Ухвала суду № 60197675, 02.08.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра, 8, корпус 1

УХВАЛА

про закриття провадження в адміністративній справі

02 серпня 2016 року м. Київ№ 826/23972/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Данилишина В.М., ознайомившись із матеріалами адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві, третя особа: ОСОБА_2, про визнання нікчемним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

У письмовому провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва (також далі - суд) знаходиться адміністративна справа №826/23972/15 (далі - справа) за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1) до управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві (далі - відповідач), третя особа: ОСОБА_2 (далі - третя особа, ОСОБА_2), про:

- визнання нікчемним та скасування рішення відповідача №181463 від 30 січня 2013 року про проведення державної реєстрації прав власності на об'єкт нерухомого майна 4275380000 (квартира), АДРЕСА_1 (далі - квартира), та здійснених на підставі записів у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) шляхом внесення відповідних записів до останнього (далі - оскаржуване рішення);

- зобов'язання відповідача забезпечити внесення до Державного реєстру прав відповідного запису про скасування державної реєстрації речових прав на квартиру.

Під час розгляду справи у порядку письмового провадження судом ініційовано питання про закриття провадження у справі, виходячи із нижче викладених норм та з'ясованих обставин.

ОСОБА_1 є сином ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3), ІНФОРМАЦІЯ_1, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2. При цьому, ОСОБА_2 є онуком ОСОБА_3

ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 26 вересня 1994 року, виданого виконавчим комітетом Ленінградської районної ради народних депутатів міста Києва, на праві власності належала квартира.

21 вересня 2002 року ОСОБА_3 склала заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войтенко Л.О., та зареєстрований у реєстрі за №791, яким усе своє майно заповідала ОСОБА_2

При цьому, як стверджував позивач, прийняте відповідачем оскаржуване рішення є протиправним, оскільки прийняте без врахування вимог законодавства, яке підлягає застосуванню щодо правового режиму спадкування майна, чим позбавлено права власності на нерухоме майно інших спадкоємців, в тому числі позивача.

У контексті викладеного суд зазначає наступне.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 2, ч.ч. 1, 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: 1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; 2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; 6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; 7) спори фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації.

Поряд з цим, згідно із ч. 1 ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Враховуючи те, що в межах даної справи позивач просить захистити його порушені права (інтереси), що виникли з цивільних відносин, суд приходить до висновку, що вона не підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.

Поряд з цим, відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 14 червня 2016 року №21-41а16, якщо спірні правовідносини пов'язані із невиконанням, на думку позивача, умов цивільно-правової угоди, - спір не є публічно-правовим, а випливає із договірних відносин та має вирішуватися судами за правилами ЦПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 244-2 КАС України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених п.п. 1 і 2 ч. 1 ст. 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Таким чином, проаналізувавши вище викладені норми та з'ясовані обставини, приймаючи до уваги висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 14 червня 2016 року №21-41а16, а також те, що спір у даній справі випливає із цивільних правовідносин, суд прийшов до висновку про необхідність закриття провадження у справі, оскільки вона не підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України, суд закриває провадження у справі: якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 128, 157, 160, 165 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Закрити провадження в адміністративній справі №826/23972/15 за позовом ОСОБА_1 до управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві, третя особа: ОСОБА_2, про визнання нікчемним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.

Копію ухвали направити сторонам та третій особі (вручити їх уповноваженим представникам), роз'яснивши, що повторне звернення до адміністративного суду з тим самим позовом не допускається.

Роз'яснити позивачу, що розгляд та вирішення спору віднесено до місцевого суду загальної юрисдикції у порядку цивільного судочинства.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, ухвала може бути оскаржена повністю або частково шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом п'яти днів із дня отримання копії ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин