Постанова № 60198127, 30.08.2016, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" серпня 2016 р. Справа № 917/284/16

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Івакіна В.О., суддя Ільїн О.В., суддя Камишева Л.М.

при секретарі Євтушенку Є.В.

за участю представників:

позивача не зявився

відповідача ОСОБА_1 (директор), ОСОБА_2 (дов. №01/116 від 21.04.2016)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх.№1786П/1-8) на рішення господарського суду Полтавської області від 02 червня 2016 року у справі

за позовом Державної екологічної інспекції в Полтавській області, м. Полтава

до Товариства з додатковою відповідальністю "Лічмаш-Прилад", м. Лубни, Полтавська область

про стягнення 70 802,39 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Державна екологічна інспекція в Полтавській області, звернувся до господарського суду Полтавської області з позовом про стягнення з ТДВ "Лічмаш-Прилад" 70802,39 грн. збитків за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 02.06.2016 р. у справі №917/284/16 (суддя Погрібна С.В.) позов задоволено повністю.

Відповідач з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, вважаючи, що рішення прийнято з порушенням норм процесуального права. Просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

Позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, зазначає, що жодних заперечень щодо фактів, викладених у акті обстеження, головним інженером ОСОБА_3 здійснено не було, акт обстежень підписаний без зауважень; при складанні зауважень до акту перевірки під час його підписання директором ОСОБА_1 жодних заперечень щодо фактів, викладених у акті обстеження, здійснено не було. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення господарського суду без змін.

На виконання вимог ухвали суду від 02.08.2016 р. відповідачем надані письмові пояснення (вх. №8343), які колегією суддів долучені до матеріалів справи.

Позивач в судове засідання свого представника не направив, 16.08.2016 р. звернувся до суду з клопотанням (вх. №8121), в якому просить відкласти розгляд справи, у звязку з перебуванням представника Інспекції у відпустці.

Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, а також з огляду на те, що явку представників сторін у дане судове засідання не визнано обов'язковою, позицію позивача викладено у відзиві на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без участі представника Державної екологічної інспекції в Полтавській області за наявними у ній матеріалами у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи відповідача, заперечення позивача, заслухавши в судовому засіданні директора ТОВ "Лічмаш-Прилад" та його уповноваженого представника, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що Постановою Лубенської міжрайонної прокуратури від 05.06.2015 р. доручено начальнику Державної екологічної інспекції в Полтавській області призначити проведення перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, зокрема, законодавства про використання та охорону земель, про охорону атмосферного повітря, про поводження з відходами, а також вимог законодавства про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів у діяльності ТДВ "Лічмаш Прилад" (а.с.87-88).

З 10.06.2015 р. по 23.06.2015 р. Державною екологічною інспекцією в Полтавській області при здійсненні позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ТДВ "Лічмаш-Прилад" виявлено засмічення земель відходами за адресою: м. Лубни, вул. Радянська, 128/2, про що був складений акт обстеження засміченої земельної ділянки №56/01-01-14/01 від 10.06.2015 р., яка на момент перевірки перебувала в оренді ТДВ "Лічмаш-Прилад" згідно договору оренди від 20.11.2013 р. укладеного терміном на пять років з Лубенською міською радою.

За результатами перевірки Інспекцією складено акт дотримання вимог природоохоронного законодавства №56/01-01-14, яким зафіксовано факт засмічення земельної ділянки відходами, а саме: зіпсовані пакувальні пластмасові матеріали, відпрацьовані чи забруднені (код 7730.3.1.02); вироби з деревини зіпсовані (код 4510.13.06); тара дерев'яна некондиційна (код 2000.3.1.07); сучки, гілки, верхів'я дерев (код 0201.2.1.03), згідно Державного класифікатора відходів ДК 005 - 96. Відходи розміщені на відкритому ґрунті трьома окремими плямами (площа першої становить S1 = 4,14 м2, об'єм - Vl= 4,968 м3; площа другої S2 = 5,28 м2, об'єм - V2 = 2,112 м3; площа третьої S3 = 16,5 м2, об'єм - V3 = 24,75 м3).

Під час перевірки ТДВ "Лічмаш-Прилад" представлено декларацію про утворення відходів у 2014 році, у відповідності до якої відходи згідно Державного класифікатора відходів ДК005-S6 належать до 4 класу небезпеки.

Акт перевірки № 56/01-01-14 з боку ТДВ "Лічмаш Прилад" підписаний генеральним директором ОСОБА_1 з викладом своїх заперечень та з посиланням на те, що акт буде оскаржено у встановленому порядку.

За вказане порушення у відповідності до постанови про накладення адміністративного стягнення від 26.06.2015 р. за №02-05-09-22, посадова особа ТДВ "Лічмаш Прилад" була притягнута до адміністративної відповідальності за ст. 82 КУпАП "Порушення вимог щодо поводження з відходами під час їх збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, знешкодження, видалення або захоронення" у вигляді штрафу в сумі 867,00 грн., який згідно квитанції від 08.07.2015 р. сплачений в повному обсязі.

У зв'язку з виявленими порушенням Державна екологічна інспекція в Полтавській області на адресу ТДВ "Лічмаш Прилад" направила претензію № 41/02-08 від 17.09.2015 р. з вимогою добровільного відшкодування шкоди зумовленої засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства в розмірі 70 802,39 грн.

Розрахунок шкоди проведено у відповідності з Методикою визначення розмірів шкоди, зумовленої засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №171 від 27.10.1997 р.

Товариство вказану претензію проігнорувало, відповіді не надало, суму збитків в добровільному порядку не сплатило, що стало підставою для звернення Державної екологічної інспекції в Полтавській області до господарського суду Полтавської області з позовом про стягнення 70802,39 грн. збитків за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

В обґрунтування позову позивач, зокрема, посилається на результати перевірки, вимоги статтей 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", 17 Закону України "Про відходи", 56 Закону України "Про охорону земель", 211 земельного кодексу України.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що Держекоінспекція в Полтавській області під час розрахунку розміру шкоди діяла в межах та у спосіб визначених діючим законодавством, застосувавши оцінку земель на дату виявлення правопорушення.

Колегія суддів не погоджується з висновком господарського суду з огляду на наступне.

Предметом даного господарського спора є матеріально-правова вимога про стягнення з відповідача шкоди завданої внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства України у розмірі 70 802,39 грн.

Стаття 1 Закону України Про відходи визначає поняття відходів це будь-які речовини, матеріали та предмети, що утворюються у процесі людської діяльності і не мають подальшого використання за місцем утворення чи виявлення та яких їх власник повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.

Згідно ст. 17 Закону України Про відходи суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов'язані: запобігати утворенню та зменшувати обсяги утворення відходів; не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об'єктах.

Відповідно до ст. 33 Закону України Про відходи забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів, у тому числі побутових, у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на територіях природно-заповідного фонду, на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, в межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об'єктів, в інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людини. Захоронення відходів у надрах допускається у виняткових випадках за результатами спеціальних досліджень з дотриманням стандартів, норм і правил, передбачених законодавством України.

Порядок розрахунку розмірів відшкодування шкоди субєктами господарювання в процесі їх діяльності через забруднення земель хімічними речовинами, їх засмічення промисловими побутовими відходами та іншими відходами регулюється Методикою визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України № 171 від 27.10.1997 р. (із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища № 149 від 04.04.2007 р.)(п 1.2.Методики).ОСОБА_4 поширюється на всі землі України незалежно від форм їх власності ( п. 1.2. Методики).

В пункті 2 ОСОБА_4 містяться визначення таких термінів як забруднення земель та засмічення земель.

Так засмічення земель визначено як наявність на території земельних ділянок сторонніх предметів і матеріалів, а забруднення земель - накопичення в ґрунтах і ґрунтових водах внаслідок антропогенного впливу пестицидів і агрохімікатів, важких металів, радіонуклідів та інших речовин, вміст яких перевищує природний фон, що призводить до їх кількісних або якісних змін. Згідно з пунктом 3.2 ОСОБА_4 землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища.

Згідно з п. 2 ОСОБА_4 до відкритих земель належать землі рослинного покриву або з незначним рослинним покривом, що включають незабудовані землі, поверхня яких зовсім або майже не покрита будь-якою рослинністю (кам'янисті місця, піски, яри, мочари, солончаки), а також сухі відкриті землі з особливим рослинним покривом.

Зважаючи на наведені положення ОСОБА_4, умовами для кваліфікації дій відповідача як засмічення земельної ділянки та для розрахунку заподіяної такими діями розміру шкоди є наявність в сукупності, встановлених в судовому порядку наступних фактів: наявність відкритого ґрунту; розміщення сторонніх предметів і матеріалів на ґрунті (сміття) без відповідного дозволу; забруднення або можливість призведення до забруднення навколишнього природного середовища.

Згідно з пунктом 2 ОСОБА_4 та ст. 1 Закону України Про охорону земель ґрунт - це природно-історичне органо-мінеральне тіло, що утворилося на поверхні земної кори і є осередком найбільшої концентрації поживних речовин, основою життя та розвитку людства завдяки найціннішій своїй властивості родючості. Родючість ґрунту - здатність ґрунту задовольняти потреби рослин в елементах живлення, воді, повітрі і теплі в достатніх кількостях для їх нормального розвитку , які в сукупності є основним показником якості ґрунту. Отже для віднесення земель до ґрунту вони повинні відповідати такому критерію як родючість.

Вимоги та показники родючості ґрунтів встановлено в Державних стандартах 17.5.1.03-78, 17.4.2.02-83, 17.5.3.05.-84, 26213-84. Ґрунтовий покрив земельних ділянок, який не відповідає вимогам та показникам, встановленим у зазначених державних стандартах не є родючим.

Відповідно до абз. 8 ч. 2 статті 1 Закону України Про охорону земель з метою визначення властивостей ґрунтів проводиться ґрунтове дослідження.

Згідно зі статтею 23 цього Закону з метою формування місцевих банків даних про стан земель та ґрунтів проводяться, зокрема, ґрунтові дослідження якості земель та ґрунтів.

Пунктом 4.6 Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 10.09.2008 р. за № 464 передбачено, що при здійсненні перевірок на обєктах, діяльність яких повязана з розміщенням відходів, забрудненням ґрунтів, проводиться за необхідності відбір проб та інструментарнолабораторні вимірювання. В пункті 4.14 цього порядку зазначено, що не допускається включення до акта перевірки інформації або висновків, які не підтверджені документально.

Пунктом 4.15 Порядку передбачено, що в акті перевірки зазначається інформація, повязана з проведенням інструментарно-лабораторного контролю (відбір проб та вимірювання безпосередньо на обєкті перевірки), та зазначаються посилання на акти відбору проб та протоколи вимірювань.

В акті перевірки № 56/01-01-14 міститься план-схема земельної ділянки, на якій Інспекцією виявлено засмічення земельних ресурсів відходами.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, дійшла висновку, що дві земельні ділянки, на яких згідно вищевказаного акту виявлено засмічення у вигляді виробів з деревини зіпсованих, тари дерев'яної некондиційної, сучки, гілки, верхів'я дерев, у користуванні відповідача не знаходяться.

Так, факт незнаходження двох засмічених земельних ділянок в оренді ТДВ "Лічмаш-Прилад" підтверджується копією листа №07/68 від 10.03.2010 р.; викопіюванням з плану земель м. Лубни з показом частини земельної ділянки, яка знаходиться в оренді товариства площею 0,6073 га, передбаченої для вилучення та передачі до земель запасу Лубенської міської ради від 07.05.2010 р. з ситуаційним планом земельної ділянки, передбаченої для вилучення та передачі до земель запасу Лубенської міської ради; актом встановлення меж земельної ділянки від 22.07.2010 р. (з урахуванням вилученої земельної ділянки площею 0,6073 га) загальною площею 5,2507 га, що залишилась в оренді ТДВ "Лічмаш-Прилад"; договором оренди землі від 08.09.2010 р. з урахуванням вилученої земельної ділянки площею 0,6073 га на загальну площу 5,2507 га; кадастровим планом земельної ділянки, переданої в оренду ТДВ "Лічмаш-Прилад" станом на 08.08.2016 р., виконаним на вимогу відповідача ТОВ "Інвентземсервіс".

Стосовно третьої земельної ділянки, на якій перевіркою виявлено засмічення зіпсованими пакувальними пластмасовими матеріалами, відпрацьованими чи забрудненими, колегією суддів встановлено наступне.

Виявленими Інспекцією матеріалами є стрічка поліетиленова високоміцна ТУ 6-19-193-82, відходи якої були готові до упакування та відправки на переробку. Залишки стрічки належали ТОВ "Амсіс", який орендує виробничі площі у ТДВ "Лічмаш-Прилад", були передані товариству для пакування в тюки на обладнанні відповідача для подальшої відправки постачальнику стрічки, як залишки сировини.

З огляду на наведене, залишки сировини не можуть вважатись відходами в розумінні ст. 1 Закону України Про відходи .

Також, при проведенні перевірки Інспекцією не проведено ґрунтові дослідження якості земель та ґрунтів, як це передбачено вимогами Закону України Про охорону земель, а також не проведено відбір проб та інструментарнолабораторні вимірювання, передбачених Порядком організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства.

В акті перевірки №56/01-01-14 не містяться будь-які дані щодо документів, які б підтверджували зазначений в ньому висновок про розміщення відповідачем сторонніх предметів саме на відкритому ґрунті, зокрема матеріалів ґрунтових досліджень, акти відбору проб та протоколи вимірювань.

Крім того, Інспекцією виконано розрахунок шкоди від засмічення земель на підставі ОСОБА_4, використовуючи в розрахунках нормативні документи, які на момент проведення перевірки не діяли норми ДСанПіН 2.2.7.029-99 Державні санітарні правила і норми. Гігієнічні вимоги, щодо поводження з промисловими відходами та визначення класу їх небезпеки для здоровя населення, затверджені постановою головного державного санітарного лікаря України від 01.07.1999 р. за №29.

Згідно вимог ст. 13 Закону України Про оцінку землі для цілей визначення збитків власникам або землекористувачам, у випадках встановлених законом, проводиться експертна грошова оцінка земельних ділянок. Проте, в порушення вимог чинного законодавства при проведенні перевірки Інспекцією не було здійснено відповідної експертної грошової оцінки земельної ділянки, на якій виявлено факт засмічення.

Колегія суддів вважає неправомірним посилання суду, як на підставу для задоволення позову, на декларацію відповідача про утворення відходів у 2014 році, згідно якої відходи відповідно до Державного класифікатора відходів ДК005-96 належать до 4 класу небезпеки, оскільки з даного документу вбачається, що у товариства мається такі види відходів, як: батареї зіпсовані або відпрацьовані, відходи масел технічних, відпрацьовані люмінесцентні лампи, шини відпрацьовані. Вказані в декларації види відходів до предмету позову не мають жодного відношення.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог та відсутність правових підстав для задоволення позову.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів дійшла висновку, що при прийнятті рішення від 02.06.2016 р. у справі №917/284/16 господарський суд Полтавської області неповно зясував обставини, що мають значення для справи та прийняв рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, в звязку з чим апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню.

Керуючись статтями 22, 99, 101, 102, п. 2 статті 103, п. п. 3, 4 ч.1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача задовольнити.

Рішення господарського суду Полтавської області від 02.06.2016 р. у справі №917/284/16 скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити.

Повна постанова складена 01.09.2016 р.

Головуючий суддя Івакіна В.О.

Суддя Ільїн О.В.

Суддя Камишева Л.М.