Постанова № 60753258, 30.08.2016, Маневицький районний суд Волинської області

справа № 164/800/16-а

п/с 2-а/164/20/2016

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 серпня 2016 року Маневицький районний суд Волинської області

в складі: головуючого - судді Невара О.В.,

при секретарі Наумчук О.В., Оліферчук І.В.,

з участю представника відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Маневичі адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Маневицькому районі Волинської області про визнання дій протиправними та зобовязання провести перерахунок і виплату пенсії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до управління Пенсійного фонду України в Маневицькому районі Волинської області про визнання дій протиправними та зобовязання провести перерахунок і виплату пенсії. Свої вимоги обґрунтувала тим, що вона з 3.03.1999 року перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Маневицькому районі Волинської області, з 28.02.2000 року отримує пенсію за віком на підставі ст. 37 Закону України „Про державну службу, з 1.09.2004 року являється непрацюючим пенсіонером. 4.02.2016 року позивач зверталася до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, оскількиуправлінням Пенсійного фонду України в Маневицькому районі при призначенні їй пенсії в заробіток (дохід) для обчислення пенсії не були враховані отримані нею суми матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обовязкове державне пенсійне страхування. У проведенні перерахунку пенсії позивача відповідно до поданої нею вищевказаної заяви відповідачем було відмовлено, про що повідомлено листом № 3/П-01 від 10.02.2016 року. Вказані дії відповідачаОСОБА_2 вважає протиправними, оскільки їй нараховується та виплачується пенсія в розмірі, що не відповідає діючому законодавству. Посилаючись на зазначені обставини, просила суд визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Маневицькому районі Волинської області щодо проведення нарахування і виплатиїй пенсії, як державному службовцю, та зобовязати провести перерахунок та виплату їй пенсії, врахувавши в заробіток (дохід) для обчислення пенсії суми матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обовязкове державне пенсійне страхування, починаючи з 1.02.2008 року, з урахуванням виплачених сум.

Ухвалою Маневицького районного суду Волинської області від 12.03.2016 року поданий ОСОБА_2 адміністративний позов до управління Пенсійного фонду України в Маневицькому районі Волинської області про визнання дій протиправними та зобовязання провести перерахунок і виплату пенсії за період з 1.02.2008 року по 8.09.2015 року залишено без розгляду.

Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не зявилася, подала клопотання про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Враховуючи думку представника відповідача ОСОБА_1, яка не заперечує щодо розгляду справи у відсутності позивача ОСОБА_2, а також те, що в справі є достатньо доказів для вирішення її по суті, суд ухвалив - розглядати справу у відсутності вказаного позивача.

Представник відповідача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, проти задоволення позову заперечує. Стверджує, що пенсія позивачу нараховується та виплачується відповідно до вимог діючого законодавства, а тому у задоволенні позову просила відмовити за безпідставністю. Підтвердила, що позивач з 3.03.1999 року перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Маневицькому районі Волинської області, з 28.02.2000 року отримує пенсію за віком на підставі ст. 37 Закону України „Про державну службу, з 1.09.2004 року являється непрацюючим пенсіонером. Пенсія ОСОБА_2 була обчислена із врахуванням посадового окладу, надбавки за ранг та вислугу років на час звернення за призначенням пенсії, доплати, передбаченої ст. 39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. В подальшому, ОСОБА_2 згідно поданих нею заяв проводились перерахунки пенсії з 1.09.2003 року, 1.11.2004 року, 1.01.2005 року, 1.04.2006 року, 1.05.2007 року, 1.02.2008 року та 23.03.2015 року. Призначення та подальші перерахунки пенсії позивачу проводились виходячи із 90 відсотків суми заробітної плати. Відповідно до ст. 37-1 Закону України „Про державну службуперерахунок пенсії державним службовцям проводиться у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям та у звязку з набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця. В таких випадках перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії. Останнє підвищення розміру заробітної плати було 1.02.2008 року, а тому відсутні підстави для проведення перерахунку пенсії. Крім того,згідно ст. 37 Закону України „Про державну службу визначення заробітної плати для обчислення пенсії державним службовцям здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 865 від 31.05.2000 року „Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсій передбачено, що розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг або кваліфікаційні класи, класний чин або спеціальні звання, вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії відповідно до Закону України „Про державну службу, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією за будь-які 60 календарних місяців роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за пенсією. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. У разі зміни структури заробітної плати з одночасним підвищенням посадових окладів працівникам апарату органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та їх виконавчих органів, органів прокуратури, судів та інших органів виплати, одержані особою за період до зміни структури заробітної плати, включаються в заробіток для обчислення пенсії відповідно до абзацу першого цього пункту без коригування згідно з пунктом 2 цієї постанови. Згідно ст. 33 Закону України „Про державну службу, заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі, інших надбавок. Індексація, матеріальна допомога на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань не є складовими заробітної плати державного службовця.Враховуючи вищевикладене, вважає, що підстав для проведення позивачу перерахунку пенсії із заробітної плати з врахуванням матеріальних допомог немає.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що адміністративний позов є підставним і підлягає до задоволення з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивач з 3.03.1999 року перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Маневицькому районі Волинської області, з 28.02.2000 року отримує пенсію за віком на підставі ст. 37 Закону України „Про державну службу, яка призначена з врахуванням зниження пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, з 1.09.2004 року являється непрацюючим пенсіонером. ПенсіяОСОБА_2 була обчислена із врахуванням посадового окладу, надбавки за ранг та вислугу років на час звернення за призначенням пенсії, доплати, передбаченої ст. 39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. В подальшому, ОСОБА_2 згідно поданих нею заяв проводились перерахунки пенсії з 1.09.2003 року, 1.11.2004 року, 1.01.2005 року, 1.04.2006 року, 1.05.2007 року, 1.02.2008 року та 23.03.2015 року. Призначення та подальші перерахунки пенсії позивачу проводились виходячи із 90 відсотків суми заробітної плати. 4.02.2016 року позивач зверталася до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, оскількиуправлінням Пенсійного фонду України в Маневицькому районі при призначенні їй пенсії в заробіток (дохід) для обчислення пенсії не були враховані отримані нею суми матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обовязкове державне пенсійне страхування. У проведенні перерахунку пенсії позивача відповідно до поданої нею вищевказаної заяви відповідачем було відмовлено, оскільки матеріальна допомога на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань не є складовими заробітної плати державного службовця, про що повідомлено листом № 3/П-01 від 10.02.2016 року. Зазначені обставини підтвердила представник відповідача в судовому засіданні, а також це встановлено з досліджених судом пенсійного посвідчення серії ААБ № 934192 від 4.09.2008 року, заявОСОБА_2 про призначення та проведення перерахунку пенсії від 27.04.1999 року, 12.05.2000 року, 19.11.2003 року, 4.04.2005 року, 15.09.2006 року, 13.07.2007 року, 30.12.2007 року, 12.03.2008 року та 27.03.2015 року, протоколу та розпоряджень управління Пенсійного фонду України в Маневицькому районі № 129564 від 6.05.1999 року, № 129564 від 14.08.2001 року, 23.11.2003 року, 30.12.2004 року, 13.04.2005 року, 19.09.2006 року, 13.07.2007 року, 17.03.2008 року та 30.03.2015 року щодо призначення та перерахунків пенсії, заявиОСОБА_2 про проведення перерахунку пенсії від 4.02.2016 року,повідомлення управління Пенсійного фонду України в Маневицькому районі № 3/П-01 від 10.02.2016 року, довідки Ківерцівської обєднаної ДПІ ГУ ДФС у Волинській області № 913/П/03-05-05-24 від 31.12.2015 року.

Згідно довідкиКіверцівської обєднаної ДПІ ГУ ДФС у Волинській області № 913/П/03-05-05-24 від 31.12.2015 року про заробітну платудля перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям до складових заробітної плати, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обовязкове державне пенсійне страхування, входили інші виплати, зокрема, матеріальна допомога на оздоровлення,матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, які не були враховані управлінням Пенсійного фонду України в Маневицькому районі в заробіток (дохід) для обчислення пенсіїОСОБА_2

Згідно ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.ст. 3, 6, 22, 64 Конституції України людина, її життя і здоровя, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обовязком держави. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Лише в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обовязки громадянина; основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення…

Згідно ч. 1-3 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцієючи законами України встановлено інший порядок судового провадження. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 37 Закону України „Про державну службу (в редакції на час призначення пенсії позивачу) пенсія державним службовцям виплачується за рахунок держави. На одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності загального трудового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обовязкове державне пенсійне страхування, без обмеження граничного розміру пенсії, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі. Пенсія державному службовцю виплачується у повному розмірі незалежно від його заробітку (прибутку), одержуваного після виходу на пенсію. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати, без обмеження граничного розміру пенсії.

Згідно ст. 37-1 Закону України „Про державну службу у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у звязку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Відповідно до ч. 1-2, 6-7 ст. 33 Закону України „Про державну службу оплата праці державних службовців повинна забезпечувати достатні матеріальні умови для незалежного виконання службових обовязків, сприяти укомплектуванню апарату державних органів

компетентними і досвідченими кадрами, стимулювати їх сумлінну та ініціативну працю. Заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обовязків тимчасово відсутніх працівників та

інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань. Умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.

Згідно ст.ст. 1, 2 Закону України „Про оплату праці заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує

працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства. Основна заробітна плата. Це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обовязки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата. Це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, повязані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми. Тобто, в структуру заробітної плати входять основна та додаткова заробітна плата, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати.

Положення ст. 33 Закону України „Про державну службувизначають умови оплати праці державних службовців, а не умови їх пенсійного забезпечення, а тому якщо державний службовець під час перебування на державній службі отримував грошову винагороду, інші виплати, на які нараховувалися страхові внески або збір на обовязкове державне пенсійне страхування, то зазначений розмір цієї винагороди та виплат повинні бути враховані і при обчисленні пенсії державного службовця.

Аналіз положень ст.ст. 33, 37 Закону України „Про державну службудає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація заробітної плати входили до системи оплати праці державного службовця.

Відповідно до ч. 1 ст. 66 Закону України „Про пенсійне забезпечення, якою врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсії, до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України „Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування нараховується збір на обовязкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Згідно ст. 41 Закону України „Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються: 1) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону; 2) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обовязкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України „Про пенсійне забезпечення, і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум.

Оскільки на матеріальну допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обовязкове державне пенсійне страхування та вказані виплати включаються до складу заробітної плати державного службовця, тому відповідач повинен враховувати їх і при призначенні та перерахунках відповідної пенсії.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обовязкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

В даному випадку при вирішенні спірних правовідносин перевагу у застосуванні мають спеціальні норми, що визначають виплати (доходи) для обчислення пенсії, зокрема, ст. 66 Закону України „Про пенсійне забезпечення та ст. 41 Закону України „Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування, а не положення Законів України „Про державну службу та „Про оплату праці, які до спірних правовідносинє загальними.

Аналогічні правові позиції висловлені Верховним Судом України в постановах від 20 лютого 2012 року та 28 травня 2013 року.

Згідно ч. 1, 2 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обовязковим для всіх субєктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобовязані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Крім того, представником відповідача не враховано, що згідно ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Всупереч зазначеним нормам КАС України представником відповідача не було подано відповідних доказів в обгрунтування заперечень на заявлені позивачем вимоги.

Відповідно до ст.ст. 105, 162 КАС України адміністративний позов може містити вимоги про: 1) скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень; 2) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії… При вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: 1) визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; 2) зобов'язання відповідача вчинити певні дії… Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Аналізуючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що слід визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Маневицькому районі Волинської області щодо проведення нарахування і виплатиОСОБА_2 пенсії, як державному службовцю, без врахування в заробіток (дохід) для обчислення пенсії сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обовязкове державне пенсійне страхування та зобовязати провести перерахунок та виплату ОСОБА_2 пенсії, як державному службовцю, врахувавши в заробіток (дохід) для обчислення пенсії суми матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обовязкове державне пенсійне страхування, починаючи з 9 вересня 2015 року, з урахуванням виплачених сум, та виходячи із 90 відсотків суми заробітної плати, які були застосовані при призначенні та подальших перерахунках її пенсії.

Відповідно до ст. 94 КАС України на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнуваньуправління Пенсійного фонду України в Маневицькому районі Волинської області 551 гривень 20 копійок судового збору, сплаченого позивачем при поданні позову.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 7-14, 71, 86, 94, 104, 158-163, 167, 186, 244-2 КАС України, Законом України „Про державну службу,Законом України „Про оплату праці,Законом України „Про пенсійне забезпечення,Законом України „Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування,Законом України „Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування, ст.ст. 3, 6, 8, ч. 2 ст. 19, ст. 22, ч. 1 ст. 46, ст. 64 Конституції України, ППВС України № 9 від 1.11.1996 року „Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя, ППВС України № 8 від 13.06.2007 року „Про незалежність судової влади, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Маневицькому районі Волинської області щодо проведення нарахування і виплатиОСОБА_2 пенсії, як державному службовцю, без врахування в заробіток (дохід) для обчислення пенсії сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обовязкове державне пенсійне страхування.

Зобовязати управління Пенсійного фонду України в Маневицькому районі Волинської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_2 пенсії, як державному службовцю, врахувавши в заробіток (дохід) для обчислення пенсії суми матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обовязкове державне пенсійне страхування, починаючи з 9 вересня 2015 року, з урахуванням виплачених сум, та виходячи із 90 відсотків суми заробітної плати, які були застосовані при призначенні та подальших перерахунках її пенсії.

Стягнути на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань управління Пенсійного фонду України в Маневицькому районі Волинської області 551 (пятсот пятдесят одна) гривень 20 копійок судового збору.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Маневицький районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі якщо постанову було проголошено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: