Постанова № 6069567, 22.08.2008, Рівненський окружний адміністративний суд

Справа № 2-а-1749/08



ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«22» серпня 2008 року

13год. 30хв.

м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд під головуванням судді Юрчука М.І. за участю секретаря судового засідання Минько Н.З. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Євгеюк О.Є., представник Сокол Л.В.

відповідача: представник Красовський А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Меблева фабрика "Волинь" до Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень , -

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И :

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Меблева фабрика "Волинь" - звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень , які прийняті відповідачем - Костопільською міжрайонною державною податковою інспекцією: податкове повідомлення-рішення від 18 лютого 2008 року №0000112341/0, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток в розмірі 52893,40 грн., в т.ч. за основним платежем - 40934,00 грн., штрафні (фінансові санкції) - 11959,40 грн.; податкове повідомлення-рішення від 18 лютого 2008 року №0000122341/0, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 25972,50 грн., в т.ч. за основним платежем - 17315,00 грн., штрафні (фінансові санкції) - 8657,50 грн.

Відповідач подав заперечення на адміністративний позов, позовні вимоги заперечує.

По даній справі здійснено технічну фіксацію судового процесу на комплексі "Камертон", інвентарний номер SN125318. Для створення архівної копії фонограми надано компакт-диск, серійний номер C0509TMBI80UG.

Головуючий доповів про зміст позовних вимог, які представник позивача у судовому засіданні підтримав.

Представник відповідача надав пояснення, які повністю співпадають із позицією, яка викладена в запереченні на позовну заяву.

Судом досліджені письмові докази, наявні у матеріалах справи, які подані позивачем одночасно із позовною заявою. Позивач надав додаткові обгрунтування позовних вимог (а.с.183-185). Додатково позивачем надано письмові докази (а.с.206-219).

Судом досліджені письмові докази, наявні у матеріалах справи, які подані відповідачем одночасно із запереченнями на адміністративний позов.

Додатково представники відповідача надали суду письмові докази (а.с.202-205).

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши подані ними письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд

В С Т А Н О В И В :

Як вбачається із матеріалів справи Костопільською міжрайонною державною податковою інспекцією у період з 11.01.2008 р. по 30.01.2008р. проведена виїзна планова документальна перевірка ТзОВ «Меблева фабрика «Волинь» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 р. по 30.09.2007 р., за наслідками якої складено акт від 06 лютого 2008 р. №120/23-32124726.

На підставі складеного акту перевірки першим заступником начальника Костопільської МДПІ Котенко І.Є. складено та вручено позивачу поштовим зв'язком 20.02.2008 р. податкове повідомлення-рішення від 18 лютого 2008 року №0000122341/0, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 25972,50 грн., в т.ч. за основним платежем - 17315,00 грн., штрафні (фінансові санкції) - 8657,50 грн.; податкове повідомлення-рішення від 18 лютого 2008 року №0000112341/0, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток в розмірі 52893,40 грн., в т.ч. за основним платежем - 40934,00 грн., штрафні (фінансові санкції) - 11959,40 грн.

Позивач вважає, що зазначені податкові повідомлення-рішення винесені протиправно. Така позиція позивача є помилковою.

По-перше. Перевіркою встановлено, що згідно договору суборенди складського приміщення з ТОВ «L- Мастер» (м.Київ, код-24094684) від 03.05.2006р., ТОВ «Меблева фабрика Волинь» орендує складські приміщення, що знаходяться за адресою: м.Київ, вул.Клеманська,5 площею 55м2.

Згідно даних оборотно-сальдової відомості позивача за квітень 2007р. по рахунку 26 «Готова продукція»; місця зберігання - склад готової продукції м.Київ, станом на 1.04.2007р. сальдо становило 93443,04 грн. (705 одиниць).

В період з 1.04.2007р. по 4.04.2007р. надходження продукції не було.

03.04.2007р. зі складу у м.Києві було здійснено відпуск продукції комірником складу Кравченко С.М. для ОСОБА_10 з дозволу заступника директора з комерційних питань ТОВ «Меблева фабрика Волинь» Морозюка О.І. згідно видаткових накладних від 3.04.2007р. (а.с.60) №ВОЛ-К00150 на суму 354 грн.(з ПДВ, вартість в цінах виробництва складає 188,28 грн.), №ВОЛ-К00142 (а.с.58) на суму 2324 грн.(з ПДВ, вартість в цінах виробництва складає 1283,72 грн.), №ВОЛ-К00128 (а.с.59) на суму 4438 грн.(з ПДВ, вартість в цінах виробництва складає 2536,73 грн.). Також було здійснено відпуск продукції комірником складу Кравченко С.М. з дозволу директора ТОВ «Меблева фабрика Волинь» Кургановича І.С. для приватного підприємця ОСОБА_9 згідно видаткової накладної від 3.04.2007р. (а.с.61) №ВОЛ-К00155 на суму 3394 грн.(з ПДВ, вартість в цінах виробництва складає 1971,29 грн.) та для ТОВ «Інтер-меблі» згідно видаткової накладної від 3.04.2007р. (а.с.62) №ВОЛ-К00151 на суму 1450 грн.(з ПДВ, вартість в цінах виробництва складає 887,97 грн.).

Станом на 04.04.2007 року всього було відпущено товару 60 одиниць в цінах виробництва на суму 6867,99 грн.

З урахуванням кількості та вартості відпущеної продукції станом на 04.04.2007 року в складських приміщеннях, що знаходяться за адресою: м.Київ, вул.Клеманська,5 залишок готової продукції (в цінах виробництва) мав би становити 645 одиниць на суму 86575,05 грн.

Як прослідковується з акту обстеження території, що знаходиться за адресою: м.Київ, вул. Клеманська,5 від 04.04.2007 року (а.с.173), складеного працівниками податкового органу, які були відряджені у м.Київ саме з цією метою (а.с.202-205), оскільки податковий орган м.Києва не відреагував належним чином на запити колег з Рівного (а.с.231-232), в присутності заступника директора з комерційних питань ТОВ «Меблева фабрика Волинь» Морозюка О.І. та комірника складу Кравченко С.М., під час огляду приміщення було встановлено, що в приміщенні не було меблів, які належать позивачу - ТОВ «Меблева фабрика Волинь».

Як зазначив у письмових поясненнях заступник директора з комерційних питань ТОВ «Меблева фабрика Волинь» Морозюк О.І. від 04.04.2007р. (а.с.171) складське приміщення, яке знаходиться за адресою у м.Києві по вул. Клеманська,5 використовується для тимчасового зберігання меблів, які по заявці надходять з м. Костополя до їх відвантаження та реалізації замовнику. Меблів на момент обстеження та написання пояснень Морозюком О.І. у приміщенні не було тому, що остання партія була відвантажена, а нової поставки ще не було. КП «Побутсервіс-5» надає послуги по розвантаженню меблів, які надходять з фабрики у м. Костополі на адресу складу по вул. Клеманській,5. Під словом «реалізація» у даному поясненні він (Морозюк О.І.) мав на увазі «продаж».

З урахуванням таких обставин та письмових доказів суд приходить до висновку, що залишок готової продукції (в цінах виробництва) в кількості 645 одиниць на суму 86575,05 грн. станом на 04.04.2007 року був реалізований (проданий).

Відповідно до пункту 1.31 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (з подальшими змінами та доповненнями), продаж товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Згідно вимог п.1.23 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" безоплатно надані товари - це товари, що надаються платником податку згідно з договорами дарування, іншими договорами, які не передбачають грошової або іншої компенсації вартості таких матеріальних цінностей і нематеріальних активів чи їх повернення, або без укладання таких угод.

Таким чином посадовими особами податкового органу правомірно встановлено, що підприємством порушено вимоги пп.4.1.1. п.4.1 ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в наслідок чого занижено валовий доход за II квартал 2007 року на суму 86575 грн.

