Рішення № 60193901, 25.08.2016, Апеляційний суд Сумської області

Справа №585/1399/16-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1Номер провадження 22-ц/788/1395/16 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - 33

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2016 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Собини О. І.,

суддів - Левченко Т. А. , Околота Г. М.

за участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Сумської області матеріали цивільної справи за апеляційними скаргами ОСОБА_3, Державної казначейської служби України , прокуратури Сумської області

на рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 07 липня 2016 року

у справі за позовом ОСОБА_3 до держави Україна в особі Державної казначейської служби України, прокуратури Сумської області

про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового слідства,-

в с т а н о в и л а :

21 березня 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, який мотивував тим, що 31 жовтня 2005 року управлінням Служби безпеки України в Сумській області відносно нього була порушена кримінальна справа у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.364 КК України. 21 листопада 2005 року прокуратурою Сумської області кримінальна справа була направлена до прокуратури м. Ромни для проведення досудового слідства. 22 грудня 2005 року слідчим прокуратури м. Ромни ОСОБА_4 йому було предявлено обвинувачення за ч.2 ст.364 КК України та обрано міру запобіжного заходу підписка про невиїзд. 15 березня 2006 року кримінальна справа з обвинувальним висновком була направлена до Роменського міськрайонного суду. 30 жовтня 2006 року після проведення судового слідства кримінальна справа була направлена на додаткове розслідування. 20 грудня 2006 року кримінальна справа відносно нього була закрита на підставі п.2 ст.213, п.2 ст.6 КПК України. Незаконне притягнення до кримінальної відповідальності завдало йому моральної шкоди, призвело до порушення нормальних життєвих звязків, погіршення відносин з оточуючими, вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Незаконним діями працівників прокуратури завдано моральну шкоду, повязану із незаконним предявленням обвинувачення та обранням запобіжного заходу, у звязку з чим у нього виникло право на відшкодування моральної шкоди на підставі Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду». Тому, просив стягнути з Державної казначейської служби України на його користь в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів прокуратури 50000 грн.

Рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 07 липня 2016 року позов задоволено частково.

Стягнуто за рахунок коштів Державного бюджету України з Державної казначейської служби України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_3 моральну шкоду, завдану незаконними діями органів досудового слідства в розмірі 19817 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з прокуратури Сумської області на користь держави 1378 грн. судового збору.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на необґрунтованість ухваленого рішення, на неповноту встановлених обставин, що мають значення для справи, на порушення норм процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В доводах апеляційної скарги зазначає, що звинувачення його в тяжкому злочині, виявилося для нього тяжким моральним і фізичним ударом, завдало тяжкого стресу, душевних страждань, втрати роботи, оскільки після порушення кримінальної справи був звільнений з посади заступника начальника відділу державної виконавчої служби Роменського МРУЮ. Протягом наступних двох років не міг працевлаштуватися, оскільки під час слідства був вимушений зявлятися до слідчого. Вказує, що вибраний відносно нього запобіжний захід підписка про невиїзд, позбавив його можливості свободи пересування та інших прав гарантованих Конституцією України. Тяжкість моральних страждань, крім зазначеного, обумовлена тим, що порушена кримінальна справа повністю дискредитувала його чесне імя ветерана органів внутрішніх справ, завдала шкоди діловій репутації, принизила честь і гідність.

В апеляційній скарзі Державна казначейська служба України, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, на порушення норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити за їх безпідставністю.

В доводах апеляційної скарги зазначає, що ухваливши рішення про стягнення коштів з Державної казначейської служби України, суд першої інстанції допустив порушення прав та законних інтересів даної юридичної особи публічного права як самостійного субєкта цивільних правовідносин. Вважає помилковими висновки суду про необхідність стягнення коштів з Державної казначейської служби України, оскільки у разі встановлення факту заподіяння такої шкоди, її відшкодування здійснюється з Державного бюджету України, а не з окремої юридичної особи, до повноважень якої належить виконання судових рішень про стягнення коштів державного бюджету. Також зазначає, що постанова про закриття кримінальної справи відносно позивача винесена 20 грудня 2006 року, а тому позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав понад строки позовної давності, наслідки пропуску якої просив застосувати відповідач.

