Рішення № 6048207, 19.08.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 34/40219.08.09 За позовомАкціонерного банку «Старокиївський банк»

доФізичної особи-підприємця ОСОБА_1

простягнення 113984,37 грн. СуддяСташків Р.Б. Представники: від позивача Шиганський В.В., представник за дов. №42/09 від 15.06.2009; від відповідача ОСОБА_1, паспорт серії НОМЕР_2, виданий Дарницьким РУ ГУ МВС України в м. Києві, виданий 15.05.2008. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У травні 2009 року Акціонерний банк «Старокиївський банк»(далі позивач, або Кредитор) звернувся до Господарського суду м. Києва із позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі відповідач, або Позичальник) заборгованості в сумі 37931,60 грн. прострочений основний борг по кредиту, 54881,12 грн. поточний основний борг по кредиту, 10971,68 грн. прострочені відсотки за кредит, 2392,28 грн. нараховані відсотки за кредит, 1973,43 грн. пеня за прострочення сплати основного боргу, 493,82 грн. пеня за прострочення сплати відсотків за кредит, 3843,33 грн. штраф за прострочення сплати основного боргу, 1497,11 грн. штраф за прострочення сплати відсотків за кредит за кредитним договором №152/МК-2008 від 23.10.2008 (далі Кредитний договір).

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем своїх договірних зобовязань щодо своєчасного повернення суми кредиту та нарахованих нього відсотків.

Відповідач письмового відзиву, в порядку ст. 59 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) не подав.

У ході проведення судового засідання, 19.08.2009 судом було зясовано, що відповідач частково сплатив відсотки по кредиту в сумі 300 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи квитанціями №13102/1 від 27.07.2009, №13240/1 від 03.08.2009.

Отже, має місце нова ціна позову з якої й вирішується спір.

За таких обставин відповідно до статті 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

23.10.2008 між позивачем та відповідачем укладено Кредитний договір, відповідно до п.1.1 якого Кредитор, за умови використання вимог Позичальником п.п.1.2, 1.3, 3.2, 3.3 цього договору надає Позичальнику кредит в сумі 100000 грн. терміном повернення по 22 жовтня 2009 року включно згідно графіку повернення кредиту та сплати відсотків (далі Графік), який є додатком №1 до цього договору та є його невідємною частиною, із сплатою наступних платежів:

відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 39,2% річних у відповідності до умов цього договору;

штрафів та пені у розмірі і випадках, передбачених цим договором, з врахуванням змін та доповнень до цього, якщо такі будуть прийняті.

Відповідно до п.3.1 Кредитного договору позичальник зобовязується сплачувати нараховані Кредитом відсотки за період користування кредитними коштами, виходячи з відсоткової ставки, зазначеної в п.1.1 цього договору за методом факт/факт. Нарахування відсотків за користування кредитом здійснюється Кредитором щомісячно в останній робочий день місяця та в дні платежів згідно з Графіком. Загальна сума нарахованих відсотків за місяць включає відсотки за останній календарний день місяця.

Факт отримання Позичальником кредиту підтверджується випискою Банку за позичковим рахунком позичальника №206235014332 за період з 23.10.2008 до 12.05.2009.

Пунктом 2.1 Кредитного договору передбачено, що Позичальник зобовязується повернути кредит до 22 жовтня 2009 року включно.

Частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Однак, відповідач своїх зобовязань в частині повної та своєчасної сплати кредитних платежів виконав не у повному обсязі, у звязку з чим утворилась заборгованість перед Банком.

У ході проведення судового засідання, 19.08.2009 судом було зясовано, що відповідач частково сплатив відсотки по кредиту в сумі 300 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи квитанціями №13102/1 від 27.07.2009, №13240/1 від 03.08.2009, в звязку з чим провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України.

Пункт 1 статті 651 ЦК України передбачає, що розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з п.7.1 Кредитного договору договір може бути розірваний Кредитором в односторонньому порядку з письмовим повідомленням Позичальника у відповідності до п.4.3 договору.

