Рішення № 60759621, 01.09.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.09.2016Справа №910/14244/16

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ" До Громадської організації "Товариство інвалідів Дніпровського району міста Києва "Патріот" Простягнення 14 234,32 грн. Суддя О.М. Ярмак

Представники:

від позивачаСеник В.О. (представник за довіреністю від 19.07.2016)від відповідачаТерещенко С.М. (голова правління)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ" звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Громадської організації "Товариство інвалідів Дніпровського району міста Києва "Патріот" про стягнення заборгованості за договором № 420332/3юр про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води від 01.12.2014 у загальному розмірі 14 234,32 грн., з яких 6 986,83 грн - сума боргу, 5 854,65 грн - пеня, 1 193,28 грн - інфляційна складова боргу, 199,56 грн - 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.08.2016 за вказаним позовом порушено провадження у справі № 910/14244/16 та призначено розгляд справи на 01.09.2016.

30.08.2016 в судовому засіданні судом оголошено перерву до 01.09.2016.

В судовому засіданні 01.09.2016 представник відповідача заявив клопотання, відповідно до якого просив скасувати нараховані відповідачем пеню, інфляційну складову боргу та 3% річних, перерахувати основну складову позову в бік зменшення та зупинити дію для подальшого розірвання договору.

За наслідками розгляду судом указаного клопотання суд відмовляє у його задоволенні, оскільки вчинення судом таких процесуальних дій, про які просить відповідач, зокрема, щодо скасування пені, інфляційної складової боргу та 3% річних, зупинення дії для подальшого розірвання договору, не передбачено господарським процесуальним законодавством.

Що стосується вимоги про перерахування основної складової позову в бік зменшення у зв'язку з тим, що відповідачем фактично було спожито значно менше, то суд вказує, що перевірка розрахунків сторони та поданих на їх підтвердження доказів є обов'язком суду та не залежить від наявності відповідного клопотання.

Надалі представник позивача обґрунтував обставини позовних вимог, підтримав їх та просив задовольнити у повному обсязі.

Представник позивача проти позовних вимог заперечив, просив зменшити розмір нарахованої позивачем до стягнення пені.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.12.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» (виконавець) та Громадською організацією "Товариство інвалідів Дніпровського району міста Києва "Патріот" (споживач) було укладено договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води № 420332/3юр (надалі - договір), відповідно до умов якого виконавець зобов'язується своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого опалення, постачання гарячої води, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором (п. 1. договору).

За умовами п. п. 2, 3 договору, суб'єкт користування послугами - орендар нежитлового приміщення по вул. Бажова, 9-А, у м. Києві; опалювальна площа (об'єм) нежитлового приміщення - 41,30 кв.м.

Відповідно до п. 5. договору, тарифи на послуги (з врахуванням ПДВ) на дату укладання договору становлять з централізованого опалення 431,30 грн. за гігакалорію, з централізованого постачання гарячої води 25,36 грн. за куб. метр.

Плата за надані послуги за наявності засобів обліку води і теплової енергії справляється за їх показаннями згідно з пунктами 10-13 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМ України № 630 від 21.07.2005 р. (п. 7. договору).

Пунктом 9 договору сторони погодили, що розрахунковим періодом є календарний місяць. У разі застосування щомісячної системи оплати послуг платежі вносяться не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Цей договір укладається на строк до 01 грудня 2015 р. і набирає чинності з дня його укладення. Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення строку його дії однією із сторін не буде письмово заявлено про його розірвання або необхідність перегляду. Дія цього договору поширюється на взаємовідносини, які виникли між сторонами до моменту його укладення відповідно до ст. 631 Цивільного кодексу України (п. п. 31., 32. договору).

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» в період з вересня 2014 року по квітень 2016 року надавало відповідачу послуги з централізованого опалення.

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором свідчить також відсутність з боку Громадської організації "Товариство інвалідів Дніпровського району міста Києва "Патріот" претензій та повідомлень в порядку п. 23 договору, щодо порушення позивачем свого обов'язку з надання послуг з централізованого опалення.

Натомість, відповідач свої зобов'язання за договором щодо своєчасної та повної сплати вартості наданих послуг належним чином не виконав, внаслідок чого станом на 01.05.2016 за ним утворилась заборгованість за отримані послуги з централізованого опалення в розмірі 6 986,83 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач надав суду належним чином засвідчені копії рахунків-фактур за період з жовтня 2014 року до квітня 2016 року, виписок по рахунку.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З наданих суду доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, зауважень щодо відпуску теплової енергії від відповідача не надходило, тоді як відповідач у визначений договором строк оплату за спожиту теплову енергію здійснив неповністю.

Відповідач жодних належних доказів та пояснень на спростування обставин, викладених у позовній заяві, суду не надав.

За таких обставин, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення 6 986,83 грн. заборгованості, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, то позов визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Окрім того, за прострочення відповідача позивачем заявлено до стягнення 1 193,28 грн інфляційного збільшення заборгованості та 199,56 грн 3% річних.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши розрахунки позивача 3% річних та інфляційного збільшення заборгованості, правомірно здійсненими за кожним із актів, судом встановлено, що позивачем вірно визначено дати виникнення прострочення відповідача.

Приймаючи до уваги наведені вище приписи Цивільного кодексу України щодо наявності у позивача права за порушення грошового зобов'язання відповідачем вимагати сплати останнім процентів річних від простроченої суми та інфляційних нарахувань, перевіривши здійснений позивачем розрахунок на предмет правильності визначення періодів прострочення та арифметичної правильності, суд приймає його як обґрунтований та вірний, тому позовні вимоги про стягнення з відповідача 1 193,28 грн інфляційного збільшення заборгованості та 199,56 грн 3% річних підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно з ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Пунктом 20 договору передбачено, що за несвоєчасне внесення платежів за послуги споживач несе відповідальність згідно з законодавством та цим договором шляхом сплати пені.

Відповідно до приписів ст. 1 Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій» суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності, за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Наразі, з поданого позивачем розрахунку слідує, що позивачем на підставі вказаного положення договору та Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій» розраховано пеню у період прострочення відповідача в розмірі 5 854,65 грн.

Відповідачем в свою чергу заявлено в засіданні клопотання про зменшення розміру пені.

Відповідно до ст. 83 господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право, з-поміж іншого зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Зважаючи майновий стан відповідача, його статус як громадської організації та її склад, суд вважає доцільним та справедливим зменшити розмір заявленої до стягнення пені до 1,00 грн.

Отже, здійснивши перевірку нарахування позивачем заявленої до стягнення пені, враховуючи зменшення її суми судом, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення пені на суму 1,00 грн.

Сума судового збору за результатами розгляду справи відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Громадської організації "Товариство інвалідів Дніпровського району міста Києва "Патріот" (02125, м. Київ, вул. Воскресенська, 3, кв. 5, ідентифікаційний код 026267396) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ" (01011, м. Київ, вул. П. Мирного, 28, офіс 20, ідентифікаційний код 37739041) 6 986 (шість тисяч дев'ятсот вісімдесят шість) грн. 83 коп. заборгованості, 1 193 (одну тисячу сто дев'яносто три) грн. 28 коп. інфляційного збільшення заборгованості, 199 (сто дев'яносто дев'ять) грн. 56 коп. 3% річних, 1 (одну) грн. пені, 811 (вісімсот одинадцять) грн. 32 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 02.09.2016

Суддя О.М. Ярмак