Рішення № 6047965, 29.09.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 27/42929.09.09 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «АВ-СЕРВІС»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «ОКЕЙ УКРАЇНА»

простягнення 116 807,49 грн.

Суддя Дідиченко М.А.

Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін:

від позивача:Савінова Л.В. представник за довіреністю від 03.08.2009 року;

від відповідача:не зявились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АВ-СЕРВІС»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОКЕЙ УКРАЇНА»про стягнення 112 632,00 грн. основного боргу, 494,70 грн. 3 % річних та пені у сумі 3 680, 79 грн. за договором поставки № 58/03/08-ПТ від 18.03.2008 року.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що в період з 10.04.09 р. по 05.06.09 р. у відповідності з укладеним між позивачем та відповідачем договором поставки відповідачу було здійснено поставку товарів на загальну суму 150 120,00 грн. За поставлені товари відповідач розрахунку не провів, однак станом на 01.04.09 р. у позивача існувала заборгованість перед відповідачем у сумі 37 488,00 грн. З огляду на зазначене, станом на день звернення до суду заборгованість відповідача за отриманий товар становила 112 632,00 грн. Тому, позивач просить стягнути з відповідача суму основної заборгованості. На підставі статті 625 ЦК України позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних у розмірі 494,70 грн. та пеню у сумі 3 680, 79 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.08.09 р. порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 08.09.09 р.

Представник позивача у судовому засіданні 08.09.09 р. подав докази, витребувані ухвалою суду від 27.08.09 р. та надав усні пояснення по суті спору.

Також, позивач у позовній заяві з метою забезпечення позову просив суд накласти арешт на майно та кошти відповідача, які знаходяться на його рахунку.

Оскільки позивачем у поданій позовній заяві не обґрунтовано, яким чином відсутність арешту на майні та грошових коштах, що належать відповідачу, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду згідно з заявленими позивачем позовними вимогами, а також не подано жодних доказів, підтверджуючих вищенаведене, суд, керуючись статтями 66 та 33 ГПК України, відхилив заяву про забезпечення позову.

Представник відповідача у судове засідання 08.09.09 р. не зявився, відзив на позовну заяву і витребувані ухвалою суду від 27.08.09 р. документи не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи те, що неявка представника відповідача у судове засідання та неподання ним витребуваних доказів перешкоджали вирішенню спору по суті, суд, на підставі частини 1 статті 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 22.09.09 р.

Крім того, ухвалою від 08.09.09 р. суд зобовязав позивача надати письмове уточнення прохальної частини позову щодо суми заборгованості, оскільки в описовій частині позову наданий розрахунок основного боргу, 3 % річних та пені, а в прохальній частині зазначено лише 3 % річних, і повторно зобовязав відповідача надати відзив на позовну заяву та докази, необхідні для вирішення спору.

У судовому засіданні 22.09.09 р. представник позивача надав усні пояснення по суті спору, однак витребуваних ухвалою суду від 08.09.09 р. уточнень прохальної частини позову не надав.

Представник відповідача у судове засідання 22.09.09 р. не зявився, повторно витребувані ухвалою суду від 08.09.09 р. докази та відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи те, що неявка представника відповідача у судове засідання та неподання сторонами витребуваних доказів перешкоджали вирішення спору по суті, суд, на підставі частини 1 статті 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 29.09.09 р.

У судовому засіданні 29.09.09 р. представник позивача надав усні пояснення по суті спору та заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 112 632,00 грн. основного боргу, 3 680,79 грн. пені та 494,70 грн. 3 % річних.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених ст. 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

З огляду на вищевикладене, судом прийнята подана позивачем заява про уточнення позовних вимог.

Представник відповідача у судове засідання 29.09.09 р. не зявився, вимоги ухвали суду не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Оскільки, відповідач про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, тому на підставі ст.75 ГПК України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення його представника, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

18.03.08 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВ-СЕРВІС»(надалі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОКЕЙ УКРАЇНА»(надалі - покупець) укладено договір поставки № 58/03/08-ПТ (надалі - договір).

Згідно пункту 1.1 договору позивач зобовязався в порядку та на умовах, визначених договором, та відповідно до замовлень відповідача поставляти товар, вказаний у специфікації, а відповідач зобовязався в порядку та на умовах, визначених договором, приймати товар і оплачувати його вартість, за цінами вказаними у відповідній специфікації.

