Ухвала суду № 60752003, 29.08.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2016 року Справа № 876/7276/15

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Обрізко І.М.

суддів Левицької Н.Г.,Сапіги В.П.

за участю секретаря судового засідання Мельничук Б.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі» Банк ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09 червня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» ОСОБА_1 про визнання відмови протиправною та зобов'язання до вчинення дій,-

В С Т А Н О В И В :

29.05.2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» ОСОБА_1 про визнання протиправною відмову уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» ОСОБА_1 від 19.05.2015 року за №15-11806 у прийнятті заявленої позивачем 25.04.2015 року вимоги до банку про включення до реєстру кредиторів та зобов'язання уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» ОСОБА_1 включити заявлені 25.04.2015 року вимоги до відповідної черги в порядку, встановленому чинним законодавством.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09 червня 2015 року задоволено позовні вимоги. Суд виходив з того, що законодавством в галузі гарантування вкладів фізичних осіб регламентовано чіткий порядок звернення кредиторів із вимогами про забезпечення відшкодування коштів за вкладами. Перебіг на думку суду першої інстанції 30-денного строку, вказаного ч. 1 ст. 49 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», починається не з 26.03.2015 року, а з наступного дня 27 березня 2015 року і закінчується 25.04.2015 року, а не 24.04.2015 року. Відтак, відповідачем необґрунтовано відмовлено позивачеві у прийняті його вимог як кредитора банку.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням сторона відповідача подала апеляційну скарги, з яких із-за порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, просить його скасувати та постановити рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Покликання маються на те, що з врахуванням ч. 5 ст. 45 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» кредитори банку мали право подавати кредиторські вимоги в період з 26.03.2015 року по 24.04.2015 року включно, що не дотримано позивачем. З 21.11.2014 року розпочато процедуру ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк», тому з цього моменту на його діяльність, як на банківську установу почали діяти норми спеціального законодавства.

У відповідності до вимог ч.1 ст. 41 КАС України у разі неявки у судове засідання осіб, які беруть учать у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підставу апеляційної скарги, вважає за необхідне задоволити таку частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 був клієнтом ПАТ «ВіЕйБі Банк», з яким укладено ряд договорів.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 19.03.2015 року № 188 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ВіЕйБі Банк», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) прийнято рішення від 20.03.2015 року № 63 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», на підставі якої було розпочато процедуру ліквідації ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ВіЕйБі Банк» (далі - ПАТ «ВіЕйБі Банк») та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_1.

Дана інформація 26.03.2015 року опублікована в офіційному друкованому виданні - газеті «Голос України» №54 (6058).

25.04.2015 року позивач направив рекомендованим листом на адресу відповідача заяву про включення до реєстру кредиторів на повернення банківських вкладів та відсотків (а.с.7-11).

Листом №15-11806 від 19.05.2015 року відповідач повідомив ОСОБА_2, що відповідно до ч.5 ст.45 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» кредитори мають право заявити уповноваженій особі Фонду про свої вимоги до банку протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду. Оскільки опублікування даних відомостей відбулося 26.03.2015 року у газеті «Голос України» №54 (6058), то кредитори банку мали право подавати кредиторські вимоги в період з 26.03.2015 року по 24.04.2015 року включно. Таким чином, будь-які вимоги, що надходять після закінчення цього строку, вважатимуться погашеними, крім вимог фізичних осіб-вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування (а.с.12).

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах і Судової палати в господарських справах Верховного Суду України на спільному засіданні вже вирішувала питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у спорі цієї ж категорії і у постанові від 16 лютого 2016 року (справа № 21-4846а15) вказала, що виходячи із системного аналізу частини третьої статті 2 Закону України від 14 травня 1992 року № 2343-ХІІ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», статті 1 Закону України від 7 грудня 2000 року № 2121-ІІІ «Про банки та банківську діяльність», пункту шостого статті 2 Закону № 4452-VI та враховуючи положення статті 12 Господарського процесуального кодексу України, можна дійти висновку, що на спори, які виникають на стадії ліквідації (банкрутства) банку, не поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Відтак, з урахуванням вимог ст.244-2 КАС України вказана позиція Верховного Суду України є обовязковою для врахування судами при розгляді справ у подібних спорах.

На підставі наведеного, враховуючи характер спірних правовідносин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що дану справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, що є наслідком скасування постанови суду та закриття провадження у справі на підставі п.1 ч. 1 ст. 157 КАС України, та у відповідності до ч.2 ст.157 КАС України слід розяснити позивачу, що дана справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Керуючись ст. ст. 157, 160, 195, 197, 198, 203, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі» Банк ОСОБА_1 задоволити частково.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09 червня 2015 року скасувати та провадження у справі № 809/2193/15 за позовом ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» ОСОБА_1 про визнання відмови протиправною та зобов'язання до вчинення дій - закрити.

Розяснити ОСОБА_2, що даний спір підлягає до розгляду в порядку господарського судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня виготовлення ухвали в повному обсязі, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя І.М. Обрізко

судді Н.Г. Левицька

ОСОБА_3

Повний текст виготовлено 02.09.2016 року