Ухвала суду № 60757010, 01.09.2016, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/16536/15-ц

Провадження № 4-с/344/98/16

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2016 рокум. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді: Татарінової О.А.

за участю секретаря: Бухвак І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця ВДВС Івано-Франківського міського управління юстиції,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з даною скаргою, посилаючись на те, що рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 7 листопада 2012 року задоволено позов публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до нього про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 906 024 грн 46 коп. та стягнуто 3 219 грн на відшкодування судового збору. На підставі зазначеного рішення суду видано виконавчий лист, який у 2013 року пред'явлено на примусове виконання до відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції. У 2014 році рішення суду було виконано, у зв'язку з чим державним виконавцем було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

Разом з тим у порушення вимог ч. 7ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження»більше ніж через рік після закінчення виконавчого провадження державним виконавцем винесено постанову про стягнення виконавчого збору в розмірі 10 % від суми стягнення за виконавчим листом.

ОСОБА_1 вважав дії державного виконавця щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору незаконними, тому просив суд скасувати вказану постанову.

Заявник у судове засідання не зявився, надав заяву, в якій просив розглянути скаргу за його відсутністю та просив її задовольнити.

В судовому засіданні державний виконавець просив відмовити в задоволенні скарги через не обгрунтованість.

Згідност. 383 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цьогоКодексу, порушено їх права чи свободи.

Відповідно до частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.

Відповідно до ст. ст. 1 та 5 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів. Державний виконавець зобов'язаний вжити заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

30 вересня 2013 року державний виконавець відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції ОСОБА_2 виніс постанову про відкриття виконавчого провадження ВП N 39997582 згідно виконавчого листа № 0907/7759/2012 виданого 26.02.2013 року на виконання рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 7 листопада 2012 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованості за кредитним договором у розмірі 906 024 грн 46 коп. та стягнуто 3 219 грн на відшкодування судового збору. Відповідно до ст.25 Закону України Про виконавче провадження був зазначений строк добровільного виконання рішення суду ( а.с.124).

Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції ОСОБА_2 від 14.10.2013 року у звязку з невиконанням боржником рішення суду в добровільному порядку накладено арешт на все рухоме майно ОСОБА_1 ( а.с.123).

Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції ОСОБА_2 від 14.10.2013 року накладено арешт на двохкімнатну квартиру, що знаходиться АДРЕСА_1 та гараж, що знаходиться по вул. Микитинецька, будинок 9Б гараж 4, яке належить ОСОБА_1 та заборонено їх відчуження ( а.с.121-122).

Відповідно до акту опису й арешту майна від 27 січня 2014 року державним виконавцем проведено опис і накладено арешт майна боржника ОСОБА_1, а саме: двохкімнатну квартиру, що знаходиться АДРЕСА_1 ( а.с.111-114).

Відповідно до акту опису й арешту майна від 27 січня 2014 року державним виконавцем проведено опис і накладено арешт майна боржника ОСОБА_1, а саме: телевізор марки Панасонік, кухонний куток, пральну машину Вірпул, мякий куток ( а.с.115-119).

Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції ОСОБА_2 від 24.02.2014 року для участі у виконавчому провадженні призначено експерта ОСОБА_3 ( а.с.110).

Відповідно дост. 28 Закону України «Про виконавче провадження»у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другоюстатті 25 цього Законудля самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.

Верховний Суд України у правовій позиції від 06.07.2015р. у справі № 6-785цс15 зазначив, що сплив строку, наданого для добровільного виконання рішення суду, сам по собі не є тією достатньою підставою, з якою законодавець пов'язує стягнення виконавчого збору з боржника. Виконавчий збір стягується на підставі постанови державного виконавця, якщо боржником у встановлений для цього строк рішення добровільно не виконано, а державним виконавцем вчинено дії, спрямовані на примусове виконання.

23 червня 2015 року державний виконавець відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції ОСОБА_2 виніс постанову про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави 90924,34 грн. виконавчого збору (а.с.104).

Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції ОСОБА_2 від 24.06.2015 року виконавчий лист № 0907/7759/2012 виданий 26.02.2013 року на виконання рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 7 листопада 2012 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованості за кредитним договором у розмірі 906 024 грн 46 коп. та стягнуто 3 219 грн на відшкодування судового збору повернуто стягувачу на підставі п.1 ч.1 ст.47 Закону України Про виконавче провадження.

Відповідно до статті 387 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши чи діяв державний виконавець відповідно до ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямована ця дія; своєчасно, тобто протягом розумного строку, суд вважає, що скарга не підлягає до задоволення, оскільки державним виконавцем вчинялися дії, спрямовані на примусове виконання рішення, що підтверджується матеріалами виконавчого провадження, а тому суд не вбачає підстав для задоволення скарги, оскільки постанова про стягнення з боржника виконавчого збору винесена законно, відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження.

Керуючись ст.ст.208-210,383-388 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

У задоволенні вимог скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця ВДВС Івано-Франківського міського управління юстиції відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом 5 днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: Татарінова О.А.