Рішення № 6064975, 04.08.2009, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"04" серпня 2009 р. Справа № 10/173-09

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого суддіПривалова А.І.

при секретаріКазміренко Л.В.

розглянувши справу № 10/173-09

за позовом Білоцерківського районного споживчого товариства, м. Біла Церква;

до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 ,

АДРЕСА_1

про стягнення 3448,66 грн.

Представники сторін:

від позивача : Тищенко О.А., представник за дов. від 03.08.2009р. № 298;

від відповідача:ОСОБА_3, представник за дов. б/н і б/д.

обставини справи:

Білоцерківське районне споживче товариство звернулось до господарського суду Київської області з позовом до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по орендній платі в розмірі 3096 грн., пені за прострочку платежу 135,94 грн. згідно з договором оренди нежитлового приміщення (будівлі) або іншої капітальної споруди № 112 від 01.02.2008р. та 216,72 грн. штрафу на підставі п. 2 ст. 231 ГК України.

Ухвалою господарського суду Київської області від 06.07.2009р. порушено провадження у справі № 10/173-09 та призначено її розгляд на 04.08.2009р.

Представник відповідача у судовому засіданні подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив про те, що вимоги позивача є незаконними та необґрунтованими, оскільки позивач надіслав відповідачу лист № 533 від 15.08.2008р., яким повідомив про розірвання договору в односторонньому порядку та надав 30 календарних днів для звільнення приміщень, а тому відповідач звільнив обєкт оренди з 15.09.2008р. та припинив з вказаної дати вносити орендну плату. Даних про те, що ФОП ОСОБА_1 умов орендодавця не виконав та обєкт оренди не звільнив в справі не має.

На підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для винесення рішення по суті.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши їх пояснення, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області, -

ВСТАНОВИВ:

01.02.2008р. між Білоцерківським районним споживчим товариством (далі - орендодавець) та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (далі орендар), було укладено договір оренди нежитлового приміщення (будівлі) або іншої капітальної споруди № 112.

Відповідно до розділу 1 договору оренди № 112 та акту прийому-передачі приміщень та торгового обладнання до Договору оренди від 09.09.2008р., орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення магазин № 10 в АДРЕСА_2, для здійснення роздрібної торгівлі продовольчою групою товарів, загальною площею 79,5 кв. м., в т.ч. торгова 70,9 кв. м.

Згідно з п.3.1. договору, за орендне користування приміщенням орендар сплачує орендодавцю орендну плату з урахуванням індексації в сумі 800 грн. з ПДВ в місяць.

Відповідно до п.3.4. договору, орендна плата сплачується по попередній оплаті не пізніше 25 числа місяця, що передує звітному.

У відповідності з п.6.1. договору оренди, строк дії договору встановлений з 01 лютого 2008р. по 01 лютого 2009р.

Згідно п.4.1.4. договору, у разі припинення договору оренди, орендар зобовязаний негайно повернути майно орендодавцю у стані, в якому воно було одержано з урахуванням нормального зносу та проведених поліпшень.

Орендар повернув приміщення 28.01.2009р., що підтверджується підписаним сторонами актом прийому-передачі приміщень та торгового обладнання.

Відповідно до п.6.9. договору, при несвоєчасному поверненні майна з оренди, в разі припинення договірних відносин, орендна плата нараховується по день фактичного повернення майна з оренди по акту прийому-передачі. При наявності заборгованості по орендній платі орендар несе майнову відповідальність. Якщо орендар не виконує обовязку щодо повернення майна з оренди, орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування майном за час прострочення.

Відповідач не виконував взяті на себе зобовязання за договором, своєчасно і в повному обсязі не сплатив орендну плату, в результаті чого за ним утворилась заборгованість за період з жовтня 2008 р. по січень 2009 р. у сумі 3096 грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, субєкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України, орендар зобовязаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

У відповідності з ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Враховуючи вище наведене, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 3096 грн. обґрунтовані та підтверджені належними доказами, наявними в матеріалах справи.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання (ч.1 ст.230 Господарського кодексу України).

За порушення строків перерахування орендної плати, на підставі п.5.1.1. договору, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 135,94 грн., розраховану у відповідності з умовами договору в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, суд перевірив правильність нарахування пені за прострочку платежу і задовольняє її за розрахунками позивача, доданими до позовної заяви.

Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 7% штрафу, на підставі абз. 2 п. 2 ст. 231 ГК України, що складає 216,72 грн. задоволенню не підлягають, оскільки такі штрафні санкції застосовуються, у разі якщо порушено господарське зобовязання, в якому хоча б одна сторона є субєктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення повязане з виконанням державного контракту, або виконання зобовязання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту. Сторони за договором оренди нежитлового приміщення (будівлі) або іншої капітальної споруди № 112 від 01.02.2008р. не є субєктами господарювання, що належать до державного сектора економіки, а правовідносини, що виникли між сторонами, стосуються використання майна, що є колективною власністю.

Судом не приймаються до уваги заперечення відповідача, наведені у відзиві на позовну заяву, оскільки ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобовязаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана з урахуванням нормального зносу або у стані, який було обумовленому в договорі.

Відповідно до статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідачем не надано жодного доказу в підтвердження того, що він звільнив приміщення з 15.09.2008р. та припинив використовувати з цієї дати обєкт оренди. При цьому, до матеріалів справи додано підписаний відповідачем акт прийому-передачі приміщень та торгового обладнання від 28.01.2009р., який свідчить про повернення приміщення орендарем саме 28 січня 2009 року.

З урахуванням вище викладених обставин, позовні вимоги Білоцерківського районного споживчого товариства підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати, відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (09153, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Білоцерківського районного споживчого товариства (09112, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Привокзальна, 87, код ЄДРПОУ 30353151) 3096 (три тисячі девяносто шість) грн. 00 коп. боргу, 135 (сто тридцять пять) грн. 94 коп. - пені, 102 (сто дві) грн. - державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А.І. Привалов Дата складення та підписання рішення в повному обсязі 12.08.2009 р.