Постанова № 605730, 03.05.2007, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м.Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" травня 2007 р. Справа № 13/114-АП-07

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Закуріна М. К. при секретарі Фінаровій О.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державної податкової інспекції у Скадовському районі

до Приватного підприємця ОСОБА_1

за участю представників:

позивача -Шолудько Є.С. (завідуючий юридичним сектором),

відповідача -не з'явився,

про стягнення з відповідача до Державного бюджету фінансових санкцій в сумі 522,50 грн,

в с т а н о в и в:

Відповідно до позовної заяви вимоги ґрунтуються на факті порушення відповідачем положень статей 3 та 13 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, котрі пов'язані з реалізацією товару без застосування реєстратора розрахункових операцій, а також невідповідністю готівкових коштів на місці проведення розрахунків.

Ухвалою суду від 21 лютого 2007 року відповідача зобов'язано надати відзив на позов, проте ці вимоги ним не виконано, у зв'язку з чим справа розглядається за наявними в ній матеріалами. Крім того справа розглядається без участі представника відповідача, оскільки вона в засідання не прибула, хоча своєчасно та у встановленому порядку повідомлена судом про час і місце судового розгляду.

Згідно до положень статті 6 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішуються відповідним господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України. У зв'язку з тим, що за пунктом 1 вказаних Прикінцевих положень КАС України набрав чинності з 1 вересня 2005 року, судове рішення за даною справою винесено з дотриманням вимог КАС України.

З матеріалів справи слідує, що 9 жовтня 2006 року Державною податковою інспекцією у Скадовському районі проведена перевірка кіоску, що розташований по провулку Торговому в с. Широке Скадовського району Херсонської області, та який належить відповідачу, з питань контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового обігу, за результатами якої складено відповідний акт перевірки НОМЕР_1 (а.с. 5).

Під час проведення цієї перевірки податковим органом виявлено, що сума готівкових коштів проведення розрахунків складала 41 грн, а сума готівкових коштів за звітом РРО відсутня, у зв'язку з чим розбіжність з урахуванням вартості розрахункових операцій склала 41 грн. Крім цього, позивачем встановлено, що при здійсненні розрахункової операції реєстратор розрахункових операцій не застосовувався.

На підставі даного акту перевірки та виявлених порушень позивачем до відповідача застосовані фінансові санкції в розмірі 522,50 грн згідно до рішення НОМЕР_2 від 14 жовтня 2006 року (а.с. 6).

Безпосередньо правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені Законом України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” (надалі Закон № 265/95-ВР).

Статтею 2 Закону № 265/95-ВР надано визначення реєстратора розрахункових операцій, яким є пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо. При цьому розрахунковою операцією являється приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Поряд з цим, статтею 3 названого Закону встановлено порядок розрахунків суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Зокрема, за пунктами 1 та 2 цієї статті такі суб'єкти зобов'язані серед іншого проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок, а також видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції, а згідно до пункту 13 -забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

В даному випадку при перевірці податковим органом відповідача саме й були виявлені порушення цих правових норм, про що зазначено вище, а тому позивачем правомірно застосовано за названим рішенням пункт 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР щодо нарахування штрафних санкцій у зазначеному розмірі, оскільки за цим пунктом за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, -у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій.

Дане рішення відповідачем у встановленому законом порядку не оскаржене, а тому воно є чинними.

За змістом статті 25 названого вище Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17-24 Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до відповідного бюджету за місцем їх реєстрації в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби рішення про застосування таких фінансових санкцій.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі зазначених правових норм і керуючись статтями 58-163, пунктом 3 Прикінцевих та Перехідних положень КАС України,

п о с т а н о в и в :

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1(проживаючої за адресою: АДРЕСА_1; розрахунковий рахунок невідомий, ідентифікаційний номер НОМЕР_3) на користь Державного бюджету України (розрахунковий рахунок 31114106600267, код платежу 23030300 в УДК, код 24103683, МФО 852010) - 522,50 грн. фінансових санкцій.

3.Роз'яснити сторонам, що дана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не буде подано. Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не буде подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Дата підпису постанови -4 травня 2007 року.

Суддя М.К. Закурін