Постанова № 60198084, 30.08.2016, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" серпня 2016 р.Справа № 916/515/16Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Бєляновського В.В.,

суддів: Величко Т.А.,

Поліщук Л.В.

при секретарі - Альошина Г.М.

за участю представників:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

на ухвалу господарського суду Одеської області

від 03.08.2016 року

у справі № 916/515/16

за позовом: фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

про стягнення 1 714 000 майнової шкоди та 100 000 грн. моральної шкоди

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2016 року фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернулася до господарського суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 та з урахуванням заяви про зміну предмета позову від 17.03.2016р. просила суд стягнути з відповідача 1 714 000 майнової шкоди та 100 000 грн. моральної шкоди.

Позовні вимоги обґрунтовувалися тим, що відповідачу на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 20.10.2006р. належить 39/100 частки комплексу - магазину «Торгівельний центр». В 2006 році відповідач передав позивачеві даний об'єкт нерухомого майна для здійснення роздрібної торгівлі товарами і в ньому знаходяться належні позивачці товари побутової техніки та хімії, господарські та галантерейні товари. З грудня 2015 року позивачка не може потрапити у приміщення магазину, який відповідач зачинив на замок мотивуючи тим, що товари які знаходяться в магазині є його власністю. З березня 2016 року відповідач здійснює продаж товарів, що належать позивачці, а грошові кошти отримані від їх реалізації звертає на свою користь. Розмір збитків, визначений відповідно до реальної вартості втрачених товарів складає 1 714 015 грн. У зв'язку з цим відповідач повинен відшкодувати позивачці майнову та моральну шкоду. А тому на підставі ст. ст. 11, 16, 23, ч. 3 ст. 386, ст. ст. 1166 та 1167 ЦК України, позивачка просила задовольнити позов.

ФОП ОСОБА_3 позов не визнав посилаючись на його недоведеність та стверджував, що увесь товар наявний у магазині «ІНФОРМАЦІЯ_1», власником якого він є, належить йому, що підтверджується відповідними накладними наявними в справі.

19.05.2016 року ФОП ОСОБА_2 подала до господарського суду Одеської області заяву про вжиття заходів до забезпечення позову в порядку ст. ст. 66, 67 ГПК України шляхом накладення арешту на товари, що знаходяться в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_1» який складає 39/100 частки будівлі майнового комплексу «Торгівельний центр», який розташований за адресою: АДРЕСА_1, згідно з визначеним переліком (том 2, а.с. 4-140), а також забороною відповідачеві вчиняти певні дії, а саме: заборонити здійснювати будь-які дії, спрямовані на відчуження цього товару.

Заява обґрунтована тим, що реалізація товару відповідачем унеможливить виконання рішення суду про відшкодування збитків.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 23 травня 2016 року (суддя Никифорчук М.І.) заяву позивачки про забезпечення позову задоволено, на підставі ст. ст. 66, 67 ГПК України накладено арешт на товари, які належать ФОП ОСОБА_2, що знаходяться в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_1», який складає 39/100 частки будівлі єдиного майнового комплексу «Торгівельний центр», який розташований за адресою: АДРЕСА_1 б/н, згідно з визначеним переліком (том 2, а.с. 143-206), та заборонено ФОП ОСОБА_3 здійснювати будь-які дії, спрямовані на відчуження цього товару.

Ухвала мотивована тим, що у даному випадку предмет позову та вид забезпечення позову цілком співпадають та є співвідносними, безпосередньо пов'язані між собою та є адекватним, розумним та обґрунтованим щодо вимог позивача.

Рішенням господарського суду Одеської області від 27 липня 2016 року (суддя Никифорчук М.І.) у задоволенні позову ФОП ОСОБА_2 відмовлено повністю з мотивів недоведеності позовних вимог.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 03 серпня 2016 року (суддя Никифорчук М.І.) заяву ФОП ОСОБА_3 про скасування заходів до забезпечення позову задоволено, заходи до забезпечення позову, вжиті ухвалою господарського суду від 23.05.2016р. у даній справі скасовано.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою ФОП ОСОБА_2 звернулася до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що заходи забезпечення позову застосовані як гарантія задоволення законних вимог позивача і потреба у забезпеченні позову не відпала, отже, найдоцільніше вирішувати питання про вжиття заходів забезпечення позову, за результатами розгляду справи Одеським апеляційним господарським судом.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Про день, час і місце розгляду апеляційної скарги сторони в порядку передбаченому ст. ст. 64, 98 ГПК України заздалегідь були повідомлені належним чином, проте до апеляційного господарського суду від представника позивачки і відповідача надійшли клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з їх зайнятістю в іншому судовому процесі.

Вказані клопотання судом визнано необґрунтованими та відхилено з огляду на те, що чинний ГПК України (ст. 28) не обмежує кількість представників сторони, які можуть прийняти участь у засідання суду. Відкладення судового засідання на іншу дату призведе до порушення встановленого ч. 2 ст. 102 ГПК України процесуального строку розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого суду.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом норм процесуального права при винесенні оскаржуваної ухвали, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з положеннями ст.ст. 66, 67 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу.

Відповідно до ст. 68 ГПК України питання про скасування забезпечення позову вирішується господарським судом, що розглядає справу, із зазначенням про це в рішенні чи ухвалі.

Враховуючи, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, господарський суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення. Питання про скасування заходів до забезпечення позову може бути розглянуто господарським судом без виклику сторін та інших учасників судового процесу (п. 10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову").

Тобто забезпечення позову має тимчасовий характер, спрямоване саме на гарантування виконання майбутнього рішення господарського суду, а відтак має бути скасовано господарським судом у разі, якщо потреба у такому забезпеченні відпала з певних причин.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, ухвалою господарського суду Одеської області від 23.05.2016р. вжито заходи забезпечення позову в даній справі шляхом накладення арешту на майно, належне позивачці та заборонено ФОП ОСОБА_3 здійснювати будь-які дії, спрямовані на відчуження цього товару.

Однак, 27.07.2016 року потреба у забезпеченні заявленого ФОП ОСОБА_2 позову відпала, оскільки спір у даній справі вирішено господарським судом Одеської області по суті з прийняттям судового рішення про відмову в задоволенні вказаного позову.

З огляду на таке господарський суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для скасування заходів забезпечення позову в даній справі, зважаючи на відсутність потреби у забезпеченні позову після відмови в його в задоволенні.

Отже, доводи скаржника про неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального законодавства при винесенні оскаржуваної ухвали не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 99, 101-106 ГПК України, Одеський апеляційний господарський суд -,

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу господарського суду Одеської області від 03 серпня 2016 року у справі № 916/515/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя: Бєляновський В.В.

Судді: Величко Т.А.

Поліщук Л.В.