По-друге. Перевіркою встановлено, що згідно договору №ДПМ/В-ор від 02 грудня 2002року, складеного в м. Києві, ЗАТ "ВО "Деревинні плити та матеріали", назване Орендодавець і ТОВ "Меблева фабрика "Волинь" назване Орендар, уклали договір про надання послуг платного користування обладнанням (оренди обладнання), завірена копія договору з додатками додається до акту перевірки).

Згідно пункту 5.1 розділу 5 вищеназваного договору оренди обладнання розмір орендної плати складає 6000,00грн. (в тому числі ПДВ) за 1 місяць.

Згідно пункту 5.1 розділу 5 доповнення №1 від 02.02.2004року до вищеназваного договору оренди обладнання № ДПМ/В-ор від 02.12.2002 року розмір орендної плати складає 8000,00грн. (в тому числі ПДВ) за 1 місяць.

Згідно пункту 5.1 розділу 5 доповнення №2 від 31.03.2004року до вищеназваного договору оренди обладнання розмір орендної плати складає 10000,00грн. (в тому числі ПДВ) за 1 місяць.

Згідно пункту 5.1 розділу 5 доповнення №3 від 01.08.2004 року до вищеназваного договору оренди обладнання розмір орендної плати складає 12000,00грн. (в тому числі ПДВ) за 1 місяць.

Згідно пункту 4.1 розділу 4 вищеназваного договору оренди обладнання № ДПМ/В-ор від 02.12.2002 року майно вважається переданим Орендареві з моменту підписання Акту приймання.

Згідно акту здачі - приймання майна в оренду від 02.01.2003року, м. Костопіль, згідно договору оренди обладнання № ДПМ/В-ор від 02.12.2002 року Орендодавець здав, а Орендар прийняв у строкове платне володіння та користування (оренду) обладнання на суму 401369,92грн.

Перевіркою встановлено, що платником податків віднесено по податковому обліку на валові витрати лізингові (орендні) платежі в сумі 488333грн. в зв'язку з використанням вищеназваних основних фондів згідно бухгалтерських записів Дт 91 - Кт 631 за звітні податкові періоди, а саме: за 2003 рік на суму 60000грн. без ПДВ; за 2004рік на суму 98333грн. без ПДВ; за 2005рік на суму 120000грн. без ПДВ; за 9 місяців 2007року 90000грн. без ПДВ

Перевіркою встановлено, що згідно акту Костопільської МДПІ від 21.02.2006року №14/23-32124726 з валових витрат знято 9800грн., в зв'язку з невикористанням у господарській діяльності на протязі 2005року орендованого, згідно вищеназваного договору, заточного станка.

За період з початку строку оренди, сума лізингових (орендних) платежів, яка віднесена на валові витрати становить 478533грн., а сума первісної вартості об'єкта лізингу згідно акту здачі - приймання майна в оренду від 02.01.2003року становить 401369.92грн., таким чином сума перевищення орендної плати над первісною вартістю об'єкта лізингу становить 77163грн.

Сума завищення валових витрат відображена у рядку 04.1 "витрати на придбання товарів (робіт, послуг)" декларації з податку на прибуток підприємства, в зв'язку із включенням в валові витрати вартості послуг оренди становить 77163грн., в тому числі за звітні податкові періоди: за І квартал 2007року 17163грн. за II квартал 2007оку на суму 30000грн. за III квартал 2007року на суму 30000грн.

Відповідно до абзацу 2, 3 підпункту 1.18.2 пункту 1.18 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", у редакції Закону України від 22.05.1997року №283/97-ВР (із змінами та доповненнями) лізинг (оренда) вважається фінансовим, якщо лізинговий (орендний) договір містить одну з таких умов: - сума лізингових (орендних) платежів з початку строку оренди дорівнює або перевищує первісну вартість об'єкта лізингу.

