Рішення № 6060044, 01.04.2009, Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

Копія

Справа № 2-95

2009 р.

h

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

1. квітня 2009 року

Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

В особі: головуючого судді Стадійчука А.О.

при секретарі Лаврик О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дубно цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТАРАКАНІВСЬКОЇ ОСОБА_2 Дубенського району про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

19 вересня 2008 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом де вказує, що з 1 січня 2000 року він працював завідуючим клубом в с. Великі Загорці Дубенського району Рівненської області. Розпорядження сільського голови Тараканівської сільської ради Дубенського району ОСОБА_3 № 108 від 19 серпня 2008 року його було звільнено з роботи завідуючого клубом за порушення трудової дисципліни згідно п.2 ст.147 КЗпП України.

Вважає звільнення незаконним з наступних підстав.

Згідно з ч1 ст.149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. Письмових пояснень від нього не вимагалось, а отже такими діями роботодавця було порушено вимоги законодавства про працю. Крім того, з його боку жодних порушень трудової дисципліни не було.

Відповідно до ч.1 ст.43 КЗпП України передбачено, що розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40, п.2-3 ст.41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборчого органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник. Такої згоди профспілка не надавала, що підтверджується відповіддю Тараканівської сільської ради від 16.09.2008 року.

Відповідно до п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 6.11.1992 року №9 зазначено, що при розгляді справ про поновлення на роботі, судам необхідно з’ясувати, з яких підстав проведено звільнення працівника згідно з наказом (розпорядженням) і перевіряти їх відповідність законові.

У справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з’ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 ст.40, п.1 ст.41 КЗпП України, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбаченні статтями 147 (1), 148, 149 КЗпП правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника (п.22 Постанови).

Оскільки відповідачем було порушено вимоги трудового законодавства, то його має бути поновлено на роботі, а з відповідача стягнуто заробітну плату за час вимушеного прогулу.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свої вимоги підтримав та пояснив, що з січня 2000 року він почав працювати завклубом с. Великі Загорці Дубенського району на 0,25 ставки, а з 2005 року на 0,50 ставки. До серпня 2008 року до нього не було ніяких претензій по роботі. В серпні 2008 року сільська голова ОСОБА_3 йому сказала, щоб він розраховувався з роботи за власним бажанням, а то буде звільнений по статті, так як у неї є інша людина з освітою на завідуючого клубом. Він відмовився написати заяву про звільнення. 27 серпня 2008 року було опечатано клуб і з того часу він перестав ходити на роботу. Він ніколи не мав ніяких стягнень та зауважень по роботі. Наказів та розпоряджень про накладення на нього дисциплінарних стягнень він не бачив та не підписував. Його в сільську раду не запрошували. Коштів на ремонт клубу та на придбання апаратури сільська рада не виділяла. Ремонт клубу проводив за свої кошти та за допомогою молоді села. Дискотеки та різні культурні заходи в клубі проводились систематично. Графіки роботи клубу він здавав в будинок культури. З Тараканівської сільської ради йому графіка роботи клубу не давали та з посадовою інструкцією не знайомили.

На початку вересня 2008 року йому по пошті прийшло повідомлення, що його звільнено з роботи з 29 серпня 2008 року. З даним розпорядженням він поїхав в районний будинок культури, де йому сказали продовжувати працювати. Трудову книжку та розрахункових при звільнення він в сільській раді не отримував.

Просить поновити його на посаду завідуючого клубом с. Великі Загорці, стягнути заробітну плату за час вимушеного прогулу та стягнути моральну шкоду в розмірі 2500 грн.

Представник відповідача, сільський голова Тараканівської сільської ради ОСОБА_3 позов не визнала та пояснила, ОСОБА_1 був звільнений з посади завідуючого клубом с. Великі Загорці законно. ОСОБА_1 не проводив ніякої виховної роботи, почалися звернення від односельчан про неналежну роботу клубу. Вона неодноразово приїжджала в клуб, але він був закритий. Складалися акти про відсутність на робочому місці ОСОБА_1 Пояснення у ОСОБА_1 не бралися. За порушення трудової дисципліни та прогули ОСОБА_1 було звільнено з роботи за п.2-4 ст.40 КЗпП.

Заперечення викладені нею у письмовій формі.

Суд вислухавши доводи сторін, пояснення свідків, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1П був прийнятий на посаду завідуючого клубом с. Великі Загорці Дубенського району з 2 січня 2000 року. Розпорядженням сільського голови від 19 серпня 2008 року №108, ОСОБА_1 було звільнено з роботи завідуючого клубом с. Великі Загорці за порушення трудової дисципліни згідно ст.40 п.2-4 КЗпП України з 29 серпня 2008 року (а.с.24).

При звільненні ОСОБА_4 із займаної посади, зі сторони відповідача, особисто голови сільської ради ОСОБА_3, допущено ряд порушень трудового законодавства.

Звільнивши позивача з роботи, останньому Тараканівською сільською радою було надіслано розпорядження сільського голови ОСОБА_3 № 108 від 19 серпня 2008 року де зазначено, «Звільнити з роботи завідуючого клубом с. Великі Загорці ОСОБА_1 за порушення трудової дисципліни згідно ст.147 п.2 Кодексу законів про працю України» (а.с.9).

Доводи відповідача в тій частині, що зі сторони позивача допущено порушення трудової дисципліни, про що складалися акти – є безпідставними. Як вбачається з представленого розпорядження №97 від 02.07.2008 року про оголошення позивачу догани (а.с.24), актами про порушення трудової дисципліни від 21.03.2008 р., 23.05.2008 р., 9.07.2008 р., 23.07.2008 р. (а.с.28,29,30,31), пояснення у позивача ніхто не брав та не ознайомлював його з даним розпорядженням та актами.

Доводи відповідача в тій частині, що на ОСОБА_1 скаржилися односельчани про його незадовільну роботу, як завклубом, та було написано заяви в сільську раду 9 травня 2008 року та 27 червня 2008 року (а.с.75, 76) спростовано в судовому засіданні. Як підтвердили свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, що заяву вони підписували у вересні 2008 року. Як їм сказали, що заяву необхідно підписати для того, щоб в селі не закрили клуб. Претензій до ОСОБА_1, як завклубом, не було. Він завжди організовував роботу в клубі, проводив вечорами дискотеки, з допомогою односельчан проводився ремонт в клубі.

В судове засідання представником відповідача було представлено копію подання сільського голови ОСОБА_3 голові профспілкового комітету клубних працівників Дубенського району від 27.08.2008 року №375/1 про надання згоди на звільнення позивача (а.с.37). Як встановлено в судовому засіданні, що подання в профспілковий комітет поступило 17 вересня 2008 року (що підтверджено оригіналом подання), а 29 вересня 2008 року було засідання профкому клубних працівників , де не було дано згоди на звільнення позивача.

Свідок ОСОБА_10, голова профкому, підтвердила, що до ОСОБА_1 ніяких претензій не було, він добросовісно відносився до своєї роботи. Подання з сільської ради поступило 17 вересня 2008 року, а засідання профкому було 29 вересня 2008 року. З п’яти членів профкому було троє та був запрошений директор будинку культури ОСОБА_11 та ОСОБА_1 Члени профкому не дали згоди на його звільнення.

Свідки ОСОБА_11, директор районного будинку культури, та ОСОБА_12, начальник відділу культури і туризму райдержадміністрації, в суді пояснили, що ОСОБА_1 завжди добросовісно відносився до своїх обов’язків завклуба. Ніколи на нього не було скарг. ОСОБА_2 голова ОСОБА_3 ніколи не говорила, що ОСОБА_1 погано відноситься до своїх обов’язків .

Даючи аналіз зібраним доказам, суд прийшов до висновку, що звільнення ОСОБА_1 проведено з грубим порушенням трудового законодавства.

ОСОБА_1 будучи членом профспілки, так як сплачував профспілкові внески (а.с.74), був звільнений з роботи без згоди профспілкового комітету і в послідуючому профком не дав згода на його звільнення, що є порушенням ст.43 КЗпП України, а тому він підлягає поновленню на роботі.

Суд вважає за необхідне стягнути заробітну плату за весь час вимушеного прогулу, так як звільнення є незаконним, при звільненні позивачеві по даний час не виплачено заробітної плати та не вручено трудову книжку. Трудова книжка була представлена сільською головою ОСОБА_3 в судове засідання 9 квітня 2009 року.

Середньомісячна заробітна плата позивача на час звільнення становила 436 грн. (а.с.40), заробітна плата за час вимушеного прогулу становить 3176 грн. 60 коп.

(436 грн. х 7 місяців та 7 днів), яка підлягає стягненню з відповідача.

Суд прийшов до висновку, що поскільки сільський голова ОСОБА_3 грубо порушила трудове законодавство при звільненні позивача, а тому відповідно до вимог ст.237 КЗпП України, на неї необхідно покласти матеріальну відповідальність винну в незаконному звільненні працівника.

Позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню в сумі 1000 грн., так як позивач пережив душевні страждання та нервові потрясіння.

Керуючись ст.ст.10,57,60,81,88,212,213,214,215, 218 ЦПК України, ст.ст.233, 235,237,237-1 КЗпП України, суд

Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Тараканівської сільської ради Дубенського району про поновленні на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди – з а д о в о л и т и.

Поновити ОСОБА_1 на посаду завідуючого клубом села Великі Загорці Дубенського району Рівненської області з 29 серпня 2008 року.

Розпорядження сільського голови села Тараканів Дубенського району Рівненської області № 108 від 19 серпня 2008 року про звільнення з роботи завідуючого клубом с. Великі Загорці Дубенського району ОСОБА_1 за порушення трудової дисципліни згідно ст.40 п.2-4 Кодексу законів про працю України з 29 серпня 2008 року - визнати незаконним.

Стягнути з Тараканівської сільської ради Дубенського району Рівненської області на користь ОСОБА_1 3176 грн. 60 коп. заробітної плати за час вимушеного прогулу, 1000 грн. моральної шкоди, 1100 грн. витрат за надання юридичної допомоги адвокатом, а всього стягнути 5 276 ( п’ять тисяч двісті сімдесят шість) грн. 60 коп.

Стягнути з Тараканівської сільської ради Дубенського району Рівненської області в дохід держави 51 (п’ятдесят одну) грн. державного мита та 30 (тридцять) грн. на користь державного бюджету України (банк одержувача ГУДКУ в Рівненській області МФО 833017 ЗКПО 23304458 р/р 31218259700003 призначення платежу: код платежу 22050000 ІТЗ для Дубенського міськрайонного суду) витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи.

Стягнути з сільського голови Тараканівської сільської ради ОСОБА_3 на користь Тараканівської сільської ради Дубенського району Рівненської області 3176 (три тисячі сто сімдесят шість) грн. 60 коп. за заподіяну шкоду сільській раді незаконним звільненням ОСОБА_1 та виплати йому заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Рішення в частинні поновлення ОСОБА_1 на посаду завідуючого клубом села Великі Загорці Дубенського району Рівненської області та стягнення на користь ОСОБА_1 середньомісячної заробітної плати за час вимушеного прогулу в розмірі 436 (чотириста тридцять шість ) грн. - допустити до негайного виконання.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області через Дубенський міськрайонний суд з поданням в 10-денний строк заяви про апеляційне оскарження та наступним поданням в 20-денний строк, після подачі цієї заяви, апеляційної скарги.

Рішення може бути оскаржене і без подання заяви про апеляційне оскарження у випадку подання апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

У випадку неподання заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку.

В разі подання заяви про апеляційне оскарження, але не подання апеляційної скарги в 20-денний строк, рішення набирає чинності після закінчення цього строку.

Якщо подано заяву про апеляційне оскарження, але не подано скаргу в

20-денний строк, то рішення набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя: