Ухвала суду № 60749620, 30.08.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

30 серпня 2016 р. Справа № 804/4581/16

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Царікової О.В.,

секретаря судового засідання: Безрученко К.В.

за участю:

представника позивача: ОСОБА_1

представника третьої особи: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Приватного нотаріуса ОСОБА_4, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингової компанії «Вектор плюс» про визнання протиправними дій та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

20 липня 2016 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_3 до Приватного нотаріуса ОСОБА_4, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингової компанії «Вектор плюс», з позовними вимогами:

- визнати неправомірними дії приватного нотаріуса Київського нотаріального округу ОСОБА_5 щодо реєстрації права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 за Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор плюс», здійснену 29.09.2015 на підставі договору іпотеки серії та номер 654, виданий 30.01.2008 року;

- скасувати рішення приватного нотаріуса Київського нотаріального округу ОСОБА_5, індексний номер 24877707 від 29.09.2015 про реєстрацію права власності на квартиру за адресою: м. Кривий Ріг, ПогребнякаАДРЕСА_2 за Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор плюс», здійснену на підставі договору іпотеки серії та номер 654, виданий 30.01.2008 року.

В обґрунтування заявленого позову зазначено, що позивач звернувся до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, однак дізнався, що квартира, яка є спадковим майном, перереєстрована за Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор плюс». Реєстрація здійснена приватним нотаріусом Київського нотаріального округу ОСОБА_5 29.09.2015 на підставі договору іпотеки. Позивач вважає, що реєстрація права власності була проведена незаконно, оскільки на момент виникнення спірних відносин законодавством не передбачена можливість проведення державної реєстрації речових прав на обєкт нерухомого майна нотаріусом без вчинення ним нотаріальної дії, повязаної з переходом таких прав на обєкт нерухомості. Окрім того, звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється виключно на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя. Але такий договір не укладався. Не отримувалась позивачем і письмова вимога про усунення порушення за кредитним договором. У звязку з чим, позивач вважає, що відповідачем не мав права здійснювати державну реєстрацію права власності на спадкову квартиру за ТОВ «ФК «Вектор плюс».

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.08.2016 відкрито провадження у справі № 804/4581/16 та призначено її до розгляду на 30.08.2016.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не зявився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник третьої особи заявив клопотання про закриття провадження у справі, у звязку з тим, що заявлений позов не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Представник позивача проти закриття провадження у справі заперечувала.

Суд, дослідивши матеріали справи, зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, заслухавши думку позивача, третьої особи дійшов наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та Відкритим акціонерним товариством «Сведбанк» 30 січня 2008 року укладений кредитний договір №0307/0108/88-010.

В забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором між банком та позивачем було укладено іпотечний договір №0307/0108/88-010-Z-1, предметом якого є квартира №87 в будинку 25 у м. Кривий Ріг по вул. Погребняка.

В подальшому через невиконання умов вищевказаного кредитного договору, ПАТ «Сведбанк» звернувся до Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу з цивільним позовом до ОСОБА_6 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором кредиту.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 29.03.2010 р. у цивільній справі №2-224/10-0408 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» задоволено, стягнуто заборгованість по кредитному договору у розмірі 211397,21 грн.

28 листопада 2012 року між ПАТ «Светбанк» та ТОВ «ФК «Вектор плюс» укладено договір факторингу, за умовами якого банк відступив свої права вимог заборгованості по кредитних договорах, укладених з боржниками.

29 вересня 2015 року приватним нотаріусом ОСОБА_4 прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 24877707 від 29.09.2015, за власником - Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторингової компанії «Вектор плюс» (код ЄДРПОУ 38004195), а саме державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, що розташоване за адресою: АДРЕСА_3, загальною площею 62,7кв.м.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі «Zand v. Austria» вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС).

За правилами пункту 1 частини першої статті 15 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Враховуючи те, що у справі, яка розглядається, спірні правовідносини пов'язані із невиконанням умов цивільно-правової угоди, суд доходить висновку про те, що спір не є публічно-правовим, а випливає з договірних відносин і має вирішуватися за правилами ЦПК.

Беручи до уваги те, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі і обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін, суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні частини першої статті 6 Конвенції.

Таку позицію висловив Верховний Суд України в постанові від 14.06. 2016 у справі № 21-41а16.

Частиною першою статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що заявлений позов не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до частини другої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Враховуючи викладене, заявлені позовні вимоги мають розглядатись в порядку цивільного судочинства.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 157, 160, 165, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Закрити провадження в адміністративній справі № 804/4581/16 за позовом ОСОБА_3 до Приватного нотаріуса ОСОБА_4, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингової компанії «Вектор плюс» про визнання протиправними дій та скасування рішення.

Розяснити позивачу, що заявлений спір має розглядатись в порядку цивільного судочинства.

Додатково роз'яснити, що повторне звернення тієї ж самої особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про закриття провадження в адміністративній справі, не допускається.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядки та строки, зазначені в ст. 186 КАС України та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Ухвала в повному обсязі складена та підписана 01.09.2016 року.

Суддя ОСОБА_7