Рішення № 6046836, 26.05.2009, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 2-2751/2009

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2009 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді - Маймур Ф.Ф.,

при секретарі – Шмат М.С.,

за участю : позивача – ОСОБА_1,

представника відповідача – ОСОБА_2,

прокурора – Лозовського К.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромбанк» про розірвання договору банківського вкладу,

В С Т А Н О В И В:

25.02.2009 року ОСОБА_1 звернувся до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_3 філії ТОВ «Укрпромбанк» про розірвання договору банківського вкладу.

Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27.02.2009 року відкрито провадження у справі та замінено неналежного відповідача ОСОБА_3 філію ТОВ «Укрпромбанк» на належного – ТОВ «Укрпромбанк».

24.03.2009 року ОСОБА_1 звернувся до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_3 філії ТОВ «Укрпромбанк» про розірвання договору банківського вкладу.

Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27.02.2009 року відкрито провадження у справі та замінено неналежного відповідача ОСОБА_3 філію ТОВ «Укрпромбанк» на належного – ТОВ «Укрпромбанк».

06.04.2009 року на адресу суду надійшла заява Прокурора Жовтневого району м. Дніпропетровська про вступ у цивільну справу.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13.05.2009 року об’єднані в одне провадження цивільні справи № 2-3147/09 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромбанк» про розірвання договору банківського вкладу та стягнення коштів та № 2-2751/09 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромбанк» про розірвання договору банківського вкладу та стягнення коштів, об’єднаній цивільній справі присвоєно номер № 2 -2751/09.

Позивач у позовній заяві, з урахуванням уточнених позовних вимог, та у судовому засіданні в обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що 06.11.2008 року між позивачем та відповідачем був укладений договір банківського вкладу № 1008/03052430001198001, за умовами якого позивач передав, а відповідач прийняв грошові кошти у розмірі 25 000,00 грн. на строк до 07.03.2009 року. 17.12.2008 року між позивачем та відповідачем був укладений ще один договір банківського вкладу № 1008/0305388000198001, за умовами якого позивач передав, а відповідач прийняв на зберігання грошові кошти у розмірі 5 500 дол. США на строк до 17.03.2009 року. По закінченні термінів дії договорів позивач звернувся до відповідача із заявами про повернення депозитних вкладів, однак відповідач повернути належні позивачу грошові кошти відмовився пославшись на введення у банку тимчасової адміністрації, чим порушив умови укладених між ним та позивачем договорів, вимоги чинного законодавства України, та спричинив позивачу моральної шкоди, а тому позивач просив суд визнати діві відповідача такими, що порушують права позивача, стягнути з відповідача за договорами суми вкладів у розмірі 25 000 грн. та 5 500 дол. США відповідно, пеню за прострочу у виплаті вкладів у розмірі 139 грн. та 26 дол. США відповідно, а також у рахунок відшкодування моральної шкоди 5 000 грн. та 5 000 грн. відповідно.

У судовому засіданні позивач та прокурор заявлені вимоги підтримали та наполягали на їх задоволенні у повному обсязі.

Представник відповідача надала суду заперечення на позовну заяву, у судовому засіданні позов визнала частково, посилаючись на те, що позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди та пені є необґрунтованими, оскільки умовами укладених між позивачем та відповідачем договорами такий вид відповідальності як відшкодування моральної шкоди не передбачений, також він не передбачений чинним законодавством України для такого виду договорів, а відповідно до ст. 58 Закону України «Про банки і банківську діяльність» у разі оголошення мораторію на задоволення вимог кредиторів банк не відповідає за невиконання або несвоєчасне виконання зобов’язань.

Вислухавши пояснення позивача, прокурора та представника відповідача, дослідивши матеріали даної цивільної справи, суд приходить до наступного висновку з таких підстав.

Судом встановлено, що 06.11.2008 року між позивачем та відповідачем був укладений договір банківського вкладу «Капітал» № 1008/0305243000198001, що підтверджується копією зазначеного договору.

За умовами пп. 1.1. укладеного між позивачем та відповідачем договору відповідач приймає від позивача грошові кошти в сумі 25 000, 00 грн. на строк з 06.11.2008 року по 07.03.2009 року. Відповідно до пп. 2.1.1. договору підтвердження одержання відповідачем вкладу оформлюється видачею відповідачем квитанції та/або виписки з депозитного рахунку.

