Ухвала суду № 60759133, 23.08.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

23 серпня 2016 року м. Київ К/800/12738/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Шипуліна Т.М., розглянувши матеріали касаційної скарги Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 16.06.2015 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.09.2015 у справі №816/1646/15 за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства «Лазірки» до Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, перевіривши дотримання ст.ст. 20, 210, 211, 212 КАС України та її відповідність вимогам ст. 213 КАС України,

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 16.06.2015, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.09.2015, позовні вимоги Приватного сільськогосподарського підприємства "Лазірки" до Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено частково.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Лубенська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області 06.05.2016 звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12.05.2016 вказану касаційну скаргу залишено без руху у зв'язку з недотриманням вимог частини п'ятої статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, до касаційної скарги не додано документу про сплату судового збору, а також з підстав невиконання вимог частини четвертої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на те, що наведені у заяві про поновлення строку касаційного оскарження підстави визнані судом неповажними, оскільки належних доказів щодо неможливості для звернення до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою у визначений частиною другою статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України строк суду не надано, та надано відповідачу строк на усунення недоліків - протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху. При цьому було зазначено, що на підтвердження поважності пропуску процесуального строку слід надати докази, що унеможливили своєчасне вчинення процесуальної дії зі звернення до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою у визначений законом строк.

На виконання вимог ухвали Вищого адміністративного суду України від 12.05.2016 відповідачем на адресу суду касаційної інстанції надіслано клопотання про поновлення строку касаційного оскарження та документ про сплату судового збору (платіжне доручення від 30.05.2016 № 404 в сумі 1653,6 грн.) в розмірі, що є меншим, ніж встановлений законом.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10.06.2016 відповідачу було продовжено строк для усунення недоліків касаційної скарги до 15.07.2016.

На виконання вимог ухвали Вищого адміністративного суду України від 10.06.2016 відповідачем направлено до суду касаційної інстанції документ про доплату судового збору - платіжне доручення від 11.07.2016 № 492 в сумі 451,1 грн.

Разом з тим, загальна сума сплаченого відповідачем судового збору (1653,6 грн. + 451,1 грн. = 2104,7 грн.) не відповідає встановленій законом ставці.

З 01.09.2015 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22.05.2015 №484-VIII, яким внесено зміни до Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI.

Згідно з підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду ставка становить 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Відповідно до частини першої статті 4 вказаного Закону в чинній на момент подання касаційної скарги редакції, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

У відповідності до абзацу 2 підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону (в редакції, чинній на момент звернення до суду з позовом - 21.05.2015) за подання адміністративного позову майнового характеру ставка становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

У справі подано позовну заяву майнового характеру - загальна оспорювана сума за оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями від 27.02.2015 № 0000342201, від 03.12.2014 № 0002412201 та від 24.02.2015 № 0000231700 становить 116928,27 грн.

Отже, ставка судового збору, яка підлягала сплаті при поданні вказаного позову становила: 116928,27 грн. х 2% = 2338,57 грн.

Таким чином, ставка судового збору, яку відповідач повинен сплатити при поданні касаційної скарги, складає: 2338,57 грн. х 120% = 2806,28 грн.

Враховуючи викладене, відповідачем вимоги частини п'ятої статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України щодо сплати судового збору виконано частково - судовий збір сплачено не в повному обсязі.

Згідно частини третьої статті 214 та частини шостої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга повертається особі, що її подала якщо цією особою не усунуто недоліків касаційної скарги, залишеної без руху.

Оскільки, відповідачем не виконано вимоги ухвали Вищого адміністративного суду України від 12.05.2016, касаційна скарга підлягає поверненню.

Відповідно до частини шостої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України повернення касаційної скарги не позбавляє права на повторне звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом з дотриманням строків на касаційне оскарження судових рішень.

Керуючись ст. 213, ч. 3 ст. 214, ч. 3 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України,-

У Х В А Л И Л А :

1. Касаційну скаргу Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 16.06.2015 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.09.2015 у справі №816/1646/15 за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства «Лазірки» до Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень-рішення - повернути.

2. Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами направити відповідачу.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Суддя Вищого адміністративного суду України Т.М. Шипуліна

Суддя Вищого

адміністративного Т.М. Шипуліна

суду України