Рішення № 6068811, 06.10.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 20/26406.10.09 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИНФОРТ»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «ОКЕЙ Україна»

Про стягнення 65201,71 грн.

Суддя Палій В.В.

Секретар Молочна Н.С.

Представники сторін:

від позивача Афанасьєв Д.В.- предст. (дов. від 01.05.2009р.)

від відповідача не зявився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позовні вимоги заявлені про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 65201,71грн. (63309,60грн. основного боргу, 452,17грн. 3% річних, 1439,94грн. збитків від інфляції), яка виникла внаслідок невиконання відповідачем своїх зобовязань по сплаті поставленого позивачем товару за договором поставки №593/11/07-ПТ від 05.11.2007р., а також витрати по сплаті державного мита 652,02грн., витрати по оплаті послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 236,00грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.09.2009р. суддею Палієм В.В. порушено провадження у справі №20/264, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 06.10.2009р.

Відповідно до довідки про включення відповідача до ЄДРПОУ, місцезнаходженням відповідача є: м. Київ, бул. Т. Шевченка, 33, поверх 13, відповідно, ухвала суду була направлені за вказаною адресою, проте, відповідач у судове засідання не зявився, відзиву на позов не надав.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, який підтримав свої позовні вимоги, суд, -

в с т а н о в и в :

05.11.2007р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки №593/11/07-ПТ (далі договір), відповідно до умов якого постачальник (позивач) зобовязується в порядку та на умовах, визначених цим договором, та відповідно до замовлень покупця поставляти товар, а покупець (відповідач) зобовязується в порядку та на умовах, визначених цим договором, приймати товар і оплатити його вартість, за цінами, вказаними у відповідній специфікації.

Відповідно до п.1.4. договору право власності і ризик випадкової загибелі або пошкодження товарів переходить від постачальника до покупця з моменту, коли товари поставлено покупцю.

Товар буде вважатися поставленим покупцю за умови, що:

-сторони підписали ТТН/ТН, що засвідчує отримання товару покупцем;

-постачальник надав покупцю всі передбачені договором документи;

-постачальник поставив товар покупцю, відповідно до вимог даного договору.

Пунктом 4.5. договору встановлено, що ціна договору це вартість всього товару, поставленого по цьому договору.

Також сторонами 08.11.2007р. було укладено додаток №1 до договору, яким сторони погодили відповідальність, за порушення визначених у цьому додатку положень договору.

Позивачем було поставлено на користь відповідача товар на загальну суму 71491,36грн., що підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними, які підписані уповноваженими особами позивача та відповідача та скріплені печатками юридичних осіб, належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи.

У пункті 8.2. договору сторони погодили, що покупець здійснює оплату товару:

- протягом 40 днів з моменту поставки товару;

- тільки у випадку, якщо сума за розрахунковий період буде складати не менше, ніж 500,00 (пятсот) грн..

Проте відповідач здійснив часткову оплату поставленого товару в сумі 8891,45грн., що підтверджується банківською випискою наданою позивачем, із зазначенням у призначеннях платежу накладних №РкС1 03603 від 13.04.2009р. та № РкС1 03602 від 13.04.2009р.

У звязку з наведеним, позивач просить суд стягнути з відповідача 63309,60грн. основного боргу.

Відповідно до п. 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно п. 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п.1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З урахуванням того, що у призначеннях платежу відповідачем було зазначено конкретні накладні, одержаний товар за якими відповідачем оплачується, відповідно у позивача відсутні підстави для зарахування зазначених сум для погашення попередньої заборгованості відповідача за іншими накладними.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 63309,60грн. основного боргу вважається обґрунтованою у частині та такою, що підлягає задоволенню у розмірі 62599,91грн. (71491,36грн. 8891,45грн. = 62599,91грн.).

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача за порушення виконання грошового зобовязання 452,17грн. 3% річних, 1439,94грн. збитків від інфляції.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).

Згідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Ознайомившись з розрахунком 3% річних та інфляційних втрат, суд задовольняє зазначені вимоги відповідно до уточненого розрахунку суду, а саме, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1432,13грн. збитків від інфляції, 446,40грн. -3% річних, з урахуванням того, що нарахування здійснюється на суму основного боргу - 62 599,91грн., а не 63309,60грн., як зазначено у позовній заяві позивачем.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, а також те, що відповідач не оспорив ціну позову, позовні вимоги визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково, а саме: 62599,91грн основного боргу, 446,40грн. -3% річних, 1432,13грн. збитків від інфляції.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОКЕЙ Україна»(м. Київ, бул. Т. Шевченка, 33, 13 поверх; м. Київ, вуд. Довнар-Запольського, 9/10, код ЄДРПОУ 34356884) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИНФОРТ»(м. Одеса, пров. В. Катаєва, 3, код ЄДРПОУ 30704028) 62 599,91грн основного боргу, 446,40грн. 3% річних, 1432,13грн. збитків від інфляції, 644,78грн. - державного мита, 233,38грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.

Суддя В.В. Палій