В апеляційній скарзі прокуратура Сумської області, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду в частині стягнення з прокуратури Сумської області судового збору скасувати. Також просить стягнути з державного бюджету України на користь прокуратури Сумської області суму понесених витрат у вигляді судового збору за подачу апеляційної скарги.

В доводах апеляційної скарги зазначає, що прокуратура Сумської області не є належним відповідачем, оскільки субєктом цивільно-правової відповідальності у даному позові є держава, від імені якої обовязки з відшкодування шкоди здійснює Державна казначейська служба України, а не конкретний судово-слідчий орган, діями якого заподіяну шкоду.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи та заперечення позивача та представників відповідачів, вивчивши матеріали справи і перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_3 задоволенню не підлягає, апеляційна скарга Державної казначейської служби України підлягає частковому задоволенню, апеляційна скарга прокуратури Сумської області підлягає задоволенню з таких підстав:

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 31 жовтня 2005 року управлінням Служби безпеки України в Сумській області відносно ОСОБА_3 була порушена кримінальна справа у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.364 КК України.

21 листопада 2005 року прокуратурою Сумської області кримінальна справа була направлена до прокуратури м. Ромни для проведення досудового слідства.

22 грудня 2005 року слідчим прокуратури м. Ромни ОСОБА_4 позивачу було предявлено обвинувачення за ч.2 ст.364 КК України та обрано міру запобіжного заходу підписка про невиїзд (а.с.90-91, 93-94).

15 березня 2006 року кримінальна справа з обвинувальним висновком була направлена до Роменського міськрайонного суду.

30 жовтня 2006 року після проведення судового слідства кримінальна справа була направлена на додаткове розслідування (а.с.36-47,70-71).

Постановою старшого слідчого Роменської прокуратури м. Ромни ОСОБА_4 від 20 грудня 2006 року кримінальна справа відносно ОСОБА_3 була закрита на підставі п.2 ст.213, п.2 ст.6 КПК України (а.с.4-6).

Таким чином, ОСОБА_3 незаконно перебував під слідством та судом з 31.10.2005 року по 20.12.2006 року, тобто 1 рік 1 місяць і 20 днів.

Відповідно до частини 3 статті 13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» (в редакції, чинній на час виникнення правовідносин) відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом проводиться, виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом.

Межі відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом визначаються судом у розмірі співмірному з мінімальним розміром заробітної плати, визначеної законодавством за кожен місяць перебування під слідством чи судом, виходячи з мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством на момент відшкодування, з врахуванням принципу розумності і справедливості.

Таким чином, суд першої інстанції вірно встановив наявність завданої ОСОБА_3 моральної шкоди внаслідок незаконного притягнення його до кримінальної відповідальності і врахувавши принцип розумності та справедливості та виходячи з розміру мінімальної заробітної плати встановленої Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік», обґрунтовано визначив її грошовий еквівалент у розмірі 19817 грн.00 коп.

Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги позивача щодо не врахування судом усіх обставин справи, а саме те, що притягнення його до кримінальної відповідальності потягло за собою звільнення його з роботи, оскільки як вбачається з наказу № 153-ос від 30.11.2005 року ОСОБА_3 був звільнений з посади заступника начальника відділу державної виконавчої служби роботи у звязку з ліквідацією відділу, відповідно до п.1 ст.40 КЗпП України, а не з інших підстав.

Таким чином колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 не спростовують висновків суду і не містять нових даних, які б давали підстави для скасування чи зміни постановленого рішення в частині визначення розміру заподіяної йому моральної шкоди. Правильно встановивши фактичні обставини справи, суд першої інстанції ухвалив в цій частині рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу ОСОБА_3 необхідно відхилити.

В той же час, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити апеляційну скаргу прокуратури Сумської області в частині скасування рішення місцевого суду щодо стягнення з прокуратури на користь держави судового збору в сумі 1378 грн. 00 коп., оскільки моральна шкода, завдана фізичній особі органами досудового слідства відшкодовується державою від імені якої обовязки з відшкодування шкоди здійснює Державна казначейська служби України, а не конкретний судово-слідчий орган, діями якого заподіяно шкоду. Виходячи з цього, на прокуратуру Сумської області, як на відповідача у справі, судом не покладено обовязок по відшкодуванню на користь позивача такої шкоди, а тому безпідставно було стягнуто судовий збір на користь держави.

Виходячи з цього, рішення місцевого суду необхідно скасувати в частині стягнення з прокуратури Сумської області на користь держави 1378 грн. 00 коп. судового збору.

В той же час, колегія суддів вважає за необхідне відмовити прокуратурі Сумської області у задоволенні вимог про стягнення з державного бюджету України на її користь понесених судових витрат у вигляді сплати судового збору за подачу апеляційної скарги, оскільки п.22 Постанови № 10 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» передбачено, що у разі оскарження рішення суду лише в частині відшкодування чи розподілу судових витрат, що не повязано з позовними вимогами і не стосується суті спору, сторона не повинна оплачувати за таку скаргу судовий збір.

В той же час, даний відповідач не позбавлений можливості звернутись до суду із відповідною заявою про повернення суми судового збору, як помилково сплаченого.

Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги Державної казначейської служби щодо не залучення до участі у справі в якості відповідача ОСОБА_5 Служби безпеки України в Сумській області посадовими особами якої було порушено кримінальну справі відносно позивача, а також пропуск позивачем строку позовної давності для звернення з позовом до суду.

При цьому колегія суддів виходить з того, що моральна шкода у справах даної категорії відшкодовується за рахунок коштів державного бюджету, а не з рахунок конкретного судово-слідчого органу, діями якого заподіяно шкоду, тому не притягнення до участі в справі в якості відповідача Управління СБ України в Сумській області не є грубим порушенням норм процесуального права, яке тягне за собою обов'язкове скасування або зміну судового рішення з цих підстав.

Помилковими є доводи апеляційної скарги і щодо пропущення позивачем строку позовної давності для звернення з позовом до суду, оскільки останній звернувся із позовом про відшкодування моральної шкоді заподіяної незаконним діями працівників прокуратури на підставі Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», а отже звернувся з вимогами, що випливають із порушення особистих немайнових прав позовна давність на які не поширюється, що передбачено п.1 ч.1 ст.268 ЦК України.

В той же час, колегія суддів вважає за необхідне частково задовольнити апеляційну скаргу Державної казначейської служби України і враховуючи те, що стягнення коштів на відшкодування моральної шкоди передбаченої ст.1176 ЦК України та Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» передбачено за рахунок коштів державного бюджету, а Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року № 845 визначено, що на Державну казначейську службу України лише покладено обовязок виконання судових рішень даної категорії, тому необхідно змінити резолютивну частину рішення, виклавши друге речення резолютивної частини рішення в новій редакції.

Ухвалою апеляційного суду Сумської області від 8 серпня 2016 року було відстрочено Державній казначейській службі України сплату судового збору у розмірі 606 грн. 32 коп. до розгляду справи по суті і у звязку із лише частковим задоволенням апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне стягнути дану суму судового збору на користь держави.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.п.1.2. 3 ч.1 ст.307, п.п. 4 ч.1 ст.309, ст.313, ч.2 ст.314, ст.ст.316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скарги ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Державної казначейської служби України задовольнити частково.

Апеляційну скаргу прокуратури Сумської області задовольнити.

Рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 07 липня 2016 року скасувати в частині стягнення з прокуратури Сумської області на користь держави 1378 грн. 00 коп. судового збору та змінити резолютивну частину рішення, виклавши друге речення резолютивної частини рішення в такій редакції:

Стягнути за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 19817 гривень на відшкодування моральної шкоди шляхом списання коштів державного бюджету з єдиного казначейського рахунку Державною казначейською службою України.

Стягнути з Державної казначейської служби України на користь держави судовий збір в розмірі 606 грн. 32 коп. за апеляційний перегляд справи.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього часу може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий -

Судді -