Рішення № 60765562, 12.08.2016, Новомиргородський районний суд Кіровоградської області

Справа № 395/305/16-цПровадження № 2/395/147/2016 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2016 року м.Новомиргород

Новомиргородський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді Лещенко О.В.

із секретарем - Лисенко В.С.,

за участю позивача - ОСОБА_1, представника позивача - ОСОБА_2, представників відповідача - ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новомиргороді цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1) до Новомиргородської міської ради (далі - відповідач, Новомиргородська міськрада) (позивач та відповідач разом далі - сторони) про скасування розпорядження про звільнення та поновлення на роботі,

в с т а н о в и в :

У березні 2016 року до Новомиргородського районного суду Кіровоградської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Новомиргородської міської ради про скасування розпорядження про звільнення та поновлення на роботі, в якій позивач вказав, що

у період з 23.10.2009 року по 10.02.2016 року позивач безперервно працював на посаді охоронника Новомиргородської міської ради м. Новомиргород Кіровоградської області. Доказом що підтверджує дану обставину є трудова книжка позивача серії НОМЕР_1 та розпорядження Новомиргородського міського голови №1005 від 23.10.2009 року та №40 від 10.02.2016 року;

за весь час роботи до позивача від посадових осіб міської ради не було жодних нарікань. Доказом цього є трудова книжка позивача;

позивач є інвалід 3 групи по зору з 1985 року. Позивач проходив строкову службу в збройних силах колишнього СРСР і під час служби, під час виконання обов'язків травмувався. Наявна у позивача травма прирівнюється до травми на виробництві. Ця обставина підтверджується посвідченням інваліда;

10.02.2016 року розпорядженням №40 Новомиргородського міського голови відповідно до пункту 4 статті 40 Кодексу законів про працю України позивача звільнено із посади охоронника міської ради за прогул (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин) з 11 лютого 2016 року;

підставою для звільнення стало те, що нібито 09.01.2016 року позивач був відсутній на робочому місці у період часу з 11 год. 30 хв. до 15 години і цей факт нібито виявив особисто міський голова;

позивач не згоден із звільненням. Вважає, що підстави звільнення не відповідають дійсним обставинам і взагалі мотиви звільнення є надуманими;

08.01.2016 року о 16 годині позивач заступив на добове чергування по охороні Новомиргородської міської ради, тобто прибув на своє робоче місце. Це була п'ятниця. Крім того,це був загальнодержавний вихідний. Вночі все було спокійно. Позивач періодично здійснював обхід, однак на ранок 09.01.2016 р. став почувати себе зле. У позивача виник розлад шлунку та почастішали позиви. Близько 10 години позивач прослідував у аптеку навпроти купити ліки. В аптеці пробув близько 10 хвилин. У цей час у дворі міськради знаходився електрик ОСОБА_5, а в приміщенні міськради знаходились працівники поштового відділення, так як пошта в цей день працювала. Повернувшись із аптеки позивач неодноразово через хворобливий стан змушений був відвідувати убиральню. У період часу з 12 до 15 години 09.01.2016 року позивач знаходився то у приміщенні міськради, то у дворі біля входу, то у вбиральні через погане самопочуття. У вказаний вище час позивача у вестибюлі міськради та у дворі бачили ряд свідків;

09.01.2016 року позивач змінився з чергування о 17 годині. Про це є відмітка у «Журналі обліку робочого часу сторожів міської ради». За час чергування позивача ніхто не перевіряв, не викликав, жодних зауважень позивачу від керівництва міськради не надходило. Доказом цього є вказаний журнал та свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9;

10.01.2016 року у вихідний день позивача було викликано до міськради та міський голова ОСОБА_10 у присутності інших охоронців повідомив позивачу, що ним зафіксована відсутність позивача 09.01.2016 року на робочому місці з 11 години 30 хвилин до 15 години. Позивач заявив, що це неправда і може це спростувати. Тоді голова міськради викликав позивача для дачі пояснень 11.01.2016 року до себе в службовий кабінет;

11.01.2016 року у службовому кабінеті міського голови відбулась розмова з роботодавцем і позивачу було запропоновано або йти на пенсію, або виконувати ті обов'язки, які мені доручать. Позивач став заперечувати, акцентував увагу керівника на тому, що позивач інвалід, що при прийомі на роботу позивач призначався на посаду охоронця і не бажає змінювати умови та обсяг роботи. Розмова закінчилась тим, що міський голова пригрозив оголосити позивачу догану, або попередження, а позивач висловив намір скаржитись до суду. Доказом цього є у позивача аудіо запис розмови;

у подальшому 04.02.2016 року позивача викликали на засідання профспілкового комітету де позивач дізнався, що керівник міськради вже клопоче не про оголошення позивачу догани чи попередження, а про надання згоди на звільнення. Для позивача це було несподіванкою. Незважаючи на позивача протест, профспілка на позивача переконання всупереч інтересам працівника, надала згоду за звільнення. Доказом цього є витяг з протоколу засідання та лист голови профспілки на адресу позивача. Позивач вважає рішення профспілкового органу таким, що порушує права позивача. Доводи позивача про невинуватість ніхто не перевірив, не дослідив, до уваги не взяв. Не була взята до уваги бездоганна репутація позивача за весь час роботи. Ніхто із членів профспілки не порушив питання чому позивача потрібно саме звільняти, а не можливо оголосити догану, чи винести усне попередження;

з моменту виявлення оспорюваного позивачем порушення 09.01.2016 року до часу підписання розпорядження про звільнення 10.02.2016 року пройшов один місяць і один день. У період з 09.01.2016 до 10.02.2016 року позивач офіційно на лікарняному та у відпустці не перебував;

при звільненні не враховано бездоганну роботу позивача за попередні шість років, не взято до уваги усні пояснення позивача, у позивача не відібрали письмові пояснення, а ті письмові пояснення, які позивач надавав керівнику профспілки зникли;

посилаючись на ст.ст.40, 233, 235, 237 КЗпП України, просить суд:

- визнати незаконним та скасувати розпорядження Новомиргородського міського голови від 10.02.2016р. №40 «Про звільнення ОСОБА_1»;

- поновити позивача на попередній роботі на посаді охоронника Новомиргородської міської ради з 11 лютого 2016 року.

- стягнути з Відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 11.02.2016р. до дня поновлення позивача на роботі;

- застосувати негайне виконання рішення суду відповідно до чинного законодавства.

Згідно з заявою позивача від 24 червня 2006 року про збільшення розміру позовних вимог, позивач вказав, що:

10.02.2016 року розпорядженням Новомиргородського міського голови №40 відповідно до пункту 4 статті 40 Кодексу законів про працю України позивача звільнено із посади охоронника Новомиргородської міської ради за прогул (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин) з 11 лютого 2016 року. Доказом, що підтверджує дану обставину є розпорядження Новомиргородського міського голови №40 від 10.02.2016 року. Підставою для звільнення стало те, що нібито 09.01.2016 року позивач був відсутній на робочому місці у період часу з 11 год. 30 хв. до 15 години і цей факт виявив особисто міський голова;

у період з 23.10.2009 р. по 10.02.2016 р. позивач безперервно працював на посаді охоронника Новомиргородської міської ради м. Новомиргород Кіровоградської області. Доказом, що підтверджує дану обставину, є його трудова книжка серії НОМЕР_1 та розпорядження Новомиргородського міського голови №1005 від 23.10.2009 року і №40 від 10.02.2016 року. За весь час роботи упродовж шести років включно до оспорюваного факту до нього по роботі від посадових осіб міської ради не було жодних нарікань. Доказом цього є його трудова книжка. Позивач є інвалідом 111-ї групи по зору з 1985 року, ця обставина підтверджується наявним у позивача безстроковим посвідченням інваліда;

08.01.2016 року о 16 годині позивач заступив на добове чергування по охороні Новомиргородської міської ради, тобто прибув на своє робоче місце. Це була п'ятниця. Крім того, це був загальнодержавний вихідний. Вночі все було спокійно. Позивач періодично здійснював обхід, однак на ранок 09.01.2016 р. став почувати себе зле - виник розлад шлунку та почастішали позиви. Близько 10 години позивач прослідував у аптеку навпроти купити ліки. В аптеці пробув близько 10 хвилин. У цей час у дворі міськради знаходився електрик ОСОБА_5, а в приміщенні міськради знаходились працівники поштового відділення, так як пошта в цей день працювала. Повернувшись із аптеки, позивач неодноразово через хворобливий стан змушений був відвідувати убиральню. У період часу з 12 до 15 години 09.01.2016 року ОСОБА_1 знаходився то у приміщенні міськради, то у дворі біля входу, то у вбиральні через погане самопочуття. У вказаний вище час його у вестибюлі міськради та у дворі бачили ряд свідків;

09.01.2016 року позивач змінився з чергування о 17 годині. Про це є відмітка у «Журналі обліку робочого часу сторожів міської ради». За час чергування ОСОБА_1 ніхто не перевіряв, не викликав, жодних зауважень від керівництва міськради не надходило та на чергуванні у цей день його ніхто не заміняв. Доказом цього є вказаний журнал та свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9;

10.01.2016 року у вихідний день позивача було викликано до міськради та міський голова ОСОБА_10 у присутності інших охоронців повідомив йому, що ним зафіксована відсутність позивача 09.01.2016 року на робочому місці з 11 години 30 хвилин до 15 години. ОСОБА_1 заявив, що це неправда і він можу це спростувати. Тоді голова міськради викликав його для дачі пояснень 11.01.2016 року до себе в службовий кабінет;

11.01.2016 року у службовому кабінеті міського голови відбулась розмова з роботодавцем та його першим заступником і ОСОБА_1 було запропоновано або йти на пенсію, або виконувати ті обов'язки, які йому доручать. Позивач став заперечувати, акцентував увагу керівника на тому, що він інвалід, що при прийомі на роботу він призначався на посаду охоронця і не бажаю змінювати умови та обсяг роботи. Розмова закінчилась тим, що міський голова пригрозив оголосити мені догану, або попередження, а я висловив намір скаржитись до суду. Доказом цього є наявний у позивача аудіозапис розмови;

у подальшому 04.02.2016 року ОСОБА_1 викликали на засідання профспілкового комітету, де він дізнався, що керівник міськради вже клопоче не про оголошення йому догани чи попередження, а про надання згоди на його звільнення. Для позивача це було несподіванкою. Він став усвідомлювати, що це є помста за його протест проти незаконного покарання. Він звернувся з відповідним зверненням до профспілкового комітету міськради. Незважаючи на протест позивача, профспілка на його переконання всупереч інтересам працівника, надала згоду за його звільнення. Доказами цього є його звернення, витяг з протоколу засідання та лист голови профспілки на адресу позивача. ОСОБА_1 вважає рішення профспілкового органу таким, що порушує його права. Доводи про невинуватість позивача ніхто не перевірив, не дослідив, до уваги не взяв. Не була взята до уваги його бездоганна репутація за весь час роботи. Ніхто із членів профспілки не порушив питання чому його потрібно саме звільняти, а не можливо оголосити догану, чи винести усне попередження; з моменту виявлення оспорюваного порушення 09.01.2016 року до часу підписання розпорядження про звільнення 10.02.2016 року позивача пройшов один місяць і один день. Відповідно до вимог статті 148 КЗПП України дисциплінарне стягнення може бути накладено на працівника не пізніше одного місяця з дня виявлення порушення. У період з 09.01.2016 до 10.02.2016 року позивач офіційно на лікарняному та у відпустці не перебував;

позивач не згоден із звільненням, вважає, що підстави звільнення не відповідають дійсним обставинам, і взагалі мотиви звільнення є надуманими і носять характер зведення рахунків, чи помсти, його звільнення з роботи проведено безпідставно та з грубим порушенням Закону;

посилаючись на ст.ст. 38, 40, 44, 233, 235, 237 КЗпП України, просить суд:

- визнати незаконним та скасувати розпорядження Новомиргородського міського голови від 10.02.2016р. №40 «Про звільнення ОСОБА_1»;

- поновити позивача на попередній роботі на посаді охоронника Новомиргородської міської ради з 11 лютого 2016 року.

- стягнути з Відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 11.02.2016р. до дня винесення рішення;

- застосувати негайне виконання рішення суду відповідно до вимог чинного законодавства.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_2 позовні вимоги, викладені у заяві про збільшення позовних вимог, підтримали повністю, посилаючись на обставини, викладені в заяві, при цьому зазначили, що помилково в позовній заяві та заяві про збільшення розміру позовних вимог вказали, що у період з 09.01.2016 до 10.02.2016 року позивач офіційно на лікарняному та у відпустці не перебував, оскільки це не відповідає дійсності, так як насправді позивач з 29.01. 2016 року по 03.02. 2016 року був тимчасово непрацездатний, що підтверджується відповідною копією листка тимчасової непрацездатності.

Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали. До суду 01.04.2016 року надійшов письмовий протест відповідача проти позову, в якому відповідач зазначає, що не погоджується із висвітленням фактів, мотивацією щодо звільнення позивача:

09 січня 2016 року зафіксовано факт відсутності на робочому місці (прилеглій території до адміністративної будівлі міської ради, туалетах, в приміщенні: кабінетах, коридорі, залі засідань, кімнаті для чергування, в підвалі, котельні, господарських приміщеннях, що розташовані на прилеглій території до адмінбудівлі) охоронника міської ради ОСОБА_1 Даний факт відображено в табелі обліку робочого часу - копії актів та табелю додаються;

ОСОБА_1 запропоновано надати пояснення щодо причин відсутності на робочому місці у час зазначений в акті. Проте, ОСОБА_11 відмовився надати відповідні пояснення, під час спілкування з міським головою недотримувався субординації. Погрожував перевірками, судами, мотивуючи свою захищеність наявною інвалідністю. Замість того, щоб надати пояснення - висловив свої вимоги керівництву міської ради щодо забезпечення належного виконання ним своїх обов'язків в доповідних записках - додаються;

для з'ясування причин відсутності ОСОБА_1 на робочому місці 09 січня 2016 року та у зв'язку з відсутністю його особової справи, трудової книжки, підготовлено та надано для ознайомлення ОСОБА_1 доручення міського голови з актом - копія доручення додається;

11 січня 2016 року, ознайомившись з дорученням, ОСОБА_1 відмовився його отримати - копія акта додається;

під час чергування 11 січня 2016 року, викликавши швидку допомогу, позивач відкрив лист з тимчасової непрацездатності. Перебуваючи на лікарняному, він брав участь в засіданні сесії міської ради 29 січня 2016 року. 03 лютого 2016 року позивач надав для оформлення та оплати лист з тимчасової непрацездатності (копія додається), але пояснення, трудову книжку та документи, необхідні на оформлення особової справи, ОСОБА_1 не надав - акт про відсутність пояснення додається. Відсутність намірів надати письмове пояснення підтверджує надана ним заява про відпустку;

03 лютого 2016 року за № 91 голові профкому профспілки працівників Новомиргородської міської ради підготовлено відношення про надання згоди на звільнення - копія додається;

профспілковий орган надав згоду - копії повідомлення та витягу з протоколу № 14 додаються;

10 лютого 2016 року керівництвом міської ради було надано можливість ОСОБА_1 вирішити питання з даного факту шляхом залагодження конфлікту, а саме надати пояснення про причини його відсутності на робочому місці. ОСОБА_11 не змінив свою принципову позицію та відмовився надати відповідне пояснення. Рішення про звільнення ОСОБА_1 було прийнято на зборах. Під час зборів зачитали, ознайомили та вручили розпорядження про звільнення, - копія протоколу додається;

відповідно до копії табелю обліку робочого часу ОСОБА_1 не перебував на лікарняному, так як він стверджує в позовній заяві, копія табелю додається;

термінів винесення стягнення було дотримано з урахуванням вимог ст. 148 КЗпП України;

при прийнятті рішення щодо застосування до ОСОБА_1 стягнення у вигляді звільнення ст.147 КЗпП України було враховано:

- ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, так при вступі в повноваження міського голови під час робочого буденного дня виявлено зникнення підйомника з трактору. Після надання відповідної заяви правоохоронним органам підйомник було повернуто. Під час чергування в вихідні та святкові дні при відсутності охоронника нанесені матеріальні збитки могли бути значними. Враховуючи, що в час відсутності охоронника були присутні працівники міської ради, керівництво та спеціалісти з м. Кіровограда - це завадило розкраданню та псуванню майна;

- обставини за яких вчинено проступок, відсутні поважні причини які ОСОБА_1 був відсутній на робочому місці; не попередив безпосереднє керівництво і керівництво міської ради про погіршення самопочуття, не запитав дозволу щодо можливості відлучитися з робочого місця, не знайшов заміну на час відсутності;

- було проаналізовано попередню роботу охоронника ОСОБА_1 після вступу в повноваження міського голови та було взято до уваги (термін більше 1 місяця): недотримання субординації при спілкування з міським головою, принципову відмову в наданні письмових пояснень; порушення трудової дисципліни під час головування ОСОБА_12 за свідченнями працівника міської ради;

підтвердженням дотримання міською радою трудового законодавства та порядку звільнення ОСОБА_1 є довідка перевірки Управління Держпраці у Кіровоградській області - копія додається. Перевірка була здійснена у зв'язку із розглядом звернення ОСОБА_1 Виявлені порушення пов'язані з нарахуванням заробітної плати (в більшу сторону на користь ОСОБА_1) та недотримання Закону «Про відпустки».

