зареєстрованого та жителя: в АДРЕСА_3, українець, громадянин України, не одружений, працює ТОВ «Транс Сервіс» з 01.08.2014 року, освіта повна загальна середня, раніше неодноразово судимий, останній раз: 28.07.2004 року вироком Кіровського районного суду м. Кіровоград за ч.5 ст.185, ч. 4 ст.187, ст.257, ч.1 ст.263, ст.357, ч.3 ст.70 КК України до 13 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Вирок частково було змінено апеляційним судом Кіровоградської області від 26.10.2004 року та призначено покарання за ст. 257, ч.4 ст.187, ч.1 ст.263, ч.5 ст.185, ч.3 ст.357 КК України із застосуванням ст.70 КК України до 11 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке належить на праві особистої власності засудженого. 14.06.2010 року постановою Крижопольського районного суду Вінницької області від 08.06.2010 року звільнено за ст. 81 КК України, умовно-достроково з не відбутим терміном покарання 2 (два) роки 5 (п'ять) місяців 24 (двадцять чотири) дні. Судимість не знята та непогашена.

у вчиненні кримінальних правопорушення передбачених ч.2 ст.187, ч.2 ст.355 КК України,

з участю:

прокурора Гаврилюк Р.В.,

обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

захисника ОСОБА_5, ОСОБА_6,

потерпілих ОСОБА_7, ОСОБА_8,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань вказане кримінальне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачені ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 вчинили примушування до виконання цивільно-правових зобов"язань потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_8, поєднане з насильством, що не є небезпечним для життя і здоров"я потерпілих, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Крім того органами досудового розслідування ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 187 КК України, тобто у нападі з метою заволодіння чужим майном , поєднаним із насильством небезпечним для життя чи здоров"я особи, яка зазнала нападу, або з погрозою застосування такого насильства (розбій) вчинений за попередньою змовою групою осіб.

Кримінальне правопорушення вчинене з наступних обставин:

10 квітня 2012 року приблизно о 11 годині 45 хвилин обвинувачені ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на автомобілі "Мерседес 210" державний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_1 та під керуванням останнього, приїхали до магазину "Максима", розташованого по вул. Кірова в м. Новоукраїнка, біля якого знаходився автомобіль "Ніссан" державний номер НОМЕР_4 на якому приїхали потерпілі ОСОБА_7 і ОСОБА_8

ОСОБА_1 маючи умисел на примушування ОСОБА_7 до виконання цивільно-правових зобов"язань, почав вимагати від ОСОБА_7 повернення боргу, але останній відмовився, пояснивши, що гроші в борг брала їх спільна знайома ОСОБА_10, яка і повинна повернути ОСОБА_1 борг. Під час цього між ними виникла сутичка, в яку втрутились ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які своїми діями направленими на примушування ОСОБА_7 до виконання останнім цивільно-правових зобов"язань, підійшли до потерпілого ОСОБА_7, та застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя і здоров"я потерпілого стали вимагати повернення боргу ОСОБА_1, нанісши декілька ударів по голові та обличчю а потім заштовхали ОСОБА_7 до салону автомобіля "Ніссан" посадивши на заднє сидіння зліва. В цей час ОСОБА_8, маючи намір покликати на допомогу, побігла в магазин "Максима" , але її наздогнав ОСОБА_1, схопивши за волосся потяг до автомобілля "Ніссан" . Знаходячись на задньому сидінні зліва ОСОБА_7 намагався забрати ключ із замка запалення, ОСОБА_2 ножем наніс йому два удари в область стегна лівої ноги. З метою примушування потерпілих до виконання цивільно-правових зобов"язань обвинуваченим було передано сумочки із особистими речами та коштовності потерпілих. В зв"язку з тим, що ОСОБА_7 відмовився повертати борг вирішили їхати всі разом в м. Олександрія до ОСОБА_10, щоб остаточно вирішити питання повернення боргу. Приїхавши незначну відстань всі були зупиненні працівниками ДАІ.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 879 від 21.06.2012 року ОСОБА_7 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді чотирьох ран в області лівого стегна, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, які викликали короткочасний розлад здоров"я та тілесні ушкодження у вигляді двох підшкірних гематом в області лоба, трьох садин в області лоба, двох садин в області яремної ямки, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 винним себе визнав частково за ч.2 ст.355 КК України, а за ч. 2 ст. 187 КК України винним себе не визнав та пояснив, що в березні 2012 року ОСОБА_7 по телефону попрохав у нього позичити гроші в сумі 3000 доларів США та передати їх через ОСОБА_10 іншій особі. Він погодився на цю пропозицію та передав ОСОБА_10 зазначену суму, домовившись про повернення боргу через 5 днів. Оскільки борг не повертався, вони неодноразово зустрічались з ОСОБА_7 та розмовляли по телефону. 10 квітня 2012 року ОСОБА_7 по телефону повідомив що буде в Новоукраїнці і щоб зустрітись з ним на перехресті траси на повороті в м. Новоукраїнку. Він погодився на зустріч і разом з ним погодився поїхати ОСОБА_2. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 цього ж дня мали їхати в м. Помічну, тому з метою економії пального він запропонував їм їхати з ним однією машиною, на що вони погодились. Коли вони підїхали на перехрестя, через деякий час зателефонував ОСОБА_7 та запропонував зустрітись в м. Новоукраїнка біля магазину "Максима" . Коли вони підїхали до вказаного магазину ОСОБА_7 уже чекав на них. Зустрівшись з ОСОБА_7 та привітавшись, останній запропонував відійти в сторону. Вони стали розмовляти і ОСОБА_7 повідомив, що гроші отримувала ОСОБА_10, тому нехай вона і повертає їх. Між ними виникла сутичка і до них підійшли ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які стали розбороняти їх. ОСОБА_8 стала говорити що борг повернуть і не потрібно ніяких сварок. Потім сіли в автомобіль ОСОБА_7 та домовились поїхати в м. Олександрію до ОСОБА_10 щоб остаточно вирішити питання повернення боргу. Коли всі сиділи в автомобілі ОСОБА_7, він із ОСОБА_8 розмовляв з приводу боргу, тому не бачив хто і чим наносив удари ОСОБА_7.

