ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м.Київ-32, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Р І Ш Е Н Н Я
"21" травня 2009 р. Справа № 1/017-09
за позовом відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Київської
обласної філії ВАТ «Укртелеком»в інтересах Центру електрозвязку №1, м. Київ
до відповідача приватного підприємця ОСОБА_1, м. Бровари
про стягнення 619,01грн.
Суддя:А.С. Грєхов
за участю представників сторін:
від позивача: Нізсковська О.А., провідний юрисконсульт другої категорії Центру електрозвязку №1,
довіреність №2061 від 04.04.2008 року;
від відповідача: не зявився.
Обставини справи :
До господарського суду Київської області з позовною заявою звернулось відкрите акціонерне товариство «Укртелеком»в особі Київської обласної філії ВАТ «Укртелеком»в інтересах Центру електрозвязку №1 (далі-позивач) до приватного підприємця ОСОБА_1 (далі-відповідач) про стягнення 619,01грн., що складає 507,25грн. основного боргу, 78,63грн. інфляційних втрат, 6,57грн. трьох відсотків річних та 26,56грн. пені за несвоєчасну оплату телекомунікаційних послуг.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем умов договору “Про надання послуг електрозвязку ” №1130 від 17.05.2001 року.
Ухвалою господарського суду Київської області від 12.05.2009 року порушено провадження у справі №1/017-09 та призначено її до розгляду на 21.05.2009 року.
В судовому засіданні 21.05.2009 року представник позивача підтримав позов, надав додаткові пояснення по суті спору.
Відповідач у судове засідання не зявився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив. Враховуючи, що відповідач повідомлявся про час та місце засідання суду належним чином, неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд
встановив:
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 33 Закону України “Про телекомунікації” від 18.11.2003 року № 1280-ІV, споживачі телекомунікаційних послуг зобовязані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема, виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.
Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами по справі укладено договір “Про надання послуг електрозвязку” №1130 від 17.05.2001 року, відповідно до умов якого, позивач (підприємство звязку) зобовязався забезпечити безперебійне і якісне надання послуг телефонного звязку (п. 2.1.1. договору), а відповідач (споживач), в свою чергу, зобовязався своєчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські та міжнародні телефонні розмови, подані в кредит телеграми та інші послуги надані по телефону (п. 3.2.8. договору).
Розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозвязку за кожний попередній місяць проводяться споживачем протягом десяти днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим; у разі застосування авансової системи оплати споживач для одержання послуг електрозвязку проводить щомісячно, до 20-го числа поточного місяця, попередню оплату їх вартості в розмірі не менше суми послуг, наданих у попередньому розрахунковому періоді, з подальшим перерахунком (до 10-го числа місяця, що настає після розрахункового періоду) виходячи з фактично наданих послуг, як це передбачено п. п. 4.5 та 4.6 договору.
Судом встановлено, що на виконання умов договору, позивач за період з жовтня 2006 по лютий 2008 року надав відповідачу телекомунікаційні послуги, а відповідач в порушення умов договору своїх зобовязань щодо своєчасної оплати наданих послуг належним чином не виконав, їх оплату в повному обсязі не здійснив, в результаті чого станом на 20.03.2008 року за ним утворилась заборгованість в сумі 507,25грн., що відповідачем не заперечено та не спростовано.
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обовязків є договори та інші правочини.
Як встановлено ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
В силу ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. В статті 525 вказаного Кодексу зазначено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення з відповідача 507,25грн. заборгованості за надані телекомунікаційні послуги.
Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання, як це передбачено ст. 218 Господарського кодексу України.
Згідно зі ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону України „Про телекомунікації” від 18.11.2003р. № 1280-IV у разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).
Згідно п. 5.7. Договору, відповідач несе відповідальність згідно чинного законодавства за порушення Правил користування місцевим телефонним звязком, Правил користування міжміським та міжнародним телефонним звязком та Правил користування проводовим мовленням.
Відповідно до п. 5.8. Договору, у разі несплати за надані послуги електрозвязку понад установлений термін (з 21 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) відповідач сплачує пеню.
На підставі п. 5.8. Договору та ч. 2 ст. 36 Закону України „Про телекомунікації” позивачем заявлено до стягнення з відповідача 26,56грн. пені, нарахованої за період з 21.01.2008 року по 21.06.2008 року.
За таких обставин, суд задовольняє вимоги позивача про стягнення з відповідача 26,56грн. пені за прострочення оплати боргу.
Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За розрахунком позивача, що знаходиться в матеріалах справи інфляційні втрати складають 78,63грн., а 3% річних 6,57грн. Розрахунок відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога про стягнення інфляційних збитків в сумі 78,63грн. та 3 % річних в сумі 6,57грн. підлягає задоволенню.
Згідно частини 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд, як це встановлено частиною 1 ст. 12 Цивільного кодексу України. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина 1 ст. 16 Цивільного кодексу України).
Відповідно до вищевикладеного, позов відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Київської обласної філії ВАТ «Укртелеком»в інтересах Центру електрозвязку №1 до приватного підприємця ОСОБА_1 підлягає задоволенню повністю.
Відшкодування позивачу витрат по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України суд покладає на відповідача.
Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 2, 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
вирішив:
1. Позов відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Київської обласної філії ВАТ «Укртелеком»в інтересах Центру електрозвязку №1 до приватного підприємця ОСОБА_1 задовольнити повністю.
2. Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (код НОМЕР_1) на користь відкритого акціонерного товариства «Укртелеком», 01030, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 18 (код 21560766) в особі Київської обласної філії відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” 02098, м. Київ, проспект Павла Тичини, 6 (код 01184901) 507,25грн. (пятсот сім гривень двадцять пять копійок) основного боргу, 26,56грн. (двадцять шість гривень пятдесят шість копійок) пені, 78,63грн. сімдесят вісім гривень шістдесят три копійки) втрат від інфляційних процесів, 6,57грн. (шість гривень пятдесят сім копійок) трьох відсотків річних, а також, державне мито в сумі 102грн. (сто дві гривні) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118грн. (сто вісімнадцять гривень).
3. Копію рішення надіслати сторонам по справі.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.
Суддя Грєхов А.С.
Повний текст рішення підписаний 26.05.2009 р.
Судове рішення № 6060415, Господарський суд Київської області було прийнято 21.05.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 1/017-09. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: