Постанова № 60221780, 25.08.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 761/26275/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Притула Н.Г.

Суддя-доповідач: Ганечко О.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 серпня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючої судді: Ганечко О.М.

суддів: Коротких А.Ю.,Хрімлі О.Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 04.04.16 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва, третя особа: Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва, третя особа: Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 04.04.16 року в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 15.07.2015 року на адресу Управління пенсійного фонду України в Шевченківському районі м.Києва була направлена заява ОСОБА_2 про поновлення виплати раніше призначеної пенсії ,який, до виїзду за кордон, проживав у м.Києві. В заяві ОСОБА_2 просив поновити пенсію за віком, з 07.10.2009 року та провести необхідні індексації та перерахунок пенсії, на підставі ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Листом від 21.07.2015 року за №11663//07 Управління пенсійного фонду України в Шевченківському районі м.Києва повідомило представника позивача, що заява про поновлення раніше призначеної пенсії подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії. До заяви прикладено копію закордонного паспорту, термін дії якого сплинув 06.06.2009 року. А тому в листі було запропоновано особисто звернутись до управління із заявою про поновлення пенсії та надати завірені належним чином копії сторінок чинного паспорту громадянина України.

Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що позивачу не було відмовлено в призначенні пенсії, а було повідомлено про необхідність надання додаткових документів, з чим не погоджується колегія суддів, з огляду на таке.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до пункту 1.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", що затверджений постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року N 22-1, заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім'ї у зв'язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, а також у місті та районі (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).

Заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, - до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України. При цьому у заяві про виплату частини пенсії непрацездатним членам сім'ї особи, яка знаходиться на повному державному утриманні, вказується адреса одержувача цієї частини пенсії (п.1.5 Порядку).

Днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

Якщо заява пересилається поштою (крім випадків призначення (поновлення) пенсій), днем звернення за пенсією вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

У разі, якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

Якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону (п.1.7 Порядку).

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що права позивача не було порушено, оскільки, відповідач не відмовляв у призначенні/поновленні пенсії позивачу, з огляду на те, що єдиною підставою для не розгляду заяви позивача в Листі Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва №11663/07 від 21.07.15 року було зазначено, що позивач разом із заявою подав копію закордонного паспорту, термін дії якого сплинув в 2009 році.

Проте, колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи містяться докази того, що позивач разом із заявою подав належним чином завірену копію паспорта громадянина України для виїзду за кордон з відміткою про продовження строку дії паспорта до 06.07.2019 року, що засвідчено печаткою Генерального Консульства України.(а.с. 8).

Також, колегія суддів наголошує на тому, що позивач подав повний пакет документів для розгляду його заяви, а тому, відповідач своїм Листом №11663/07 від 21.07.15 року не мав підстав для залишення заяви без розгляду до надання додаткових документів, чим і порушив права позивача.

Колегія суддів вважає, що позовні вимоги позивача в частині зобов'язання відповідача поновити виплату пенсії не підлягають задоволенню, оскільки, його заява про поновлення виплати пенсії не була розглянута відповідачем по-суті.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.

Суд також звертає увагу на положення Постанови Вищого адміністративного суду України від 21.10.2010 р. № П-278/10, якою встановлено, що з огляду на положення Кодексу адміністративного судочинства України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Отже, адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Доводи апеляційної скарги, частково спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у постанові Шевченківського районного суду м. Києва від 04.04.16 року, та є підставою для її скасування.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції ,суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Керуючись, ст.160, 167, 195,197,198,202,205,211,212,254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 04.04.16 року - скасувати та прийняти нову, якою адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва повторно розглянути заяву ОСОБА_2 про поновлення пенсії від 15.07.15 року.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва на користь ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 40,20 (сорок гривень двадцять копійок).

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Ганечко О.М.

Коротких А.Ю.

Судді: Хрімлі О.Г.

Головуючий суддя Ганечко О.М.

Судді: Коротких А. Ю.

Хрімлі О.Г.