Підпунктом 2.1.5. укладеного між сторонами договору передбачено обов’язок відповідача повернути вклад повністю у дату повернення, якою є 07.03.2009 року, підпунктом 2.4.3 договору передбачено кореспондуюче право позивача на отримання вкладу у вказаний строк.

Підпунктом 2.4.4. договору передбачене право позивача достроково розірвати договір і одержати вклад та проценти.

Пунктом 4.1. договору встановлений обов’язок позивача письмово попередити відповідача про дострокове розірвання договору не менш, як за 2 банківських дні не враховуючи день подання письмового повідомлення.

Судом також встановлено, що 06.11.2008 року на виконання умов укладеного з відповідачем договору позивачем були внесені грошові кошти на відкритий відповідачем за умовами договору рахунок у розмірі 25 000,00 грн., ці обставини підтверджуються копією квитанції від 06.11.2008 року № 1008/43 та не заперечувалися представником відповідача у судовому засіданні.

У судовому засіданні було встановлено, що 23.02.2009 року позивач звернулася до відповідача із заявою про дострокове повернення банківського вкладу у розмірі 25 000, 00 грн. та процентів, нарахованих відповідно до умов укладеного договору, що підтверджується копією зазначеної заяви із відміткою відповідача про її прийняття того ж дня.

Судом також встановлено, що у відповідь на звернення позивача відповідач надіслав йому листа від 24.02.2009 року за № 1190, яким повідомив позивача про призначення у банку тимчасового адміністратора та запропонував позивачу після закінчення терміну дії договору розглянути можливість укладення нового, що підтверджується копією зазначеного листа.

У судовому засіданні встановлено, що 10 та 11 березня 2008 року відповідачем було сплачено позивачу суму процентів за договором банківського вкладу у розмірі 1805,95 грн., ці обставини не заперечувалися позивачем та підтверджуються випискою по рахунку.

Судом встановлено, що 17.12.2008 року між позивачем та відповідачем був укладений договір банківського вкладу «Постійний вкладник» № 1008/0305388000198001, що підтверджується копією зазначеного договору.

За умовами пп. 1.1. укладеного між позивачем та відповідачем договору відповідач приймає від позивача грошові кошти в сумі 5 500 дол. США на строк з 17.12.2008 року по 17.03.2009 року. Відповідно до пп. 2.1.1. договору підтвердження одержання відповідачем вкладу оформлюється видачею відповідачем квитанції та/або виписки з депозитного рахунку.

Підпунктом 2.1.5. укладеного між сторонами договору передбачено обов’язок відповідача повернути вклад повністю у дату повернення, якою є 17.03.2009 року, підпунктом 2.4.3 договору передбачено кореспондуюче право позивача на отримання вкладу у вказаний строк.

Судом також встановлено, що 17.12.2008 року на виконання умов укладеного з відповідачем договору позивачем були внесені грошові кошти на відкритий відповідачем за умовами договору рахунок у розмірі 5 500 дол. США, ці обставини підтверджуються копією квитанції від 17.12.2008 року № 1008/85 та не заперечувалися представником відповідача у судовому засіданні.

Судом встановлено, що проценти за договором банківського вкладу № 1008/0305388000198001 від 17.12.2008 року позивачу були виплачені відповідачем у повному обсязі, що підтверджується копією виписки по рахунку та не заперечувалося позивачем.

У судовому засіданні було встановлено, що 17.03.2009 року позивач звернувся до відповідача із заявою про повернення банківського вкладу у розмірі 5 500 дол. США, що підтверджується копією зазначеної заяви із відміткою відповідача про її прийняття того ж дня.

Судом встановлено, що у відповідь на подану позивачем заяву про повернення вкладу відповідач надіслав позивачу лист від 18.03.2008 року, яким повідомив позивача про те, що його заяву буде поставлено на облік та задоволено в календарній черговості, ці обставини підтверджуються копією зазначеного листа та поясненнями представника відповідача.

Правовідносини, які виникли між сторонами урегульовані нормами Конституції України, Цивільного кодексу України (2003 року), Закону України «Про захист прав споживачів».

