Ухвала суду № 605438, 24.04.2007, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.04.07 р. № 32/701-А

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сотнікова С.В.

суддів: Дикунської С.Я.

Дзюбка П.О.

при секретарі: Маковеї Ю.І.

За участю представників:

від позивача - Мазурчук В.В.(дов. №2 від 15.01.07р.);

від відповідача - Бурківська Н.Л. (дов. №2 від 09.01.07р.);

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державна податкова інспекція у Дарницькому районі м. Києва

на постанову Господарського суду м.Києва від 25.01.2007

у справі № 32/701-А (Хрипун О.О.)

за позовом ЗАТ "Спеціалізований трест діагностики і відновлення підводних трубопроводів "Підводтрубопровід"

до Державна податкова інспекція у Дарницькому районі м. Києва

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду міста Києва від 25.01.2007р. у справі №32/701-А позов задоволено повністю.

Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва від 07.12.2006р. №0012941501/0.

З Державного бюджету України на користь ЗАТ Спеціалізованого тресту діагностики та відновлення підводних трубопроводів “Підводтрубопровід” стягнуто 3,40грн. судового збору.

Не погоджуючись із згаданою постановою, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку, просить скасувати, прийняти нову постанову, якою в позові відмовити за наведених в апеляційній скарзі підстав.

Позивач у своїх запереченнях на апеляційну скаргу проти її задоволення заперечує, просить оскаржувану постанову залишити без змін.

Колегія суддів, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

На підставі висновків Акту перевірки №3762 від 07.12.2006 «Про результати перевірки дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності подання платіжних доручень до установи банку ЗАТ «Трест Підводтрубопровід» (код 00140190) за період з 20.05.2002 по 22.07.2002» (надалі – Акт), відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.12.2006р. №0012941501/0, яким за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на прибуток на підставі пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за затримку на 72 календарних дня граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 208 333,00 грн, та до позивача застосований штраф у розмірі 20% в сумі 41666,60грн.

Актом перевірки визначено порушення вимог пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме: сума узгодженого податкового зобов'язання по податку на прибуток у розмірі 208 333 грн., граничний строк сплати якої 20.05.2002, фактично сплачена позивачем 22.07.2002, тобто з затримкою у 72 календарних дня.

Такі підстави визначення суми штрафної санкції є неправомірними з огляду на наступне.

Згідно п.16.1 ст.16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 №334/94-ВР (у редакції Закону чинній у період, який перевірявся відповідачем) платники податку самостійно визначають суми податку, що підлягають сплаті.

Податок сплачується до бюджету не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним кварталом. Платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний квартал, розраховану наростаючим підсумком з початку звітного фінансового року (п.6.4.ст,6 зазначеного Закону). Платіжні доручення на перерахування податку до бюджету подаються підприємствами до банківських установ до настання строку платежу (п. 16.5 ст.16 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”).

Відповідно до п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

У відповідності до п.п. «б» п.п. 4.1.4 п, 4.1 ст. 4 названого Закону за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), податкові декларації подаються протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Несплата платником податків сум податкових зобов'язань, зазначених у податкових деклараціях, у строки, встановлені п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", є підставою для застосування по відношенню до нього штрафних санкцій відповідно до п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 вказаного Закону у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Як зазначено в Акті перевірки та не заперечувалося позивачем як при розгляді справи в суді першої інстанції так і при розгляді апеляційної скарги, сума узгодженого податкового зобов'язання по податку на прибуток у розмірі 208 333 грн., строк сплати якого настав 20.05.2002, сплачена позивачем несвоєчасно - 22.07.2002. Як вірно зазначено в оскаржуваній постанові, податковий період, в якому відбулось це порушення, в акті перевірки не вказаний, та виходячи з строків сплати податку на прибуток, зазначених в акті, йдеться про сплату податку за І квартал 2002 року.

Згідно ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у цьому Законі терміни вживаються у такому значенні:

податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України (п.1.2 ст.1);

податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання (п.1.3 ст.1);

штрафна санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами (п.1.5 ст.1).

Штрафні санкції застосовані відповідачем згідно спірного податкового повідомлення-рішення з посиланням на ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, згідно з п.17.3 ст.17 названого Закону, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.

Підпунктом 15.1.1 п. 15.1 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено, що за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, -за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Податкове зобов'язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного у підпункті 15.1.1 цього пункту, у разі коли:

а) податкову декларацію за період, коли виникло податкове зобов'язання, не було подано;

б) судом встановлено скоєння злочину посадовими особами платника податків або фізичною особою - платником податків щодо умисного ухилення від сплати зазначеного податкового зобов'язання (пп.15.1.2 п.15.1 ст.15 вказаного Закону).

Податкове повідомлення – рішення, яким застосовано штрафні санкції прийнято 07.12.2006. Саме ця дата є датою визначення позивачу податкових зобов'язань за несвоєчасну сплату податку на прибуток за 1 квартал 2002 року.

Відповідачем як при розгляді справи в суді першої інстанції, в апеляційній скарзі та в своїх поясненнях в судовому засіданні при розгляді апеляційної скарги не обґрунтовано визначення та застосування штрафних санкцій у відповідності до строків давності, не вказано щодо підстав визначення штрафних санкцій за зобов'язаннями, строк давності для нарахування яких контролюючим органом сплинув.

Обставини, за якими строки давності не застосовуються, визначені, як зазначалося, п.п. 15.1.2 п. 15.1 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовим фондами». Перелік таких обставин є вичерпним.

Відповідачем беззаперечних доказів про існування обставин, які зазначені у наведеному пункті, не надано, як і наведено причин пропуску такого встановленого чинним законодавством строку. Таких доказів та доводів відповідачем не наведено та не надано ані в запереченнях на позовну заяву ані в своїй апеляційній скарзі.

Враховуючи вищевикладене, колегія погоджується з висновками суду першої інстанції щодо неправомірності прийняття спірного податкового повідомлення-рішення відповідачем, а відтак позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачами у встановленому законом порядку та у допустимий спосіб не доведено правомірності прийняття свого рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що постанова Господарського суду міста Києва від 25.01.2007р.по даній справі відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для її скасування або зміни не вбачається.

Керуючись статтями 198, 199, 200, 205, 206, 209 Кодексу адміністративного судочинства України Київський апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районім.Києва залишити без задоволення, постанову Господарського суду міста Києва від 25.01.2007р. у справі № 32/701-А - без змін.

Матеріали справи № 32/701-А повернути Господарському суду міста Києва.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя Сотніков С.В.

Судді

Дикунська С.Я.

Дзюбко П.О.