Заслухавши пояснення сторін, показання свідків, показання позивача, допитаного як свідка, вивчивши письмові докази у справі, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню за таких обставин з наступних підстав.

За правилами п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох один протягом робочого дня) буз поважних причин трудовий договір, укладений на невизначений строк.

Статтею 43 КЗпП України встановлено, що розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами, зокрема 2-5 статті 40, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, крім випадків, коли розірвання трудового договору із зазначених підстав здійснюється з прокурором, поліцейським і працівником Національної поліції, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України, Національного антикорупційного бюро України чи органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства. У випадках, передбачених законодавством про працю, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у п'ятнадцятиденний строк обґрунтоване письмове подання власника або уповноваженого ним органу про розірвання трудового договору з працівником. Подання власника або уповноваженого ним органу має розглядатися у присутності працівника, на якого воно внесено. Виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) повідомляє власника або уповноважений ним орган про прийняте рішення у письмовій формі в триденний строк після його прийняття.

Відповідно до статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один із заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.

Згідно зі статтею 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку. Статтею 149 КЗпП України встановлено, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

За правилами ч.1 ст. 61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

У даному випадку в судовому засіданні позивач та представники відповідача підтвердили факти, що:

з 21 жовтня 2009 року до 11 лютого 2016 року між ОСОБА_1 та Новомиргородською міською радою Кіровоградської області мали місце трудові відносини - ОСОБА_1 працював охоронником вказаної міськради;

станом на 09.01.2016 року посадова інструкція охоронника Новомиргородської міської ради Кіровоградської області та схема маршрутів здійснення охорони були відсутні;

з 11.01.2016 року по 28.01.2016 року та з 29.01.2016 року по 03.02.2016 року позивача звільнено від роботи у зв'язку з його тимчасовою непрацездатністю;

Новомиргородський міський голова ОСОБА_10 11.01.2016 року дав доручення ОСОБА_1 надати письмові пояснення про причини відсутності ОСОБА_1 09.01.2016 року на робочому місці, яке намагався позивачу вручити ОСОБА_13, однак ОСОБА_1 відмовився його отримувати та підписувати;

мало місце письмове подання Новомиргородського міського голови ОСОБА_10 від 03.02.2016 року № 91 до профспілкового комітету державних установ Новомиргородської міської ради про розірвання трудового договору з ОСОБА_1;

письмове подання Новомиргородського міського голови ОСОБА_10 від 03.02.2016 року № 91 до профспілкового комітету державних установ Новомиргородської міської ради про розірвання трудового договору з ОСОБА_1 розглядалось на засіданні вказаного профспілкового комітету 04.02.2016 року у присутності ОСОБА_1;

наявна попередня згода профспілкового комітету державних установ Новомиргородської міської ради від 04.02.2016 року на звільнення ОСОБА_1 з посади охоронника Новомиргородської міської ради та повідомлення цим комітетом Новомиргородського міського голову про прийняте рішення у письмовій формі в триденний строк після його прийняття - 05.02.2016 року № 1;

оголошення Новомиргородським міським головою І.Забажаном розпорядження № 40 від 10 лютого 2016 року про звільнення ОСОБА_1 відповідно до пункту 4 статті 40 КЗпП України із посади охоронника міської ради за прогул (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин) з 11 лютого 2016 року про що було повідомлено ОСОБА_1 10.02.2016 року під розписку;

відповідачем 10.01.2016 року при накладенні на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади охоронника було дотримано місячний строк з дня виявлення проступку, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю (з 11.01.2016 року по 28.01.2016 року та з 29.01.2016 року по 03.02.2016 року).

Вказані факти у судовому засіданні з'ясовано безспірно, а тому вони не підлягають доказуванню.