За змістом абзацу 2 підпункту 7.9.6 пункту 7.9 статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", у редакції Закону України від 22.05.1997року №283/97-ВР (із змінами та доповненнями), передання майна у фінансовий лізинг (оренду) для цілей оподаткування прирівнюється до його продажу в момент такої передачі. При цьому орендодавець збільшує валові доходи, а у разі передання у фінансовий лізинг майна, що на момент такого передання перебувало у складі основних фондів орендодавця, - змінює відповідну групу основних фондів згідно з правилами, визначеними статтею 8 цього Закону для їх продажу, а орендар збільшує відповідну групу основних фондів на вартість об'єкта фінансового лізингу (без урахування процентів або комісій, нарахованих або таких, що будуть нараховані на вартість об'єкта фінансового лізингу, відповідно до договору) за наслідками податкового періоду, в якому відбувається таке передання.

В порушення абзаців 1, 2, З підпункту 1.18.2 пункту 1.18 статті 1, абзацу 2 підпункту 7.9.6 пункту 7.9 статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" платником завищено валові витрати за 9 місяців 2007року на 77163грн., в тому числі: за І квартал 2007року на суму 17163грн. за II квартал 2007року на суму 30000грн. за III квартал 2007року на суму 30000грн.

По-третє. Враховуючи, що податковим органом під час перевірки виявлено заниження скоригованого валового доходу підприємства за ІІ квартал 2007 року на суму 86575грн. (а.с.24-26) та встановлено завищення суми валових витрат на загальну суму 77163грн.00коп. (а.с.27-30) та заниження податку на прибуток підприємства на суму 40934грн. (а.с.31), тому суб'єктом владних повноважень правомірно встановлено і заниження податку на додану вартість на загальну суму 17315грн. за квітень 2007 року.

У відповідності до вимог пп1.4 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість», поставка товарів - це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт).

Згідно п.1.17 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» безоплатно отримані товари (роботи, послуги), розуміються у значенні, визначеному Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств».

У відповідності до п.3.1.1 п.3.1 ст.З Закону України «Про податок на додану вартість» об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України.

Відтак позивач - ТОВ «Меблева фабрика Волинь» в порушення вимог п.3.1.1 п.3.1 ст.З. п.7.1 , пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не обчислило та не сплатило податок на додану вартість з поставлених меблів за квітень місяць 2007 року в сумі: 17315 грн. (86575 грн. * 20%).

По-четверте. Додатково подані представниками позивача письмові докази - витяг із оборотно - сальдової відомісті по рахунку: 26 склад Київ в розрізі залишків продукції станом на 04.04.07 р. за період з 04.04.07 по 30.04.07 (а.с.206-218) та руху залишків готової продукції станом на 04.04.07 р. по складу Київ за період з 04.04.07 по 30.09.07 (а.с.219) судом не можуть бути прийняті за належні та допустимі докази в обгрунтування позовних вимог, оскільки першопочатково не були охоплені перевіркою працівниками податкового органу. Суд, розглядаючи спір про правомірність винесення податкових повідомлень-рішень, які є предметом спору, здійснює дослідження письмових доказів та обставин у справі, які були предметом дослідження контролюючим органом.

Таким чином податковим органом правомірно визначено для позивача податкове зобов'язання по податку на прибуток (а.с.10) на загальну суму 52893грн.40коп. (в тому числі основний платіж - 40934грн.00коп., штрафні санкції - 11959грн.40коп.) та податкове зобов'язання по податку на додану вартість (а.с.9) на загальну суму 25972грн.50коп. (в тому числі основний платіж - 17315грн.00коп., штрафні санкції - 8657грн.50коп.).

З огляду на вищевикладене позивачу в позові слід відмовити повністю. Витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позивачу - товариству з обмеженою відповідальністю "Меблева фабрика "Волинь" - в позові відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя М.І.Юрчук

Повний текст постанови складено та підписано 11.09.08р.

Постанова законної сили не набрала

Суддя Юрчук М.І.