Рішення № 6072922, 26.03.2009, Теребовлянський районний суд Тернопільської області

№ 2-63/2009 р.

РІШЕННЯ

і м е н е м У к р а ї н и

26 березня 2009 року м.Теребовля

Теребовлянський районний суд

Тернопільської області в складі:

головуючого судді Малярчука В.В.,

при секретарі Зіньковській Н.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Теребовля цивільну справу за позовом ЗАТ комерційний банк «ПриватБанк» в особі Тернопільської філії до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на майно, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ЗАТ комерційний банк «ПриватБанк» в особі Тернопільської філії звернулось до суду із позовною заявою до ОСОБА_1, в якій просить стягнути заборгованість за кредитним договором від 02.07.2007 року № TEМLGK00520058 в розмірі 136296 грн. 01 коп., з яких 131263 грн. 20 коп. неповернутий кредит, 4354 грн. 08 коп. відсотки за користування кредитом, 532 грн. 80 коп. пеня за порушення термінів оплати відсотків та 145 грн. 93 коп. винагороди від суми виданого кредиту, стягнення на предмет застави, а саме житловий будинок з господарськими будівлями, що знаходиться в с. Кривки, вул.Зелена,8, Теребовлянського району Тернопільської області. Також позивач просить звернути стягнення на зазначене нерухоме майно шляхом продажу його закритим акціонерним товариством комерційним банком “Приватбанк” із виселенням ОСОБА_1 із будинку № 8 по вул. Зеленій в с. Кривки Теребовлянського району та зняттям її з реєстрації за цією адресою. Крім того, просить стягнути з ОСОБА_1 понесені ним судові витрати, а саме: 1433 грн. 61 коп. державного мита та 30 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, сплачених при зверненні до суду з позовом про стягнення заборгованості за договором кредиту, 8 грн. 50 коп. державного мита, сплаченого при зверненні до суду з позовом про виселення.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала повністю, посилаючись на мотиви, викладені у позові. Просить позов задоволити.

Відповідачка ОСОБА_1 в судовому засіданні позов визнала та проти задоволення позову не заперечувала.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача та відповідачки, дослідивши та оцінивши докази у справі, встановив наступне.

2 липня 2007 року між ЗАТ комерційний банк «ПриватБанк» в особі Тернопільської філії та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № TEМLGK00520058 (надалі кредитний договір), відповідно до п.7.1 якого зазначене господарське товариство надало останньому кредитні кошти в розмірі 21100 доларів США для придбання житла, в тому числі 4100 доларів США для сплати страхових платежів. Цим же пунктом передбачено обов»язок позичальника сплачувати щомісячно позикодавцю відсотки за користування кредитом у розмірі 0,84 % на суму залишку заборгованості за кредитом. Періодом сплати вважати з 2 по 7 число кожного місяця.

Згідно умов кредитного договору ОСОБА_1 взяв на себе обов»язки використати кредитні кошти за цільовим призначенням, сплачувати відсотки за користування кредитом, винагороду, комісію, погашати одержаний кредит.

Крім того, відповідачка, уклавши кредитний договір, погодилася із відповідальністю за порушення зобов»язань за кредитним договором, а саме: сплачувати банку пеню в розмірі 0.15 % від суми простроченого платежу (в гривневому еквіваленті по курсу НБУ на дату сплати), але не менше 1 гривні за кожний день прострочки.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша установа (кредитодавець) зобов”язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов”язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов”язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

У судовому засіданні з”ясовано, що у терміни, встановлені кредитним договором, взяті на себе зобов»язання відповідач належним чином не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість за таким договором у розмірі 18418, 38 доларів США.

Згідно довідки №417/472 від 8 грудня 2008 року, офіційний курс гривні до іноземної валюти становить: 1 долар США – 7 грн. 40 коп.

На день звернення позивача до суду заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором складає 136296 грн. 01 коп., з яких 131263 грн. 20 коп. неповернутий кредит, 4354 грн. 08 коп. відсотки за користування кредитом, 532 грн. 80 коп. пеня за порушення термінів оплати відсотків та 145 грн. 93 коп. винагороди від суми виданого кредиту.

Добровільно відповідач не повернув зазначену суму боргу за кредитним договором.