В той же час позивач в позовній заяві та в своїх показаннях під час допиту у якості свідка стверджує, що 09.01.2016 року впродовж часу, вказаного в акті від 09.01.2016 року про відсутність на робочому місці ОСОБА_1, - з 11 години 30 хвилин по 15 годину 00 хвилин, насправді перебував на території Новомиргородської міськради:

у дворі міськради зі сторони центрального входу, де близько 11 години бачив медсестру ОСОБА_6, яка заходила у приміщення міськради для того, щоб здійснити відправлення поштового відправлення у приміщенні відділення зв'язку, розташованого в приміщенні будівлі міськради, вказаний факт підтвердила у своїх показаннях свідок ОСОБА_6;

у вбиральні, що розташована на дворі на території міськради, де перебував через розлад шлунку близько з 11 години до близько 12 години, факт наявності розладу шлунку 09.01.2016 року у ОСОБА_1 підтвердив свідок ОСОБА_9, у якого позивач уранці цього дня купив та випив ветпрепарат, спрямований на лікування розладу шлунку у тварин;

близько 12 години 30 хвилин - 12 години 35 хвилин зайшов до приміщення міськради, куди через центральний вхід зайшла ОСОБА_8 для того, щоб у відділенні зв'язку здійснити оплату за телефон, де у вестибюлі міськради зустрілася із ОСОБА_1, поспілкувавшись з ним, виявила в сумці відсутність квитанції за оплату, після чого пішла додому, ОСОБА_1 провів її до воріт, вказані обставини підтвердила у своїх показаннях свідок ОСОБА_8;

провівши ОСОБА_8 до воріт міськради, ОСОБА_1 трохи постояв біля воріт і, повертаючись до двору міськради почув, що його окликнув ОСОБА_14, який попросив у позивача лопату, щоб відкинути сніг від застрявшого автомобіля, позивач для того, щоб узяти лопату, спустився донизу у кочегарку, де побачив електрика ОСОБА_5, який повідомив йому, що чекає тракториста ОСОБА_13, і що охоронника згадували, та побачив, що вже розтопили новий котел, взяв лопату та вийшов на вулицю віддати її ОСОБА_14. Вказані обставини підтверджені доказами у виді показань позивача, допитаного як свідка;

повертаючись у двір, ОСОБА_1 побачив медсестру ОСОБА_6, з якою пройшов до вестибюлю міськради, де вона поміряла йому тиск, оскільки він скаржився на головний біль, який виявився дещо підвищеним, після чого позивач провів її до воріт, а та, побачивши на подвір'ї ради електрика, сприйняла його за племінника позивача. Свідок ОСОБА_6 у своїх показаннях підтвердила, що 09.01.2016 року близько 12:40 - 12:45 зустріла позивача на подвір'ї території міськради, та з ним пройшла до вестибюля міськради, де поміряла йому тиск, який виявився дещо підвищеним - 170/100, після чого ОСОБА_1 провів її до воріт, де вона обернувшись, побачила на подвір'ї міськради хлопчину, якого сприйняла за племінника позивача, на що позивач сказав їй, що то електрик;

близько 13:00 позивач вийшов за територію міськради до ветаптеки, що знаходиться навпроти через дорогу, купив корм для собаки, власник ветаптеки ОСОБА_9 запитав у позивача хто ходить по території ради, на що ОСОБА_1 відповів, що електрик, який чекає тракториста. Вказані обставини в судовому засіданні підтвердив свідок ОСОБА_15;

після чого позивач повернувся до приміщення міськради, де у сторожці на другому поверсі випив води, посидів трошки, та вийшов на подвір'я перед центральним входом до міськради, очікуючи, що ОСОБА_14 поверне йому лопату. Вказані обставини підтверджені доказами у виді показань позивача, допитаного як свідка;

близько 14 години ОСОБА_1, перебуваючи біля воріт міськради, зустрів ОСОБА_7, який з дружиною поверталися з магазину додому та проходячи біля міськради і побачивши ОСОБА_1, підійшовши до нього, стали розмовляти та запросили останнього до себе на вечерю. Вказані обставини підтвердив у судовому засіданні свідок ОСОБА_7;

вже після 14 години позивач зайшов через центральний вхід до приміщення міськради та піднявся у приміщення сторожки на другому поверсі адмінбудівлі Новомиргородської міськради, де перебував до 16 години 55 хвилин, спустившись униз до двору побачив електрика ОСОБА_5, який дочекався тракториста. Вказані обставини підтверджені доказами у виді показань позивача, допитаного як свідка.

