Постанова № 60197362, 15.08.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 серпня 2016 року № 826/9403/16

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Келеберда В. І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейнбоу Діджитал»

до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві

про визнання протиправним та скасування наказу

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Рейнбоу Діджитал» (далі - ТОВ «Рейнбоу Діджитал», позивач) звернулось до суду позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - ГУ ДФС у м. Києві, відповідач) про визнання протиправним та скасування наказу ГУ ДФС у м. Києві «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Рейнбоу Діджитал» від 16.06.2016 № 3796.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач вважає, що прийнятий наказ від 28.11.2013 № 1136 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Грандвіс»», є безпідставним, протиправним, суперечить законодавству з питань оподаткування та підлягає скасуванню, оскільки позивачем виконано вимоги скерованого на його адресу запиту про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень) від 22.04.2016 року № 9546/10/26-15-14-04-03. А тому позивач вказував про порушення відповідачем положень п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.

Відповідач проти позову заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях, які долучено до матеріалів справи.

Також в судовому засіданні в якості свідка допитано головного державного ревізора-інспектора відділу перевірок у сфері послуг управління аудиту у сфері торгівлі та послуг ГУ ДФС у м. Києві, радника податкової та митної справи 3 рангу Ващенко Олену Олександрівну.

В судовому засіданні за згодою сторін відповідно д ч. 4 ст. 122 КАС України ухвалено про вирішення справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, Наказом ГУ ДФС у м. Києві від 16.06.2016 № 3796 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Рейнбоу Діджитал» наказано провести документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "«Рейнбоу Діджитал» з питань взаємовідносин з ТОВ «Ванскор ЛТД» за період з 01.04.2015 по 30.04.2015 тривалістю 5 робочих днів по ату завершення перевірки.

Видання керівником податкового органу наказу про проведення позапланової перевірки безпосередньо призводить до виникнення певних обов'язків у платника податків, щодо якого прийнято рішення про проведення перевірки. Тому зазначений наказ є таким, що має правове значення, а отже, є актом у розумінні пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналогічну позицію викладено у листі Вищого адміністративного суду України від 24.12.2010 р. N 1844/11/13-10.

В подальшому на підставі направлення від 17.06.2016 № 812/26-15-14-02-02, виданого Головним управлінням ДФС у м. Києві, головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок у сфері послуг управління аудиту у сфері торгівлі та послуг ГУ ДФС у м. Києві, радником податкової та митної справи 3 рангу Ващенко Оленою Олександрівною на підставі п. п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Рейнбоу Діджитал» з питань взаємовідносин з ТОВ «Ванскор ЛТД» за період з 01.04.2015 по 30.04.2015.

За наслідками проведеної перевірки відповідачем складено Акт від 04.07.2016 року № 295/26-15-14-02-02/35643625 (далі - Акт перевірки).

Зокрема з Акту перевірки вбачається, що перевірку проведено з відома директора ТОВ «Рейнбоу Діджитал» Зданковича Володимира Євгеновича та в присутності головного бухгалтера ТОВ «Рейнбоу Діджитал» Масюк Наталії Дмитрівни.

Оцінюючи доводи позивача, якими він обґрунтовує свої вимоги про визнання протиправним цього наказу суд встановив наступне.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Згідно з п. 75.1.2 ст. 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Згідно п. 78.4 ст. 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно п.п. 78.1.1, п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПКУ, яким передбачено порядок проведення документальних позапланових перевірок.

Підпунктом 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПКУ документальна позапланова перевірка здійснюється в разі коли виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

З аналізу наведених правових норм вбачається, що у контролюючого органу є право на оцінку пояснень і їх документальних підтверджень і якщо ці пояснення не обґрунтовані або документально не підтверджені то Державна податкова інспекція призначає та проводить відповідну перевірку.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуваний наказ видано у зв'язку із ненаданням пояснень та їх документальних підтверджень в повному обсязі на письмовий запит контролюючого органу в якому зазначено виявлену недостовірність даних.

Зокрема, судом встановлено, що 22.04.2016 року ГУ ДФС у м. Києві видано запит про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень) № 9546/10/26-15-14-04-03, яким витребовувались від позивача копії документів, що безпосередньо стосуються господарських відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків із ТОВ «Ванскор ЛТД» у квітні 2015 року, а також щодо використання у власній господарській діяльності ТМЦ, придбання яких документально оформлено у відносинах із зазначеним платником податків, а саме: договори, згідно яких було придбано ТМЦ, податкові накладні, отримані від ТОВ «Ванскор ЛТД», рахунки-фактури, видаткові накладні, які підтверджують факт придбання ТМЦ, платіжні доручення, що підтверджують факт оплати отриманих ТМЦ, оборотно-сальдові відомості по рахунках, відомості щодо формування витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування по взаємовідносинах із ТОВ «Ванскор ЛТД», інші документи, які пов'язані із здійсненням фінансово-господарських операцій із ТОВ «Ванскор ЛТД» та надання письмових пояснень, якщо ТМЦ придбавались у ТОВ «Ванскор ЛТД» з метою використання у власній господарській діяльності.

Вищевказаний запит отримано позивачем 19.05.2016 року, що відповідачем не заперечувалось.

В подальшому листом від 01.06.2016 року ТОВ «Рейнбоу Діджитал» скеровано на адресу відповідача пояснення із запитуваними документами згідно переліку.

Як вказувалось вище в судовому засіданні в якості свідка допитано головного державного ревізора-інспектора відділу перевірок у сфері послуг управління аудиту у сфері торгівлі та послуг ГУ ДФС у м. Києві, радника податкової та митної справи 3 рангу Ващенко Олену Олександрівну який повідомив суду, що фактичною підставою проведення перевірки та видання оскаржуваного наказу визнано відсутність факту реального здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Ванскор ЛТД».

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував про відсутність документів стосовно транспортування продукції, що придбавалась у ТОВ «Ванскор ЛТД», оскільки у відповідності до умов укладеного між сторонами Договору поставки та Специфікацій до нього транспортування придбаної продукції здійснювалось силами або за рахунок ТОВ «Ванскор ЛТД» про що відповідачем повинно бути враховано.

Проте судом враховано, що як вказувалось вище контролюючий орган наділений повноваженнями щодо оцінки пояснень і їх документальних підтверджень стосовно підтвердження факту достовірності визначення платником податків даних податкового кредиту по взаємовідносинах з контрагентом, що містяться у податкових деклараціях за наслідками отримання запитуваних документів та пояснень. А тому суд вважає обґрунтованою підставу видання оскаржуваного наказу, а саме ненадання пояснень та їх документальних підтверджень в повному обсязі.

Крім того, за змістом п. 78.5 ст. 78 Податкового кодексу України допуск посадових осіб органів податкової служби до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із ст. 81 цього Кодексу, якою зокрема, передбачено, що у разі не пред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків документів (копії наказу, направлення, службового посвідчення) або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної перевірки.

Виходячи з аналізу викладених норм вбачається, що у випадку недотримання порядку проведення документальної позапланової виїзної перевірки у платника податків виникає право на недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення позапланової виїзної перевірки, яким, як вбачається з матеріалів справи, позивач не скористався та допустив посадових осіб до проведення перевірки, результати якої оформлено Актом перевірки, що міститься в матеріалах справи.

Вказані висновки узгоджуються з позицією Вищого адміністративного суду України, що викладена в Ухвалі від 09 червня 2016 року у справі № К/800/10590/14.

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні позовних вимог.

Постанова набирання законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В. І. Келеберда