Згідно з п.4.3 Кредитного договору Кредитор має право у разі погіршення фінансового стану Позичальника, припинення підприємницької діяльності, ухилення його від банківського контролю, невиконання Позичальником умов цього договору, а також у випадку, коли кредит з різних причин виявляється незабезпеченим, в односторонньому порядку розірвати цей договір та достроково вимагати у позичальника повернення суми кредиту, відсотків за кредит та можливих пені та штрафів; проводити перевірку цільового використання кредитних коштів, стану та умов зберігання предмету забезпечення кредиту на місці його знаходження, без попередженого узгодження з Позичальником.

30.03.2009 позивач направив відповідачу лист за вих. №633-1/09-02, в якому зазначив, що з 25 числа минулого року Позичальником постійно порушується графік повернення кредиту та сплати відсотків, в звязку з чим Кредитор вимагає негайно сплатити прострочену заборгованість за Кредитним договором, яка станом на 30.03.2009 становила 43838,52 грн.

У разі несплати вищезазначеного боргу АБ «Старокиївський банк»буде вимушений достроково припинити дію Кредитного договору шляхом його розірвання.

Примірник зазначеного листа відповідач отримав 03.04.2009, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення за №5322293.

Відтак, виходячи з умов Кредитного договору, зокрема п.4.3, 7.1, ч.1 ст. 188 ГК України, укладений між сторонами Кредитний договір припинив свою дію, шляхом його розірвання Банком.

Відтак, позовні вимоги про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 92812,72 грн. заборгованості по кредиту та 13063,96 грн. відсотків за кредит, визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Аналогічне положення міститься й у статті 611 ЦК України, згідно з якою у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пунктом 5.3 Кредитного договору передбачено, що за несвоєчасне виконання зобовязань щодо сплати кредиту та відсотків згідно Графіку сплачувати Кредитору щоразу за кожний випадок такого невиконання штраф у розмірі 10% від суми невиконаного зобовязання.

В звязку з чим позивачем правомірно нараховано відповідачу штраф за прострочення сплати основного боргу у розмірі 3 843,00 грн. та штраф за прострочення сплати відсотків за кредит у розмірі 1 497,11 грн.

У відповідності до п.5.2 Кредитного договору сторони передбачили, що за несвоєчасне повернення кредиту та відсотків за користування кредитом згідно Графіку Позичальник сплачує Кредитору пеню за кожний день затримки перерахування коштів, виходячи з розміру подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період, за який нараховується пеня.

Відтак, суд стягує з відповідача пеню за період з 26.12.2008 до 17.05.2009 в сумі 1973, 43 грн. пеня за прострочення сплати основного боргу, 493,82 грн. пеня за прострочення сплати відсотків за кредит.

Згідно зі статтею 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, повязані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача, оскільки спір виник саме з його вини.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 80, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Припинити провадження у справі в частині стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Акціонерного банку «Старокиївський банк»300 грн. відсотків по кредиту.

Позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, паспорт серії НОМЕР_2, виданий Дарницьким РУ ГУ МВС України в м. Києві, виданий 15.05.2008) на користь Акціонерного банку «Старокиївський банк»(01033, м. Київ, вул. Микільсько-Ботанічна, 6/8, п/р 37398904 в АБ «Старокиївський банк», м. Київ, МФО 321477, ідентифікаційний код 19024948) 92812 (девяносто дві тисячі вісімсот дванадцять) грн. 72 коп. заборгованості по кредиту та 13063 (тринадцять тисяч шістдесят три) грн. 96 коп. відсотків за кредит, 3843 (три тисячі вісімсот сорок три) грн. та штраф за прострочення сплати відсотків за кредит у розмірі 1497 (одну тисячу чотириста девяносто сім) грн. 11 коп., 1973 (одну тисячу девятсот сімдесят три) грн. 43 коп. пені за прострочення сплати основного боргу, 493 (чотириста девяносто три) грн. 82 коп. пені за прострочення сплати відсотків за кредит, а також 1136 (одну тисячу сто тридцять шість) грн. 84 коп. витрат по сплаті державного мита та 311 (триста одинадцять) грн. 67 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржено протягом десяти днів до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України.

СуддяСташків Р.Б.

Повний текст рішення підписано 08.10.2009