Рішення № 6043411, 27.07.2009, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" липня 2009 р. Справа № 4/122/09

Позивач Субєкт підприємницької діяльності-фізична особа

ОСОБА_2,

АДРЕСА_1, 55001

поштова адреса: АДРЕСА_3

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю “Ярус-Юг”,

вул. Космонавтів, 136, кв. 63, м. Миколаїв, 54031

поштова адреса: вул. Садова, 1/1, м. Миколаїв, 54055

Суддя Дубова Т.М.

ПРИСУТНІ:

Від позивача- ОСОБА_4 довіреність № 1370 від 10.07.09р.

Від відповідача - не зявився

СУТЬ СПОРУ: стягнення заборгованості в сумі 11207,76 грн., з яких: 9346,50 грн. основного боргу, 867,02 грн. пені, 452,38 грн. збитків від інфляції, 3% річних за період з 03.01.09р. по 22.06.09р. у сумі 108,36 грн., 433,50 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідач про час судового засідання повідомлений належним чином відповідно до ст.64 ГПК України, але вимог ухвал суду від 26.06.09р. та від 13.07.09р. не виконав, відзив та витребувані документи не надав, представник в судове засідання без поважних причин не зявився.

Розглянувши матеріали справи, на підставі ст.75 ГПК України за наявними документами, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом і просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 9346,50 грн. основного боргу, 867,02 грн. пені, 452,38 грн. збитків від інфляції, 3% річних за період з 03.01.09р. по 22.06.09р. у сумі 108,36 грн., 433,50 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, але підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного:

19.12.08р. сторони уклали договір № 19/12/04 з додатками, згідно якого позивач зобовязувався надати послуги по проведенню рекламних компаній на користь відповідача на рекламоносіях, а відповідач прийняти та оплатити ці послуги, визначені договором та додатками до договору (арк.спр.11-16).

Згідно з додатками №№ 1,2 до договору сторони погодили місце розташування рекламоносіїв, їх кількість, період рекламної кампанії, вартість послуг позивача щомісяця.

Відповідач згідно п.5.1 договору від 19.12.08р. був зобовязаний сплачувати за надані послуги за кожний календарний місяць у вигляді 100 % передплати шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок щомісячно, до 1-го числа місяця, в якому мають надаватися послуги.

Відповідно до п.п. 3.1, 6.1 договору договір діє згідно термінів, що вказані в додатках до договору і прийом виконаних робіт відповідачем у позивача відбувається щомісячно.

Згідно актів виконаних робіт (арк.спр.17-19), підписаних представниками сторін та скріплених печатками обох сторін, позивач виконав, а відповідач прийняв заказані роботи без зауважень на загальну суму 9346,50 грн.

Відповідач свої обовязки за договором щодо розрахунків за надані послуги не виконав, доказів погашення заборгованості не надав станом на час розгляду справи.

Згідно ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Таким чином, станом на час порушення справи борг складав 9346,50 грн.

Відповідно до ст.ст. 526, 625 ЦК України зобовязання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору або вимог ЦК України. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

За прострочення виконання грошового зобовязання по оплаті наданих послуг по договору від 19.12.08р. позивачем нарахована пеня за період з 03.01.09р. по 22.06.09р. у розмірі подвійної ставки НБУ в сумі 867,02 грн., 452,38 грн. збитків від інфляції, 3% річних за період з 03.01.09р. по 22.06.09р. у сумі 108,36 грн.

Оскільки визначені нарахування підтверджені розрахунками позивача (арк.спр.16), відповідачем не заперечені, розмір пені, узгоджений сторонами в п. 7.2 договору, отже позов в цій частині підлягає задоволенню повністю на підставі ч.6 ст. 231 ГК України та ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ч.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Відповідно до ч.2 ст. 343 ГК України та ЗУ “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Проте, нараховані позивачем на підставі п.6 ст. 231 ГК України штрафні санкції в сумі 433,50 грн. є пенею у розмірі ставки НБУ, задоволенню не підлягають, оскільки позивач двічі намагається стягнути пеню за прострочення грошових зобовязань.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як підставу своїх вимог або заперечень. Відповідач своїм правом не скористався.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, судові витрати слід віднести на відповідача пропорційно задоволеним вимогам, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Ярус-Юг” (вул. Космонавтів, 136, кв. 63, м. Миколаїв, код 35218261) на користь субєкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, 33, код НОМЕР_1) суму 9346,50 грн. основного боргу, 867,02 грн. пені, 452,38 грн. збитків від інфляції, 3% річних у сумі 108,36 грн., 107,52 грн. держмита та 299,52 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати позивачу.

На суму 433,50 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами в позові відмовити.

Рішення може бути оскаржене у 10-денний строк.

Суддя Т.М.Дубова