Під час руху їх зупинили працівникики ДАІ, оглянули автомобіль і поїхали в райвідділ міліції. Ніж було виявлено через декілька днів на тому місці де знаходився пістолет в його автомобілі. Огляд його автомобіля проводився у його відсутності, тому як там появився ніж йому не відомо.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 винним себе за ч.2 ст. 355 та ч.2 ст. 187 КК України не визнав та пояснив, що дійсно 10 квітня 2012 року він погодився поїхати разом з ОСОБА_1 до м. Новоукраїнки. Спочатку зупинились на трасі, а потім поїхали в м. Новоукраїнку до магазину "Максима" де їх чекав ОСОБА_7. Вийшовши з автомобіля всі привітались, а потім ОСОБА_7 і ОСОБА_1 відійшли розмовляти. Він помітив що ОСОБА_7 замахнувся щоб ударити ОСОБА_1, тому він пішов до них щоб розборонити. Потім до них підбіг ОСОБА_3 і вони забрали ОСОБА_7 і посадили в його автомобіль на заднє сидіння зліва. Тілесних ушкоджень нікому не наносив. ОСОБА_7 намагався ударити його ножем, але він перехопив його руку, і ОСОБА_7 вириваючись міг пошкодити собі ножем ногу. Від цього у ОСОБА_7 могли утворитись тілесні ушкодження.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 винним себе за ч. 2 ст. 355 та ч.2 ст. 187 КК України не визнав та пояснив, що 10.04.2012 року йому зателефонував ОСОБА_1 та запропонував поїхати разом із ним, щоб не їхати двома автомобілями, оскільки він їде до Новоукраїнки, а їм потрібно було їхати в м. Помічну. Коли підїхали до магзину "Максима" всі вийшли з автомобіля, привітались із ОСОБА_7. Потім ОСОБА_7 і ОСОБА_1 відійшли і між ними виник конфлікт і ОСОБА_2 а потім і він підбігли до них щоб розборонити їх. Вони посадили ОСОБА_7 на заднє сидіння його автомобіля, щоб домовитись про повернення боргу. Ножа він не бачив та коштовності не зривав. Сумочку йому в автомобілі передала ОСОБА_8, як гарантію того, що вони поїдуть за ними в м. Олександрію до ОСОБА_10 щоб остаточно вирішити питання повернення боргу.

Допитаний в судовому засідані обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 355 та ч. 2 ст. 187 КК України не визнав та пояснив, що 10.04.2012 року він збирався їхати в м. Помічну по особистих питаннях разом із ОСОБА_3, який зателефонував йому і сказав щоб він виходив на вулицю. Коли під'їхав автомобіль, ОСОБА_3 йому повідомив, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 потрібно в м. Новоуркаїнку і вони їх підвезуть. Біля магазину «Максима» вони зустріли ОСОБА_7 та ОСОБА_8, привіталися з ними. ОСОБА_1 та ОСОБА_7 відійшли в сторону, а він ОСОБА_3 та ОСОБА_8 знаходилися біля входу в магазин. В цей час між ОСОБА_7 та ОСОБА_1 почалась суперечка, в ході якої ОСОБА_7 намагався вдарити ОСОБА_1, тому ОСОБА_2 побіг до них, щоб розборонити їх. Також туди побіг ОСОБА_3 та ОСОБА_8 Він сказав ОСОБА_8, щоб вона повернулася назад, а вони самі заспокояться. В цей час підійшов ОСОБА_11 та почав розмовляти із ОСОБА_8, а ОСОБА_7 посадили на заднє сидіння його автомобіля з лівої сторони. Хто і яким чином наносив ушкодження ОСОБА_9 в автомобілі він не бачив. ОСОБА_9 розпочав суперечку з ОСОБА_2, яка переросла в штовханину. Він намагався їх заспокоїти і ОСОБА_7 ударив його в пах, тому він віштовхнув його, але ударів не наносив.

Не зважаючи на невизнання вини обвинуваченими їх винуватість у виченні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.355 КК України, доводиться наступними зібраними, оголошеними, дослідженими та перевіреними у судовому засіданні доказами.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_7 показав. Що 10.04.2012 року, після 11 години, він разом із ОСОБА_8 приїхали в м. Новоукраїнка, щоб зустрітися із ОСОБА_1, з яким він був знайомий раніше. Біля магазину «Максима» до них на автомобілі підїхав ОСОБА_1 разом із трьома йому незнайомими чоловіками. Разом із ОСОБА_1 вони відійшли в сторону і ОСОБА_1 став говорити йому, щоб він віддав гроші. Він зрозумів, що це мабуть ті гроші, які брала в нього ОСОБА_10 Між ними виникла суперечка і ОСОБА_1 наніс йому удар в область голови, а потім підійшли ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 і розпочали його бити. Все це відбувалося біля магазину «Максима» на парковці автомобілів. Потім його посадили в атомобіль, яким він приїхав, на заднє сидіння зліва. В ході розмови забрали сумочки та ОСОБА_1 забрав у ОСОБА_8 золоті прикраси. Все це відбувалося тому, що ОСОБА_1 говорив про борг. Вважає, що відбрали речі для погашення боргу. Особисто він нікого із присутніх не бив. Коли він знаходився в автомобілі, біля нього постійно стояв ОСОБА_2. ОСОБА_8 намагалася забігти в магазин, але її наздогнав ОСОБА_1 і схопивши за волосся потягнув до автомобіля. Коли він намагався витягнути ключі із замка запалення йому було нанесено ОСОБА_2 два удари ножем у ліве стегно. В цей час всі вирішили їхати в напрямку м. Кіровограда. ОСОБА_1 поїхав з ОСОБА_3 попереду, а він сів за кермо свого автомобілля та поїхав за ОСОБА_1. Разом з ним в автомобілі знаходились на пасажирському сидінні спереду ОСОБА_4, а позаду нього сиділа ОСОБА_8 і поряд з нею ОСОБА_2 Проїхавши незначну відстань їх зупинили працівники ДАІ та викликали швидку допомогу. На даний час заподіяну шкоду йому повністю відшкодовано, претензій до обвинувачених не має. Небезпеки для його життя не існувало, оскільки він сам поїхав додому.

