Ухвала суду № 60197435, 30.08.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 серпня 2016 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі: головуючого - Левенця Б.Б.

суддів - Лапчевської О.Ф., Усика Г.І.,

при секретарі - Перевузнику П.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 01 червня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до спільного українсько-угорського товариства з обмеженою відповідальністю «Гулівер Інтернешнл», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Публічне акціонерне товариство «Дитячий світ» про захист авторських прав та стягнення компенсації, -

в с т а н о в и л а :

У серпні 2015 року позивачі звернулися із позовом, на обґрунтування якого зазначили, що за ними визнано право власності на майнові права співавторів на твір - опис та зображення головних персонажів аудіовізуальних анімаційних (мультиплікаційних) творів із серії ІНФОРМАЦІЯ_1 - трьох запорізьких козаків ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10.

01 квітня 2015 року між позивачами та третьою особою ПАТ «Дитячий світ» було укладено угоду №5 про добровільне врегулювання матеріально-правової претензії, за умовами якої останнє сплачує позивачам компенсацію за факт порушення прав позивачів з боку третьої особи, що полягає у публічному показі і розповсюдженні контрафактного товару - магніту під назвою «Магніт «Козак з вареником», у структурі якого було відтворено персонаж «Око» з аудіовізуального твору - мультиплікаційного серіалу ІНФОРМАЦІЯ_1.

Згідно наданої ПАТ «Дитячий світ» видаткової накладної №3179 від 20 травня 2013 року, СУУ ТОВ «Гулівер Інтернешнл» здійснив поставку вказаного товару третій особі у кількості 24 шт., однак позивачі не надавали згоди відповідачу на розповсюдження товару.

Посилаючись на вищевказане та норми Закону України «Про авторське право і суміжні права», просили стягнути із відповідача на користь кожного позивача по 47950,00 грн. компенсації за порушення авторського права, судові витрати. (а.с.1-5, 52-55)

Відповідач проти позову заперечував. (а.с.108-115)

Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 01 червня 2016 року, з урахуванням ухвали Оболонського районного суду міста Києва від 07 червня 2016 року про виправлення описок, у задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 до спільного українсько-угорського ТОВ «Гулівер Інтернешнл», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ПАТ «Дитячий світ» про захист авторських прав та стягнення компенсації відмовлено. (а.с.162-167, 174-175)

В апеляційній скарзі позивачі посилались на порушення районним судом норм матеріального і процесуального права, просили рішення суду скасувати і ухвалити нове про задоволення позовних вимог. На обґрунтування скарги зазначили, що суд не врахував обставин і доказів якими обґрунтовані заявлені вимоги і дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позову.(а.с.178-180)

В судовому засіданні представник апелянтів - ОСОБА_3 підтримав скаргу і просив її задовольнити, представник відповідача ОСОБА_4 заперечувала проти скарги і просила її відхилити.

Інші особи до суду не прибули, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про час та місце розгляду справи були сповіщені шляхом вручення повідомлень їх представнику ОСОБА_3 та на зазначену ними адресу про що у справі є докази. (а.с. 192-198)

Зважаючи на вимоги ч. 5 ст. 76, ст. 77, ч. 2 ст. 305 ЦПК України колегія суддів визнала повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розглядові справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав

За змістом статей 435, 440, 441, 443 Цивільного кодексу України, статей 7, 15, 31-33 Закону України "Про авторське право і суміжні права": право на використання твору належить автору або іншій особі, яка одержала відповідне майнове право у встановленому порядку; використання твору здійснюється лише за згодою автора або особи, якій передано відповідне майнове право (за виключенням випадків, вичерпний перелік яких встановлено законом).

Використання твору без дозволу суб'єкта авторського права і (або) суміжних прав є порушенням авторського права і (або) суміжних прав, передбаченим пунктом "а" статті 50 Закону України "Про авторське право і суміжні права", за яке згідно з пунктом "г" частини другої статті 52 цього Закону передбачена можливість притягнення винної особи до відповідальності у вигляді сплати компенсації в розмірі від 10 до 50 000 мінімальних заробітних плат.

У той же час право суб'єкта авторського права, передбачене пунктом "г" частини першої статті 52 Закону подавати позови про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права і (або) суміжних прав, або виплату компенсацій, як альтернативні способи захисту своїх прав відповідають праву суду, передбаченому пунктом "г" частини другої цієї ж статті винести рішення про виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат замість відшкодування збитків або стягнення доходу;

Таким чином, стягнення компенсації хоча і є самостійним способом захисту авторського права, однак за своєю суттю воно фактично замінює право на стягнення доходу, отриманого порушником, або на відшкодування збитків і має бути співмірним.

За приписом статті 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є: неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно з роз'ясненнями п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 04.06.2010 "Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав" відповідно до частини третьої статті 10 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. При цьому порушником авторських і (або) суміжних прав можуть бути будь-які учасники цивільних відносин, що визначені в статті 2 ЦК, які своїми діями (бездіяльністю) порушують особисті немайнові і (або) майнові права суб'єктів авторських прав і (або) суміжних прав.

У зв'язку з цим суду слід виходити з того, що майнова відповідальність за порушення авторського права і (або) суміжних прав настає за наявності певних, установлених законом, умов: факту протиправної поведінки особи (наприклад, вчинення дій, передбачених статтями 50 та 52 Закону № 3792-ХІІ); шкоди, завданої суб'єкту авторського права і (або) суміжних прав; причинно-наслідкового зв'язку між завданою шкодою та протиправною поведінкою особи; вини особи, яка завдала шкоди.

Позивач повинен довести факт наявності в нього авторського права і (або) суміжних прав, факт порушення його прав відповідачем або загрозу такому порушенню, розмір шкоди (за винятком вимоги виплати компенсації), якщо вона завдана, та причинно-наслідковий зв'язок між завданою шкодою і діями відповідача. При цьому суду слід виходити із наявності матеріально-правової презумпції авторства (частина перша статті 435 ЦК, стаття 11 Закону № 3792-ХІІ). Зокрема, первинним суб'єктом, якому належить авторське право, є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається особа, зазначена як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства). Це положення застосовується також у разі опублікування твору під псевдонімом, який ідентифікує автора.

Відповідач, який заперечує проти позову, зобов'язаний довести виконання вимог Закону № 3792-ХІІ при використанні ним об'єкту авторського права і (або) суміжних прав, а також спростувати передбачену цивільним законодавством презумпцію винного завдання шкоди (статті 614 та 1166 ЦК).

Відповідно до пункту «г» частини першої статті 52 Закону № 3792-ХІІ суб'єкт авторського права і (або) суміжних прав має право вимагати виплату компенсації замість відшкодування збитків або стягнення доходу.

При вирішенні відповідних спорів судам слід мати на увазі, що компенсація підлягає виплаті у разі доведення факту порушення майнових прав суб'єкта авторського права і (або) суміжних прав, а не розміру заподіяних збитків. Таким чином, для задоволення вимоги про виплату компенсації достатньо наявності доказів вчинення особою дій, які визнаються порушенням авторського права і (або) суміжних прав. Для визначення суми такої компенсації, яка є адекватною порушенню, суд має дослідити: факт порушення майнових прав та яке саме порушення допущено; об'єктивні критерії, що можуть свідчити про орієнтовний розмір шкоди, завданої неправомірним кожним окремим використанням об'єкта авторського права і (або) суміжних прав; тривалість та обсяг порушень (одноразове чи багаторазове використання спірних об'єктів); розмір доходу, отриманий унаслідок правопорушення; кількість осіб, право яких порушено; наміри відповідача; можливість відновлення попереднього стану та необхідні для цього зусилля тощо. При цьому слід враховувати загальні засади цивільного законодавства, встановлені статтею 3 ЦК, зокрема справедливість, добросовісність та розумність. Відповідні мотиви визначення розміру компенсації повинні бути наведені в судовому рішенні (п.42 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 04.06.2010).

Згідно з роз'ясненнями п. 44 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 04.06.2010 "Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав" відповідно до пункту «б» статті 50 Закону № 3792-ХІІ розповсюдження контрафактних примірників творів (у тому числі комп'ютерних програм і баз даних), фонограм, відеограм і програм організацій мовлення є порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для судового захисту. Особа, яка розповсюджує об'єкти авторського права і (або) суміжних прав без дозволу суб'єкта такого права, несе відповідальність за порушення виключних прав на цей твір і в тому випадку, коли контрафактну продукцію нею отримано за договорами з третіми особами.

За свідоцтвами про реєстрацію авторських прав та оригінальними малюнками (ескізами)) підтверджений обсяг авторських прав позивачів - графічне зображення козаків з мультиплікаційного серіалу ІНФОРМАЦІЯ_1; опис і зображення головних персонажів аудіовізуальних анімаційних (мультиплікаційних) творів із серії ІНФОРМАЦІЯ_1 - трьох запорізьких козаків, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 (а.с. 12-15).

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 11 грудня 2014 року за позивачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнано у рівних частинах право власності на майнові права співавторів на твір - опис та зображення головних персонажів аудіовізуальних анімаційних (мультиплікаційних) творів із серії ІНФОРМАЦІЯ_1 - трьох запорізьких козаків ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10.(а.с. 16-17)

Обґрунтовуючи заявлені вимоги в частині доведення факту порушення відповідачем авторського права позивачі послалися на видаткову накладну № 3179 від 20 травня 2013 року.

Колегія суддів перевірила і відхилила вказані доводи враховуючи наступне.

За видатковою накладною № 3179 від 20 травня 2013 року спільне українсько-угорське товариство з обмеженою відповідальністю «Гулівер Інтернешнл», діючи як постачальник здійснило поставку Публічному акціонерному товариству «Дитячий світ» магніту «Козак з вареником» в кількості 24 шт.(а.с. 18-19)

За накладними № 2126 від 25 грудня 2013 року та № 897 від 28 березня 2014 року ПАТ «Дитячий світ» повернув відповідачу як постачальнику вказану продукцію без реалізації.(а.с. 120-121)

Відповідач зазначав, що передана ПАТ «Дитячий світ» вищевказана продукція не містила відтворення зображень авторське право на які належить позивачам, така продукція була повністю повернута постачальнику.

Вказані заперечення відповідача об'єктивними доказами по справі не спростовані. До суду не надано доказів, що надані позивачами до суду зразки продукції були поставлені саме відповідачем як постачальником. Посилання представника позивачів ОСОБА_3 на те, що такі обставини позивачам стали відомі від ПАТ «Дитячий світ» з яким за Угодою від 01 квітня 2015 року № 01/5 «Про добровільне врегулювання матеріально-правової претензії» ОСОБА_1 та ОСОБА_2 погодились на отримання 12 800 грн. компенсації за врегулювання спору, колегія суддів оцінює критично, оскільки іншими доказами такі пояснення по справі не підтверджені, а тому є припущеннями.(а.с. 150, 156-158)

Не надано до суду і висновку експерта у галузі образотворчого мистецтва з питання чи відтворенні, на наданих позивачами зразках продукції, твори, авторські права на які належать позивачам.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Посилання районного суду на вищевказану Угоду від 01 квітня 2015 року № 01/5 та не співмірність заявлених вимог з розміром очікуваного прибутку у випадку доведення факту реалізації продукції, як підставу відмови у позові, колегія суддів визнала помилковим і зайвим, проте таке не призвело до неправильного вирішення цієї справи, а тому, з огляду на положення ч. 2 ст. 308 ЦПК України не може бути скасовано правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Доводи апеляційної скарги цих висновків не спростовують, тому колегія суддів їх відхилила.

Керуючись ст. 303, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. 308, ст. 314, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Оболонського районного суду міста Києва від 01 червня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді Апеляційного суду міста Києва: Б.Б.Левенець

О.Ф.Лапчевська

Г.І.Усик

Справа № 22-ц/796/9925/2016

Унікальний номер 756/10662/15-ц

Головуючий у першій інстанції - ОСОБА_7

Доповідач Левенець Б.Б.