Рішення № 60171631, 29.08.2016, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" серпня 2016 р.Справа № 922/2277/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Інте Т.В.

при секретарі судового засідання Федоровій К.О.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Науково-виробниче об'єднання "Київський завод автоматики ім. Г.І. Петровського", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Технопарк Груп", м. Харків про стягнення коштів за участю представників сторін:

позивача - не з'явився;

відповідача - ОСОБА_1, директор,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Публічне акціонерне товариство "Науково-виробниче об'єднання "Київський завод автоматики ім. Г.І. Петровського", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 25.07.16 р., яка була прийнята судом) просить стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Технопарк Груп" пеню в сумі 943,87 грн., штраф в сумі 655,20 грн. та судовий збір в сумі 1378,00 грн., мотивуючи свої вимоги неналежним виконанням відповідачем його зобов'язань за договором на закупівлю товарів №КЗА-657 від 03.03.16 р.

Представник позивача в судове засідання 29.08.16 р. не з'явився, через канцелярію суду надав клопотання про розгляд справи за відсутністю його представника.

Враховуючи диспозитивність права сторони на участь у судовому засіданні, суд задовольняє клопотання позивача про проведення судового засідання без участі його представника.

Представник відповідача в судовому засіданні 29.08.16 р. позовні вимоги визнав, через канцелярію суду надав докази повернення попередньої оплати.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, визнаними судом достатніми, в порядку ст. 75 ГПК України.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача, суд встановив наступне.

03.03.2016 року між Публічним акціонерним товариством "Науково-виробниче об'єднання "Київський завод автоматики ім. Г.І. Петровського" (позивач, покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Технопарк Груп" (відповідач, продавець) був укладений договір на закупівлю товарів № КЗА-657 (далі - договір поставки, а.с. 12) з додатком № 1 до нього - специфікація № 1 (а.с. 18).

Відповідно до умов розділу І договору поставки, продавець (відповідач) зобов'язався передати у власність покупця (позивача) продукцію - сік яблучний з м'якоттю (пектином) та цукром (даті за текстом - товар), перелік якої визначено в специфікації № 1 (додаток № 1), що є невід'ємною частиною цього договору. Покупець зі свого боку зобов'язався прийняти і оплатити товар в розмірі, строки та порядку, визначеному в цьому договорі.

Згідно з п. 3.1. договору поставки, ціна договору визначається вартістю усіх партій товару та становить 18720.00 грн. з ПДВ. Розрахунки проводяться шляхом передоплати покупцем 50 % ціни товару, вказаної в рахунку-фактурі та визначеної на підставі вартості товару, згідно Специфікації № 1 (додатку № 1 до цього договору). Повна оплата за отриманий товар проводиться шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця протягом 5 (п'яти) банківських днів (п. 4.3. договору поставки).

На виконання вказаної умови та на підставі рахунку-фактури від 09.03.2016 року № 22320 виставленого ТОВ "Технопарк Груп", з боку позивача було здійснено попередню оплату в розмірі 9360,00 грн., згідно платіжного доручення від 11.03.2016 року № 1167 (а.с. 20).

При цьому, умовами п. 4.4. договору поставки моментом оплати визначається момент списання коштів з рахунку покупця, а згідно виписки з банківського рахунку №26008300893440 відкритого ПАТ "НВО "КЗА ім. Г.І.Петровського" у ПАТ "Ощадбанк" (а.с. 21) списання коштів на користь TOB "Технопарк Груп", як аванс 50% за договором від 03.03.2016 року № КЗА-657, відбулося 14.03.2016 року о 10:11.

В п. 5.1. сторони договору поставки погодили, що поставка здійснюється на умовах поставки DDP (Інкотермс в редакції 2010 року) склад покупця (04116, м. Київ. вул. Старокиївська, 10). Строк поставки протягом 15 календарних днів з моменту 50 % передоплати вартості товару.

Отже, враховуючи дату списання коштів з рахунку позивача на користь відповідача (14.03.2016 року), товар мав бути поставлений до 29.03.2016 року включно.

Втім, відповідач товар у передбачений договором строк не поставив, 07.07.2016 р. з боку відповідача було добровільно повернуто суму попередньої оплати за договором про закупівлю товарів від 03.03.2016 року № КЗА-657 в розмірі 9360,00 грн., що підтверджується випискою від 08.07.2016 року з банківського рахунку №26008300893440, відкритого ПАТ "НВО "КЗА ім. Г.І.Петровського" у ПАТ "Ощадбанк" про рух коштів протягом банківського дня 07.07.2016 року.

Враховуючи викладене, позивач звернувся з даним позовом до господарського суду Харківської області.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частина 1 статті 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 655 ЦК України).

В ч. 1 ст. 693 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (ч. 2 ст. 693 ЦК України).

Як вже було зазначено, в п. 5.1. сторони договору поставки погодили строк поставки - протягом 15 календарних днів з моменту 50 % передоплати вартості товару.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Стаття 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, враховуючи дату списання коштів з рахунку позивача на користь відповідача (14.03.2016 року), товар мав бути поставлений відповідачем до 29.03.2016 року включно.

Проте, відповідач товар у передбачений договором строк не поставив, 07.07.2016 р. останній добровільно повернув суму попередньої оплати за договором про закупівлю товарів від 03.03.2016 року № КЗА-657 в розмірі 9360,00 грн.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що з 30.03.2016 р. прострочив виконання зобов'язання з поставки передплаченого позивачем товару за договором поставки.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання), а у разі порушення зобовязання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (ч. 1 ст. 546 ЦК України).

Відповідно до приписів статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В частині 1 ст. 548 ЦК України закріплено, що виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно з п. 7.2. договору поставки за порушення строку поставки товару нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми рахунка-фактури. За порушення строку поставки товару понад 30 (тридцять) календарних днів додатково стягується штраф в розмірі 7 % від суми рахунку-фактури.

Частина 6 ст. 232 ГК України встановлює, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Суд враховує правову позицію Верховного Суду України викладену в постанові від 27.04.2012 року у справі № 3-24гс12 про можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань, що передбачено частиною другою статті 231 ГК України. Верховний Суд України зазначив, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Враховуючи викладене, перевіривши нарахування позивачем, суд визнає вимоги про стягнення з відповідача штрафу в сумі 655,20 грн. та пені за період з 30.03.16 р. по 05.07.16 р. в сумі 943,87 грн. законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України, відповідно до приписів якої, при задоволенні позову - витрати по сплаті судового збору за подання позову покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Технопарк Груп" (код ЄДРПОУ: 40119993; 61102, м. Харків, пров. Рудниковий 3-й, буд. 7) на користь Публічного акціонерного товариства "Науково-виробниче об'єднання "Київський завод автоматики ім. Г.І. Петровського" (код ЄДРПОУ: 14309356; 04116. м. Київ, вул. Старокиївська, 10) пеню в сумі 943,87 грн., штраф в сумі 655,20 грн. та судовий збір в сумі 1378,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 30.08.2016 р.

Суддя ОСОБА_2