Допитана в судовому засідання потерпіла ОСОБА_8 дала покази, що 10.04.2012 року вона разом із ОСОБА_9 біля магазину «Максима» зустрілися із ОСОБА_1, з яким було це троє чоловіків. ОСОБА_1 і ОСОБА_7 відійшли в сторону і між ними відбулася суперечка, в яку вмішалися ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ОСОБА_4 зразу повернувся і сказав, щоб вона не вмішувалася, вони самі розберуться. Спочатку до автомобіля підійшов ОСОБА_11, а потім ОСОБА_7, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 Коли всі сіли до їх автомобіля, ОСОБА_1 забрав у неї золоті вироби. Особисто вона думала, що вилучені у неї речі повернуть їй, коли розберуться між собою. Ніяких погроз в свою адресу вона не чула. Збитки їй повністю відшкодовано, претензій до обвинувачених вона ніяких не має, просить суд обрати обвинуваченим незначну міру покарання.

Допитаний в судовому засідання свідок ОСОБА_12 суду пояснила, що 10.04.2012 року вона була на зміні, оскільки працює поваром в кафе «Бурбон», що знаходиться поряд з магазином «Максима». Коли заносила продукцію в магазин, бачила біля входу автомобіль темного кольору та бачила чоловіків, які ніби обіймалися, агресії між ними не було. Вони знаходилися від неї на відстані 15-20 м. Бійки між чоловіками не бачила. Крові на них також не бачила.

Свідок ОСОБА_13 допитаний в судовому засіданні дав покази, що в той час він працював торговим агентом. Вже пройшло багато часу і точну дату коли це відбувалося він не пам'ятає. Коли він підійшов до магазину «Максима» був свідком бійки, яка відбувалася на парковці біля магазину. Бачив як два чоловіка били іншого та нанесли йому два удари рукою в область голови. Увійшовши до магазину він повідомив завідуючу магазином про те, що на вулиці бійка і щоб викликали міліцію. Біля входу в магазин знаходилася жінка, яка говорила що вони віддадуть гроші. Також він бачив, що удари наносив чоловік у червоній майці. Обличь цих людей він не пам'ятає, так як пройшло багато часу, тому на даний час зазначити хто і кому наносив удари сказати не може.

Допитаний в судовому засідання свідок ОСОБА_14 суду дав покази про те, що він працював інспектором ДАІ і коли вони поверталися із с. Рівне надійшло повідомлення про те, що біля магазина «Максима» відбулася сутичка і автомобілі виїхали в напрямку м. Кіровограда. На даний час не пам'ятає, хто із працівників ДАІ зупинив автомобілі. В автомобілі «Мерседес» було два чоловіки, а в автомобілі «Ніссан» три чоловіки та жінка. Ушкодження на нозі були у чоловіка, який знаходився за кермом автомобіля «Ніссан».

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_15 дав покази про те, що він в той час також працював в ДАІ і разом із іншими працівниками ДАІ зупинили автомобілі, які рухалися в напрямку м. Кіровограда. Хто з якого автомобіля виходив він не пам'ятає. Викликали швидку допомогу водію «Ніссана», оскільки у нього було щось з ногою. В подальшому вони слідківали за дорогою, оскільки приїхала оперативна група і працювала на місці, а вони забезпечували безпеку руху.

Допитаний в судовому засідання свідок ОСОБА_16 дав покази про те, що років три-чотири тому в денний час, коли він разом з іншими працівниками ДАІ поверталися в м. Новоукраїнку, надійшло повідомлення про те, що біля магазину «Максима» відбулася потасовка і два автомобілі рухаються в напрямку м. Кіровограда. Коли вони зупинили ці автомобілі в одного із водіїв була нога в крові, але хто наніс йому ушкодження йому невідомо і водій не говорив про це. Вони викликали слідчу групу, а самі забезпечували безпеку руху.

Допитаний в судовому засідання свідок ОСОБА_17 дав покази про те, що кілька років тому він працював прибиральником двору і опалювачем в міліції, але рік тому у нього трапилася травма голови і в зв'язку з амнезією він не пам'ятає подій, які були до травми, тому нічого пояснити не може.

Допитаний в судовому засідання свідок ОСОБА_18 дав покази про те, що весною 2012 року він знаходився біля магазину «Максима» і бачив як до магазину підїхав один автомобіль а потім інший. Чоловіки які підїхали стали цікавитися де можна випити кави і він показав їм. Крім чоловіків бачив також жінку із світлим кольором волосся. Події, які відбувалися біля магазину «Максима» він не бачив. Коли їхав в напрямку автостанції був зупинений працівниками міліції і його запросили бути понятим. Проводився огляд автомобіля «Мерседес» салону та багажнику. В салоні було виявлено пістолет, з бардачка було вилучено коштовності. Водій говорив, що це його речі. Також була швидка допомога і надавала допомогу водієві іншого автомобіля. Бачив сліди крові у нього на ногі. Вилучене з автомобіля «Мерседес» було викладене на багажник і описувалося в протокол. Щодо вилучення прикрас з іншого автомобіля із-за тривалого проміжку часу цей факт не пам'ятає.

Допитаний в судовому засідання свідок ОСОБА_19 дала покази про те, що вона працює завідуючою магазину «Максима». Точну дачу, коли відбувалися ці події біля магазину , із-за тривалого часу не пам'ятає. В той день її повідомили, що біля магазину бійка, після чого вона викликала міліцію і вийшла на вулицю та побачила біля входу в магазин п'ятеро чоловіків та біляву жінку. Всі ці особи раніше їй не були знайомі. Саму бійку між ними вона не бачила, пам'ятає, що жінка щось кричала, але про що не пам'ятає. В магазині є камери спостереження, які знімають ззовні та в приміщенні. Крім того додала, що ці чоловіки та жінка приїхала двома автомобілями темного кольору, але їх марку назвати не може.