На виконання умов договору позивач у період з 10.04.09 р. по 05.06.09 р. поставив відповідачу товари на загальну суму 150 120, 00 грн., в підтвердження чого надав видаткові накладні № 95 від 10.04.09 р., № 100 від 14.04.09 р., № 101 від 15.04.09 р., № 102 від 15.04.09 р., № 193 від 05.06.09 р.

Відповідно до Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, передача матеріальних цінностей здійснюється на підставі довіреності.

Довіреність на одержання цінностей є первинним документом, що фіксує рішення уповноваженої особи (керівника) підприємства про уповноваження конкретної фізичної особи одержати для підприємства визначені перелік та кількість цінностей.

Ухвалою суд вимагав від позивача надати довіреності на підставі, яких передавалася продукція Товариству з обмеженою відповідальністю «ОКЕЙ УКРАЇНА».

Позивач довіреності на отримання матеріальних цінностей не надав, посилаючись на те, що він здійснював поставку продукції власними силами та за власний рахунок у місця, вказані відповідачем без оформлення зі сторони відповідача довіреностей.

Однак, позивач в якості доказу передання відповідачеві продукції надав податкові накладні, які підтверджують нарахування податку на додану вартість згідно вищезазначених накладних.

Згідно із нормами Закону України «Про податок на додану вартість»продаж товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Таким чином, судом встановлено, що сторони вчинили дії спрямовані на виконання умов передбачених Договором, не зважаючи на ухилення відповідачем від проведення попередньої оплати. Позивачем була передана відповідачу продукція на загальну суму 150 120, 00 грн. згідно видаткових накладних, які містяться в матеріалах справи.

Пунктом 8.2 договору передбачено, що відповідач здійснює оплату товару протягом 45 днів з моменту поставки товару.

Отже, товар, отриманий згідно видаткової накладної № 95 від 10.04.09 р., відповідач мав оплатити у строк до 26.05.09 р., товар, отриманий згідно видаткової накладної № 100 від 14.04.09 р., у строк до 30.05.09 р., товар, отриманий згідно видаткової накладної № 101 від 15.04.09 р., у строк до 31.05.09 р., товар, отриманий згідно видаткової накладної № 102 від 15.04.09 р., у строк до 31.05.09 р., товар, отриманий згідно видаткової накладної № 193 від 05.06.09 р., у строк до 21.07.09 р.

Прийнятий товар відповідач не оплатив, однак, з наявного в матеріалах справи акту звірки стану розрахунків, складеного представниками сторін, судом вбачається, що станом на 01.04.09 р. у позивача існувала дебіторська заборгованість перед відповідачем у сумі 37 488,00 грн.

Таким чином, станом на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем складає 112 632, 00 грн. (150 120, 00 грн. (вартість поставленого товару) 37 488, 00 грн. (борг позивача)).

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Згідно частини 2 статті 509 ЦК України зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обовязків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Згідно частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 статті 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Згідно ж частини 2 цієї ж статті ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В частині 1 статті 692 ЦК України зазначається, що покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач доказів виконання зобовязань за договорами щодо оплати послуг не надав.

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобовязань підтверджується матеріалами справи.

Згідно статтей 525, 526 ЦК України зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тому, позовну вимогу про стягнення з відповідача основної суми заборгованості у розмірі 112 632,00 грн. суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Також позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 3 680,79 грн.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 ЦК України).

Згідно частини 6 статті 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Штрафними санкціями у ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання (частина 1 статті 230 ГК України).

Відповідно до частини 1 статті 231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Пунктом 1.1 додатку № 1 до договору передбачено, що за несвоєчасну оплату поставлених позивачем товарів відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми.

Згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Розмір пені за прострочення оплати товару, отриманого згідно видаткової накладної № 95 від 10.04.09 р., становить:

21 564,00 грн. (заборгованість) * 24 % * 20 (з 26.05.09 р. по 14.06.09 р.) / 365 = 283,58 грн.

21 564,00 грн. (заборгованість) * 22 % * 46 (з 15.06.09 р. по 30.07.09 р.) / 365 = 597,88 грн.

Розмір пені за прострочення оплати товару, отриманого згідно видаткової накладної № 100 від 14.04.09 р., становить:

10 296,00 грн. (заборгованість) * 24 % * 16 (з 30.05.09 р. по 14.06.09 р.) / 365 = 108,32 грн.

10 296,00 грн. (заборгованість) * 22 % * 46 (з 15.06.09 р. по 30.07.09 р.) / 365 = 285,47 грн.

Розмір пені за прострочення оплати товару, отриманого згідно видаткової накладної № 101 від 15.04.09 р., становить:

49 140,00 грн. (заборгованість) * 24 % * 15 (з 31.05.09 р. по 14.06.09 р.) / 365 = 484,67 грн.

49 140,00 грн. (заборгованість) * 22 % * 46 (з 15.06.09 р. по 30.07.09 р.) / 365 = 1 362,46 грн.

Розмір пені за прострочення оплати товару, отриманого згідно видаткової накладної № 102 від 15.04.09 р., становить:

11 652,00 грн. (заборгованість) * 24 % * 15 (з 31.05.09 р. по 14.06.09 р.) / 365 = 114,92 грн.

11 652,00 грн. (заборгованість) * 22 % * 46 (з 15.06.09 р. по 30.07.09 р.) / 365 = 323,06 грн.

Розмір пені за прострочення оплати товару, отриманого згідно видаткової накладної № 193 від 05.06.09 р., становить:

19 980,00 грн. (заборгованість) * 22 % * 10 (з 21.07.09 р. по 30.07.09 р.) / 365 = 120,43 грн.

Таким чином, загальний розмір пені становить 3 680,79 грн. та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Також позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 494,70 грн.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розмір 3% річних за прострочення оплати товару, отриманого згідно видаткової накладної № 95 від 10.04.09 р., становить:

21 564,00 грн. (заборгованість) * 3% * 66 (з 26.05.09 р. по 30.07.09 р.) / 365 = 116,98 грн.

Розмір 3% річних за прострочення оплати товару, отриманого згідно видаткової накладної № 100 від 14.04.09 р., становить:

10 296,00 грн. (заборгованість) * 3% * 62 (з 30.05.09 р. по 30.07.09 р.) / 365 = 52,47 грн.

Розмір 3% річних за прострочення оплати товару, отриманого згідно видаткової накладної № 101 від 15.04.09 р., становить:

49 140,00 грн. (заборгованість) * 3% * 61 (з 31.05.09 р. по 30.07.09 р.) / 365 = 246,37 грн.

Розмір 3% річних за прострочення оплати товару, отриманого згідно видаткової накладної № 102 від 15.04.09 р., становить:

11 652,00 грн. (заборгованість) * 3% * 61 (з 31.05.09 р. по 30.07.09 р.) / 365 = 58,42 грн.

Розмір 3% річних за прострочення оплати товару, отриманого згідно видаткової накладної № 193 від 05.06.09 р., становить:

19 980, 00 грн. (заборгованість) * 3% * 10 (з 21.07.09 р. по 30.07.09 р.) / 365 = 16,42 грн.

Отже, за перерахунком суду загальний розмір 3% річних складає 490,66 грн. та підлягає задоволенню у зазначеному розмірі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Крім того, суд стягує з позивача суму недоплаченого державного мита у розмірі 4, 94 грн., оскільки позивач подав позов на загальну суму 116 807, 49 грн., проте сплатив державного мита у розмірі 1 163, 13 грн., що становить менше 1% ціни позову.

На підставі викладеного, керуючись статтями 193, 232 ГК України, статтями 525, 526, 625, 692, 712 ЦК України, статтями 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОКЕЙ УКРАЇНА»(01032, м. Київ, бул. Т. Шевченка, 33, поверх 13; код ЄДРПОУ 34356884) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВ-СЕРВІС»»(01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 5-А; код ЄДРПОУ 31243561) заборгованість у розмірі 112 632 (сто дванадцять тисяч шістсот тридцять дві) грн. 00 коп., пеню у розмірі 3 680 (три тисячі шістсот вісімдесят) грн. 79 (сімдесят девять) коп., 3 % річних у розмірі 490 (чотириста девяносто) грн. 66 (шістдесят шість) коп., 1 163 (одна тисяча сто шістдесят три) грн. 10 коп. державного мита та 314 (триста чотирнадцять) грн. 99 (девяносто девять) коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В іншій частині позовних вимог відмовити.

4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АВ-СЕРВІС»» (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 5-А; код ЄДРПОУ 31243561) в дохід Державного бюджету України суму недоплаченого державного мита у розмірі 4 (чотири) грн. 94 коп.

5.Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені ГПК України.

СуддяДідиченко М.А. Дата підписання 06.10.2009 року.