Судом також встановлено, що для забезпечення виконання ОСОБА_1 кредитних зобов»язань між нею та позивачем 9 серпня 2007 року укладено договір іпотеки № TEМLGK00520058, відповідно до п.6 якого відповідач надав в іпотеку житловий будинок з господарськими будівлями за адресою: с. Кривки, вул. Зелена, 8, Теребовлянського району Тернопільської області, що належить їй на праві власності.

Право ОСОБА_1 на вказаний житловий будинок з господарськими будівлями підтверджується договором купівлі-продажу житлового будинку, посвідченого приватним нотаріусом Теребовлянського районного нотаріального округу Тернопільської області.

Згідно умов договору іпотеки, ч.1 ст.33 Закону України «Про іпотеку» банк з метою задоволення своїх вимог має право звернути стягнення на предмет іпотеки у разі, якщо в момент настання термінів виконання якого-небудь із зобов»язань, передбачених кредитним договором, вони не будуть виконані.

Зі змісту ст.546,572,575,589,590 ЦК України випливає, що виконання зобов”язання може забезпечуватись іпотекою – заставою нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця. У разі невиконання зобов»язання, забезпеченого заставою, заставодержатель(позивач) набуває право звернення стягнення на предмет застави, яке здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

У ст.39,40 Закону України “Про іпотеку” зазначено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються також спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої ст.38 цього Закону, тобто продаж іпотекодержателем предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві. Одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення. Звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців.

Відповідно до ч.2,3 ст.109 ЖК України громадянам, яких виселяють з жилих приміщень, одночасно надається інше постійне жиле приміщення, за винятком виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення. Звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками, встановленими законом.

Враховуючи вимоги вказаних Законів і порушення відповідачкою своїх кредитних зобов”язань, суд вважає, що ОСОБА_1 підлягає виселенню із житлового будинку № 8 по вул. Зеленій в с. Кривки Теребовлянського району Тернопільської області.

Таким чином, аналізуючи докази у справі, суд вважає, що ОСОБА_1 порушені права ЗАТ КБ «ПриватБанк» в особі Тернопільської філії, які підлягають захисту шляхом задоволення позовних вимог ЗАТ КБ «ПриватБанк» у повному обсязі.

Керуючись ст.10, 60, 88, 174, 179 ЦПК України, ст. 546, 572, 575, 589, 590, 1048, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст.109 Житлового кодексу України, ст.33,38,39,40 Закону України «Про іпотеку»,-

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити.

Стягнути із ОСОБА_1 в користь ЗАТ КБ “Приватбанк” в особі Тернопільської філії 131263 грн. 20 коп. неповернутого кредиту, 4354 грн. 08 коп. - відсотки за користування кредитом, 532 грн. 80 коп. - пеня за порушення термінів оплати відсотків та 145 грн. 93 коп. - винагороди від суми виданого кредиту, а всього 136296 грн. 01 коп. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме житловий будинок з господарськими будівлями, який розташований у с. Кривки, вул. Зелена, 8, Теребовлянського району Тернопільської області, що належить ОСОБА_1

Звернення стягнення на житловий будинок з господарськими будівлями, який розташований у с. Кривки, вул. Зелена, 8, Теребовлянського району Тернопільської області провести шляхом його продажу закритим акціонерним товариством «ПриватБанк» (49094, м.Дніпропетровськ, вул.Набарежна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570, кор./рах. № 32009100400 в Дніпропетровському обласному управлінні Національного банку України, МФО 305299) з укладенням від імені відповідача ОСОБА_1 договору купівлі-продажу з іншою особою- покупцем з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності та наданням ЗАТ “ПриватБанк” усіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Виселити ОСОБА_1, яка проживає у ІНФОРМАЦІЯ_1 із вказаного будинку.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь ЗАТ КБ “Приватбанк” в особі Тернопільської філії 1433 грн. 61 коп. державного мита та 30 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, сплачених при зверненні до суду з позовом про стягнення заборгованості за договором кредиту, 8 грн. 50 коп. державного мита, сплаченого при зверненні до суду з позовом про виселення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Тернопільської області через Теребовлянський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

Головуючий В.В.Малярчук