Рішення № 6041261, 25.06.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 31/17025.06.09 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Механік», м.Київ

ДоДержавного підприємства з ліквідації збиткових вугледобувних, вуглепереробних та торфодобувних підприємств «Укрвуглеторфреструктуризація», м. Київ

Простягнення 840 579,87 грн.

Суддя Качан Н.І.

Представники:

Від позивача Культе Д.В. представник по довіреності

Від відповідачаБаранік О.С.- пред. по довірен.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 840 579,87 грн. за виконану роботу згідно укладеного Договору № 63/08 від 15.01.2008 р., посилаючись на порушення відповідачем, як замовником, договірних зобовязань та умов оплати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.04.2009 р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 21.05.2009 р.

Ухвалою суду від 21.05.2009р. розгляд справи було відкладено на 03.06.2009р.В судових засіданнях від 03.06.2009р. та 17.06.2009 р. оголошувались перерви.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі. 10.06.2009р. подав заяву про уточнення та збільшення позовних вимог.

Представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому позов визнав частково в частині суми основного боргу, проти штрафних санкцій заперечував.

В судовому засіданні 25.06.2009р. відповідно до ст.cт. 82-85 ГПК України, судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судового засідання, які долучено до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між сторонами був укладений Договір підряду №63/08 від 15.01.2008р., за умовами якого позивач, як виконавець, зобов`язався виконати роботи з ремонту електродвигунів, високовольтного, низьковольтного електро- енергомеханічного стаціонарного обладнання, а відповідач, як замовник, повинен прийняти і оплатити виконані роботи.

На стороні замовника Договір був підписаний Державним підприємством «Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств».

Згідно з наказом Міністерства вугільної промисловості України від 29.12.2007 р. № 612 діяльність Державного підприємства «Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств»була припинена шляхом реорганізації приєднання до Державного підприємства з ліквідації збиткових вугледобувних, вуглепереробних та торфодобувних підприємств «Укрвуглеторфреструктуризація».

Додатковою угодою №2/2 від 12.05.2008 р. до Договору внесені зміни, згідно з якими всі права та зобов`язання за Договором перейшли від Державного підприємства «Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств»до Державного підприємства з ліквідації збиткових вугледобувних, вуглепереробних та торфодобувних підприємств «Укрвуглеторфреструктуризація».

На підтвердження виконання умов договору зі сторони позивача сторонами були підписані акти приймання-передавання виконаних робіт, належним чином копії яких залучені до матеріалів справи.

Згідно з п. 8.1. Договору оплата за виконані роботи здійснюється протягом 60 календарних днів з моменту підписання акту виконаних робіт.

Відповідач в свою чергу, порушуючи умови Договору, не розрахувався за виконані роботи.

До матеріалів справи, залучено належним чином завірену копію Акта звірки взаємних розрахунків станом на 01.01.2009р. підписаний сторонами без будь-яких заперечень чи зауважень з боку відповідача. Судом приймається до уваги висновки згаданого акта , що дає підстави дійти до висновку про те , що відповідач визнає заборгованість перед позивачем.

Позивач звертався до відповідача з листами № 1/1 від 08.01.2009р., № 267/1 від 27.02.2009р.та №474 від 15.04.2009р.з вимогою погасити заборгованість. Суд приймає вищевказані листи, як належні докази та заходи досудового врегулювання даного спору.

Крім того, на підтвердження заборгованості позивач надав суду довідку № 585/1 від 20.05.2009р. про те, що заборгованість відповідача за договором обліковується відповідними даними та підтверджується наведеним розрахунком і становить 780 619,08 грн.

Нараховуючи суму основної заборгованості , позивач просить суд стягнути пеню у розмірі 35 461,95 грн. та збитки від інфляції у розмірі 24 498,84 грн.

Позивач надав суду заяву №642/1 від 10.06.2009р про уточнення та збільшення позовних вимог. В якій зазначає, що у тексті позовної заяви та доданому до неї розрахунку заборгованості, допущено описку замість слова «пеня»слід читати «штраф».

Також позивач звертає увагу суду на те, що розрахунок позовних вимог заявлено станом на 20.03.2009р., однак відповідач ні на час подання позовної заяви, ні на час слухання справи у суді не сплачував суму заборгованості.

Таким чином, позивач зі збільшенням позовних вимог уточнив розрахунок, який визначається у розмірі 901 815,88 грн.

Відповідач надав відзив № 957/24 від 16.06.2009р. в якому по суті визнав заявлені позовні вимоги щодо суми основного боргу, проте просить суд відмовити в частині стягнення штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобовязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобовязується прийняти та оплатити виконану роботу.

В ст. 530 ЦК України визначено, що, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідач в порушення вищезгаданих норм законодавства та п. 8.1. Договору не провів оплати за виконані роботи після отримання акту виконаних робіт на день розгляду спору поважних причин несплати боргу не пояснив .

Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема право на застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором, (ст. 216 Господарського кодексу України).

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. У нашому випадку позивач у відповідності з договором нараховує штраф, що складає 77 778,80 грн.

Вимогу щодо сплати штрафних санкцій за господарське правопорушення може заявити учасник господарських відносин, права чи законні інтереси якого порушено, (ст. 232 Господарського кодексу України).

Згідно зі ст. 32 та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Такі обставини доводяться сторонами та встановлюються судом на підставі доказів у справі, які подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Нормами чинного законодавства, та положеннями Договору передбачено розмір штрафу, що підлягає стягненню з відповідача у разі невиконання зобовязань за Договором і дійсно застосування таких господарських санкцій впливає на настання несприятливих економічних та правових наслідків для відповідача.

З огляду на ці обставини , проаналізувавши наявні у справі докази, суд приходить до висновку, що вимоги позову у частині стягнення з Відповідача санкцій є правомірними.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 ГК України якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій на 50 %.

П. 3 ст. 83 ГПК України зазначає про право суду у виняткових випадках зменшити розмір неустойки, яка підлягає стягненню із сторони, що порушила зобовязання.

Враховуючи вищевикладене, та загально відомий економічний стан господарюючих субєктів суд вважає за можливе зменшити розмір нарахованих позивачем санкцій.

Відповідно до ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 173 ГК України один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню частково.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, повязані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 837 ЦК України, ст. 173 ГК України, ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 ГПК України, Договором сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Державного підприємства з ліквідації збиткових вугледобувних, вуглепереробних та торфодобувних підприємств «Укрвуглеторфреструктуризація»(03142, м. Київ. просп. Академіка Палладіна, 46/2, код ЄДРПОУ 35703830) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Механік»(83059, м. Донецьк, пр. Ілліча, 105, код ЄДРПОУ 25118889) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, заборгованість за виконану роботу у розмірі 780 619 (сімсот вісімдесят тисяч шістсот дев`ятнадцять) грн. 08 коп.,штраф у розмірі 3888 (три тисячі вісімсот вісімдесят вісім ) грн.. 43118 ( сорок три тисячі сто вісімнадцять) грн. - інфляційних нарахувань, 9 018 ( дев`ять тисяч вісімнадцять) грн. витрати на держмито та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Суддя Н. І. Качан

Дата підписання рішення 3липня 2009 року.