Постанова № 60172144, 31.08.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

31 серпня 2016 року

справа № 811/2962/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кругового О.О.

суддів: Нагорної Л.М. Юхименка О.В.

за участю секретаря судового засідання: Лащенка Р.В..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2016 року у справі №811/2962/13-а за позовом Наково-виробничої фірми «КІТ-Консалтінг» ТОВ до Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

в с т а н о в и в :

13 вересня 2013 року Нуково-виробнича фірма «Кіт-Консалтінг» ТОВ звернулась до суду з адміністративним позовом в якому просила: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення – рішення Кіровоградської ОДПІ №0000410154 від 26 червня 2013 року, яким НВФ «Кіт-Консалтінг»ТОВ зменшено суми бюджетного відшкодування ( у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов’язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 1 000 943.00 грн., №0000420154 від 26 червня 2013 року, яким НВФ «Кіт-Консалтінг» ТОВ збільшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1 358761.00 грн..

Адміністративний позов обґрунтований тим, що право позивача на бюджетне відшкодування є виключним та залежить лише від волі платника податку, так позивач на власний розсуд вирішив включати від’ємне значення з податку на додану вартість до податкового кредиту наступного звітного періоду та не заявляв свого прав на відшкодування з бюджету. Відтак, на думку позивача, дії податкового органу щодо самостійного коригування сум бюджетного відшкодування, шляхом прийняття оскаржуваних податкових повідомлень – рішень, не відповідають вимогам Закону.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2016 року адміністративний позов задоволено: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення – рішення Кіровоградською ОДПІ №0000410154 від 26 червня 2013 року, яким НВФ «Кіт-Консалтінг» ТОВ зменшено суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов’язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 1 000 943.00 грн., №0000420154 від 26 червня 2013 року, яким НВФ «Кіт-Консалтінг» ТОВ збільшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1 358761.00 грн..

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції вимог норм матеріального та процесуального права просить оскаржувану постанову суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що перевіркою встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства при відображенні від’ємного значення з ПДВ в сумі 33191.00 грн. На порушення п. 200.1, 200.4, п. 200.6, п. 200.7 ст. 200 ПК України позивачем було занижено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на загальну суму 1358761.0 грн. за податкові періоди лютий 2012 року – лютий 2013 року, занижено бюджетне відшкодування з ПДВ на суму 1000943 та від’ємне значення з ПДВ на суму 403 627.0 грн. за березень 2013 року. Вказане обґрунтовано, на думку відповідача, стало підставою для прийняття у відношенні позивача податкових повідомлень – рішень якими визначено суму бюджетного відшкодування та застосовано штрафні санкції.

Сторони, які були належним чином повідомлені про час та місце проведення розгляду справи, в судове засідання не з'явились, надіслали до суду клопотання про розгляд справи в їх відсутність, у зв'язку з чим, відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового процесу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у період з 27 травня 2013 року по 06.06.2013 року посадовими особами Кіровоградської ОДПІ було проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування Науково-виробничою фірмою «Кіт-Консалтінг» ТОВ від’ємного значення різниці між сумою податковим зобов’язанням та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість із зарахуванням у зменшення податкових зобов’язань наступних податкових періодів, за наслідками якої складено акт від 13 червня 2016 року №379/15-4/23685704.

За наслідками перевірки податковий орган дійшов висновків про такі порушення НФВ «Кіт-Консалтінг» ТОВ:

1) На порушення п. 200.1, п. 200.4, п. 200.6, 200.7, п. 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-УІ (із змінами та доповненнями) НВФ «Кіт-Консалтінг» ТОВ занижено суму бюджетного відшкодування ПДВ на загальну суму 1358761.0 грн., в т.ч.:

- за лютий 2012 року в розмірі 93400.00 грн.;

- за березень 2012 року в розмірі 101288 грн.;

- за квітень 2012 року в розмірі 53526.00 грн.;

- за червень 2012 року в розмірі 93483 грн.;

- за липень 2012 року в розмірі 126204 грн.;

- за серпень 2012 року в розмірі 259230 грн.;

- за вересень 2012 року в розмірі 58635.00 грн.;

- за жовтень 2012 року в розмірі 69727.00 грн.;

- за листопад 2012 року в розмірі 9127.00 грн.;

- за грудень 2012 року в розмірі 3132.00 грн.;

- за лютий 2013 року в розмірі 491279.00 грн..

2) На порушення вимог п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4, ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-УІ (із змінами та доповненнями) НВФ «Кіт-Консалтінг» ТОВ завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ за березень 2013 року, в розмірі 1000943.00 грн.;

3) На порушення п. 200.1, п. 200.4, п. 200.6, п. 200.7, п. 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-УІ (із змінами та доповненнями) НВФ «Кіт-Консалтінг» ТОВ завищено залишок від’ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» декларації з ПДВ за березень 2013 року.

На підставі висновків акту перевірки податковим органом прийнято податкові повідомлення – рішення:

№0000420154 від 26 червня 2013 року, яким позивачу збільшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 1358761 грн.,

№0000410154 від 26 червня 2013 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування ( у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов’язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 1000943.00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 250 236.0 грн..

Правомірність та обґрунтованість податкових повідомлень – рішень №0000420154 та №0000410154 від 26 червня 2013 року є предметом спору переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій звітності. Бюджетне відшкодування можливе за наявності права та волі особи, оскільки позивачем не було подано заяви на здійснення бюджетного відшкодування відповідач не мав право самостійно, своїми рішеннями, збільшувати суму бюджетного відшкодування та проводити інші відрахування за обов’язковими платежами, застосовувати штрафні санкції. Крім того, суд першої інстанції зазначив, що за наслідками проведення призначеної експертизи встановлено інші порушення позивачем податкового законодавства, які не увійшли до акту перевірки. Вказані порушення не стосуються предмету доказування у справі та, на думку суду першої інстанції, не потребують юридичної оцінки. Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень – рішень та необхідність їх скасування в судовому порядку.

Вирішуючи спір між сторонами суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.198.2 ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У відповідності ж з п.198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, наведеними нормами матеріального права, визначено підстави для формування платником податків податкового кредиту з податку на додану вартість і до таких підстав віднесено: наявність господарської операції, сплата податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними, використання придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.3 ст.200 Податкового кодексу України, при від’ємному значенні суми, розрахованої згідно із пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстрочення або відстрочення відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу – зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п.200.3 ст.200).

Згідно п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від’ємне значення, то:

бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у перердніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів / послуг аюо до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов’язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

залишок від’ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

У пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі ПК України) зазначено, що податковий кредит це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Крім того, пп.14.1.36 п. 14 ст. 14 також зазначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до приписів п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобовязані вести облік доходів, витрат та інших показників, повязаних з визначенням обєктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, повязаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Матеріали свідчать про те, що для встановлення правомірності формування позивачем податку на додану вартість, податкового кредиту, від’ємного значення з податку на додану вартість за наслідками своєї господарської діяльності у перевіряємий період, які мали вплив на формування бюджетного відшкодування, судом першої інстанції було призначено бухгалтерську експертизу.

У відповідності до висновку експертної установи, за наслідками дослідження Головної книги за 2012 -2013 роки, податкових накладних з податку на додану вартість за період з грудня 2011 року по березень 2013 року, регістрів обліку виданих та отриманих податкових накладних за період з січня 2012 року по березень 2013 року, регістрів обліку поточних рахунків не підтверджено висновків акту перевірки про завищення НВФ «Кіт-Консалтинг» ТОВ суми бюджетного відшкодування ПДВ по декларації за березень 2013 року у розмірі 1000943 грн. та завищення залишку від’ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду декларації з ПДВ за березень 2013 року в сумі 403627 грн..

Натомість, за наслідками проведеної експертизи встановлено, що з боку позивача має місце завищення суми податку на додану вартість та податкового кредиту з ПДВ за січень 2012 року – лютий 2013 року на суму 98504.92 грн.. Відповідну на вказану суму необхідно зменшити загальну суму від’ємного значення з податку на додану вартість, що виникла станом на 01 березня 2013 року, так як суми не підтвердження податкового кредиту знаходяться у тих податкових періодах, які беруть участь у розрахунках бюджетного відшкодування по колонці 5 додатку 2 декларацію за березень 2013 року.

Так, за наслідками проведення судової бухгалтерської експертизи підтверджено висновки акту перевірки щодо поршень позивачем вимог закону при формування від’ємного значення з податку на додану вартість на суму 98504.92 грн., а саме: дослідженням податкових накладних за період з лютого 2012 року по березень 2013 року, встановлено наявність податкових накладних не зареєстрованих в ЄРПН (відсутня позначка на податковій декларації та квитанція про реєстрацію) всього на суму ПДВ 63127.97 грн., які відповідно до п. 11 підрозділу 2 ХХ ПКУ, підлягають обов’язковій реєстрації в ЄРПН, так як сума ПДВ перевищує 10 000 грн..

Також, експертним дослідженням встановлено завищення податкового кредиту за січень 2012 року – березень 2013 року в результаті невірного зазначення податкового номеру в податкових накладних від постачальників ТОВ «Туніка СТ» на суму ПДВ 14408.15 грн., ПП «Та-Но Трейлз Україна» на суму 1284 грн.00 грн., ТОВ «Тупіка СТ» на суму 1667.00 грн. та на суму 1666.67 грн., 3423.33 грн., ТОВ «Європос» на суму 22 грн., 110 грн.