Допитаний в судовому засідання свідок ОСОБА_20 дав покази про те, що він працює інпектором ДАІ. В той день коли все трапилось, він разом з іншими працівниками ДАІ повертався в м. Новоукраїнка і йому на мобільний телефон зателефонувала невідома особа, яка повідомила, що біля магазину «Максима» відбулася якась бійка і особи, які причетні до неї на двох автомобілях темного кольору виїхали в напрямку м. Кіровограда. На вулиці Кірова, в районі магазину, вони зупинили ці автомобілі та викликали оперативну групу та швидку допомогу, так як у водія автомобіля «Ніссан» була пошкоджена нога. Ніхто з присутніх не розповідав їм, що саме трапилось. Потім прибула оперативна група і розпочала працювати, а вони забезпечували безпеку руху.

Допитаний в судовому засідання свідок ОСОБА_21 в режимі відеоконферензв'язку дав покази про те, що знайомий з ОСОБА_4, оскільки разом займались бідівництвом. В той день коли відбулися події в м. Новоукраїнка з участю ОСОБА_4 показав, що у них були домовленості зустрітися в м. Помічна, щоб оглянути можливий майданчик для прийому металобрухту. ОСОБА_4 повідомив йому, що його привезуть знайомі, але того дня ОСОБА_4 в м. Помінчу не приїхав. Як йому стало відомо, його затримали в м. Новоукраїнка працівники міліції.

Допитаний в судовому засідання свідок ОСОБА_10 суду дала покази про те, що вона знайома з ОСОБА_1, який допомагав їй вирішувати проблеми, а також вона знайома з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 так як являється їх кумою. Також їй відомо, що ОСОБА_7 прохав у ОСОБА_1 дати у борг три тисячі доларів США, для передачі особі на ім'я ОСОБА_21. Це відбулося приблизно в середині березня 2012 року. В зв'язку з цим, що ОСОБА_7 не повернув ОСОБА_1 борг і тому сталися події в м. Новоукраїнка. Оскільки вона працювала разом з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 та неодноразово їздила з ними в автомобілі, їй відомо, що в автомобілі ОСОБА_7 був ножик, яким вони нарізали продукти харчування. Також їй відомо, що ОСОБА_8 зняла золоті прикраси сама та заховала в автомобілі ОСОБА_7, а коли їх зупинили працівники міліції, ці прикраси були виявлені та вилучені. Оскільки вона є кумою то їй достименно відомо, що ОСОБА_7м. та ОСОБА_8 проживають в цивільном шлюбі досить тривалий час і являються чоловіком і дружиною. Також їй відомо, що у ОСОБА_7 була домовленість із ОСОБА_8, що хоча вона і сама зняла прикраси, але повина була говорити, що їх познімав ОСОБА_1. Крім того ОСОБА_7 говорив ОСОБА_8, щоб вона говорила, що ножем його били ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Допитаний в судовому засідання свідок ОСОБА_22 дав покази про те, що в 2012 році, точно місяць не пам'ятає, він відбував адміністративний арешт в Новоукраїнському райвідділі міліції. Разом із ним відбував адмінарешт ОСОБА_23. Працівники міліції взяли його і ОСОБА_23 з камери і повези до магазину «Максима». Які там дії проводилися він не бачив, оскільки перебував в автомобілі. На слідуючий день його і ОСОБА_23О знову викликали працівники міліції та надали їм на підпис якісь протоколи, але що там було написано він не читав, працівники міліції також зміст протоколів йому не зачитували. Підписи в протоколах дійсно його. Не пам'ятає, щоб в його присутності проводили впізнання чи огляд автомобіля.

Допитаний в судовому засідання свідок ОСОБА_24 дав покази про те, що в квітні 2012 року він працював старшим слідчим Новоукраїнського РВ УМВС. Виконуючи свої обов'язки ним проводилось затримання обвинувачених, їх допити, обрання міри запобіжного заходу, огляд автомобілів. Ці дії проводилися в присутності понятих, але подробиць непам'ятає, оскільки пройшло багато часу. Про те, що поняті на той час відбували адміністративне покарання йому не було відомо. Всі слідчі дії були проведенні відповідно до діючого законодавства, подробиць на сьогоднішній день не пам'ятає, але всі процесуальні документи знаходяться в матеріалах справи.

На підставі ст. 358 КПК України в судовому засіданні також досліджено документи в яких викладені відомості, що мають значення для встановлення фактів і обставин кримінального провадження, а саме:

- Висновок судово-імунлогічної експертизи №656 від 15.06.2012 року з відповідними фото таблицями, яким було встановлено, що кров ОСОБА_7 належить до групи В (ІІІ) з ізогемаглютиніном анти-А ізосерологічної системи АВО. На наданих на експертне дослідження штанах (об'єкти №6-20), виявлено кров людини групи В (ІІІ) з ізогемаглютиніном анти-А ізосерологічної системи АВО. Виявлена кров на штанах може походити від особи (осіб) з аналогічною груповою належністю, у тому числі і від потерпілого ОСОБА_7 На наданому на експертне дослідження ножі (об'єкти №2-5), крові не виявлено. (т.1 а.с.226-233).

- Висновок судово-трасологічної експертизи №44 від 18.06.2012 року з відповідними фото таблицями, яким було встановлено, що чотири пошкодження (повздовжні наскрізні отвори) на спортивних штанях, які належать потерпілому ОСОБА_7, могли бути утворені складним ножем виготовленим по типу складних ножів «Бали-Сонг», який було вилучено 12.04.2012 року з автомобіля «Мерседес 210» чорного кольору д.н. НОМЕР_3, що належить ОСОБА_1 Пошкодження не могли утвориться ножем, вилученим 10.04.2012 року з автомобіля "Мерседес 210" чорного кольору д.н. НОМЕР_3, що належить ОСОБА_1, за адресою м. Новоукраїнка вул. Кірова, навпроти домоволодіння НОМЕР_5 (т.1 а.с.244-246).

- Висновок експерта №879 від 21.06.2012 року згідно якого ОСОБА_7, були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: двох підшкірних гематом в області лоба, трьох садин в області лоба, двох садин в області яремної ямки, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, а 4 рани в частині лівого бедра відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров»я (т.1 а.с.185-187).

- Висновок експертизи холодної зброї №43 від 18.06.2012 року з відповідними фото таблицями, в ході якої було встановлено, що ніж, вилучений 10.04.2012 року з автомобіля «Мерседес 210» чорного кольору д.н. НОМЕР_3, що належить ОСОБА_1, за адресою м. Новоукраїнка вул. Кірова, навпроти домоволодіння НОМЕР_5, виготовлений саморобним способом по типу мисливських ножів спеціального призначення, які є різновидом ножів господарсько-побутового призначення і до холодної зброї не відносяться. Ніж, вилучений 12.04.2012 року з автомобіля «Мерседес 210» чорного кольору д.н. НОМЕР_3, що належить ОСОБА_1, виготовлений саморобним способом по типу складних ножів «Бали-Сонг», господарсько -побутового призначення і до холодної зброї не відносяться (т.2 а.с.33-35).

- Висновок судово-товарознавчої експертизи №176 від 18.04.2012 року в ході якої було встановлено вартість викрадених речей: чоловічої сумки-барсетки, чоловічого гаманця, оберегу «Печерського монастиря», флеш-карти, жіночої сумки, жіночого гаманця, з урахуванням зносу станом на момент неправомірних дій фізичних осіб, та становить 1066,7грн. (т.2 а.с.71-81).

- Висновок судово-товарознавчої експертизи №1531/26 від 01.06.2012 року в ході якої було встановлено, вартість викрадених золотих виробів: ланцюжка, кулону із зображенням «Божої матері», жіночої каблучки, чоловічого персня (печатки), чоловічого персня (печатки) з камінцями, хреста з розп'яттям та блютузу до мобільного телефону «Нокіа», з урахуванням зносу станом цін на квітень 2012 року, та становить 21262,8 грн.. (т.2 а.с.110-112).

- Висновок судово-товарознавчої експертизи №1532 від 05.06.2012 року в ході якої було встановлено ринкову вартість браслету загальною довжиною 23 см, 585 проби, вагою 12 грам, станом цін на квітень 2012 року, складає 3 600 (три тисячі шістсот) гривень. Ринкова вартість одного грама золота 585 проби ланцюжка, довжиною 55 см., з урахуванням знижки на знос, станом цін на квітень 2012 року складає 300 (триста) гривень (т.2 а.с.97-98).

- Протокол пред'явлення предметів на впізнання від 12.04.2012 року, в ході якого потерпілий ОСОБА_7 впізнав ніж, котрим йому було завдано тілесні ушкодження в ногу (т.1 а.с.86).

- Протокол огляду предметів від 06.06.2012 року, в ході якого було оглянуто та долучено до справи речовий доказ, зокрема золоті вироби та блютуз, які були вилучені обвинуваченими у потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (т.2 а.с.41-42).

- Протокол огляду предметів від 11.06.2012 року, в ході якого було оглянуто та долучено до справи як речові докази два ножі та одяг потерпілого ОСОБА_7 (т.1 а.с.197).

- Протокол огляду предметів від 22.05.2012 року, в ході якого було оглянуто та долучено до справи речові докази, а саме: чоловіча сумка із написом «Bollini» в якій знаходиться паспорт громадянина України виданий на ім'я ОСОБА_7, серія НОМЕР_6, довідка про присвоєння ідентифікаційного номера, водійське посвідчення видане на ім'я ОСОБА_8 НОМЕР_8, довіреність на право керування автомобілем АЗЛК 214101 д.н. НОМЕР_7, монета номіналом 5 гривень, флеш карта на 512 МГБ, гроші в сумі 35 гривень, металевий корпус круглої печатки з реквізитами приватного підприємця ОСОБА_7; страховий поліс з ВВ 9425368, виданий на ім'я ОСОБА_7, чоловічий гаманець з написом «Cosset» в якому знаходяться: гроші в сумі 1102 гривні, 27 доларів США, 25 євро, 2 євро монети по одному євро та 50 євро центів, 2 пластикові картки «Прайд» від мережі автозаправних станцій WOG №777777 0041 1781 2, № 777777 0041 3365 2, пластикова картка «Укрсиббанк» НОМЕР_9 видана на ім'я ОСОБА_25, пластикова картка мережі супер-маркет «Сільпо», пластикова картка «его їсти», пластикова картка «Велика кишеня», пластикова картка «Игромир», 2 пластикові картки мережі автозаправних станцій «OKKO»; жіночий гаманець «HASSION» в якому знаходяться: монета номіналом 5 гривень, 5 доларів США, одна купюра номіналом п'ять євро, пластикові картки для скидок в магазинах, візитки; жіноча сумка з написом «Wallaby» в якій знаходяться: гребінець з резинкою, упаковка серветок, крем, флакон туалетної води, люстерце, п'ять ручок, прокладка, ключ, пінцет у чохлі, крем для рук та флакон із лаком для нігтів (т.2 а.с.43-45).

- Висновок судово-балістичної експертизи № 60 від 26.04.2012 року яким встановлено, що пістолет № НОМЕР_10, який було виявлено та вилучено в ході огляду автомобіля «Мерседес-210» д.н. НОМЕР_1, біля будинку, який розташований неподалік від домоволодіння, що за адресою АДРЕСА_6, являється короткостовльною вогнепальною зброєю, гладкоствольним самозарядним пістолетом моделі «ПМР», калібру 9 мм. Р.А., заводського виготовлення, 2003 року виробництва, який призначений для стрільби патронами несмертельної (травматичної) дії, спорядженими гумовими або аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами (ПНД-9П, Терен-3Ф, Терен-ЗП та ін.). Даний пістолет приданий для стрільби штатними пістолетними патронами «Несмертельної травматичної дії», спорядженими гумовими або аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами (т.2 а.с.123-132).

- Протокол огляду предметів від 26.04.2012 року в ході якого було оглянуто та долучено до справи в якості речового доказу пістолет ПМР 9 мм., (т.2 а.с.120).

- Протокол проведення слідчого експерименту від 15.04.2016 року, разом з доданим DVD диском № СОО2-3004-3292, в ході якого зафіксовано проведення відтворення обстановки та обставин події з участю всіх учасників кримінального провадження з метою перевірки і уточнення відомостей зазначених адвокатом ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 (т.11 а.с.197-200).