Свідок ОСОБА_10 показав, що 09.01.2016 року впродовж часу з 10:00 до 16:00 він особисто позивача на території Новомиргородської міськради не бачив, хоч раз обходив приміщення в будівлі міськради та територію міськради.

Свідок ОСОБА_5 показав, що, перебуваючи 09.01.2016 року з 10:00 до 17:00 на території Новомиргородської міськради у кочегарці, позивача бачив лише після 16:00, хоча десь через годину-дві після того, як приїхав до міськради, виходив з кочегарки та оглядав приміщення та подвір'я міськради. Чим підтверджує показання позивача, свідків ОСОБА_16 та ОСОБА_9, які бачили у вказаний час ОСОБА_5 на подвір'ї міськради.

Свідок ОСОБА_17 показав, що впродовж 09.01.2016 року до центрального входу міської ради працівники не виходили, оскільки виходили на заднє (внутрішнє) подвір'я, що підтвердив у своїх показаннях і свідок ОСОБА_18, вказавши, що він лише один раз шукав позивача близько 12 години і лише у внутрішньому дворі, кочегарці та сторожці міськради, але ОСОБА_1 там не виявив.

ОСОБА_13 показав, що 09.01.2016 року охоронника шукав лише завгосп ОСОБА_19 шляхом здійснення телефонних дзвінків ОСОБА_1 та його дружині, сам ОСОБА_13 у цей день охоронника не бачив. Свідок же ОСОБА_19 показав суду, що особисто ОСОБА_1 09.01.2й016 року не шукав. Не телефонував, тому що не знає його номера телефона, сам був у кочегарці весь день 09.01.2016 року, де охоронника не бачив.

Таким чином, наведеними показаннями свідків ОСОБА_6, ОСОБА_20, ОСОБА_7 та ОСОБА_9 підтверджуються показання позивача, допитаного як свідка, та спростовуються показання свідків ОСОБА_10, ОСОБА_13, ОСОБА_18, ОСОБА_5 На підставі чого судом встановлено відсутність 09.01.2016 року факту прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин) ОСОБА_1

Показання свідка ОСОБА_21 не є належними доказами, оскільки 09.01.2016 року впродовж часу з 11:30 до 15:00 вона перебувала у своєму кабінеті в приміщенні міськради, звідки не виходила, нічого не чула, а тому її показання не містять інформацію щодо предмета доказування.

Позивач є інвалідом 3 групи по зору з 1985 року, що підтверджується копією посвідчення №200765 від 24.10.1997 року, однак судом не встановлено причинно-наслідкового зв'язку між інвалідність позивача і фактом його звільнення з посади охоронника Новомиргородської міської ради.

Згідно правил, встановлених пп. 2, 4 ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць, та про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника. Згідно ст.235 КЗпП України та п.32 Постанови Пленуму Верховного суду України №9 від 06.12.1992р. "Про практику розгляду судами трудових спорів", орган який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Відповідно до абз.3 п.2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 (далі Порядок), середньомісячна заробітна плата визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Ураховуючи наведене, на підставі ст. 43 Конституції України, ст. ст. 36, 40, 43, 147-150, 235 КЗпП України, керуючись ст. ст. 3, 8, 10, 208-215, 223, 292, 294, 296, 367 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до Новомиргородської міської ради про скасування розпорядження про звільнення та поновлення на роботі - задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати розпорядження Новомиргородського міського голови від 10.02.2016 р. №40 «Про звільнення ОСОБА_1».

Поновити ОСОБА_1 на посаді охоронника Новомиргородської міської ради з 11 лютого 2016 року.

Стягнути з Новомиргородської міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, тобто за період з 12 лютого 2016 року по день ухвалення рішення.

Стягнути з Новомиргородської міської ради на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 551 грн. 20 коп.

Стягнути з Новомиргородської міської ради в дохід держави судовий збір у сумі 1102 грн. 40 коп.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі ОСОБА_1 та стягнення з Новомиргородської міської ради середнього заробітку за час вимушеного прогулу ОСОБА_1, але не більше ніж за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається апеляційному суду Кіровоградської області через Новомиргородський районний суд Кіровоградської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий:

суддя О. В. Лещенко