В ході дослідження встановлено, що в податкових накладних, дійсно, постачальниками невірно вказано податковий номер позивача. Отже, податковий кредит на суму 20968 грн. по наведеним вище операціям не підтверджується.

Таким чином, як вбачається з вищенаведеного, експертним дослідженням підтверджено наявність порушень, що призвели до завищення від’ємного значення лише на суму 98504.92 грн., відтак, саме на цю суму має бути зменшена сума від’ємного значення, що виникла станом на 01.03.2013 року та суму бюджетного відшкодування заявлену у березні 2013 року. При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що сума залишку від’ємного значення по колонці 5 Доданку 2 до декларації з податку на додану вартість за березень 2013 року після зменшення показників колонок 3 та 4 залишається незмінною у розмірі 403 627 грн.

Водночас, відповідно до п. 123. 1 ст. 123 ПК України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, вказане тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування штрафна санкція застосовується в розмірі 50 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

В матеріалах справи не мітиться інформації щодо прийняття відповідачем у відношенні позивача податкових повідомлень рішень про збільшення / зменшення суми бюджетного відшкодування або від’ємного значення протягом 1095 строку, відтак, сума штрафних санкцій має обраховуватись таким чином 98504.92 грн. х 25% = 24 626.23грн..

Відтак, податкове повідомлення – рішення №0000410154 від 26 червня 2013 року в частині зменшення від’ємного значення на суму 98504.92 грн. та застосування штрафних санкцій на суму 24 626.23грн. є правомірним та таким, що не підлягає скасуванню, в свою чергу, в іншій частині податкове повідомлення – рішення має бути скасовано в судовому порядку.

Щодо податкового повідомлення – рішення №0000420154 від 26 червня 2013 року суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до п. 200.6. ст. 200 ПК України, платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Згідно п. 200.7 ст. 200 ПК України, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Здійснення бюджетного відшкодування є правом, а не обов’язком платника, та реалізується лише в разі виявлення ним особистої на те волі.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, позивач протягом лютого 2012 року по лютий 2013 року не приймав рішення про повернення суми бюджетного відшкодування та не подавав відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яке мало б відображатись у податковій декларації.

Відтак, дії податкового органу з самостійного, шляхом прийняття податкового-повідомлення рішення, збільшення позивачу суми бюджетного відшкодування не відповідають вимогам податкового законодавства.

Такий самий висновок міститься і в експертному дослідженні, згідно якого даними бухгалтерського обліку НВФ «Кіт-Консалтинг» ТОВ не підтверджено висновки акту перевірки Кіровоградської ОДПІ щодо заниження позивачем суми бюджетного відшкодування ПДВ за перевіряємий період на загальну суму 1358761 грн..

Таким чином, податкове повідомлення – рішення №0000420154 від 26 червня 2013 року є незаконним та підлягає скасуванню.

Отже, з огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню із прийняттям нового рішення, в іншій частині рішення суду слід залишити без змін.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Як вбачається з матеріалів справи судові витрати по даній справі становлять 15614 грн., з них 2294 грн. – судовий збір, 13320 грн. – витрати на проведення експертизи.

Судом задоволено позовні вимоги на 95.28%, відтак сума судових витрат, що підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача становить 14877.02 грн. (15614х95.28%).

Керуючись ст.195, ст.196, 198, ст.202, ст.205, ст.207 КАС України суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області - задовольнити частково.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2016 року у справі 811/2962/13-а в частині задоволених позовних вимог про скасування податкового повідомлення – рішення Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДПС у Кіровоградській області №0000410154 від 26 червня 2013 та розподілу судових витрат – скасувати, та прийняти в цій частині нову постанову.

Позовні вимоги Науково-виробничої фірми «Кіт-Консалтинг» ТОВ про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення – рішення Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДПС у Кіровоградській області №0000410154 від 26 червня 2013 задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення – рішення Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДПС у Кіровоградській області №0000410154 від 26 червня 2013 в частині зменшення платнику бюджетного відшкодування ( у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов’язань наступних періодів) з податку на додану вартість на суму 902.438.08грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 225 609 грн..

Стягнути на користь Науково-виробничої фірми «Кіт-Консалтинг» ТОВ суму судових витрат у розмірі 14877.02 грн. (чотирнадцять тисяч вісімсот сімдесят сім) гривень 02 копійки за рахунок бюджетних асигнувань Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області.

В іншій частині постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2016 року у справі 811/2962/13-а – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.О. Круговий

Суддя: Л.М. Нагорна

Суддя: О.В. Юхименко