В судовому засіданні був досліджений відеозапис з камер спостереження магазину «Максима» який знаходиться по вул.. Кірова в м. Новоукраїнка, з якого суд робить висновок про те, що обвинувачені ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 діяли умисно, спільно і вчиняли активні агресивні дії, примушуючи потерпілого ОСОБА_7 повернути ОСОБА_1 борг. (т.2 а.с.141)

З висновку судово-медичної експертизи № 879 від 21.06.2012 року ОСОБА_7 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: двох підшкірних гемотом в області лоба, трьох садин в області лоба, двох садин в області яремної ямки, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, чотири рани в частині лівого бедра відносяться до категорії тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров"я, що свідчить про те, що відносно потерпілого ОСОБА_7 в ході примушування до виконання цивільно-правових зобов"язань застосовувалось обвинуваченими насильство, що не є небезпечним для життя і здоров"я потерпілого, оскільки потрепілий реально не сприймав застосоване до нього насильство як небезпечне для його життя і здоров"я. Як пояснив сам потерпілий ОСОБА_7 що жодної небезпеки для його життя не існувало, тому в цей день після надання медичної допомоги він відразу поїхав додому.

Суд критично оцінює показання обвинувачених про те, що у їх діях відсутній склад злочину передбаченого ч.2 ст. 355 КК України та така кваліфікуюча ознака як вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб, так як такі твердження є сумнівними та логічно неузгодженими, оскільки із відеозапису із камер спостереження магазину "Максима" вбачається, що обвинувачені приїхали разом , в одному автомобілі, з автомобіля вийшли разом та після першого оклику ОСОБА_1 побігли до нього, потерпілого ОСОБА_7 посадили на заднє сидіння його автомобіля і знаходячись теж в автомобілі забрали речі які належали на праві власності потерпілим. Тому суд робить висновок що обвинувачені діяли умисно, спільно між собою та вчиняли активні дії, пов"язані з психологічним тиском на потерпілих для примушування потерпілого ОСОБА_7 повернути борг, застосували стосовно нього фізичну силу. Коли потерпіла ОСОБА_8 намагалась втекти в магазин "Максима" та покликати присутніх там людей на допомогу її наздогнав ОСОБА_1 та повернув до їх автомобіля, тому суд вважає, дії обвинувачених були узгоджені між собою, вони діяли узгоджено за попереньою змовою групою осіб.

Суд вважає, що зазначені докази по справі зібрані відповідно до вимог криміноного процесуального закону, є належними та допустимими за своїм змістом, отримані в судовому засіданні у відповідності до вимог КПК України, узгоджуються між собою та з письмовими доказами, дослідженими в судовому засіданні та відповідають фактичним обставинам.

Відповідно до ст. 22 КПК України судом були створені всі умови для реалізації принципу змагальності сторін в судовому засіданні, які передбачають самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК України; рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів.

Сторони кримінального провадження під час судового слідства у відповідності до ст. 96 КПК України реалізували свої права стосовно з"ясування достовірності показань обвинувачених, потерпілих та свідків.

Судом під час судового розгляду достовірно встановлено, що існував борг перед ОСОБА_1, про що дали покази обвинувачені, свідок ОСОБА_10 та потерпіла ОСОБА_8, яка пояснила, що обвинувачені вилучили у них особисті речі для того щоб був повернутий борг ОСОБА_1, після повернення якого їй та ОСОБА_7 будуть повернуті їх особисті речі , тому дії обвинувачених були направлені на примушування до виконання цивільно-правових зобов"язань.

Таким чином суд дійшов до переконання, що у кримінальному провадженні зібрана достатня кількість належних та допустимих доказів, яким суд дав всебічну і об"єктивну оцінку в їх сукупності. Доводи обвинувачених щодо невизнання вини суд розцінює як такі, що надаються з метою пом"якшення покарання та уникнення від відповідальності за вчинене, а тому оцінює їх критично.

Оцінюючи всі зібрані в кримінальному провадженні докази в їх сукупності, суд вважає, що вони об"єктивно, повно і всебічно доводять вину обвинувачених у вчиненні інкримінованого їм злочину.

Дії обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 кваліфіковані вірно за ч.2 ст. 355 КК України у вчиненні примушування до виконання цивільно правових зобов"язань, вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з насильством, що не є небезпечним для життя і здоров"я потерпілого.

Аналізуючи зібрані у кримінальному провадженні та дослідженні під час судового розгляду докази надані сторонами, що стосується обвинувачення за ч.2 ст. 187 КК України, оцінюючи їх з точки зору належності , допустимості, достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв"язку, суд вважає що діїї обвинувачених стороною обвинувачення необгрунтовано кваліфіковані за ч. 2 ст. 187 КК України як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством небезпечним для життя чи здоров"я особи, яка зазнала нападу, оскільки дії обвинувачених були направлені на примушування потерпілих до виконання цивільно-правових зобов"язань.

На обгрунтування твердження сторони обвинувачення про те, що обвинувачені скоїли напад з метою заволодіння чужим майном поєднаний з насильством небезпечним для життя чи здоров"я особи в момент нападу, суду не надано жодного доказу. Потерпілий ОСОБА_7 в своїх показаннях в суді наполягав що жодної небезпеки для його життя не існувало. Дії обвинувачених були направлені на примушування до виконання цивільно-правових зобов"язань, поєднанні з насильством , що не є небезпечним для життя і здоров"я. Такі дії обвинувачених охоплюються ст. 355 ч.2 КК України, тому не потребують кваліфікації за ч.2 ст.187 КК України. Будь яких інших доказів вини обвинувачених у вчиненні вказаного кримінального правопорушення під час судового слідства не здобуто, тому за таких обставин в діях обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, та ОСОБА_4 відсутній склад злочину, передбаченого ч.2 ст. 187 КК України.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі , якщо встановлено відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 284 КПК України, якщо обставини передбачені пунктами 1,2 частини першої цього Кодексу , виявляється під час судового розгляду, суд зобов"язаний ухвалити виправдувальний вирок, тому за ч.2 ст. 187 КК україни обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, та ОСОБА_4 слід виправдати.

Вирішуючи питанная про призначення обвинуваченим виду і міри покарання суд враховує характер, ступінь тяжкості та суспільної безпеки скоєного, роль кожного обвинуваченого у вчиненому, дані про особи обвинувачених, обставини що пом"якшують та обтяжують покарання.

Обвинувачені ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вчинили злочин, який згідно із ст. 12 КК України відноситься до злочину середньої тяжкості.

Обвинувачений ОСОБА_1 вчинив закінчене, умисне кримінальне правопорушення, обставин які пом"якшують покарання не встановлено, обставин які обтяжують покарання судом не встановлено.

Як особа за місцем проживання ОСОБА_1 характеризується позитивно, раніше не судимий, на утриманнні має двоє неповнолітніх дітей, являється інвалідом ІІІ групи, згідно довідок з лікарні на "Д " обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, за медичною допомогою не звертався (т.2 а.с.224, 227 ,232, 234, 240, 242, 245-246).

Обвинувачений ОСОБА_2 вчинив закінчене, умисне кримінальне правопорушення. Обставин які помякшують покарання судом не встановлено, обставин які обтяжують покарання судом не встановлено.

Як особа ОСОБА_26 за місцем проживання характеризується позитивно, в силу ст. 89 КК України визнаний таким що не має судимості, на утриманні має неповнолітню дитину, згідно довідок з лікарні на "Д " обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, за медичною допомогою не звертався. ( т.3 а.с. 201, 234, 235, 236, 238, 245, 247, 249).

Обвинувачений ОСОБА_3 вчинив закінчене, умисне кримінальне правопорушення. Обстаин які пом"якшують покарання, та які обтяжують покарання судом не встановлено.

Як особа ОСОБА_3 за місцем проживання характеризується позитивно, в силу ст. 89 КК України визнаний таким що не має судимості, на утриманні має неповнолітню дитину, яка являється інвалідом з дитинства, згідно довідок з лікарні на "Д " обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, за медичною допомогою не звертався (т.4 а.с. 39, 43, 44, 50, 52, 54, 55, 56).

Обвинувачений ОСОБА_4 вчинив закінчене, умисне кримінальне правопорушення. Обставин які пом"якшують покарання судом не встановлено. Обставин які обтяжують покарання судом також не встановлено.

Як особа ОСОБА_4 характеризується позитивно, раніше судимий Кіровським районним судом м. Кіровограда від 28.07.2004 року, вирок частково було змінено апеляційним судом Кіровоградської області від 26.10.2004 року та призначено покарання за ст. 257, ч.4 ст.187, ч.1 ст.263, ч.5 ст.185, ч.3 ст.357 КК України із застосуванням ст.70 КК України до 11 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке належить на праві особистої власності засуджено. Постаною Крижопольського районного суду Вінницької області від 08.06.2010 року звільнений, 14.06.2010 року на підставі ст.81 КК України, умовно-достроково з невідбутою частиною покарання 2 (два) роки 5 (п'ять) місяців та 24 (двадцять чотири) дні. Судимість у встановленому законом порядку не знята та непогашена.

Ззідно довідок з лікарні на "Д " обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, за медичною допомогою не звертався. (т.3 а.с. 139-14, 143, 150, 152).

Приймаючи до уваги наведені обставини, враховуючи думку потерпілих, які просили суд обрати обвинуваченим міру покарання не пов"язану з позбавленням волі, а також ту обставину що потерпілим повністю відшкодовані заподіяні збитки і претензій до обвинувачених вони не мають, суд приходить до переконання що виправлення обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 можливе в умовах без ізоляції від суспільства, тому їм слід призначити покарання в межах санкції ч.2 ст. 355 КК України у виді позбавлення волі і їх можливо звільнити від відбування покарання з випробуванням у відповідності до ст. 75 КК України з покладенням на них обов"язків передбачених ст. 76 КК України. Таке покарання суд вважає необхідним і достанім для їх виправлення та запобігання вчинення ними нових злочинів.

Враховуючи обставини справи, а також те, що до обвинуваченого ОСОБА_4 було застосовано умовно-дострокове звільнення від відбуття покарання за попереднім вироком, але він під час невідбутої частини покарання вчинив новий злочин, суд приходить до висновку, що для виправлення обвинуваченого та попередження скоєння ним нових злочинів, доцільно призначити покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк, в межах санкції ст. 355 ч.2 КК України і на підставі ст. 71 КК України частково приєднати йому невідбуту частину покарання за вироком Кіровського районного суду м. Кіровограда від 28.07.2004 року. Підстав для застосування ст. ст. 69, 75 КК України до обвинуваченого ОСОБА_4 з врахуванням обставин справи, тяжкості вчиненого злочину та висновків суду, суд не вбачає, так як прийшов до твердого переконання, що його виправлення і перевиховання можливе лише в умовах ізоляції від суспільства.

Постановою Новоукраїнського районного суду від 13 квітня 2012 року ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (Т.3 а.с.23-24). Ухвалою Новоукраїнського районного суду від 27 лютого 2014 року було змінено відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід з тримання під вартою на заставу, яку було внесено 28 лютого 2014 року та звільнено з під варти з Кіровоградського слідчого ізолятора під заставу (Т.8 а.с.72), тому необхідно зарахувати йому в строк відбуття покарання строк попереднього ув"язнення з 11 квітня 2012 року по 28 лютого 2014 року, відповідно до вимог ч.5 ст.72 КК України.

Потерпілі ОСОБА_7 та ОСОБА_8 відмовились від своїх позовних вимог, оскільки шкода повністю їм відшкодована, претензій матеріального та морального характеру до обвинувачених вони не мають (Т.7 а.с. 67-70).

На підставі ч.2 ст.124 КПК України з ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2, та ОСОБА_4, на користь держави слід стягнути солідарно процесуальні витрати за проведення експертиз в сумі 5189 (п"ять тисяч сто вісімдесят дев"ять) грн.44 коп.

Долю речових доказів у кримінальному провадженні суд вирішує у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу слід залишити попередній - особисте зобов'язання.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу слід залишити попередній - заставу.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу слід залишити попередній - заставу.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу слід залишити попередній - заставу.

Керуючись ст.ст. 366-368, 373, 374, 376 КПК України, розділом XI «Перехідні положення» КПК України суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.355 КК України та призначити покарання у виді 4 (чотири) роки позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік, поклавши на нього обов'язки, у відповідності до п.п. 2, 3, 4 ст.76 КК України, не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти ці органи про зміну місця проживання та роботи, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

ОСОБА_1 визнати невинуватим у пред"явленому йому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 187 КК України та виправдати на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України в зв"язку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення.

Запобіжним заходом обвинуваченому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити особисте зобов'язання.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.355 КК України та призначити покарання у виді 4 (чотири) роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік, поклавши на нього обов'язки, у відповідності до п.п. 2, 3, 4 ст.76 КК України, не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти ці органи про зміну місця проживання та роботи, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

ОСОБА_2 визнати невинуватим у пред"явленому йому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 187 КК України та виправдати на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України в зв"язку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення.

Запобіжним заходом обвинуваченому ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити заставу.

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.355 КК України та призначити покарання у виді 3 (три) роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік, поклавши на нього обов'язки, у відповідності до п.п. 2, 3, 4 ст.76 КК України, не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти ці органи про зміну місця проживання та роботи, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

ОСОБА_3 визнати невинуватим у пред"явленому йому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 187 КК України та виправдати на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України в зв"язку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення.

Запобіжним заходом обвинуваченому ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити заставу.

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.355 КК України та призначити покарання у виді 3 (три) роки позбавлення волі.

На підставі ст.71 КК України ОСОБА_4 за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Кіровського районного суду м. Кіровограда від 28.07.2004 року, який частково було змінено апеляційним судом Кіровоградської області від 26.10.2004 року, та призначити остаточну міру покарання у виді 3 (три) роки 9 (дев"ять) місяців позбавлення волі.

Відповідно до ч.5 ст. 72 КК України зарахувати в строк відбуття покарання строк попереднього ув"язнення з 11 квітня 2012 року по 28 лютого 2014 року із розрахунку один день попереднього ув"язнення за два дні позбавлення волі. Строк відбуття покарання обчислювати йому з моменту затримання з 11 квітня 2012 року.

ОСОБА_4 визнати невинуватим у пред"явленому йому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 187 КК України та виправдати на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України в зв"язку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення.

Запобіжним заходом обвинуваченому ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишити заставу.

На підставі ч.2 ст.124 КПК України з ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2, та ОСОБА_4, на користь держави слід стягнути солідарно процесуальні витрати за проведення експертиз в сумі 5189 (п"ять тисяч сто вісімдесят дев"ять) грн.44 коп.

Речові докази:

-диск із відеозаписами з камери спостереження №2 та №16 з магазину «Максима» та допиту свідка ОСОБА_27 який знаходиться у кримінальному провадженні - зберігати у цьому кримінальному провадженні;

-пістолет ПМР НОМЕР_10, протирка та 6 патронів, які зберігається в кімнаті зброї Новоукраїнського ВП ГУНП в Кіровогрдській області - повернути власнику;

-ніж з дерев'яною рукояткою, складний ніж "бабочка", штани сірого кольору зі слідами бурого кольору вилучені у потерпілого ОСОБА_7, які зберігається в кімнаті речових доказів Новоукраїнського ВП ГУНП в Кіровоградській області - знищити після вступу вироку в законну силу, як не маючі ніякої цінності;

-чоловіча сумка із написом «Bollini» в якій знаходиться паспорт громадянина України виданий на ім'я ОСОБА_7, серія НОМЕР_6, довідка про присвоєння ідентифікаційного номера, водійське посвідчення видане на ім'я ОСОБА_8 НОМЕР_8, довіреність на право керування автомобілем АЗЛК 214101 д.н. НОМЕР_7, монета номіналом 5 гривень, флеш карта на 512 МГБ, гроші в сумі 35 гривень, металевий корпус круглої печатки з реквізитами приватного підприємця ОСОБА_7; страховий поліс з ВВ 9425368, виданий на ім'я ОСОБА_7, чоловічий гаманець з написом «Cosset» в якому знаходяться: гроші в сумі 1102 гривні, 27 доларів США, 25 євро, 2 євро монети по одному євро та 50 євро центів, 2 пластикові картки «Прайд» від мережі автозаправних станцій WOG №777777 0041 1781 2, №777777 0041 3365 2, пластикова картка «Укрсиббанк» НОМЕР_9 видана на ім'я ОСОБА_25, пластикова картка мережі супер-маркет «Сільпо», пластикова картка «его їсти», пластикова картка «Велика кишеня», пластикова картка «Игромир», 2 пластикові картки мережі автозаправних станцій «OKKO»; жіночий гаманець «HASSION» в якому знаходяться: монета номіналом 5 гривень, 5 доларів США, одна купюра номіналом п'ять євро, пластикові картки для скидок в магазинах, візитки; жіноча сумка з написом «Wallaby» в якій знаходяться: гребінець з резинкою, упаковка серветок, крем, флакон туалетної води, люстерце, п'ять ручок, прокладка, ключ, пінцет у чохлі, крем для рук та флакон із лаком для нігтів, які передані на зберігання потерпілому ОСОБА_7 - залишити у потерпілого ОСОБА_7 та ОСОБА_8.

-золотий ланцюжок, який складається з двох частин; кулон із зображенням Божої матері; ланцюжок із жовтого металу довжиною 55 см; два чоловічі персні (печатки); хрест із розп'яттям; блютуз до телефону «Нокіа»; бирка на якій маються надписи каблучка 585 проби, вагою 9,39 гр. вартість 1 314 грн., ювелірне підприємство «Онікс»; бирка на якій маються надписи, браслет 585 проби, вагою 12.52 гр., ювелірний дім «Заріна», передані на зберігання потерпілому ОСОБА_7 - залишити у потерпілого ОСОБА_7 та ОСОБА_8.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Кіровоградської області протягом 30 днів з моменту його проголошення через Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області, а обвинуваченим, які перебувають під вартою, у той же строк з моменту вручення їм копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку після його проголошення направити обвинуваченим, прокурору та іншим учасникам судового провадження.

Головуючий: В. П. Осадчук