Ухвала суду № 60189910, 31.08.2016, Вітовський районний суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд Миколаївської області)

Справа № 477/1622/16-ц

Провадження № 2/477/1024/16

У Х В А Л А

31.08.16

Суддя ЖовтневогорайонногосудуМиколаївської області ОСОБА_1 перевіривши позовну заяву Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі Миколаївської області до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди,

В С Т А Н О В И В:

30 серпня 2016 року позивач звернувся до суду із зазначеною заявою, в якій просив стягнути із ОСОБА_2 на свою користь завдану шкоду в сумі 8386 грн. 00 коп.

Також, разом з позовом позивач подав до суду письмове клопотання про відстрочення від сплати судового збору, посилаючись на відсутність у бюджеті установи, який був затверджений на 2016 рік, передбачених на це коштів, та ненадання їх Кабінетом Міністрів України.

Між тим це клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 82 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити сплату судового судового збору.

Частиною 1 статті 8 Закону України Про судовий збір, який набрав чинності з 1 листопада 2011 року (зі змінами від 1 вересня 2015 року) передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Однак, підстав на які посилається позивач, законом не передбачено.

До 1 вересня 2015 року органи Пенсійного Фонду України були звільнені законодавцем від сплати судового збору (стаття 5 Закону України Про судовий збір).

Але з 1 вересня 2015 року таке звільнення було скасовано і вони повинні сплачувати судовий збір за подання позову до суду.

Забезпечення відповідного фінансування державних органів, які позбавляються пільг, щодо сплати судового збору, Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору від 22 травня 2015 року (прикінцеві положення) покладено на Кабінет Міністрів України.

За такого, суд вважає, що вказані позивачем підстави для відстрочення сплати судового збору не можуть слугувати для задоволення вказаного клопотання. Неналежне фінансування або не передбачення в річному бюджеті чи кошторисі установи витрат на участь у суді не може слугувати для відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до ч. 5 статті 119 ЦПК України до позовної заяви повинен додаватися документ, що підтверджує сплату судового збору.

Також, пункт 4 частини 2 статті 119 ЦПК України вказує, що позовна заява повинна містити ціну позову щодо вимог майнового характеру.

Однак до позовної заяви документ про сплату судового збору не додано.

Позивачу необхідно у встановлений судом строк сплатити відповідний розмір судового збору за вимогою майнового характеру, з урахуванням підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір, в розрахунку: 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати. Тобто, виходячи із розміру майнової шкоди, яку позивач просить стягнути з відповідача в сумі 8386 грн. 00 коп., позивачу необхідно сплатити судовий збір в сумі 1378 грн. 00 коп. (розмір мінімальної заробітної плати на 1 січня 2016 року).

На підставі викладеного, з врахування відсутності підстав для відстрочки сплати судового збору, суддя вважає за необхідне залишити заяву Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі Миколаївської області без руху, надавши йому строк для усунення недоліків шляхом надання документу, що підтверджує сплату судового збору в зазначеному повному розмірі.

Керуючись статтями 119, 121 ЦПК України, Законом України Про судовий збір, суддя -

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору відмовити.

Для усунення зазначених недоліків заяви щодо необхідності сплатити судовий збір надати позивачу строк у п'ять дні з дня отримання копії цієї ухвали.

У тому разі, якщо недоліки не будуть усунуті, то заява буде повернута позивачу.

Дана ухвала в апеляційному порядку оскарженню не підлягає.

Суддя Р.В. Козаченко