Рішення № 60189776, 19.08.2016, Здолбунівський районний суд Рівненської області

Справа № 562/135/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повне)

"19" серпня 2016 р. Здолбунівський районний суд Рівненської області в складі: головуючого судді Ковалика Ю. А. секретаря судових засідань ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Здолбунів справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Омега Банк», ОСОБА_3, Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про визнання частково недійсним іпотечного договору,

В С Т А Н О В И В:

У січні 2016 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Сведбанк», просила ухвалити рішення про визнання недійсними пунктів 12.3.1 та 12.3.2 іпотечного договору № 1701/0308/71-055-Z-1 укладеного 27.03.2008 року між ОСОБА_4 акціонерним товариством «Сведбанк» та ОСОБА_3, посвідченого приватним нотаріусом Здолбунівського районного нотаріального округу ОСОБА_5., зареєстрованого в реєстрі за № 609; стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати.

Обгрунтовуючи вимоги, позивач зазначила, що 27 березня 2008 року між ОСОБА_4 акціонерним товариством «Сведбанк» та ОСОБА_3 було укладено іпотечний договір № 1701/0308/71-055-Z-1, за умовами якого ОСОБА_3 передав в іпотеку двохкімнатну квартиру АДРЕСА_1.

Пункти 12.3.1 та 12.3.2 вказаного іпотечного договору є застереженням (договором) про задоволення вимог іпотекодержателя, які на думку позивача підлягають визнанню недійсними, оскільки відсутня згода позивачки на укладення спірної частини іпотечного договору в порушення ч. 3 ст. 65 Сімейного кодексу України.

Ухвалою Здолбунівського районного суду Рівненської області від 17.02.2016 року замінено відповідача ОСОБА_4 акціонерне товариство «Сведбанк» на його правонаступника Публічне акціонерне товариство «Омега Банк» (а.с. 27).

Ухвалою Здолбунівського районного суду Рівненської області від 12.04.2016 року залучено в якості співвідповідача ОСОБА_3, залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» (а.с. 50).

Ухвалою Здолбунівського районного суду Рівненської області від 19.08.2016 року виключено Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» з учасників розгляду справи як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору та залучено в якості співвідповідача (а.с. 199).

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_6 підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві.

Представник відповідача ПАТ «Омега Банк» в судове засідання не зявився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленнями про вручення (а.с. 172), причини неявки суд не повідомив.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не зявився, подав до суду заяву про визнання позову (а.с. 144-146).

Представник відповідача ПАТ «Дельта Банк» - ОСОБА_7 в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позову за безпідставністю та застосувати строки позовної давності.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких грунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 27.03.2008 року між ВАТ «Сведбанк» (правонаступником якого є ПАТ «Омега Банк») та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № 1701/0308/71-055, відповідно до якого ОСОБА_3 отримав кредит у розмірі 38000,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 11,9 % річних за весь строк фактичного користування кредитом на строк по 26 березня 2033 року, для придбання двохкімнатної квартири АДРЕСА_2 (а.с. 6-9).

На забезпечення виконання умов договору між сторонами був укладений договір іпотеки № 1701/0308/71-055-Z-1, за умовами якого ОСОБА_3 передав в іпотеку двохкімнатну квартиру АДРЕСА_2 (а.с. 10-12).

Зі змісту п. 4 договору іпотеки вбачається, що іпотекодавець, укладаючи цей договір, вказував на відсутність будь-яких прав третіх осіб на іпотечне майно та на наявність письмової згоди його дружини на передачу вказаного майна в іпотеку.

Позивачка ОСОБА_2 яка є дружиною ОСОБА_3 (а.с. 17) заявою від 27.03.2008 року надала свою згоду на передачу в іпотеку її чоловіком ОСОБА_3 для отримання кредиту у ВАТ «Сведбанк» квартири АДРЕСА_2 та погодилась з тим, що умови договору іпотеки визначались чоловіком самостійно (а.с. 128).

25 травня 2012 року міжПАТ «Сведбанк» та ПАТ «Дельта Банк» укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, згідно з яким останнє набуло право грошової вимоги на погашення (стягнення) заборгованості за кредитними договорами, укладеними з боржниками, в тому числі до ОСОБА_3 (а.с. 36-41).

Згідно зі статтею 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

За положеннями статей 626-628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 65 СК України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово.

Частиною 2 ст. 6 ЗУ «Про іпотеку» передбачено, що майно, яке є у спільній сумісній власності, може бути передане в іпотеку лише за нотаріально посвідченою згодою усіх

співвласників. Також ст. 578 ЦК України передбачено, що майно яке є у спільній сумісній власності може бути передане у заставу лише за згодою усіх співвласників.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що позивачка ОСОБА_2 здійснила своє волевиявлення щодо передачі майна в іпотеку, що підтверджується заявою від 27.03.2008 року (а.с. 128).

Таким чином, судом встановлено, що вимоги щодо отримання згоди одного з подружжя на вчинення правочину щодо нерухомого майна були дотримані.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що оспорюваний позивачем договір іпотеки відповідає вимогам закону і підстав для визнання його недійсним немає.

Крім того, згідно з п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06.11.2009 № 9 вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

З наведеного можливо зробити висновок про те, що заінтересована особа може визнати правочин недійсним в судовому порядку не в будь-якому випадку, а за наявності доказів на підтвердження того, що цим правочином порушуються її права та законні інтереси.

Представник позивачки в судовому засіданні не довів факту порушення прав позивачки у зв'язку з укладанням вказаного іпотечного договору, тому вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212, 213, 215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Омега Банк», ОСОБА_3, Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про визнання частково недійсним іпотечного договору - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Рівненської області через Здолбунівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які не були присутні в судовому засіданні, в той же строк з часу отримання його копії.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Ю.А. Ковалик