Статтею 41 Конституції України регламентовано, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно до ч.1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

В силу приписів ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

За змістом ст. 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення. За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування моральної шкоди.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право, зокрема, на відшкодування шкоди (збитків), завданих дефектною чи фальсифікованою продукцією або продукцією неналежної якості, а також майнової та моральної (немайнової) шкоди, заподіяної небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією у випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до ч. 3 ст. 550 ЦК України кредитор не має права на неустойку в разі, якщо боржник не відповідає за порушення зобов'язання.

Згідно ч. 2 ст. 58 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банк не відповідає за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язань у разі оголошення мораторію на задоволення вимог кредиторів, зупинення операцій по рахунках, арешту власних коштів банку на його рахунках уповноваженими органами державної влади.

В силу п. 2 ч. 3, а також ч. 5 ст. 85 зазначеного Закону протягом дії мораторію не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів). Після закінчення дії мораторію неустойка (штраф, пеня), а також суми завданих збитків, які банк був зобов'язаний сплатити кредиторам за грошовими зобов'язаннями та зобов'язаннями щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), можуть бути заявлені до сплати в розмірах, які існували на дату введення мораторію, якщо інше не передбачено цим Законом.

Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у судовому засіданні у їх сукупності, та вирішуючи вимоги позивача до відповідача про стягнення суми банківських вкладів, суд виходив з того, що підставою для виникнення правовідносин між позивачем та відповідачем є договір банківського вкладу «Капітал» № 1008/0305243000198001 від 06.11.2008 року та договір банківського вкладу № 1008/0305388000198001 від 17.12.2008 року. Факт внесення позивачем грошових коштів на депозитні рахунки та факт звернення позивача до відповідача із вимогами про повернення банківського вкладу представником відповідача у судовому засіданні не заперечувався, при цьому, суд бере до уваги, що повернення вкладу банком на вимогу вкладника є не правом, а обов’язком банку, регламентованим в імперативному порядку нормами діючого законодавства України, а тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Вирішуючи вимоги позивача до відповідача про відшкодування моральної шкоди, суд виходив з того, що умовами укладених між позивачем та відповідачем договорів банківських вкладів відшкодування моральної шкоди як міра відповідальності відповідача за порушення зобов’язань, передбачених такими договорами, не встановлена, а тому суд приходить до висновку, що позивачу у задоволенні позову в цій частині необхідно відмовити.

Вирішуючи вимоги позивача до відповідача про сплату пені за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань, суд виходив з того, що право відповідача на стягнення з відповідача неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання своїх зобов’язань за укладеними між сторонами договорами банківських вкладів обмежене у часі дією мораторію, а тому суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, відповідно до ст. 88 ЦПК України та враховуючи результат вирішення справи, суд вважає необхідним судові витрати покласти на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 41 Конституції України, ст. ст. 321, 509, 526, 550, 611, 1058, 1060 ЦК України (2003 р.), п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів», ч. 2 ст. 58, п. 2 ч. 3, ч. 5 ст. 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність», ст.ст. 10, 11, 60, 84, 88, 212, 213, 215 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромбанк» (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Леніна, 39, код ЄДРПОУ: 19357325) на користь ОСОБА_1 (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Казакова, буд. 12) у рахунок повернення вкладу за договором банківського вкладу № 1008/0305243000198001 від 06 листопада 2008 року 25 000 (двадцять п’ять тисяч) гривень; за договором банківського вкладу № 1008/0305388000198001 від 17 грудня 2008 року 5 500(п’ять тисяч п’ятсот) дол. США.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромбанк» (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Леніна, 39, код ЄДРПОУ: 19357325) на користь держави судовий збір у розмірі 668 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромбанк» (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Леніна, 39, код ЄДРПОУ: 19357325) на користь держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 60 грн.

ОСОБА_1 у задоволенні решти позовних вимог – відмовити .

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 223 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня проголошення рішення шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська, та подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду, також апеляційна скарга може бути подана до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Жотвневий районний суд м. Дніпропетровська протягом 10 днів з дня проголошення рішення суду, без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Ф.Ф. Маймур